Джерела з соціально-економічної історії міст Південної України останньої чверті XVIII – 1853 р. - Автореферат

Актуальність дослідження джерел з історії соціально-економічного розвитку міст південного регіону визначається необхідністю проведення ефективної соціально-економічної політики в сучасній Україні, яка повинна враховувати досягнення та прорахунки, що мали місце в минулому. Реконструкція та комплексний аналіз джерел із соціально-економічної історії міст регіону дозволяє зрозуміти причини та сутність феномена південноукраїнського міста, соціально-економічних процесів, які мали місце на півдні України в останній чверті XVIII - середині ХІХ ст. та відбуваються в умовах сучасного державотворення. Питання, дотичні до соціально-економічної історії південноукраїнських міст, розглядались в історіографії переважно в контексті вивчення соціально-економічної історії Російської імперії або регіону, історії права, адміністративної системи імперії, проблем історичної урбаністики, у джерелознавчих студіях, із формуванням традиційного для кожного напрямку кола джерел. Розпорошеність архівних фондів, яка зумовлена специфічними особливостями руху службової документації міських установ та подальшого фондоутворення, заклала міцне підґрунтя традиційному твердженню щодо обмеженості джерельної бази досліджень із соціально-економічної історії цього періоду. Для досягнення мети в роботі поставлені такі дослідницькі завдання: простежити закономірності наукового освоєння джерел з соціально-економічної історії міст Південної України;У першому розділі - “Історіографія та методи дослідження”, який складається з двох параграфів, - розглядається стан наукового освоєння джерел з соціально-економічної історії міст Південної України та основні методи дослідження. У дослідницьких студіях ХІХ - початку ХХІ століття можна виділити пять напрямків, у контексті яких опрацьовувались джерела з соціально-економічного розвитку південноукраїнських міст останньої чверті XVIII - середини ХІХ століття: 1) студії з історії розвитку південного регіону; 2) історико-правові дослідження; 3) вивчення історії адміністративної системи Російської імперії; 4) досліди з проблем історичної урбаністики та 5) джерелознавчі студії. Попри наявні хронологічні та фактологічні недоречності, які стали наслідком опрацювання нагромадженої і вже традиційної для дослідів південного краю актуалізованої джерельної бази, результатом такого аналізу стало започаткування в історичній літературі нового концептуального підходу до соціально-економічної історії південного краю. Для дослідження джерел з соціально-економічної історії міст Південної України був застосований комплекс загальнонаукових, загальноісторичних та джерелознавчих методів: метод аналізу дозволив вивчити історичні умови виникнення джерел, вирішити питання атрибуції, зясувати специфіку публікацій; метод синтезу дав змогу узагальнити результати аналізу ознак історичного джерела, окремих комплексів соціальної інформації, що була отримана при дослідженні їх структури та змісту, провести історичну реконструкцію на основі інформативних можливостей джерел; логічний метод був застосований для відтворення комплексу джерел із соціально-економічної історії південноукраїнських міст із урахуванням їх історичного розвитку; метод математичної статистики - для визначення обсягів документопотоків, для кількісного виразу реконструкції інформативних можливостей джерел; історико-порівняльний - для проведення формулярного аналізу джерел; історико-типологічний - для зясування питання достовірності та вивчення інформативних можливостей джерел; евристичний метод - для виявлення джерел та опрацювання архівних фондів; метод класифікації - для виявлення особливостей функціонування та внутрішньої структури документів; клаузульно-формулярний метод - для визначення особливостей еволюції формулярів документів. В цілому, наслідком здійснення архівної евристики стало те, що джерела з історії соціально-економічного розвитку міст Півдня України були виявлені у 82 фондах 13 державних архівних установ України та Росії - Центрального державного історичного архіву України в місті Києві, Інституту Рукописів Національної бібліотеки України ім.Вивчення законодавчих та актових джерел дозволяє простежити зміни урядової політики в питанні заснування нових органів самоврядування в південноукраїнських містах. Якщо в останній чверті XVIII століття уряд всіляко сприяв створенню таких органів, то в першій половині ХІХ століття він уже значно обережніше підходив до цього питання, оскільки тепер на перший план виходили міркування заощадження коштів і запобігання погіршенню економічного стану вже існуючих структур управління містами. Але збільшення кількості самих міст та чисельності міського населення в регіоні, зміщення акценту у функціях південноукраїнських міст від виконання ролі адміністративних центрів до економічних центрів певних територій змушували владу санкціонувати розширення мережі органів міського самоврядування. Справочинна документація дає можливість простежити процес трансформації впродовж останньої чверті XVIII - середини ХІХ століття функцій органів міськ

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ