Дрогобицька округа ОУН: структура та діяльність (1945-1952) - Автореферат

Неоднозначне ставлення у суспільстві до оцінки суспільно-політичних процесів у західних областях України після Другої світової війни диктує необхідність дослідження історії ОУН і УПА на сучасному науковому рівні та новому джерельному матеріалі. Серед близько 20 округ, які існували в той час, Дрогобицька була найчисельнішою, виконувала особливі завдання (базування підрозділів Проводу ОУН, звязки з підрозділами підпілля у Польщі, Чехословаччині та Німеччині, праця з українцями Закарпаття та Словаччини); вона виступала однією із звязкових ланок між Проводом на українських землях та закордонними частинами ОУН. Дослідження структури, керівного складу й діяльності підпілля у Дрогобицькій окрузі покликане забезпечити цілісність підходів до вивчення українського визвольного руху ХХ ст. Мета дослідження - на основі всебічного аналізу архівних та опублікованих документів, спогадів учасників подій, врахування наукових досягнень попередників розкрити внутрішню будову та процес функціонування Дрогобицької округи ОУН окресленого періоду. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в: 1) комплексному дослідженні різних аспектів діяльності підпільного руху в Дрогобицькій окрузі ОУН у 1945-1952 рр.; 2) уведенні до наукового обігу архівних джерел, які ще не були предметом наукового аналізу, та зібраних дисертантом шляхом опитування учасників подій свідчень, які доповнюють або уточнюють дані про національно-визвольний рух у західних областях України; 3) відтворенні організаційної структури Дрогобицької округи ОУН та визначенні причини її реорганізації; 4) виявленні декількох сотень прізвищ керівного складу підпілля та характеристиці його діяльності; 5) виокремленні особливостей протистояння націоналістичних сил і радянського режиму в краї, які залишалися поза увагою сучасної української та зарубіжної історіографії; 6) характеристиці специфіки і значення методів та форм агітаційно-пропагандистської діяльності для реалізації ідеї національно-визвольної боротьби; 7) висвітленні нових фактів, що роблять обємнішими уявлення про масштаби діяльності ОУН на території Дрогобицької округи; 8) формулюванні низки теоретичних положень, висновків та узагальнень, у яких міститься оцінка ролі та значення підпільного руху в Дрогобицькій окрузі ОУН.Непересічне значення для дослідження історії Дрогобицької округи ОУН має підсумкова колективна монографія, робочої групи істориків спеціальної урядової комісії з дослідження питань діяльності ОУН і УПА. Цінним джерелом для висвітлення специфіки ведення пропагандистської діяльності структурами ОУН у Дрогобицькій окрузі стали звіти із пропагандистської роботи, які містяться у справі 67 (ф. Виявлені й використані у праці архівні дані дозволили реконструювати структуру та керівний склад Дрогобицької округи ОУН, функції окремих референтур, форми і методи боротьби проти репресивно-каральної системи. У другому розділі “Генеза та внутрішній розвиток Дрогобицької округи ОУН”, який складається з двох підрозділів (“Структура та кадровий потенціал підпілля” та “Керівний склад окружного проводу”), аналізуються структура та кадровий потенціал керівного складу Дрогобицького окружного проводу ОУН. виявлено, що Дрогобицька округа у складі Карпатського краю створена внаслідок реорганізації підпілля ОУН (листопад 1944 р. - весна 1945 р.); структура округи відповідала структурі, прийнятій у підпіллі ОУН; із змінами пріоритетів та можливостей структура підпілля адаптувалася до нових умов, вона спрощувалася, штат референтур скорочувався, передовсім, у низових ланках, а деякі з них фактично припинили існування (військова, господарська, організаційна, УЧХ), що частково вирішувало проблему браку кадрів; показано, що адміністративно-територіальний устрій округи зазнавав протягом її існування окремих змін, зумовлених намаганням налагодити оптимальну взаємодію між керівними і низовими ланками; ОУН вибудувала чітку структуру, на основі якої здійснювала свою діяльність; досліджено, що кадрове наповнення структурних підрозділів Дрогобицької округи ОУН не забезпечувало сповна вимог інструкцій керівництва, але було достатнім для виконання поставлених завдань; проблему кадрів вирішували організація вишколів, демобілізація відділів УПА, перехід в Дрогобиччину у 1947 р.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ