Методика аналізу двопартійності. Основні підходи щодо визначення поняття двопартійної системи. Характеристика формування та розвитку двопартійної системи в США, політологічний аналіз партійної системи в цій державі. Організаційна структура партій.
Спірність багатьох аспектів даної тематики (причини стабілізації системи партій в двопартійному форматі, періодизація історії політичних партій США і циклічність, функціональна ефективність американської партійної системи) обумовлена складною динамікою розвитку двопартійної системи і просторістю джерельної бази по дослідженню партій. Позаконституційний характер інституту політичних партій США зумовив постійний процес їх адаптації до потреб політичної системи, зміна функцій та інституційної структури партій, що стало предметом пильної уваги не лише американських вчених. На рубежі ХХ-ХХ1 століть перспективи розвитку двопартійної системи США свідчать про збереження актуальності даної тематики. Мета: розкрити основні підходи щодо визначення поняття двопартійна система. Мета роботи передбачає виконання таких завдань: - розкрити сутність поняття «двопартійна система»;У широкому - партійна система ототожнюється з політичною системою, оскільки партії є важливим засобом здійснення державної влади. Дюверже не лише згадує про динамічну систему взаємин між партіями, але водночас відзначає кілька ознак цієї системи, що впливають на характер та спосіб формування конкурентних міжпартійних звязків. Вона спирається на взаємозалежності партій, на те, що кожна партія є функцією (у математичному розумінні) інших партій і реагує (в конкурентний спосіб чи ні) на поведінку інших політичних партій. систему взаємних звязків між партіями, які ухвалюють рішення з приводу існування самої системи; У Великобританії, яка вважається її класичним зразком, «треті» партії набирають на виборах до 10% голосів, а кількість цих партій давно перевищила сотню.Двопартійна система - це така система, при якій до влади поперемінно приходять тільки дві найбільш впливові політичні партії країни, при цьому наявність третіх партій не заважає двом головним управляти. Партії зявилися разом із загальнонаціональними завданнями, реалізація яких вимагала значного часу й довготривалої програми. їх виникнення було зумовлене наступними чинниками. Не дивлячись, на таке негативне ставлення з боку провідних політиків, перші партії були створені в Конгресі досить швидко після підписання конституції США. Перші партії в США починалися як тимчасові альянси в Конгресі, що виникали в результаті підрахунку взаємної вигоди, коли члени однієї і тієї ж фракції домовлялися між собою однаково голосувати з приводу конкретних заходів. Перші 75 років існування партії були дуже вдалими - вже через 6 років після виникнення кандидат партії виграв президентську посаду, і за 72-річний період з 1860 по 1932 рік партія програла лише 4 президентських виборів з 18: двічі досить консервативному демократові Г.Отже двопартійною вважається система, в якій визначальну роль у політичному житті відіграють дві основних партії, що чергуються при владі. Для двопартійної системи характерні відносна рівновага двох партій, які суперничають у боротьбі за владу, і значне відставання інших партій, а також наявність сильної опозиції з боку тієї партії, що зазнала поразки на виборах. Партії в цій системі виконують не лише вузьку функцію алітерації інтересів окремих соціальних груп і постачання владних кадрів, але й функцію адаптації владних інститутів до структурних змін у суспільстві. В часі, цей процес відбувається в три етапи: висунення рухів чи партій з новими гаслами, інтеграція цих рухів у рамки двопартійної системи, відновлення стану еластичної рівноваги. Другою проблемою в США було рабство. існують відмінності у структурі партій, у Сполученому Королівстві, на відміну від США, вона заснована на досить значній централізації, менш сильною у консерваторів, ніж у лейбористів. американські партії не ґрунтуються на будь-якій ідеологічній або соціальній базі, що вони включають в себе абсолютно різнорідні елементи і доктрини і по суті являють собою машини для конкурентної боротьби за посади та для висування кандидатів; британські ж партії, навпаки, більш близькі до класичного поняття політичної партії. щодо впливу «третіх» партій, то в Сполученому Королівстві від є дуже сильним.
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Методика аналізу двопартійності
Розділ ІІ. Специфіка американської двопартійності
Висновки
Список використаної літератури
Вывод
двопартійна система
У першому розділі ми розглянули теоретичні підходи до визначення поняття «двопартійна система». Отже двопартійною вважається система, в якій визначальну роль у політичному житті відіграють дві основних партії, що чергуються при владі. При цьому кількість діючих у країні партій може бути різною, проте жодна з них, крім двох найвпливовіших, не має реальних шансів стати правлячою. Для двопартійної системи характерні відносна рівновага двох партій, які суперничають у боротьбі за владу, і значне відставання інших партій, а також наявність сильної опозиції з боку тієї партії, що зазнала поразки на виборах. Це одна з найбільш стабільних та ефективних партійних систем, якій не загрожують коаліційні кризи.
Були розглянуті переваги і недоліки двопартійної системи. Все ж таки варто зазначити, що чистої двопартійної системи на сьогоднішній день немає. Адже поряд із двома головними партіями існує і багато малих, які також беруть участь у політичному житті країни.
Результати дослідження генези та структури партійної системи США дають підстави зробити висновки про глибоку інтеграцію партій в політичну систему цієї країни. Партії в цій системі виконують не лише вузьку функцію алітерації інтересів окремих соціальних груп і постачання владних кадрів, але й функцію адаптації владних інститутів до структурних змін у суспільстві. В часі, цей процес відбувається в три етапи: висунення рухів чи партій з новими гаслами, інтеграція цих рухів у рамки двопартійної системи, відновлення стану еластичної рівноваги. За більш ніж двохсотлітню історію партійна система США пройшла цілу низку таких історичних змін: від створення першої опозиційної партії, інтеграції фермерських рухів та фінансово-промислових угруповань, утворення антирабовласницької партії до інтеграції соціальних рухів різноманітного штибу в XX ст. В результаті більш детального історико-політичного аналізу визначено, що в процесі абсорбування вимог нових соціальних груп партійна система США здійснює ще й зворотну консервативну функцію, зберігаючи та відтворюючи політичну культуру, сформовану в попередні періоди її розвитку. Всі ці нашарування історичної еволюції партій відображені в сучасній парламентській структурі та процедурі їх діяльності. Не зважаючи на зовні складну та архаїчну форму організації й діяльності Республіканської та Демократичної партій в Конгресі, за суттю цей процес залишається досить ефективним. Поділ партій на президентську та парламентську фракції відображає систему стримувань та противаг, а розпач партійної фракції в Конгресі на відносно незалежні групи відповідає вимогам президентської форми правління та робить трикутник президентська фракція - фракції більшості в Конгресі - фракції меншості в Конгресі одним з найважливіших та найбільш дієвих владних механізмів в політичній системі Сполучених Штатів.
Порівнюючи партійні системи США та Сполученого Королівства, можна виділити наступні положення: політичні партії виникають в Сполученому Королівстві під впливом політичного конфлікту - боротьби за владу різних соціальних верств, який вилився у боротьбу між консерваторами та лібералами. У США, де не було епохи феодалізму, протистояння відбувалося між федералами, які хотіли централізації влади і нефедералами, які в свою чергу бажали зберегти незалежність деяких штатів. Другою проблемою в США було рабство. існують відмінності у структурі партій, у Сполученому Королівстві, на відміну від США, вона заснована на досить значній централізації, менш сильною у консерваторів, ніж у лейбористів. американські партії не ґрунтуються на будь-якій ідеологічній або соціальній базі, що вони включають в себе абсолютно різнорідні елементи і доктрини і по суті являють собою машини для конкурентної боротьби за посади та для висування кандидатів; британські ж партії, навпаки, більш близькі до класичного поняття політичної партії. щодо впливу «третіх» партій, то в Сполученому Королівстві від є дуже сильним. І в деякий період під впливом «третіх» партій, традиційна двопартійна система цієї країни змінювалася на двох з половиною партійну, що ми можемо спостерігати і в даний час. У США найбільш відчутний виклик для двопартійної системи виходить не від «третіх» партій, а від недовговічних груп послідовників, якими виявляються ті чи інші відомі люди, коли вони після необхідних кроків щодо висунення себе в президенти організовують прихильників для ведення своїх передвиборчих кампаній.
Щодо можливості запровадження двопартійної системи в Україні то, варто зазначити, що це малоймовірно. Держава ще не готова до такого кроку, та й нема передумов для цього. Політичне суспільство в Україні не структуроване і тому запровадження двопартійності призведе до розколу суспільства. У нас немає партій, які були б ідеологічно чітко визначені, тому говорити, що конкурувати між собою можуть наприклад, демократи - республіканці, немає можливості. Також цьому не сприятиме змішана виборча система, яка є в Україні. Адже відомо, що двопартійність це феномен мажоритарної виборчої системи.
Список литературы
1. Абрамов Ю.К. Американская партийная модель (основные характеристики) // США, экономика, политика, идеология, 1992, № 2.
2. Абрамов Ю.К., Зубок В. М. Партии и исполнительная власть в США (70-80-е годы). - М., 1990.
3. Бьюэлл Э. Архаичны, но адпртивны: О политических партиях США (Сверяясь с "классическими" оценками). Полис, (Политические исследования) 2008 - №1, 3
4. Голосов Г.В. Сравнительная политология. Санкт-Петербург: Борей-принт, 2010. - 366 с.
5. Дюверже М. Политические партии. - М., 2010.
6. Золотухин В.П. Двухпартийная система.-Государственный строй США М.,1976.
7. Куценко К.Е. Базовые подходы к анализу факторов формирования партийных систем. (Електронний ресурс). - Режим доступу: http://www.politex.info/content/view/473/30/
8. Маныкин А. С. История двухпартийной системы США (1789-1980). - М., 1981.
9. Молчанов С. Политические партии США на современном этапе. (Електронний ресурс). - Режим доступу: http://zhurnal.lib.ru/m/molchanow_s_m/uspoliticalpartiesatpresent.html.
10. Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія. Навчальний посібник. За ред. М. І. Обушного. Київ, 2009
11. Паламаренко М. В. Республіканська та демократична партії США наприкінці ХХ початку ХХІ століття. Львів, 2010.
12. Принципы функционирования двухпартийной системы США: история и современные тенденции (1918-1988). - М., 1988-1989.
13. Политические партии США в новейшее время. / Под ред. Н.В.Сивачева. - М., 1982.
14. Современные Соединенные Штаты Америки. Энциклопедический справочник / [под. ред. Э.А. Иванян]. - М.: Политиздат, 1988. - 542 с.
15. Согрин В. В. Двухпартийная система США: преемственность и обновление/ В. В. Согрин // Политические исследования. - 2003. - №3. - С.164-170.
17. Согрин В. Становление демократии. История политической системы США // Наука и жизнь, 1990.
18. Червонная С.А. Политическая система США: актуальные измерения/ [Червонная С.А., Васильев В.С. и др.] - М.: Наука, 2009. - 286 с.
19. Шведа Ю. Аренд Лійпхарт про партії та партійні системи // Студії політологічного центру “Генеза”, 1995, № 5.
20. Шведа Ю. Соціологія партійних систем Моріса Дюверже // Нова Політика, 1996, № 4- 5
21. Шведа Ю. Політичні партії: Енциклопедичний словник. - Львів:, 2009. - С.329.
22. Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем - Львів: Тріада плюс, 2004. - С.505.
23. Aldrich J. H. Why Parties?: The Origin and Transformation of Political Parties in America. - Chicago: University Of Chicago Press, 1995. - 355 p.
24. Encyclopedya of the American Left. - Chicago, 1992. - 928 p.
25. Lebo M. 1., MCGLYNN A. J., Koger G. Strategic Party Government: Party Influence in Congress, 1789-2000 //American Journal of Political Science. - 2007. - No. 51 (3). - pp. 464-481.
26. Sartori G. Parties and party systems: a framework for analysis. ECPR, 2005.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
