Поняття та загальні засади романтизму як певного типу культури в різних країнах, що мав свої національні особливості. Гейдельберзька школа: загальна характеристика та напрямки діяльності, оцінка досягнень. Особливості другого етапу німецького романтизму.
Аннотация к работе
Термін «романтизм» першочергово застосовувався в літературі, головним чином романо-германських народів, а пізніше охопив музику та образотворче мистецтво. Ці ідеї були дуже цікавими та близькими романтикам, так само як шукання широкого кола музикантів, художників, в творчості яких пробивалися паростки нового, відмінного від класицизму бачення світу та задач мистецтва. Якщо теоретики класицизму виходили з прагнення наслідувати природу, то романтики виходять з прагнення перетворити природу. З уявленням про два світи пов‘язаний суровий захист романтиками цілковитої творчої свободи митця від будь-яких регламентацій і будь-яких норм. Заперечуючи нормативність в художній практиці, основними рисами поетики романтиків стали: уява, яка була не тільки вимислом, фантазією, але й засобом сприйняття світу та художньою реалізацією цього пізнання;Отже, романтизм, на відміну від інших художніх напрямів, які утверджувалися в своїх правах еволюційно, прийшов у мистецтво як справжній революціонер. Друга хвиля німецьких романтиків увійшла в історію з назвою «гейдельберзька школа» (у місті Гейдельберзі), яка характерна особливим зацікавленням проблемами вірувань, національної старовини, фольклорної творчості (брати Я. і В. Спираючись на міфологічні ідеї Шеллінга і братів Шлегелів, гейдельберзькі романтики остаточно сформулювали принципи першого наукового напрямку в фольклористиці і літературознавстві - міфологічної школи. Деякі із поезій, які надійшли до збірки, були авторськими, лише створеними за мотивами народних легенд, наприклад, баладу «Лоре Лей» (1802) створив Брентано, і все одне - Гейне міг з повним правом сказати, що в цих баладах «бється серце німецького народу».
Вывод
Отже, романтизм, на відміну від інших художніх напрямів, які утверджувалися в своїх правах еволюційно, прийшов у мистецтво як справжній революціонер. Найпоказовіше і найраніше це виявилося в літературному русі Німеччини.
Друга хвиля німецьких романтиків увійшла в історію з назвою «гейдельберзька школа» (у місті Гейдельберзі), яка характерна особливим зацікавленням проблемами вірувань, національної старовини, фольклорної творчості (брати Я. і В. Грімм, поет Й. Ейхендорф, збирачі й упорядники видань народних пісень Арнім, Брентано та ін.). Спираючись на міфологічні ідеї Шеллінга і братів Шлегелів, гейдельберзькі романтики остаточно сформулювали принципи першого наукового напрямку в фольклористиці і літературознавстві - міфологічної школи.
Викладачі Гейдельберзького університету, А. фон Арнім і К. Брентано із 1805 до 1808 рр. публікують збірку «Чарівна сопілка хлопчика», яка викликає великий резонанс в країні. Світова спільнота, та й самі німці, вперше побачили й оцінили чарівність народних балад про доктора Фауста, про щуролова з Гамельну та ін. Деякі із поезій, які надійшли до збірки, були авторськими, лише створеними за мотивами народних легенд, наприклад, баладу «Лоре Лей» (1802) створив Брентано, і все одне - Гейне міг з повним правом сказати, що в цих баладах «бється серце німецького народу». Іще більш широкий відгук отримали «Дитячі й сімейні казки» (1812-1822) братів Грімм. Якоб й Вільгельм Грімм провели величезну роботу зі збирання та публікації суто народних казок, намагаючись зберегти особливості мовлення, колорит народного оповідання.
Німецький романтизм є взагалі надзвичайно багатим і значущим явищем. Йозеф фон Ейхендорф, Людвіґ Уланд, Адельберт Шаміссо, Вільгельм Мюллер залишили глибокий слід у світовій літературі.
Список литературы
1. Берковский Н.Я. Романтизм в Германии. - Л.:Наука, 1973. - 472 с.
2. Грімм Я. і В. Казки. - Дніпропетровськ: Січ, 1993. - 144 с.
3. Єлизарова М.Е. и др. История зарубежной литературы XIX века. - М.: Просвещение, 1972. - 622 с.
4. Калагин Л.В., Дюштен И.Б., Могилевская Т.А., Тураев С.В. Зарубежная литература. - М.: Культурно-просветительная литература, 1957. - 437 с.