Духовність як невід’ємна частина розвитку рис особистості. Критерії та рівні сформованості духовних якостей в учнях. Особливості розвитку творчої особистості в позашкільній освіті. Етичне і трудове виховання як основа процесу духовного розвитку дитини.
При низкой оригинальности работы "Духовний розвиток особистості дитини засобами позашкільної освіти", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Духовність - це здатність переводити універсам зовнішнього буття у внутрішній світ особистості на етичній основі, здатність створювати той внутрішній світ, завдяки якому реалізується собі тотожність людини, її свобода від жорстокої залежності перед ситуаціями, які постійно змінюються. Духовне життя охоплює процеси виховання, освіти, науки, культури, літератури, мистецтва і відображається в поглядах, думках, суспільних явищах, в реалізації духовних потреб та інтересів людини. Проблема формування духовності вихованців - одна з провідних актуальних проблем нашої держави, тому що успішний розвиток демократичних процесів в Україні залежить від багатьох умов, серед яких перше місце посідає гармонізація соціального життя нації та духовне відродження громадян. Розбудова системи освіти, її докорінне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень, національного відродження, становлення державності та демократизації суспільства в Україні. Динамізм, притаманний сучасній цивілізації, зростання соціальної ролі особистості, гуманізація та демократизація суспільства, інтелектуалізація праці, швидка зміна техніки і технологій в усьому світі - все це потребує створення таких умов, за яких народ України став би нацією, що постійно навчається.Поняття „духовність” завжди мало у філософії важливе значення, воно відіграє визначну роль у ключових проблемах : людина, її місце та призначення у світі, зміст її буття, культура, суспільне життя. Загалом, духовність розуміють як тяжіння до любові, гармонії, прекрасного, як творчість, пошук, розвиток. З високим рівнем сформованості духовності можна назвати людину, яка володіє системою умовностей та регламентацій поведінки, яка має такий рівень культури, при якому спрямовує свою власну природу, свої думки, дії та діяльність на збереження, створення добра, гармонії, прекрасного в житті інших людей. Високий Сформований моральний ідеал: доброта, порядність, чесність, правдивість, справедливість, працелюбність, вміння давати морально - етичну оцінку оточуючим явищам чи вчинкам, активність, любов до Батьківщини, наявність мети життя, творчі здібності, високий інтелектуальний рівень. З досвіду керівника гуртка механічної іграшки „Сходинки творчості” Шевченко М.Є. можна побачити постійну участь її вихованців у творчих звітах та заходах як ведучих, у лялькових виставах: „Вище даху”, „Різдвяна ніч”, „Ялинка”, „Добра з Оля господиня”, „Ну, вовк, постривай!”, де діти не тільки виготовляють ляльок, декорації, а мають можливість проявити себе як актори-ляльководи.Кожна дитина - це неповторний світ, тож дуже важливо відчути її індивідуальність, вишукати ті методичні форми, що сприятимуть збагаченню і розвитку творчого потенціалу, розкриттю здібностей дитини, бажанню й умінню вчитися, творити, відчувати радість пізнання. В наш час поволі виникає суспільний прошарок, що засвоїв зовнішні ознаки цивілізації, але позбавлений елементарних уявлень про справжню культуру. „Рівень духовності та моралі, культурні запити та потреби сучасної молоді є одним із найбільш вагомих соціокультурних характеристик українського суспільства, а перспективи їхнього розвитку вирішальною мірою визначають майбутнє України”. На жаль, сьогодні серед молоді спостерігається небезпечне для соціальної стабільності суспільства зростання бездуховності, зневаги до правових та моральних норм, антисоціальної поведінки.Вихованці - особи, які відвідують гуртки, клуби, творчі обєднання, секції позашкільного навчального закладу за інтересами, здібностями та нахилами, отримують допрофесійну підготовку. Позашкільна освіта та виховання відбувається в закладах, які покликані сприяти соціальній адаптації особистості у реальному житті, у відкритій системі соціалізації і розглядаються як найбільш демократичний та гнучкий засіб залучення сімї до співпраці у вихованні та розвитку дітей і підлітків. Позашкільна освіта - сукупність знань, умінь та навичок, що отримують вихованці, учні і слухачі в позашкільних навчальних закладах у час, вільний від навчання в загальноосвітніх та інших навчальних закладах; Позашкільний навчальний заклад - складова системи позашкільної освіти, надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоровя вихованців, учнів і слухачів; Позашкільний навчальний заклад - це загально доступний навчально-виховний заклад, який надає дітям та молоді знання, вміння і навички за інтересами, забезпечення інтелектуальної, духовний та фізичний розвиток, підготовку їх до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для розвитку та організації змістового дозвілля, відповідного до інтересів, здібностей, талантів, обдарувань і стану зд
Вывод
Кожна дитина - це неповторний світ, тож дуже важливо відчути її індивідуальність, вишукати ті методичні форми, що сприятимуть збагаченню і розвитку творчого потенціалу, розкриттю здібностей дитини, бажанню й умінню вчитися, творити, відчувати радість пізнання.
Святослав Ратушняк
В наш час поволі виникає суспільний прошарок, що засвоїв зовнішні ознаки цивілізації, але позбавлений елементарних уявлень про справжню культуру. „Рівень духовності та моралі, культурні запити та потреби сучасної молоді є одним із найбільш вагомих соціокультурних характеристик українського суспільства, а перспективи їхнього розвитку вирішальною мірою визначають майбутнє України”.
На жаль, сьогодні серед молоді спостерігається небезпечне для соціальної стабільності суспільства зростання бездуховності, зневаги до правових та моральних норм, антисоціальної поведінки.
Ми, як учителі XXI століття, повинні закладати основи духовності, духовної культури в процесі виховання дітей з самого початку перебування їх у навчальному закладі. Велика роль у цьому процесі належить саме позашкільним закладам, які мають сприяти духовному розвитку дітей, пізнанню світу, формуванню світогляду, вихованню моралі.
Однією з основоположних цілей сучасного суспільства є формування особистості, що має розвинену духовність, основи якої закладаються ще в дошкільному віці. Проблема духовного розвитку особливо гостро актуалізується у виховній роботі з підростаючим поколінням, коли інтенсивніше відбувається їхнє особистісне самовизначення. Саме цей віковий період є сенситивним для формування здатності бути незалежним від негативних соціальних впливів, яка базується на вмінні розрізняти добро від зла, духовне від бездуховного.
Для сучасного суспільства проблема формування духовності, духовної культури особливо актуальна. Відчуженість від культури, знецінення престижу освіченості та інтелектуальної діяльності, заниження моральних критеріїв своєї та чужої поведінки складають невирішені проблеми при формуванні життєвої позиції підростаючого покоління.
Список литературы
1. Адамянц Р.А. Художественный труд.- Харьков: „Ранок” „Веста”, 2002.
2. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества.- К.: Освіта, 2005.
3. Андрєєва О.В. Дослідження цінностей: методичні підходи М. Рокича і Ш. Шварта // Вісн. Київ. Ун-ту. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - 2003.-Вип.15.
4. Бабанский Ю.К., Победоносцев Г.П. Комплексний подход к воспитанию школьников. - М., 1980.
5. Бех І.Д. Виховання особистості. У 2 к. Кн. 2.- К.: Либідь, 2003.- 342 с.
6. Бори шевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина // Педагогіка і психологія. - К., 1997.
7. Венгер Л.А. Наша группа (О развитии познавательной способности ребенка) - М.: Знание, 1978
8. Вільга І. Врахування сталих індивідуальних рис особистості як аспект гуманізації навчання і виховання // Педагогіка і психологія, 1998.- № 2.- С. 61-67.
10. Виховання моральності підростаючого покоління. К.: Богдана, 2005.
11. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. - К.: Оберіг, 1993.
12. Гончаренко С. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997.- 378 с.
13. Горожанкіна О., Полєєва Г. Духовний розвиток особистості - запорука майбутнього України // Директор школи.-2008.-№ 8 (488).- стор. 8-9
14. Загальна психологія: Навч. Посібник для ВНЗ. Допущено Мін. Освіти України / Мясоїд П. А.- К., 2000.- 479 с.
15. Закон України «Про освіту». - К., 1991.
16. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії: Навчальний посібник для вчителів, аспірантів, студентів середніх та вищих навчальних закладів. - К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997.
17. Кобзар Б.С., Харінко Н.Ф. Проблеми виховання в позашкільних закладах. - К., 1969.
18. Крюкова Д. До проблем удосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі // Рідна школа. - 2003.-№ 8.- С. 10-11.
19. Кримский С.Б. Контуры духовности: новые контексты и идентификации // Вопросы философии.- № 12.-1998.
20. Литвинова Н.І. Підготовка майбутніх педагогів для роботи з обдарованою молоддю. //Теоретичні і методичні проблеми підготовки профшколи до впровадження інноваційних та інформаційних технологій навчання. - К., 2001
21. Макаренко А.С. Семья и воспитание детей // Собр. Соч.: в 7 т. М., 1957, Т.4 - стр. 345-354.
22. Москалець В.Г. Психологічні основи виховання духовності в українській національній школі: Автореф. Дис. ...д-ра псих. наук: 19,00,07,-К., 1996.
23. Общая психология: Учебное пособие для студентов пед. Институтов / под ред. В.В. Богословского и др. - М.: Просвещение, 1981.- 383 с.
24. Олексик О.М. Педагогіка духовного потенціалу особистості.-К.: Знання України, 2004.
25. Позашкільна освіта Луганщини (Методичні рекомендації щодо організації діяльності позашкільних навчально-виховних закладів).- Луганськ : Знання, 2004.- стор. 22
26. Положення про позашкільний навчально-виховний заклад//Законодавство України про середню освіту. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1999. - № 9. - С. 239-246.
27. Сковорода Г. Твори: У 2 т. - Т.1. - К., 1994. - 530 с.
28. Стельмахович М.Г. Теорія і практика українського національного виховання. - Івано-Франківськ, 1996.
29. Сурова Л.М. Роль музичного мистецтва і духовність особистості. - К., 2000.
30. Сухомлинський В.А. Серце віддане дітям. - Вибрані твори в 5 томах. - Т. 3 - К.: Рад.шк., 1977.- с.201.
31. Українець С. Елементи псих одрами на уроках літератури // Диво слово.-1995.- № 5 .- С.41-44.
32. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання. - зібр. Творів. М., 1950, т.8
33. Щербань П. Формування духовної культури особистості // Рідна школа.-1999.-№ 7.-с.14-17.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
