Засвідчення в документах архіву володіння селами на території Кіровоградської області переселенцями з Балкан чи їх нащадками. Випадки вінчання сербів з місцевими жительками в Єлисаветграді. Факти конкретної матеріальної підтримки південносхідних слов’ян.
При низкой оригинальности работы "Джерела Держархіву Кіровоградської області з історії сербської діаспори та українсько-сербських зв"язків дорадянського часу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У часи Запорозької Січі й Гетьманщини, коли ці землі були складовою Буго-Гардівської та Кодацької паланок, колонізувалися Миргородським полком, на козацьку службу вступали вихідці з Балкан. У середині XVIII ст. тут було створено військово-землеробське поселення Нова Сербія, колоністами якого стали серби, а також чорногорці, македонці, болгари. У роки Першої світової війни в Єлисаветграді (тепер - Кіровоград) мешкали більше як тисяча біженців із Сербії, у лікарнях міста надавали допомогу їх пораненим співвітчизникам. Нову Сербію було ліквідовано 1764 р., але вихідці з Балкан продовжували робити тут військову карєру, ставали землевласниками. Документи свідчать, що серед офіцерів Сербського гусарського полку, які служили, зокрема, в Калниболоті, Архангельську, Мошорині, Самборі, й станом на 1779-1777 рр. отримали землі, були відставний майор Жива - нович, майор Ерделі, майор і вахмістр Пишчевичі, капітан і вахмістр Чорби, премєр-майор Хорват, капітан Проданович, поручики Стоянов і Табурович та ін.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
