Дослідження пам"яток духовного світу носіїв трипільської культури, як форпосту Балкано-дунайського ранньоземлеробського світу. Світогляд енеолітичного населення України, їх космологічні та міфологічні уявлення. Пантеон божеств трипільського населення.
Пассек була розроблена періодизація трипільської культури, за якою її існування було поділено на три хронологічні етапи: ранній А (4000-3600 рр. до н.е.), середній В (3600-3100 рр. до н.е.) та пізній С (3100-2500 рр. до н.е.). Наскрізною ідеєю, якою були "просякнуті" давні ритуали, була ідея родючості - родючості полів, людей, тварин тощо. Згідно уявлень трипільців головною богинею - володаркою всього сущого на землі, в якій замикалися всі цикли існування (народження, життя, смерть, відродження) - було жіноче божество, чоловіком якого був бог-бик - надзвичайно поширений образ у пластиці всіх ранньоземлеробських культур. Зіставляючи низку позначених дослідником "стоянок" та "селищ" із сучасною картою, правомірно стверджувати, що певна кількість їх належала і до трипільської культури (Залужне, Селище, Лісне, Перепеличе, Бортники, Мельниківці та ін.). Поряд із передовими племенами з енеолітичним укладом культури та побуту існували племена з відносно відсталим, неолітичним характером господарства та культури, що підтверджується різним рівнем їх матеріальної і духовної культури.Вівтарі як організуючий елемент родинних святилищ, а також культові атрибути навколо них фіксуються на багатьох поселеннях (Шкарівка, Веселий Кут, Кліщів, Миропілля, Копіювата, Тростянчик). Різноманітні за формою (прямокутні, пятилисті, округлі, хрестоподібні) вони були центром будинку, де проходили обряди, необхідними атрибутами яких були ритуальні посудини, виявлені в районі цих підвищень. Звернуті на схід два вівтарі, священне вогнище, кальциновані залишки черепа бика, посудини з "живою водою" Шкарівського святилища мають особливе значення для розкриття світогляду місцевого трипільського населення. Вівтарі з сакральними заглибленнями, знахідка у вогнищі конуса - найбільш раннього символу зрисами Великої богині-матері, дозволяють вважати, що тут проходили релігійні церемонії, повязані зі святом вогню та води, одним із найважливіших літніх свят землеробів. Міф про двох повелительок неба, поширений у населення цього регіону протягом усього розвинутого Трипілля, знайшов втілення у посудинах з рельєфним зображенням жіночих грудей, яке часто облямоване солярними знаками чи відображенням змії.Детальнім дослідженні самих статуеток зі всіма їхніми особливостями, причому не слід ігнорувати які-небудь ознаки, вважаючи їх випадковими чи несуттєвими. Ще під час виготовлення пластики давніми майстрами використовувалась певні прийоми в їх ліпленні, тобто вже сама технологія виготовлення статуеток несла ідеологічне навантаження. Дослідження поверхні вертикальних зломів показують, що статуетки найчастіше "складались" з двох вертикальних половин - правої і лівої, тобто покривались товстим шаром (0,3-0,6 см) глини, по якій більш детально формувалась фігурка. Залучення даних про скульптуру давніх цивілізацій, як і врахування особливостей первісних людей про світ, змушує дослідників заперечувати проти ідеї існування віри в богів в неоліті, ідеї про те, що в цю пору сили природи вже персоніфікували, а також припускати, що статуетки могли зображати не тільки богів, але і жерців та людей, які моляться. Не заперечуючи багатофункціонального призначення статуеток, деякі автори ділять фігурки за способом орнаментації: "Мати - Вогонь… зображувалася жінкою, яка сидить біля печі в кріселку, Мати - Сонце - колом із хрестиком у середині, Мати - Вода - хвилястою лінією, Мати - Земля - трикутником або чотирикутником із крапкою всередині, Мати - Корова - жінкою з рогами…".Доба відтворюючого господарства поклала перед людиною нові завдання, вирішення яких планувалось не без допомоги потойбічних сил. Яскравим проявом світогляду носіїв перших ранньоземлеробських культур на території, що охоплює простори від Балкан до Дніпра, була антропоморфна пластика. Основною ідеєю, закладеною в зміст функціонування антропоморфної пластики, була ідея родючості людини, полів, зерна. Останнім часом знаходить підтвердження версія про поліфункціональність трипільських статуеток, тобто визнається, що всі фігурки мали магічне призначення, але кожний окремий тип відповідав за певний тип родючості. Беручи до уваги таке поширення в пластиці жіночого образу, його специфіку, а також, провівши певні аналогії із синхронними культурами Подунавя і Малої Азії, можна зробити висновок про віру трипільців у жіноче божество, яке знаходиться на небі (як підтвердження - численні антропоморфні посудини із піднятими вгору руками) і керує всіма циклами людського життя (народження, життя, смерть, відродження).
План
Зміст
Вступ
1. Загальна характеристика трипільської культури
2. Релігійні уявлення носіїв культури Трипілля-Кукутені
3. Антропоморфна і зооморфна пластика
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Додатки
Вывод
Трипільська культура стала яскравим явищем на території східної Європи в період енеоліту. Доба відтворюючого господарства поклала перед людиною нові завдання, вирішення яких планувалось не без допомоги потойбічних сил. Тому вивчення духовної культури носіїв трипільської культури дозволить проникнути в самий світогляд людини того періоду, їхні цінності та вірування.
Яскравим проявом світогляду носіїв перших ранньоземлеробських культур на території, що охоплює простори від Балкан до Дніпра, була антропоморфна пластика.
Трипільська антропоморфна пластика складається у середовищі землеробських племен при відчутному впливі культур Боян, Гумельниця, Хаманджія. У цій категорії пластики в основному представлені жіночі зображення, чоловічі на всіх етапах трипільської культури не перевищують 5 % від загальної кількості статуеток.
Вивчення колекцій антропоморфних і зооморфних статуеток дає можливість проникнути в релігійний світогляд давніх землеробів досліджуваної території. Основною ідеєю, закладеною в зміст функціонування антропоморфної пластики, була ідея родючості людини, полів, зерна. Останнім часом знаходить підтвердження версія про поліфункціональність трипільських статуеток, тобто визнається, що всі фігурки мали магічне призначення, але кожний окремий тип відповідав за певний тип родючості.
Беручи до уваги таке поширення в пластиці жіночого образу, його специфіку, а також, провівши певні аналогії із синхронними культурами Подунавя і Малої Азії, можна зробити висновок про віру трипільців у жіноче божество, яке знаходиться на небі (як підтвердження - численні антропоморфні посудини із піднятими вгору руками) і керує всіма циклами людського життя (народження, життя, смерть, відродження).
Тісно повязане з антропоморфною було і застосування зооморфної пластики. Вона представлена на території межиріччя Верхнього Пруту і Середнього Дністра, як і по всьому ареалі поширення Трипілля, в меншій кількості порівняно з чисельністю статуеток людей. На відміну від антропоморфної пластики розвиток зооморфної відбувався менш кардинально, тому останню краще розглядати не по хронологічним періодам, а за типами зображень.
Найпоширенішими образами тварин, які виліплювали з глини, були бовини (бики, корови), а також статуетки кіз, овець, баранів, оленів, свиней та ін. Статуетки виготовлялися, як правило, із тієї ж глиняної маси, що й кераміка. Значна кількість цілих форм, на відміну від фігурок людей, наводить на думку, що обряди і ритуали, повязані з цією групою теракот, не супроводжувалися їх розбиванням.
Серед трипільських артефактів протягом понад двох тисячоліть беззаперечно превалює образ Великої Богині - корови, а образ Великої Двоєдиної Богині виник, можливо, як результат поєднання образів архаїчної богині-птахи та "аграрної" богині-корови. Велич та всеохоплююча сила Великої Богині проявлялася, перш за все, в її регенеративних функціях. Саме на це, а не на отримання гарного врожаю та захисту його від гризунів, були направлені всі магічні дії трипільців, їх ритуали та обряди. Відродження людини, утримання всесвіту в стабільному стані досягалася трипільцями завдяки керуванню сакральними силами шляхом постійно здійснюваних магічних обрядів. М. Еліаде вважає, що отримання безсмертя співпадає з відтворенням акту творіння: той, хто приносить жертву, виходить - за допомогою космогонічного ритуалу - за межі людського стану і стає безсмертним.
На сучасному етапі досліджень можна констатувати про наявність у трипільців спеціальних місць, де відбувалися релігійні дійства. Такі святилища виявлені в Шкарівці, Коновці, Жванці.
Список литературы
1. Алексеева И.Л. Женский образ в антропоморфной скульптуре энеолита //Памятники древнего искусства северо - западного причерноморья. Сб. науч. Трудов. - К.: Наук. думка, 1986. - С.43 - 50.
2. Антонова Е.В. Антропоморфная скульптура древних земледельцев Передней и Средней Азии.- М.: Наука, 1977. - 160 с.
3. Антонова Е.В. Обряды и верования первобытных земледельцев Востока. - М.: Наука, 1990. - 287 с.
4. Археологічні розвідки трипільської експедиції на Дністрі в 1948 р. // АП УРСР. - Т. IV. - К.: Наука, 1952. - С.190-193.
5. Квітковський Д., Бриндзан Т., Жуковський А. Буковина. Її минуле і сучасне. - Париж-Філадельфія-Детройт: Зелена Буковина,1956. - С. 63 - 77.
6. Археологія Української РСР: в 3-х т. Т. 1. Первісна археологія. - К: Наук. думка, 1971. - 452 с.
7. Балабина В.И., Гирнык И.П. Зооморфные изображения из Чичиркозовского поселения // КСИА. - 1988. - Вып. 193. - С. 81-87.
8. Балабина В.И. Зооморфная пластика трипольского поселения Друцы I // СА. - 1988. - №2. - с. 58 - 72.
9. Балабина В.И. Фигурки животных и их символика на сосудах как отражение одной из знакових систем древних земледельцев Европы //Российская археология. - 1997. - №2. - С.29-46.
10. Балабина В.И. Фигурки животных в пластике Кукутени-Триполье. - М.: Наука, 1998. - 458 с.
11. Беженар А., Шманько О. Матеріали духовної культури трипільського населення межиріччя Верхнього Пруту і Середнього Дністра // Матеріали студентської наукової конференції, присвяченої 170-річчю з дня народження Юрія Федьковича (12-13 травня 2004 року). Економічні, юридичні та історичні науки. - Чернівці: Рута, 2004. -С. 211-212.
12. Бибиков С.Н. Раннетрипольское поселение Лука-Врублевецкая на Днестре. К истории ранних земледельческо-скотоводческих племен на Юго-Востоке Европы // МИА. - М.-Л., 1953. - С. 9 - 408.
13. Бибиков С.Н., Збенович В.Г. Археологичиские разведки в зоне затопления Могилев-Подольской ГЭС// Археологические исследования на Украине. - К., 1968. - Вып.3. - С. 73-77.
14. Буковинський центр археологічних досліджень. Фонд 1. Трипільська культура.
15. Бурдо Н.Б. Теракота трипільської культури // Рижов С.М., Бурдо Н.Б.,Відейко М.Ю., Магомедов Б.В. Давня кераміка України. Археологічні джерела та реконструкції. Част. 1. - К: "Академперіодика", 2001. - С. 61 - 146.
16. Відейко М.Ю. Ключові проблеми трипільської протоцивілізації // Археологічні студії. Магістеріум. - К., 2001. - Вип. 6. - С. 106-111.
18. Відомчий архів ЧКМ. - Ф. 23/42. Щоденники Б.О. Тимощука. 1947-1950 рр.
19. Виноградова Н.М. Памятники переходного этапа триполья В І - В ІІ в Поднестровье // СА. - 1972. - №1. - С. 36-56.
20. Виноградова Н.М. Трипольские племена пруто-днестровского междуречья в период расцвета (периодизация, хронология, локальные варианты). - М., 1974. - 17 с.
21. Винокур І.С. Археологічні дослідження на трипільському поселенні біля с. Магала // Археологія. - 1966. - Т. 20. - С. 157-162.
22. Весоловский Я. Розкопки в Шипинцях // Буковина. - 1904. - 3(16) жовтня.
23. Вовк Хв. Вироби передмікенського типу у неолітичних становищах на Україні // НТШ. Матеріали до українсько - руської етнології. Т. 6. - Львів, 1905. - С. 1 - 27.
24. Гембарович М.Т. К вопросу о значении трипольских женских статуеток // СА. - 1956. - Вып. XXV - с. 106-123.
25. Гусар Ю. Шипинська земля Ольжича // Час-2000. - 2004,11 березня.
26. Давня історія України: в 3-х. т. - Т.1. Первісне суспільство. - К: Наук. думка, 1997. - 558 с.
27. Деревянчук В., Масан О., Михайлюк В. Повернення в Україну наукової спадщини Олега Кандиби // ПССІАЕ. - Чернівці: Прут, 2004. - Т. 1 (19). - С. 225 - 228.
28. Довідник з археології України: Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області. - К.: Наук. думка, 1984. - 224 с.
29. Евсюков В.В. Мифы о мироздании: Вселенная в религиизно-мифологичиских представлениях. - М.: Политиздат, 1986. - 112 с.
30. Етнічна історія давньої України /Під ред. П.П. Толочка, Д.Н. Козака, О.П. Моці та ін./. - К.:"Просвіта", 2000. - С. 140-151.
31. Есипенко А.Л. Памятники ранней поры триполья у поселка Кирилловка, Одесской области // КСИА. - 1955. - Вып. 4. - С. 140-141.
32. Журавльов О. Мисливство трипільських племен України // Трипільська цивілізація у спадщині України. Матеріали наук.-практ. Конфер. - К.: Вид. центр "Просвіта", 2004. -С. 201-210.
33. Заєць І.І. Трипільська культура на Поділлі. - Вінниця: Тезис, 2001. - 145 c.
34. Залізняк Л.Л. Новітні міфи в індоєвропеїстиці східної Європи // Археологія. - 2002. - №4. - С. 88 - 97.
35. Залізняк Л.Л. Про трипільців, семітів та нардепів-трипіллязнавців // Дзеркало тижня. - 2004 - 15 травня.
37. Збенович В.Г. Поселение Бернашевка на Днестре (к происхождению трипольской культуры). - К.: Наука, 1980. - 180 с.
38. Збенович В.Г. Дракон в изобразительной традиции культуры Кукутени - Триполье // Духовная культура древних обществ на территории Украины. - К.: Наук. Думка, 1991. - С. 20-34.
39. Збенович В.Г. Зооморфные мотивы в росписи керамики культуры Триполье-Кукутени //Археологія. - 1998. - №4. - С.64-78.
40. Збенович В.Г., Рындина Н.В. Раскопки раннетрипольских поселений на Днестре //АО 1974 г. - М: Наука, 1976. - С. 248-249.
41. Збенович В.Г . Ранний этап трипольской культуры на территории Украины. - К.:Наук. думка, 1989. - С. 108 - 123.
43. Кандиба О. Шипинці. Мистецтво та знаряддя неолітичного селища /Пер. з нім. мови Ю. Рассамакіна. Наук. Ред. i передмова Л. Михайлини, С. Пивоварова, Б. Рідуша, В. Старика й I. Чеховського/ Товариство "Украінський Народний дім у Чернівцях", Фундація ім. О. Ольжича у Киеві, Буковинський центр ареоелогічних досліджень при ЧНУ ім. Ю. Федьковича. - Чернівці, 2004. - 208 с.
44. Качалова Н. Трипольская пластика (женские изображения).- Л.,1973. - 13с.
45. Кочкін І . До питання про багатофункціональність глиняних жіночих статуеток у релігійному культі трипільского населення (за матеріалами памяток північно- східного Передкарпаття). // kochkin. Igor @ rambler. ru.
46. Кременецький К.В. Природные условия энеолитических поселений на территории Молдавии и Нижнего Подонья // Известия АН СССР. Сер. геогр. - 1986. - №4. - С. 64 - 73.
47. Круц В.А. Корвин-Пиотровский А.Г. Рыжов С.Н. Трипольское поселение-гигант Тальянки. Исследования 2001г. - К., 2001. - 110 с.
48. Круц В.А. К истории населения трипольской культуры в междуречье Южного Буга и Днепра // Первобытная археология. - К.: Наук. думка, 1989. - С.17-32.
49. Круц В.О. Тваринництво у трипільців //Міжнародна археологічна конференція "Трипільське поселення Кошилівці-Обоз" (до 120-річчя відкриття). Наукові матеріали (25-27 вересня 1998 року). - Заліщики, 1998.- С. 47-49.
50. Куріло О.Ю. Колекція зооморфної пластики з поселення кошиловецького типу Блищанка //Міжнародна археологічна конференція "Трипільське поселення Кошилівці-Обоз" (до 120-річчя відкриття). Наукові матеріали (25-27 вересня 1998 року). - Заліщики, 1998. - С. 61-62.
51. Кусургашева А.П. Антропоморфная пластика из поселения Новые Русешты I // КСИА АН УССР. - 1970. - Вып. 123. - С. 69-76.
52. Лозко Г. Релігійні вірування трипільців: на матеріалі археологічних джерел // Трипільська цивілізація у спадщині України. Матеріали наук.-практ. Конфер. - К.: Вид. центр "Просвіта", 2004. - С. 223-230.
53. Маркевич В.И. Позднетрипольские племена северной Молдавии. - Кишинев: Штиинца, 1981. - 196 с.
54. Маркевич В.И. Черныш Е.К. Исследование в Пруто-Днестровском междуречье // АО 1973г. - М:Наука, 1974. - С. 423.
55. Михайлина Л, Пивоваров С. Вивчення старожитностей Буковини в ХІХ - на поч. ХХ ст. //Питання історії, історіографії, джерелознавства та архівознавства Центральної та Східної Європи: Зб. Наук. праць. - Київ-Чернівці, 1987. - Вип. І. - С. 242-249.
56. Мовша Т.Г. К вопросу о развитии трипольской антропоморфной пластики // КСИА АН УССР. - 1953. - Вып. 2. - С. 85-87.
57. Мовша Т.Г. Об антропоморфной пластике трипольской культуры // СА. - 1969. - № 2. - с. 15-34.
59. Мовша Т.Г. Антропоморфная пластика Триполья (реалистический стиль). Автореф. диссерт. на соиск. уч. степ. канд. ист. наук. - М., 1975. - 24 с.
60. Мовша Т.Г. Работы в среднем Поднестровье. // АО 1974 г. - М: Наука, 1975. - С. 326-327.
61. Мовша Т.Г., Бузян Г.Н. Работы Позднетрипольского отряда // АО 1978 г. - М: Наука, 1979. - С. 372-373.
62. Мовша Т.Г. Работы в зоне затопления Могилев-Подольской ГЭС // АО 1979 г. - М: Наука,1980. - С. 307.
63. Мовша Т.Г. Хронология Триполья - Кукутени и степные культуры эпохи раннего металла в ее системе // Проблемы археологии Поднепровья. - Днепропетровск, 1984. - С. 60-83;
64. Мовша Т. Сучасний стан досліджень трипільської культури // Спадщина Олега Кандиби - О. Ольжича у контексті національного відродження України. Зб. матер. міжнар. наук конф. Тр. 1997. (за ред. проф. Алексієвця М.М.). -Тернопіль: ТДПУ, 1999. - С. 56-64.
65. Мороз В. До питання про місячні знаки трипільської культури // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: історія (За заг. ред. проф. М.М. Алексієвця). - Тернопіль, 2003. - Вип. 4. - С. 210-212.
66. Мороз В. Образи місяця та його оточення у віруваннях носіїв трипільської культури // rius. kiev. ua /journal/s/ moroz
67. Овчинников Е.В. Квітницький М.В. Нові знахідки трипільської антропоморфної пластики з реалістичними рисами // Археологія. - 2002. - № 3. - С. 134-143.
68. Олійник В.І. Трипільська антропоморфна і зооморфна пластика Заліщанщини (на матеріалах колекції Заліщицького краєзнавчого музею) //Міжнародна археологічна конференція "Трипільське поселення Кошилівці-Обоз" (до 120-річчя відкриття). Наукові матеріали (25-27 вересня 1998 року). - Заліщики, 1998.- С. 54-60.
69. Пассек Т.С. Звіти трипільської експедиції про розкопки поселення Коломийщина //Трипільська культура. - К.: Вид-во АН УРСР, 1940. - Т.1. - С. 9-177.
70. Пассек Т.С. Трипільська культура. - К.: Вид-во АН УРСР, 1941. - 84 с.
80. Полищук Л.Ю. Пластика трипольского поселения Черкасов Сад II // Памятники древнего искусства северо - западного Причерноморья. Сб. науч. Трудов. - К.: Наук. думка, 1986. - С. 21 - 27.
81. Попова Т.А. Зооморфная пластика трипольского поселения Поливанов Яр //КСИА АН СССР. - 1970. - Вып. 123. - С. 8-13.
82. Попова Т.А. Хронология Поливаного Яра и ее значение для периодизации трипольской культуры.// КСИА АН УССР. - 1979. - Вып. - 157. - С. 69-72.
83. Попова Т.А. Древние земледельцы Среднего Поднестровья в IV-III тыс. до н.э. (по материалам поселения Поливанов Яр) // Ранние земледельцы. - Л., 1980. - С. 43-58.
84. Попова Т.А. Кремнеобрабатывающее производство трипольских племен (по материалам поселения Поливанов Яр) // Первобытная археология - поиски и находки. - К., 1980. - С. 145-163.
85. Попова Т.О. Початок розвинутого Трипілля на Середньому Дністрі (за матеріалами Поливаного Яру) // Археологія. - 1985. - Вип. 52. - С. 22-32.
86. Попова Т.О. Культура Гумельница и Триполье в Поднестровье по данным Поливанова Яра //Проблеми історії та археології давнього населення Української РСР: Тези доповідей ХХ Респ. Конф., Одеса, жовт., 1989 р. / АН УРСР. Ін-т археології та ін.; Ред. кол.: П.П. Толочко (відп. ред.) та ін. - К: Наук. думка, 1989. - С.189.
87. Попова Т.О. Матеріали духовної культури трипільсько-кукутенського населення Поливаного Яру ІІІ // Археологія. - 1998. - №4. - С. 109-117.
88. Попова Т.О. Поселение Поливанов Яр в системе культуры Кукутени-Триполье //Міжнародна археологічна конференція "Трипільське поселення Кошилівці-Обоз" (до 120-річчя відкриття). Наукові матеріали (25-27 вересня 1998 року). - Заліщики, 1998. - С. 22-24.
89. Пошивайло І. Спадкоємність трипільського світовидіння // Образотворче мистецтво. - 2002. - № 2. - С. 91-97.
90. Рыбаков Б.А. Космогония и мифология земледельцев энолита // СА. - 1965. - № 1. - с. 24-47; № 2 . - С. 13-33.
91. Словник - довідник з археології (під ред. Н.О. Гаврилюк). - К: Наук. думка, 1996. - 432 с.
92. Телегін Д.Я. Міграції і дифузії у камяному віці та в епоху міді на південному заході СРСР (Україна, Молдавія, Південна Білорусія) //Вісник АН УРСР. - 1987. - №2. - С.29-34.
93. Тимощук Б.О. Розвідки Чернівецького історико-краєзнавчого музею в 1947 р. // АП УРСР. - 1952. - Т.IV. - С. 177-178.
94. Тимощук Б.О. Ранньотрипільське поселення Рогатка в Чернівцях // Археологія. - 1979. - Вип.31. - С. 107-108.
96. Тимощук Б.О. Рукописні матеріали. Трипільська культура (ілюстративні матеріали). - Ф.3. - Оп.2. - Од. Зб. 2а. - 28 арк.
97. Тимощук Б.О. Щоденники (1947 - 1950 рр.) // Архів наукового відділу ЧКМ. - Ф. 23/42.
98. Федоров Г.Б., Полевой Л.Л. Археология Румынии. - М.: Наука, 1973. - 411 с.
99. Фрунчак С., Фантух А. Олег Кандиба - дослідник археологічних старожитностей Галичини і Буковини // Спадщина Олега Кандиби - О. Ольжича у контексті національного відродження України. Зб. матер. міжнар. наук конф. Тр. 1997. (за ред. проф. Алексієвця М.М.). -Тернопіль: ТДПУ, 1999. - С. 107-110.
100. Фрунчак С., Фантух А. З археологічної спалщини Раймунда-Фрідріха Кайндля //МДАПВ. - 1998. - Вип.7. - С. 90-91.
101. Цвек О.В. Релігійні уявлення населення трипілля //Археологія.-1993. -№3.- С. 74 - 90.
102. Чернівецький краєзнавчий музей. Фонди.
103. Черныш Е.К. Раннетрипольские поселения Среднего Поднестровья // КСИИМК. - 1954. - Вып. 56. - С. 114-117.
104. Черныш Е.К. Раннетрипольское поселение у с. Ленковцы, Черновицкой области // КСИА АН УССР - 1955. - Вып.4. - С. 136-137.
105. Черниш К.К. Ранньотрипільське поселення Ленківці на Середньому Дністрі. - К.,1959. - 108 с.
106. Черныш Е.К. К истории населения энеолитического времени в Среднем Преднестровье (По материалам многослойного поселения у с. Незвиско) // МИА. - 1962. - №. 102. - С. 5-85.
107. Черныш Е.К. Трипольское поселение Сороки-Озеро // КСИА АН УССР - 1970. - Вып.123. - С. 77-83.
108. Черныш Е.К. Энеолит Правобережной Украины и Молдавии // Энеолит СССР. Археология СССР. - М:Наука, 1982. - С. 166-320.
109. Черняков І.Т. Місце Трипільської культури в стародавній історіїї Європи // Археологія. - 1993. - № 3. - С. 5-18.
110. Черняков І. Концепції автохтонного, міграційного походження племен трипільської культури та їх звязок з теорією постійності землеробського населення в Україні // Трипільська цивілізація у спадщині України. Матеріали наук.-практ. Конфер. - К.: Вид. центр "Просвіта", 2004. - С. 41-55.
111. Шмаглий Н.М. Рыжов С.Н. Дудкин В.Н. Олейник Ю.Н. Трипольское поселение у с. Коновка на Среднем Днастре // АО 1977г. - М: Наука, 1978. - С. 403.
112. Шмаглий Н.М. Рыжов С.Н. Шумова В.А. Раскопки трипольского поселения у с. Коновка // АО 1978 г. - М:Наука, 1979. - С. 425.
113. Шмаглий М. Рижов С.М. Дудкін В.П. Трипільське поселення Коновка в Середньому Подністровї // Археологія. - 1985. - Вип. 52. - С. 42-52.
114. Шманько О.В. Трипільська культура на Буковині: історія досліджень // Буковинський історико-етнографічний вісник. - Чернівці, 2002. - Вип. 4. - С. 16-21.
115. Шманько О.В. Р.Ф. Кайндль - дослідник трипільських старожитностей Буковини // Р.Ф. Кайндль. Вікно в європейську науку. Матеріали наукового семінару "Кайндлівські читання", 28-29 травня 2005 р. - Чернівці: Прут, 2005. - С.355-357.
116. Berciu D. Contributhi la problemele neoliticului in rominia in lumina noillor cercetaui. - Editura academie uepublicii populare romine, 1961. - 504 p.
117. Cornelia Magna Mantu. Plastica antropomorfa a asejarii Cucuteni A3 de la Scanteia (jud. iasi). // Arheologia Moldovei, XVI, 1993. - Р. 51-68.
118. Cristina Enachescu. Spirituality elements in the Cernavoda III-Boleraz complex // Aspects of Spirituel Life in Sout East Europe from Prehistory to the Middle Ages. - Iase, 2004, Trinitas Publishing House / Institute of Archaeology of Iasi. - Р. 47-62.
119. Dumitru D. Boghian. Comunitatile cucuteniene din bazinul bahluiului. - Suceava: Bucovina istorica, Editura Universitatii din Suceava, 2004. - 246 p.
120. Ion Mares. Quelques considerations concernant le trone de Lipcani. // Cucuteni anjourdihui: 110 ans depuis la decouverte en 1884 site eponyme. - Piatra Neamt, 1996. - р. 63-68.
121. Kandyba O. Schipenitj Kunst und Gerate eines neolithischen Dorfes. - Wien - Leipzig. - 1937.
122. Marilena Florescu, Viorel Capitanu. Plastika antropomorfa din asejarea Cucuteni A de la Tiganesti judetul Bajan. // Cucuteni anjourdihui: 110 ans depuis la decouverte en 1884 site eponyme. - Piatra Neamt, 1996. - P. 343-358.
123. Monah D. Cult complexes of the Cucuteni culture // Aspects of Spirituel Life in Sout East Europe from Prehistory to the Middle Ages. - Iase, 2004, Trinitas Publishing House / Institute of Archaeology of Iasi. - р. 11-24.
124. Popova T. Unique iconographical images of tripolian sculpture. // Cucuteni anjourdihui: 110 ans depuis la decouverte en 1884 site eponyme. - Piatra Neamt, 1996. - р. 131-140.
125. Ruxandra Alaiba. The Horodistea / Erbiceni-Gordinesti-Kasperovsi culture anthropomorphis representations // Aspects of Spirituel Life in Sout East Europe from Prehistory to the Middle Ages. - Iase, 2004, Trinitas Publishing House / Institute of Archaeology of Iasi. - р. 31-45.
126. Szombathy J. Prahistorische Recognoscierungst nach der Bukovina im Jahre 1893 // Jahrbuch des Bukoviner Landesmuseums. Czernowitz, 1894. - Zweiter Jahrgang. - р. 11 - 21.
АП УРСР - Археологічні памятки УРСР
БЦАД - Буковинський центр археологічних досліджень при ЧНУ імені Юрія Федьковича
КСИА - Краткие сообщения института археологии
СА - Советская археология
МИА - Материалы и исследования по археологии СССР
НТШ - Наукове товариство імені Т.Г. Шевченка
ПССІАЕ - Питання стародавньої і середньовічної історії, археології й етнології
АО - Археологические открития
КСИИМК - Краткие сообщения института истории материальной культуры
КСИА АН СССР - Краткие сообщения института археологии АН СССР
Рис. 1. Еволюція трипільської пластики
Рис. 2. Статуетки із проявами стеатопігії.
Рис.3. Статуетки із відбитками з зерен
Рис. 4. Антропоморфна пластика етапу В І.
Рис. 5. Сидячі антропоморфні статуетки.
Рис. 6. Фрагменти трипільських фігурок.
Рис. 7. Статуетки із реалістичними рисами.
Рис. 8. Розмальовані статуетки.
Рис. 9. Статуетки пізнього періоду.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
