Двоскладні речення з одновалентними дієслівними предикатами в українській мові - Автореферат

Реченнєвотвірний потенціал одновалентних дієслівних предикатів в українській мові ще не був предметом спеціального дослідження. Необхідним постало зясування семантико-синтаксичних і формально-граматичних параметрів структури двоскладних речень з одновалентними дієслівними предикатами, виокремлення семантичних типів таких предикатів, установлення особливостей сполучуваності їх із субєктами як типовими реалізаторами одновалентності дієслівних предикатів. Дисертаційне дослідження проведене в рамках реалізації наукової програми „Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” й повязане з науково-дослідною темою „Абсолютивно-релятивні параметри повнозначних слів української мови і структура речення” (0106U002880), яку опрацьовують у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, де виконано дисертацію. Мета роботи - дослідити структуру й семантику двоскладних речень із одновалентними дієслівними предикатами в сучасній українській мові. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві досліджено один із типів елементарних простих речень, зумовлених валентністю предикатів, - двоскладні речення з одновалентними дієслівними предикатами, зясовано структурні й семантичні параметри цих одиниць, проаналізовано семантико-граматичну природу одновалентних дієслівних предикатів, окреслено їхній семантичний діапазон з урахуванням прямих і переносних значень дієслів у функції таких предикатів.У першому розділі „Лінгвальна сутність одновалентних дієслівних предикатів” зясовано семантико-граматичну природу одновалентних дієслівних предикатів, проаналізовано їхню семантичну диференціацію та закономірності сполучуваності з субєктами. Саме предикат є виразником структури пропозиції: вказує на характер ситуації (називає дію, процес, стан або якість предмета) та прогнозує місця для предметів - учасників ситуації, породжуючи речення. З-поміж дієслів, потенційно здатних виконувати роль предикатів і утворювати речення, вирізняємо лексеми, що функціонують як одновалентні дієслівні предикати й породжують мінімальні елементарні реченнєві одиниці двокомпонентної будови. Це обмежує реченнєву структуру, яку породжує одновалентний дієслівний предикат, лише предикатом і валентно залежним від нього субєктом: Олекса зітхнув (Б. Спираючись на вагомі досягнення в галузі вивчення дієслівної семантики й семантики предикатів, вирізняємо три типи одновалентних дієслівних предикатів із подальшою диференціацією їх на групи й підгрупи: одновалентні дієслівні предикати дії, одновалентні дієслівні предикати процесу, одновалентні дієслівні предикати стану.Синтаксичну модель таких конструкцій репрезентує елементарне речення двоскладної будови, породжене одновалентним дієслівним предикатом разом із валентно залежним субєктом. Одновалентні дієслівні предикати, морфологічними засобами вираження яких є абсолютивні (автосемантичні) дієслова, орієнтовані лише на субєкт, разом із яким вони утворюють двокомпонентну реченнєву конструкцію. Відсутність потенційно можливих правобічних позицій при таких предикатах не спричиняє семантичної незавершеності реченнєвої конструкції, а іноді й актуалізує конкретні значення ситуативно одновалентних дієслівних предикатів. За наявністю ядерних сем „дія”, „процес”, „стан” у семантичній типології одновалентних дієслівних предикатів виокремлюємо одновалентні дієслівні предикати дії, процесу, стану з подальшою семантичною диференціацією їх на групи й підгрупи, кожна з яких вирізняється кількісним наповненням, особливостями семантики й закономірностями сполучуваності з субєктами. В окремих випадках семантика одновалентних дієслівних предикатів процесу повязана з істотами, коли предикати називають фізіологічні процеси в організмах істот, зміни зовнішніх і внутрішніх ознак осіб, біологічне існування.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження.

Двоскладні речення з одновалентними дієслівними предикатами - це своєрідний тип реченнєвих структур. Синтаксичну модель таких конструкцій репрезентує елементарне речення двоскладної будови, породжене одновалентним дієслівним предикатом разом із валентно залежним субєктом. Семантико-граматична природа одновалентних дієслівних предикатів регламентує їхні синтагматичні, структурно-семантичні й функціональні особливості. Інтегральним параметром таких предикатів є автосемантизм дієслівних лексем. Одновалентні дієслівні предикати, морфологічними засобами вираження яких є абсолютивні (автосемантичні) дієслова, орієнтовані лише на субєкт, разом із яким вони утворюють двокомпонентну реченнєву конструкцію. Ці предикати вміщують достатню семантичну інформацію про субєкти й не потребують інших обовязкових поширювачів для надання реченням структурно-семантичної завершеності.

Периферійну зону одновалентних дієслівних предикатів займають аглютинативні предикати і предикати реципрокної семантики. У двоскладних реченнях із такими компонентами наявна тільки позиція субєкта, який є одночасно й обєктом власне-зворотної дії (речення з аглютинативними предикатами) або взаємно-зворотної дії (речення з предикатами реципрокної семантики).

Певні контекстуальні умови, мовленнєва ситуація, семантичні чинники зумовлюють ситуативну одновалентність дієслівних предикатів, з якою повязане абсолютивне вживання неодновалентних дієслів. Відсутність потенційно можливих правобічних позицій при таких предикатах не спричиняє семантичної незавершеності реченнєвої конструкції, а іноді й актуалізує конкретні значення ситуативно одновалентних дієслівних предикатів. Зокрема, вони виражають узагальнене значення дії, підкреслюють процесуальність дії, вказують на характерні властивості субєктів. За наявністю ядерних сем „дія”, „процес”, „стан” у семантичній типології одновалентних дієслівних предикатів виокремлюємо одновалентні дієслівні предикати дії, процесу, стану з подальшою семантичною диференціацією їх на групи й підгрупи, кожна з яких вирізняється кількісним наповненням, особливостями семантики й закономірностями сполучуваності з субєктами. Семантичний спектр одновалентних дієслівних предикатів дії і процесу досить розгалужений. Значення дії реалізують предикати, що стосуються переважно осіб і позначають діяльність як заняття, поведінку, рух, мовлення, звучання. Поведінку, рух, звукові вияви тварин, птахів, комах виражають предикати в сполученні з їх назвами. Окрему групу становлять одновалентні дієслівні предикати, що характеризують звуки довкілля, повязані з певними діями, і сполучаються з назвами джерел звуків (рослин, рідин, механізмів, предметів, явищ природи), за ознакою пасивності субєктів вони межують із предикатами процесу.

Найобємніший тип, як у кількісному плані, так і щодо семантичної розгалуженості, формують одновалентні дієслівні предикати процесу. Вони позначають різні процесуальні зміни (фізіологічні процеси в рослинних організмах, фізичні процеси, становлення кольорової ознаки, атмосферні процеси, соціальні процеси) серед неістот, що є їхніми пасивними носіями. В окремих випадках семантика одновалентних дієслівних предикатів процесу повязана з істотами, коли предикати називають фізіологічні процеси в організмах істот, зміни зовнішніх і внутрішніх ознак осіб, біологічне існування. Одновалентні дієслівні предикати стану виражають фізіологічний, психоемоційний стан осіб, а також фізичний стан предметів, що реалізують сталу ознаку оптичних явищ і кольору. Предикати запаху характеризують субєкти за ознакою виділення певного запаху.

Між ярусна кореляція у двоскладних реченнях з одновалентними дієслівними предикатами має симетричний характер. Субєктно-предикатну конструкцію семантично елементарного речення реалізує підметово-присудкова модель формально-граматичної структури елементарних речень. Мінімальний вияв валентного потенціалу дієслівного предиката й реченнєву автосемантичність досліджуваних одиниць зумовлює абсолютивність дієслів у функції одновалентних дієслівних предикатів. Такі конструктивні компоненти, будучи семантично насиченими, актуалізують своє значення, реалізуючи тільки субєктну валентність у контекстно вільних умовах.

Речення двоскладної будови з одновалентними дієслівними предикатами можуть поширювати й ускладнювати компоненти, не зумовлені предикатною валентністю, трансформуючи їх у неелементарні речення. Такі ускладнення не порушують компонентного складу моделі основного елементарного речення, лише структурно розширюють його й інформативно доповнюють, увиразнюють зміст висловлювання.

У семантико-синтаксичній структурі двоскладних неелементарних речень з одновалентними дієслівними предикатами вживаються атрибутивні, адвербіальні й модальні синтаксеми. Продуктивними в таких реченнєвих конструкціях є атрибутивні синтаксеми, адвербіальні синтаксеми просторової, часової, причинової семантики.

Менш поширеними в аналізованих конструкціях є синтаксеми зі значенням умови, мети, допустовості, порівняння, що повязано з категорійною специфікою одновалентних дієслівних предикатів. Спорадично функціонують модальні синтаксеми.

Дослідження двоскладних речень із одновалентними дієслівними предикатами в українській мові в аспекті взаємозвязків семантико-синтаксичних і формально-граматичних параметрів дозволило адекватно схарактеризувати ієрархічну систему реченнєвих компонентів та категорійну природу таких речень, інтерпретувати їхню структуру й семантику.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ семантика дієслівний предикат

1. Каленич В.М. До питання про елементарність двоскладного речення // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського: Зб. наук. праць. Серія: Філологія. Вип. 5. - Вінниця: Вид-во Вінницьк. держ. пед. ун-ту, 2003. - С. 56-59.

2. Каленич В.М. Елементарне речення з дієслівним присудком // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського: Зб. наук. праць. Серія: Філологія. Вип. 6. - Вінниця: Вид-во Вінницьк. держ. пед. ун-ту, 2003. - С. 290-294.

3. Каленич В.М. Двоскладні речення з одновалентними дієслівними предикатами як синтаксична домінанта прози Валерія Шевчука // Волинь-Житомирщина. - Житомир: ЖДУ, 2004. - Вип. 12. - С. 182-188.

4. Каленич В.М. Двоскладні речення з одновалентними дієслівними предикатами у творах М. Коцюбинського // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Зб. наук. праць. Серія: Філологія. Вип. 7. - Вінниця: Вид-во Вінницьк. держ. пед. ун-ту, 2005. - С. 202-207.

5. Каленич В.М. Реалізація реченнєвотвірного потенціалу одновалентних дієслівних предикатів у мові й мовленні // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Вип. 13. - Донецьк: ДОННУ, 2005. - С. 171-174.

6. Каленич В.М. Одновалентні дієслівні предикати у двоскладних реченнях української мови // Українська мова. - 2005. - № 3. - С. 46-53.

7. Каленич В.М. Семантика одновалентних дієслівних предикатів стану // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії. Зб. наук. праць. Вип. 13. - Рівне: РДГУ, 2005. - С. 102-105.

8. Каленич В.М. Одновалентні дієслівні предикати діяльності як заняття // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Зб. наук. праць. Серія: Філологія. Вип. 8. - Вінниця: Вид-во „Діло”, 2006. - С. 52-59.

9. Каленич В.М. Семантика одновалентних дієслівних предикатів дії // Записки з українського мовознавства: Зб. наук. праць. Вип. 16. - Одеса: Астропринт, 2006. - С. 192-203.

10. Каленич В.М. Семантико-синтаксична структура двоскладних речень з одновалентними дієслівними предикатами // Філологічні студії: Зб. наук. праць. - Вінниця: Вид-во Вінницьк. держ. пед. ун-ту, 2004. - Вип. 2. - С. 55-58.

11. Каленич В.М. Валентно неповязані компоненти в реченнях з одновалентними дієслівними предикатами // Філологічні студії: Зб. наук. праць. - Вінниця: Вид-во Вінницьк. держ. пед. ун-ту, 2005. - Вип. 3. - С. 16.

12. Каленич В.М. Автосемантизм дієслова як інтегральний параметр одновалентних дієслівних предикатів // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Зб. матеріалів VIII Всеукр. наук. - практ. конф., Київ, 12-13 травня 2005 р., у 6-ти Т. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. - Т. 5. - С. 42-44.

13. Каленич В.М. Реченнєва спеціалізація одновалентних дієслівних предикатів // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Дні науки - 2006”. Том. 18. - Філологічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 50-53.

14. Каленич В.М. Метафоричні вживання одновалентних дієслівних предикатів // Семантика мови і тексту: Матеріали ІХ Міжнародної наукової конференції. - Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. - С. 79-81.

Размещено на .ru