Джерела та стимулююча роль формування доходів бюджету регіонів - Курсовая работа

Діюча система акумулювання доходів бюджетів України характеризується низьким рівнем частки власних доходів регіональних (обласних і районних) бюджетів, що впливає на збільшення обсягів міжбюджетних трансфертів. Оскільки саме місцеві бюджети є фінансовою базою органів місцевого самоврядування та вирішальним фактором регіонального розвитку, наявність саме місцевих бюджетів закріплює економічну самостійність місцевих органів самоврядування, що передбачено Конституцією та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", активізує господарську діяльність, дозволяє їм розвивати інфраструктуру на підвідомчій території, розширювати економічний потенціал регіону, виявляти і використовувати резерви фінансових ресурсів. Місце в бюджеті затверджується місцевими органами влади, до державного бюджету не включаються. Звідси можна зробити висновок: для покриття дефіциту бюджету є потреба у запровадженості ряду місцевих податків: на перепродаж нерухомого майна, автомобілів, технічних засобів, зборів з біржових операцій, за забруднення навколишнього середовища, податків на майно, банківських депозитів тощо. Ці бюджети місять видатки на фінансування підприємств, організацій місцевого господарства на фінансування здійснюваних місцевими органами заходів у сфері освіти, культури, охорони здоровя фізичної культури, соціального забезпечення, на утримання місцевих органів влади та управління.На сьогоднішній день в Україні принцип самостійності регіонального бюджету залишається нереалізованим, оскільки частка власних і закріплених доходів дуже низька. Необхідно запровадити механізми формування власних і переданих доходів цього бюджету на основі досвіду Франції та інших країни. Фактичний порядок формування доходів обласного бюджету потребує докорінної переорієнтації відповідно до потреб зміцнення місцевого самоврядування. Із прийняттям Бюджетного кодексу України намітилися позитивні тенденції в системі регіональних бюджетів, але це не є достатнім щоб вони стали міцною фінансовою основою місцевих органів влади. Варто надати їм право створення страхових фондів для гарантування комунальних кредитів, гарантійних фондів для гарантування банківської фінансової підтримки малого і середнього бізнесу, амортизаційних фондів для оновлення обладнання комуна льних підприємств.

На сьогоднішній день в Україні принцип самостійності регіонального бюджету залишається нереалізованим, оскільки частка власних і закріплених доходів дуже низька. Необхідно запровадити механізми формування власних і переданих доходів цього бюджету на основі досвіду Франції та інших країни. Фактичний порядок формування доходів обласного бюджету потребує докорінної переорієнтації відповідно до потреб зміцнення місцевого самоврядування.

Із прийняттям Бюджетного кодексу України намітилися позитивні тенденції в системі регіональних бюджетів, але це не є достатнім щоб вони стали міцною фінансовою основою місцевих органів влади. Для цього необхідна зміна співвідношення між окремими групами надходжень. Власні та закріплені доходи, як свідчить досвід розвинених країн світу, повинні становити не менше як дві третини сукупних надходжень до місцевих бюджетів. Посилення ролі власних доходів повинно проходити за рахунок перегляду переліку місцевих податків і зборів та збільшення їх фіскального значення. З урахуванням досвіду зарубіжних країн доцільно розширити можливості місцевих органів влади щодо формування позабюджетних фондів. Варто надати їм право створення страхових фондів для гарантування комунальних кредитів, гарантійних фондів для гарантування банківської фінансової підтримки малого і середнього бізнесу, амортизаційних фондів для оновлення обладнання комуна льних підприємств. Все це актуально в умовах сучасного економічного розвитку, оскільки фонди є тим інструментом, що дозволяють зробити місцеві фінансові системи більш гнучкими. При плануванні проекту обласного бюджету на рік має розроблятися фінансовий план на пятирічний період.

Проблеми економічного розвитку регіонів в Україні не мають аналогів у світовому процесі через відмінний від інших суспільно-політичний та соціально-економічний фон. Тому шляхи їх вирішення не можуть бути запозиченими у чистому вигляді. Разом з тим доцільно враховувати світовий досвід і наближувати його до наших реалій. Це дозволить в умовах економічної кризи успішно реалізовувати місцеву політику, але лише в умовах пріоритетності активізації діяльності органів місцевого самоврядування на базі чіткої правової визначеності та потужної фінансової інфраструктури. Передусім держава має забезпечити достатні й стабільні власні фінансові ресурси органам місцевого самоврядування, яких вони за нинішніх умов не мають.

Слід збалансувати фінансові ресурси місцевого самоврядування України з його функціями і компетенцією. Необхідно розширити можливості місцевого самоврядування у сфері місцевого оподаткування, створити умови для забезпечення гнучкості й різноманітності місцевих локальних систем. Необхідно розробити і запровадити систему фінансового вирівнювання, яка передбачатиме процедури погодження з місцевим самоврядуванням у справі перерозподілу фінансових ресурсів. Слід розробити нову систему трансфертів, значно розширити доступ органів місцевого самоврядування до внутрішнього ринку позичкового капіталу. Тільки за таких умов місцеві фінансові ресурси будуть як гнучко формуватися, так і ефективно використовуватися.

1. Зайчикова В.В. Інституційні засади формування європейської моделі міжбюджетних відносин в Україні // Наукові праці НДФІ. - Вип.

2. (21). - 2003. - С.106-111. 2. Шевченко О.В. Фінансова децентралізація країн Східної Європи: досвід для України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. - Вип. 28. - 2003. - С.43-49.

3. Шевчук Л.Т., Шульц С.Л. Світовий досвід місцевого самоврядування у регулюванні розвитку великих міст // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. - Вип. 14. - 2000. - С.130-137.

4. Холлис Г., Плоккер К. На пути к демократической децентрализации: Перестройка региональных и местных органов власти в Новой Европе / TACIS. Service DGIA, European Commission, 1995. - 84 c.

5. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. - К.: Знання-Прес, 2002. - 495 с.ративно-територіальних одиниць, а також і потенційний.

6. Бюджетний кодекс України: Офіц. вид. - Київ: Ін Юре, 2002. - 152 с.

7. Геєць В.М. Формування дохідної частини бюджету: підсумки, проблеми, перспективи Економіка і прогнозування. - 2004. - № 1. - С. 9-30.

8. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (Історія, теорія, практика). - Київ: НІОС, 2000. - 384 с.

9. Ковалевська Т.Б. Регіональні аспекти бюджетної політики держави і розвиток соціальної сфери // Вісник Технологічного університету Поділля. Вип. 2. Економіка. - 2003. - № 1. - С. 165-168.

10. Кодацкий В.П. Проблемы формирования местных бюджетов //Економіка. Фінанси. Право. - 2005. - № 2. - С.10-15. 7. Кузьмін О. Регінальні бюджети: способи формування та використання в управлінні / О.Кузьмін, О.Мельник // Регіональна економіка. - 2004. - № 2. - С.189-202

Размещено на