Характеристика іонізуючих випромінювань, їх штучні джерела. Поняття радіоактивності, властивості та біологічна дія радіоактивних речовин. Призначення та устрій приладів для вимірювання радіації. Способи захисту населення в умовах радіаційного забруднення.
При низкой оригинальности работы "Джерела радіації. Поняття про дози опромінення. Рівні забруднення. Режими радіаційного захисту", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Надзвичайні ситуації техногенного характеру за характеристиками явищ, що визначають особливості дії факторів ураження на людей, навколишнє природне середовище та субєкти господарської діяльності, поділяються на аварії (катастрофи), які супроводжуються викидами (виливами) небезпечних речовин, пожежами, вибухами, затопленнями, аваріями на інженерних мережах і системах життєзабезпечення, руйнуванням будівель і споруд, аваріями транспортних засобів та інші. Аварії (катастрофи), що повязані з викидом небезпечних речовин, додатково поділяються на радіаційні, хімічні, біологічні і, крім цього, поділяються ще за видами розповсюдження речовин в навколишньому природному середовищі. Основні терміни і визначення, які характеризують радіаційні надзвичайні ситуації: Радіаційна аварія - аварія на радіаційному небезпечному обєкті, що приводить до виходу або викиду РР і (або) іонізуючих випромінювань за передбачені проектом для нормальної експлуатації даного обєкту межі в обємах, які перевищують встановлені границі безпеки його експлуатації. Радіоактивне забруднення - забруднення поверхні землі, атмосфери, води чи продовольства, харчової сировини, кормів і різних предметів РР в обємах, що перевищують рівень, встановлений нормами радіаційної безпеки і правилами робіт з РР. Радіаційний небезпечний обєкт - обєкт, на якому зберігають, переробляють, використовують або транспортують РР, при аварії на якому або його руйнуванні може виникнути опромінювання іонізуючим випромінюванням або радіоактивне забруднення людей, сільськогосподарських тварин і рослин, субєктів господарської діяльності, а також довкілля.Іонізуючі випромінювання існували на Землі ще задовго до появи на ній людини. Поняття «іонізуюче випромінювання» обєднує різноманітні види, різні за своєю природою, випромінювання. * Іонізуюче випромінювання - це будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків. Іонізуюча спроможність випромінювання визначається питомою іонізацією, тобто числом пар іонів, що утворюються частинкою в одиниці обєму, маси середовища або на одиниці довжини шляху. Протягом всієї історії існування Землі різні види випромінювання попадають на поверхню Землі з Космосу і надходять від радіоактивних речовин, що знаходяться у земній корі.Складна і багатопланова природа радіації складає трудність в оволодінні знаннями про основні радіобіологічні закономірності її діями в пізнанні меж реальної небезпеки. Неможливість визначення радіації без використання спеціальних приладів, відсутність досвіду контакту з нею складають психологічну основу для емоціональної напруги і реактивних станів. “Радіоактивне зараження особливо сильно може впливати на психіку тому, що воно безпосередньо не сприймається органами відчуття людини. Вона може породити колективне відчуття небезпеки і може викликати небажані реакції” - так трактують психологи радіаційний фактор.Випромінювання - по фізичній природі це потік елементарних часток, які складають атоми ядра, а також їх хвильове електромагнітне випромінювання. В залежності від характеру взаємодії з речовинами, іонізуючі випромінювання діляться на дві великі групи: 1. Випромінювання, що складається з заряджених альфа і бета частинок, пучків електронів, протонів, важких іонів (мають заряд). Випромінювання, що не мають електричних зарядів - нейтрони, рентгенівське, гамма-випромінювання. Пробіг альфа-частинок - які відхиляються на Північ є потоком позитивно заряджених частинок(ядер атомів гелію) в повітрі від 3 до 11 см, в шкірі до 0,02-0,06 мм (мікрони), але вони мають велику іонізуючу здатність.Експозиційна доза визначається тільки для повітря при гамма і рентгенівському випромінюванні характеризує іонізуючу спроможність випромінювання в повітрі, вимірюється в кулонах на 1 кг (Кл/кг); позасистемна одиниця - рентген (Р); 1 Кл/кг - 3,88 х 103Р. За експозиційною дозою можна визначити потенційні можливості іонізуючого випромінювання.(1 рентген = 1 рад = 1 бер). Доза, яку одержує людина, залежить від виду випромінювання, енергії, щільності потоку і тривалості впливу. Проте поглинута доза іонізуючого випромінювання не враховує того, що вплив на біологічний обєкт однієї і тієї ж дози різних видів випромінювань неоднаковий. Еквівалентна доза - є мірою біологічного впливу випромінювання на конкретну людину, тобто індивідуальним критерієм небезпеки, зумовленим іонізуючим випромінюванням і дорівнює добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості.При малих дозах ураження тканина відновлює свою функціональну діяльність, але можливо виникнення різного виду хвороб, спровокованих випромінюванням: щитовидної залози, хвороби крові, внутрішніх органів та інших. Під час потрапляння випромінювання на мембрану відразу ж порушуються молекулярні звязки, атоми перетворюються в іони. Таким чином, ефект дії іонізуючого випромінювання зумовлений не кількістю поглинутої обєктом, що опромінюється, енергії, а формою, в якій ця енергія передається. Навіть мала кількість поглинутої енергії випромінювання мо
План
Зміст
Вступ
1. Поняття радіоактивності
2. Характеристика радіаційного забруднення та його наслідків. Основні терміни і одиниці виміру
3. Біологічна дія радіаційного випромінювання
4. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
5. Заходи по захисту населення в випадку аварії на АЕС
6. Призначення та загальний устрій приладів вимірювання іонізуючого випромінювання
Навчальна література
Додатки
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы