Духовний потенціал обороноздатності держави в умовах соціокультурних трансформацій - Автореферат

Війна і вирішення завдань забезпечення обороноздатності держави - специфічна сфера людської діяльності, яка вимагає мобілізації і граничної напруги фізичних і духовних сил мільйонів людей. По-перше, кардинальні зміни воєнно-політичної ситуації у світі, розвиток української державності, потреба вдосконалення її інститутів, осмислення і переосмислення національних інтересів на всіх рівнях соціальної структури суспільства, а також завдання реалізації програми розвитку Збройних Сил України закономірно актуалізують потребу пошуку і визначення ідеологічних і світоглядних орієнтирів духовності українського народу, в тому числі, й духовного потенціалу обороноздатності держави як органічної складової духовного життя українського суспільства. Це вимагає соціально-філософського аналізу широкого кола проблем духовного забезпечення функціонування держави і системи її обороноздатності. У Збройних Силах України здійснюється теоретичне й практичне впровадження в сферу військової діяльності системи морально-психологічного забезпечення, в контексті організації якого й реалізується духовний потенціал обороноздатності держави. В той же час, духовний потенціал є специфічним проявом суспільної свідомості, тією частиною духовного життя, яка використовується або може бути використана для зміцнення оборонної могутності держави, досягнення політичних і стратегічних цілей в ході війни.У вступі обґрунтовані актуальність теми, визначено ступінь розробленості проблеми, методологічні засади дослідження; сформульовано мету, завдання, обєкт, предмет дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження; наведено дані про апробацію результатів, публікації і структуру роботи.«Онтологія духовності як підґрунтя духовного потенціалу обороноздатності держави: історико-філософський аспект дослідження» в історико-філософському плані розкрито категорію «духовність» як систему вищого порядку відносно духовного потенціалу обороноздатності держави. «Сутність і зміст духовного потенціалу обороноздатності держави» розкрито зміст сучасних знань про суспільну природу обороноздатності держави та роль духовного чинника у забезпеченні воєнної безпеки, принципи змін та фактори, які визначають сучасний стан духовного потенціалу обороноздатності держави. Зазначено, що різноманітні властивості й якості, які притаманні духовному потенціалу обороноздатності держави, виникають у результаті взаємодії його компонентів, впливу на духовний потенціал зовнішніх факторів, а також його внутрішнього змісту. Властивості окремих потенціалів суспільства, які є компонентами обороноздатності держави, здобувають системність завдяки інтегруючим можливостям духовного потенціалу. Розкрито сукупність детермінант, які здійснюють формуючий вплив на духовний потенціал в умовах трансформації суспільства, встановлено протиріччя та тенденції, що притаманні процесу формування духовного потенціалу, визначено соціальний механізм цього процесу.За своєю сутністю духовний потенціал обороноздатності держави є якісним станом суспільної й індивідуальної свідомості військовослужбовців і населення країни, який відображає їх готовність і здатність до збройного захисту свого народу, оборони держави, відстоювання життєво важливих національних інтересів, виконання оборонних завдань. Ядром духовного потенціалу обороноздатності держави є оборонна свідомість - зріз всіх форм суспільної свідомості, що виражає на конкретному історичному етапі розвитку суспільства досягнутий рівень і характер ідей, поглядів, почуттів, орієнтованих на забезпечення обороноздатності держави й передбачає можливість застосування збройного насильства з метою захисту життєво важливих інтересів держави, включає ціннісне відношення до захисту Батьківщини крізь призму загальнонаціональних, суспільних, особистісних і загальнолюдських потреб та інтересів. Духовний потенціал обороноздатності держави, як прояв суспільної свідомості, є складним структурованим феноменом, що містить постійні величини (константи), які забезпечують стійкість перебігу складних і суперечливих процесів підготовки або ведення війни в суспільному житті на готовність та здатність людей перенести труднощі і випробування, піддати своє життя небезпеці для досягнення поставлених цілей, вирішення воєнних та оборонних завдань. Кожний із компонентів духовного потенціалу містить визначені елементи: моральний - «зріз» моральних відносин, моральної свідомості, моральної діяльності; політико-ідеологічний - вплив на носіїв духовного потенціалу теорій, концепцій, установок, цінностей, які пропонуються інтелектуальною елітою і повязані з ідеями забезпечення безпеки держави, реалізацією її внутрішньої і зовнішньої політики, роллю і місцем збройних сил у суспільстві; психологічний - зріз почуттів, емоцій, настроїв, станів; професійний - знань, умінь, навичок, що дозволяють виконувати своє функціональне призначення. Особистісний компонент духовного потенціалу через сплав морально-бойових, психологічних, політико-ідеологічних і професійних якостей людини-в

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ