Джерела з соціальної історії запорозького козацтва XVIII століття - Автореферат

Основою для підтвердження ідеї «служіння царям», як вищої історичної місії запорозького козацтва, стали вибірково відібрані документальні джерела, які на матеріалах службової документації представляли історію участі ВЗН у війнах з Османською імперією, охорони кордонів з Кримським ханством, отримання нагород і жалування від російських монархів, боротьбі Коша із гайдамакуванням частини рядових козаків і старшин та т. п. Спробам істориків відійти від зазначених вище типажів соціальної моделі запорозького козацтва, створених у попередні історіографічні періоди, заважає відсутність узагальнюючого дослідження комплексу джерел з соціальної історії січової громади. Невизначеним залишається те, які ж саме види документальних і наративних джерел становлять потенційну джерельну базу досліджень з даної проблематики; якими факторами визначалися особливості руху потоків документації, що супроводжували соціальну активність ВЗН у XVIII ст.; врешті-решт, у яких архівосховищах знаходяться основні масиви джерел, що мають бути використані при проведенні дослідження. Отже, існує потреба у появі узагальнюючого джерелознавчого дослідження, присвяченого виявленню, аналізу та інтерпретації джерел з соціальної історії запорозького козацтва у XVIII ст. Мета дослідження полягає у визначенні ступеню наукового засвоєння та інтерпретації джерел із соціальної історії запорозького козацтва XVIII ст. упродовж попередніх історіографічних періодів; всебічному аналізі актуалізованої в процесі дослідження джерельної бази; зясуванні специфіки формування комплексів документальних, наративних, усно-історичних і фольклорних джерел; розкритті інформативного потенціалу досліджених джерел.У першому розділі «Огляд історичних і джерелознавчих студій, теоретичні засади та методи дослідження проблеми», що складається з двох підрозділів, охарактеризовано основні етапи засвоєння джерельної бази істориками та джерелознавцями, проаналізовано основні праці за темою досліджуваної проблеми, окреслено методологічні підходи та методи, використані при підготовці роботи. ХІХ ст. авторами-науковцями (переважно іноземцями на російській службі) та які стосуються як історії запорозького козацтва, так й історії Південної України в цілому; 2) історико-археографічні праці російських авторів ХІХ ст., які формували офіційний «новоросійський» дискурс історії південноукраїнського регіону, у тому числі й історії Запорожжя; 3) дослідження та публікації джерел другої половини ХІХ - поч. ХХ ст., здійснені українськими істориками та покликані апологізувати історію запорозького козацтва; 4) науковий доробок вітчизняних істориків і джерелознавців радянської доби (1920 - 1980-х рр.), присвячений дослідженню соціальної історії Запорожжя часів Нової Січі та постсічового періоду; 5) історичні розвідки та публікації джерел іноземних - здебільшого польських - істориків ХІХ - ХХ ст., у яких висвітлювалися окремі аспекти соціальної історії запорозького козацтва; 6) історико-джерелознавчі студії українських істориків кін. Подібна систематизація та розподіл сукупності історико-джерелознавчих досліджень у залежності від походження, ідейних позицій та методологічних засад, на яких стояли їх автори, у поєднанні із чіткою хронологічною періодизацією дало змогу: 1) визначити місце як окремих авторів, так і цілих дослідницьких напрямків у загальному науковому доробку із джерелознавства історії запорозького козацтва XVIII ст.; 2) акцентувати увагу на характерних методологічних підходах і загальних тенденціях засвоєння джерельної бази з історії Запорожжя; 3) зясувати специфіку історіографічної ситуації, яка склалася на сьогодні навколо дослідження окремих аспектів соціальної історії січової громади; 4) дослідити сукупність наукових праць історіографічного, джерелознавчого та археографічного характеру, використаних при проведенні дисертаційного дослідження на основі міждисциплінарних підходів. У другому розділі «Історичні умови та особливості формування корпусу документальних джерел» досліджено історичні умови, в яких відбувався рух документаційних потоків, зясовано особливості фондування документальних джерел, проаналізовано сукупність факторів, які вплинули на видову належність документації, що відображає соціальну історію запорозького козацтва у XVIII ст.Результатом проведеного дисертаційного дослідження стала реконструкція джерельної бази соціальної історії запорозького козацтва XVIII ст., у процесі якої було зясовано стан наукової розробки проблеми, досліджено історичні умови, за яких відбувалося виникнення та побутування історичних джерел різної видової належності, виявлено та описано їх комплекси, історично сформовані різноманітними продуцентами, здійснено всебічний аналіз та визначено їх інформативні можливості. У результаті було зясовано необхідність формування такого методологічного інструментарію, який би базувався на міждисциплінарних підходах, і дозволив, комплексно використовуючи здобутки, що мають місце в історичному джерелознавстві, спеціальних історичних науках, соціології, текстології

2. Основний зміст дисертації