Духовно-ціннісні орієнтації особистості в контексті філософсько-релігійних традицій - Автореферат

Необхідність дослідження релігієзнавчих аспектів духовно-ціннісних орієнтацій повязана з геополітичним і конфесійним положенням України між Сходом і Заходом; з тими зрушеннями у самоідентифікації українців, що відбулися після “помаранчової революції”; з необхідністю збереження властивого українському народові духу доброї волі до різних конфесій, культур, що існують в багатонаціональній країні, й це - фундує певні можливості для входження до світової спільноти. Дійсно, філософія може “закінчитися”, але релігія не має завершення, вона є втіленням та виявом духовного рівня кожної людини, кожного народу. Релігієзнавчі аспекти дослідження духовно-ціннісних орієнтацій надають можливість усвідомити в історичній ретроспективі сутність ментальності українського народу; особливості становлення вірувань, звичаїв, обрядів українського народу в “мозаїці” інших культур. І якщо в Україні духовно-ціннісні орієнтації формувалися в напрямку від “Я” до спільноти, то, наприклад, в Росії ідея спільноти завжди виступала домінантою політичного, релігійного, соціокультурного життя в цілому. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: проаналізувати стан дослідження проблеми духовно-ціннісних орієнтацій у філософській та релігієзнавчій літературі в звязку з функціонуванням релігійних цінностей;Його категоричний імператив постає ґрунтом у моральних відносинах між людьми, народами в цілому. Шеллінга трансформуються в “соборність” та “філософію всеєдності” - як цілісність системи, а людина і людство підносяться до Бога завдяки моральності. Кульчицького це, перш за все, український персоналізм - людина розглядається як цілісність в усій системі її відносин. Він рухається за положеннями, які були сформульовані Григорієм Сковородою про мікрокосм (людина), макрокосм (природа, “натура”) та Біблію як світ символів, що повязує людину і світ, як Вищу Духовність. Саме тому для подолання негативних явищ в суспільстві й необхідно на перший план поставити духовні цінності народу, його головне багатство - людей, творчих та щасливих.Доведено, що духовно-ціннісні орієнтації людини мають цілісну структуру, її визначальні риси, особливості становлення та “розгортання” її сутності. Йдеться про реалізацію суто людського початку, який залежить від багаторівневості діяльності самої людини: етичної, естетичної, релігійної, наукової та ін. Теоретико-методологічні основи дослідження теми дисертації дозволили провести компаративний аналіз концептуально значущих, існуючих у західній та вітчизняній філософській традиціях, підходів до проблеми духовних цінностей, їх місця в сучасному релігієзнавстві. Проведений аналіз дозволяє свормулювати наступне положення: людина творить себе самостійно, “вбираючи” ті або інші цінності (релігійні, моральні, естетичні та ін.), завдяки освоєнню, засвоєнню та присвоєнню певної системи цінностей. В Україні єдина соборна православна Церква може постати важливою ланкою в процесі державотворення, в актуалізації сутності людини, в духовно-культурному поступі народу.

Основний зміст дисертації

Доведено, що духовно-ціннісні орієнтації людини мають цілісну структуру, її визначальні риси, особливості становлення та “розгортання” її сутності. Йдеться про реалізацію суто людського початку, який залежить від багаторівневості діяльності самої людини: етичної, естетичної, релігійної, наукової та ін.

Теоретико-методологічні основи дослідження теми дисертації дозволили провести компаративний аналіз концептуально значущих, існуючих у західній та вітчизняній філософській традиціях, підходів до проблеми духовних цінностей, їх місця в сучасному релігієзнавстві. Проведений аналіз дозволяє свормулювати наступне положення: людина творить себе самостійно, “вбираючи” ті або інші цінності (релігійні, моральні, естетичні та ін.), завдяки освоєнню, засвоєнню та присвоєнню певної системи цінностей.

Завданням актуалізації сутності людини є її інтеграція не тільки з існуванням (як поєднання душевно-духовного “Я” з спільнотою, спільністю, “входженням” до соціуму), але й можливості виходу “Я” до Трансцендентного. Йдеться про те, що взаємодія між мораллю та релігією ґрунтується на дійсній моральнісності та водночас - апеляції до вищих концептів. Моральнісність як така й призводить до релігії, відбувається перехід від фізичної причинності до принципу естетичної єдності одухотвореного Всесвіту. Показовими є методи отримання неповсякденного досвіду, що складає практичний аспект проблеми іманентизації трансцендентного (досвід йоги, Я. Бьоме, Вол. Соловйов).

Реалізація “одухотвореного Всесвіту” може відбутися в єдності трьох аспектів: - онтологічного, як реалізації всеєдності буття;

- антропологічного, як здійснення індивідуальності людини, її абсолютної неповторності;

- історичного, як мети самої історії, тобто, втілення сутності людини.

Важливим є те, що вже в культурі Нового часу актуалізується проблема внутрішнього світу людини, її субєктивності (Р. Декарт), приходить знання причин та меж її моральності, наприклад, на відміну від Середньовіччя, в якому людина, її дії та вчинки розшифровувалися - в природньо-моральнісному розкривалося етично-релігійне.

Християнська релігія розкриває можливості для актуалізації сутності людини, її свободи. Християнство є протидією тоталітарним режимам, що знищують духовні цінності, деформують свідомість. В Україні єдина соборна православна Церква може постати важливою ланкою в процесі державотворення, в актуалізації сутності людини, в духовно-культурному поступі народу. Такий підхід потребує наполегливої діяльності православної Церкви як інституції щодо відтворення основ української національної культури.

Великий обсяг філософської, релігієзнавчої та теологічної літератури, що присвячена проблемам аксіології, характеризується розмаїттям підходів й тому вимагає осмислення в звязку із сучасними процесами в релігійному просторі України. Духовність з чіткою системою моральних орієнтирів реалізується на двох рівнях: на рівні індивідуальної віри людини; на соціальному рівні, де постійно відбувається модифікація традиційних цінностей.

Співвідношення моральних та релігійних цінностей досліджувалося такими відомими українськими мислителями, як - Г. Сковорода, П. Юркевич, Л. Українка, І. Франко та ін. Відомий вплив ідей П. Юркевича на представника російської філософії Вол. Соловйова, та багатьох його послідовників. Перспективу подальших досліджень дисертант бачить у вивченні впливу релігійних поглядів українських мислителів на представників російської думки ХІХ - початку ХХ століття, що надає певні можливості для порівняльного аналізу української та російської релігійних традицій, їх місця в соціокультурних просторах України та Росії. Та чи не найбільший інтерес в наступних студіях може становити, на думку автора, екзистенційний характер окресленої проблематики, який в цьому дослідженні був тільки намічений. Актуальним було б також прослідкувати особливості функціонування духовних цінностей в різних культурах сучасності.

Проценко Е. Діахронічний аспект релігійного виховання молоді: мораль, право і світогляд (аксіологія християнства) // Мультиверсум. Філософський альманах. - 2003.- № 38.- С. 215-224.

Проценко Е. Освіта і християнська етика // Мультиверсум. Філософський альманах. - 2002.- № 30.- С. 121-129.

Проценко Е. Проблеми формування духовно-релігійних цінностей у моральному вихованні людини // Мультиверсум. Філософський альманах. - 2002.- № 29.- С. 147-156.

Проценко Е. Релігійне виховання молоді, інтереси, потреби, цінності // Держава і право: збірник наукових праць / Юридичні і політичні науки. - 2004. - № 23. - С. 619-624.

Проценко Е. Релігійна проблематика у творчій спадщині С.С.Аверінцева // Українське релігієзнавство. - 2006. - №38. - С. 60-69.

Проценко Е. Роль Біблії у моральному вихованні сучасної молоді // Науково-методичний збірник “Проблеми освіти.” - 2000. - № 20. - С.- 328-336.

Проценко Е. Роль християнських морально-етичних цінностей в формуванні сучасного українського менталітету // Інтелект. Особистість. Цивілізація. - Донецьк. - 2003. - С. 220-227.

Проценко Е. Роль християнської етики в формуванні духовних цінностей молоді. // Міжнародна науково-теоретична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть”. - Тернопіль. - 2003.- С. 105.

Проценко Е. Роль християнської системи духовних цінностей у формуванні сучасного цивільного суспільства в Україні // ХШ Міжнародна науково-практична конференція “Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості”. - Донецьк. - 2003. - С. 250-252.