Аналіз релігійного та світського розуміння духовності суспільства. Зміст релігійної культури, заснованої на християнських цінностях. Значення православної духовності для виховання православної етики. Ознайомлення із шляхами морального пошуку людини.
Релігійно-філософську відповідь на ці питання містить у собі людинознавство як наукова рефлексія християнської релігії, гуманістичні цінності та персоналістична спрямованість якої все більше визначають зміст духовної культури суспільства, яка вже сьогодні стає важливим компонентом духовного життя мільйонів людей. Християнське людинознавство базується навколо вічних проблем людського буття та містить інформацію про необхідність розкриття сьогоденних викликів епохи в християнському розумінні (Лук. Увага, яку завжди виявляли до християнського людинознавства як ідеологи самого християнства, так і їх численні опоненти, визначається головною роллю й одним з провідних місць християнського людинознавства в системі релігієзнавчих наук, фундаментальним ґрунтом яких є теоантропоцентризм. Людинознавство ХХ століття все більше стає християнським, цей факт набуває методологічного значення в системі антропологічних наук: тобто перед філософією і релігієзнавством постає завдання, глибшого дослідження методології християнського людинознавства саме в просторі християнської релігії та християнської культури. Релігієзнавство як духовна аналітика сучасності сьогодні не може ігнорувати духовний досвід християнства, його уявлення про Бога, світ і людину, його діалектику вічного та сьогоденного, органічний звязок з Біблією, що само по собі, як свідчить досвід, є умовою істинності й повчальної цінності.Зясовано, що християнське людинознавство, досліджуючи людину як соціальну одиницю, обирає своїм предметом людину як живе ціле - поєднання духовної сутності з природно-біологічним організмом. У третьому підрозділі "Духовність як сутність людини та природи" розкривається, як, незважаючи на зайву ідеалізацію сутнісної сторони духовності, християнські релігійні філософи намагались дати своєрідну, у релігійно-метафізичній формі, відповідь на хвилююче питання відносно духовного життя людини та природи. Зазначається, що однією з характерніших рис християнського людинознавства, релігійної філософії, особливо філософії всеєдності, є онтологізація фундаментальних категорій і понять, у тому числі й поняття "духовність". У цій метафізичній категорії християнські релігійні філософи виражали сутність самої духовності, поняття якої внаслідок цього й набуло статусу категорії сутності. У першому підрозділі "Духовність як функція сакрального" зазначено, що духовність як поняття включає в себе ціннісний зміст діяльності і в християнській релігійній філософії духовність виступає обовязком людини.Сформульовано основні підсумки дослідження, які відповідають проблематиці та загальній структурі роботи, які висвітлюють в узагальненому вигляді основні теоретичні позиції дослідження. Здійснене дисертаційне дослідження дає підстави стверджувати: аналітика християнського людинознавства ХХ століття надає упевненість, що успіх соціальних перетворень залежить від спроможності суспільства визначити детермінуючу роль духовного фактора в житті людини та суспільства. Зазначається, що релігієзнавство як духовна аналітика ХХ століття сьогодні не може ігнорувати духовний досвід християнства, його уявлення про Бога, світ і людину, його діалектику вічного та сьогоденного, органічний звязок із Біблією, що саме по собі, як свідчить указаний досвід, є умовою істинності та повчальної цінності. Християнське людинознавство, досліджуючи людину як соціальну одиницю, окреслює переваги християнсько-православної духовності, яка на відміну від інших видів духовності, є дієвішим чинником виховання особистості, що пояснюється великою кількістю інтегруючого аксіологічного - інтелектуального досвіду. Взаємовплив і порівняння світської та християнської духовності в процесі становлення особистості є важливою умовою оптимізації процесу у системі вітчизняного виховання, що в свою чергу буде сприяти формуванню цілісної особистості, передбачає розвиток її у площині раціонально-логічного мислення.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У Висновках дисертант подає теоретичні підсумки проведеного дослідження.
Сформульовано основні підсумки дослідження, які відповідають проблематиці та загальній структурі роботи, які висвітлюють в узагальненому вигляді основні теоретичні позиції дослідження.
Здійснене дисертаційне дослідження дає підстави стверджувати: аналітика християнського людинознавства ХХ століття надає упевненість, що успіх соціальних перетворень залежить від спроможності суспільства визначити детермінуючу роль духовного фактора в житті людини та суспільства. Зазначається, що релігієзнавство як духовна аналітика ХХ століття сьогодні не може ігнорувати духовний досвід християнства, його уявлення про Бога, світ і людину, його діалектику вічного та сьогоденного, органічний звязок із Біблією, що саме по собі, як свідчить указаний досвід, є умовою істинності та повчальної цінності. Зверненість до минулого і традиціоналізм - характерна риса релігійного мислення, особливо яскраво виявилась у богословї й філософії ХХ століття.
Обґрунтовано й детально розглянуто тему джерел християнського людинознавства в її найбільш суттєвому аспекті - соціальному.
Християнське людинознавство, досліджуючи людину як соціальну одиницю, окреслює переваги християнсько-православної духовності, яка на відміну від інших видів духовності, є дієвішим чинником виховання особистості, що пояснюється великою кількістю інтегруючого аксіологічного - інтелектуального досвіду.
Висвітлено й досліджено критерії відмінності світської та християнської духовності.
Взаємовплив і порівняння світської та християнської духовності в процесі становлення особистості є важливою умовою оптимізації процесу у системі вітчизняного виховання, що в свою чергу буде сприяти формуванню цілісної особистості, передбачає розвиток її у площині раціонально-логічного мислення. Тому доцільним є посилення їх впливу на процес державного виховання особистості. Зазначається, що спадщина християнських релігійних філософів дає можливість теоретичного аналізу такого явища, як єдність духовного й природного через духовність.
Однією з рис християнського людинознавства, християнської релігійної філософії є онтологізація фундаментальних категорій і понять, таких як духовність. Осмислюючи цінність людської особистості та її духовність, морально-етичні принципи християнського людинознавства, звертаючись до першоджерел християнської аксіології апологети християнської релігійної філософії транслювали духовні цінності християнства, допомагали осмислити як сьогодення та минувшину.
Показано, що значення духовності розкривається в християнській традиції не лише як категорія сутності, але і як категорія функції, призначення людини через її імперативність. Висвітлюється, що формування християнського людинознавства постає як поступовий процес інтегрування традиційних теологічних знань, екзистенційних філософських надбань і рефлексії над здобуттям практичного досвіду формування особистості навколо християнських цінностей. Підкреслюється, що формування православної антропології відбувається в загальному контексті становлення християнської доктрини в цілому, тобто у взаємозвязку та взаємодії з іншими елементами віроповчальної системи, що формувалася сотеріологією, теологією, етикою, що дозволило розкрити внутрішній механізм формування антропології. Християнські релігійні філософи ХІХ-ХХ століття вважають, що духовно-моральний стан особистості на основі християнських цінностей призводить до глибшого й гармонійнішого розвитку особистості, яке є стійкішим до викликів часу й виробляє імунітет до деструктивних чинників, які впливають на людину в сучасному бутті.
Виявлено, що основні риси біблейської антропології християнства, яка залишається міфологічною, у сучасних соціальних умовах не знижують напруженості світоглядного потенціалу через існування головної тези цієї антропології: Бог є Творцем і Спасителем світу й людини. У дослідженні визначено, що сучасна система православної етики та євангельське моральне знання, переводить в імперативну площину і стає джерелом постійного етичного роздуму та формує можливість, бажаність і необхідність для особистості екзистенційного співвіднесення будь-якої життєвої ситуації саме з цим моральним змістом. релігійний духовність православний
Список литературы
1. Борисова А.І. Християнські духовні цінності: духовність, моральність, святість (релігійно-філософський погляд) // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва. - К., 2007. - №1. - С. 32-36.
2. Борисова А.И. Этика веры - духовное начало движения к святости // Філософські дослідження. Збірник наукових праць СНУ ім. В. Даля. - Луганськ, 2007. - №8. - С. 137-141.
4. Борисова А.І. Духовні цінності православя: святоотцівське вчення // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Українська культура в контексті сучасних наукових досліджень та практичних реалій": У 2 ч. - К., 2006. - Ч. 1. - С. 282-284.
5. Борисова А.І. Духовність православного іконопису //Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Навчальні заклади культури і мистецтв України: особливості входження в Болонський процес". - К., 2007. - С. 252-254.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
