Південнослов"янське відродження сербів і болгар під лозунгом критичного ставлення до церковних обрядів і догм. Політичні і культурні взаємозв"язки Русі з південнослов"янськими країнами. Розвиток української літератури в умовах Литовської держави.
Так, наприклад, у Сербії були перекладені в той час: з грецької - повість про Олександра Македонського (відома сербська «Олександрія»), з латинських оригіналів, що мали грецьку основу, - повість про Троянську війну («Троянська притча») і «Повесть об Индейском царстве», з італійської мови на сербську згодом переклали «Повесть о Бове королевиче» тощо. Південнословянське відродження сербів і болгар ішло під лозунгом критичного ставлення до церковних обрядів і догм, а це вимагало критичної оцінки майже всієї попередньої книжності, починаючи від мови, орфографії і кінчаючи змістом літературних творів на церковну, історичну, філософську та природничу теми. Йшла перевірка старих перекладів, виникали нові, в основному візантійського чи грецького походження; в житійній та історичній літературі максимально використовувалися першоджерела й відкидалися різні вигадки, посилився інтерес до психології героїв, дедалі більше починала проявлятися в творах особа письменника чи перекладача. І в Болгарії, і в Сербії тепер робилися переклади за системою Євфімія Тирнавського і Костянтина Костецького, а самі тексти перекладів називалися Тирнавськими і Ресавськими (так само, як і монастирі) ізводами. Часто ченці на багато років оселялися в монастирях, утворюючи цілі колонії або й окремі монастирі, як це було на Афоні, де провів добру частину свого життя І. Вишенський.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
