Драгоманівська конституційно-правова концепція політичної самостійності України і ХХ століття - Автореферат

Однією з найскладніших проблем сучасного державотворення в Україні є формування на основі Конституції досконалої національної правової системи, яка б відповідала правовим традиціям, правосвідомості нашого народу, втіленим, зокрема, в українській правовій думці, актуалізація здобутків якої постає як невідкладне завдання вітчизняної юридичної науки. До вершинних досягнень української політико-правової думки відноситься творчість видатного мислителя і громадського діяча Михайла Драгоманова (1841-1895) - автора понад двох тисяч наукових праць, державно-правові ідеї якого, на думку В. Сокуренка (яку ми повністю поділяємо), є виразом «професійно-юридичного погляду на державу, право і політичну організацію суспільства». Драгоманова, зокрема й основні положення його концепції самостійності України, зберігають свою актуальність і в наш час. Драгоманов (маємо на увазі, насамперед, його відомий конституційний проект, викладений у праці «Вольный Союз - Вільна Спілка: Спроба української політико-соціальної програми» (1884 р.), домінувала протягом майже всієї постдрагоманівської історії вітчизняної політико-правової думки.Драгоманова» складається з трьох підрозділів та висновків. Драгоманова наприкінці XIX - в першій чверті XX століть» розглядається початковий етап дослідження проблеми. Драгоманова мали праці видатного юриста і філософа, «драгоманівця» за переконаннями Б.Кістяківського, який охарактеризував його як українського патріота, «першого послідовного конституціоналіста, творця першої російської конституційної теорії». Драгоманова в літературі другої половини 20-х - 80-х рр.» показано, що за радянських часів обєктивне вивчення спадщини мислителя завдяки сумнозвісному ленінському ярлику «націоналістичного міщанства», навішеному на творчу спадщину М. Мислитель грунтовно вивчив теорію і практику світового конституціоналізму й західноєвропейського підходу до проблеми місцевого самоврядування, історію конституційно-правових ідей в Україні, світовий досвід розвязання національного питання, зокрема й реалізації права народу на самовизначення.У висновках, які завершують роботу, підбито підсумки проведеного дослідження, коротко сформульовано його найважливіші результати і практичні пропозиції, обґрунтовано доцільність і перспективи подальшої наукової розробки проблеми. Драгоманова на права людини і права нації, місцеве та загальнодержавне самоврядування, федералізм, демократію, парламентаризм адекватно відображали сучасні йому реалії життя і, навіть, багато в чому випереджали свій час, акумулюючи загальнолюдські цінності, кращі досягнення світового конституціоналізму та української політико-правової думки. Його автономістсько-федералістські ідеї щодо перспектив національно-державного відродження українського народу набули концептуально-конституційного оформлення і склали інтегруюче ядро конституційно-правової доктрини мислителя. В основі змісту концепції - аналіз таких альтернативних форм реалізації права українського народу на самовизначення як сепаратизм і федералізм, якими досягалися різні види (і рівні) його незалежності - відповідно, державна або політична самостійність.

Основний зміст роботи

У висновках, які завершують роботу, підбито підсумки проведеного дослідження, коротко сформульовано його найважливіші результати і практичні пропозиції, обґрунтовано доцільність і перспективи подальшої наукової розробки проблеми.

Погляди М. Драгоманова на права людини і права нації, місцеве та загальнодержавне самоврядування, федералізм, демократію, парламентаризм адекватно відображали сучасні йому реалії життя і, навіть, багато в чому випереджали свій час, акумулюючи загальнолюдські цінності, кращі досягнення світового конституціоналізму та української політико-правової думки.

М. Драгоманов був одним із основоположників українського конституціоналізму, творцем оригінальної конституційно-правової доктрини. Його автономістсько-федералістські ідеї щодо перспектив національно-державного відродження українського народу набули концептуально-конституційного оформлення і склали інтегруюче ядро конституційно-правової доктрини мислителя.

В основі змісту концепції - аналіз таких альтернативних форм реалізації права українського народу на самовизначення як сепаратизм і федералізм, якими досягалися різні види (і рівні) його незалежності - відповідно, державна або політична самостійність. Чільне місце в концепції відведено проблемі соборності України.

Драгоманівська концепція стала своєрідною домінантою вітчизняної політико-правової думки, справивши величезний вплив на її розвиток, особливо напередодні і в період української революції 1917-1920 рр.

Багато конституційно-правових ідей М. Драгоманова зберігають свою актуальність і можуть бути використані в процесі будівництва української суверенної, правової держави.

Дослідження політико-правової спадщини М. Драгоманова потребує продовження задля вивчення усіх її аспектів та визначення місця видатного українського мислителя як у вітчизняній, так і у світовій політико-правовій думці. Доцільно започаткувати міжнародні драгоманівські конгреси, на яких заслуховувалися б політичні і правові питання, які піднімалися М. Драгомановим і є «вічними» для народів і їхніх держав.

Конституційно-правова доктрина М. Драгоманова: Наукове видання. - Луцьк: Надстиря, 1997. - 72 с.

Концепція політичної самостійності України М.П. Драгоманова і українська політико-правова думка кінця ХІХ - початку ХХ століть // Науковий вісник ВДУ: Журнал Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Юридичні науки. - 1997. - №10. - С. 54-57 (у співавторстві з А. Комзюком).

Драгоманівська концепція конституційно-правових перетворень форми державного устрою Росії // Там само. - С. 58-60.

Домінанти вітчизняної політико-правової думки: Конституційні проекти М. Драгоманова і М.Міхновського в контексті протистояння, діалогу і синтезу альтернативних концепцій самостійності України // Віче. - 1997. - №12. - С. 121-130.

Драгоманов і Грушевський: Еволюція конституційно-правової концепції політичної самостійності України // Суспільствознавчі науки та відродження нації: Збірник наукових праць. Кн.ІІ // АН вищої школи України, Волин. ун-т ім. Лесі Українки, Волин. Академ. Дім. - Луцьк: Б.в., 1997. - С. 70-76.

Драгоманівська автономістсько-федералістська концепція політичної самостійності України і західноукраїнська політико-правова думка кінця ХІХ - початку ХХ століть // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1998. - Вип. 3-4. - С. 102-108.

Драгоманівська візія українського націоналізму: пережите й актуальне // Другий міжнародний конгрес україністів, Львів, 22-28 серпня 1993 р.: Доповіді і повідомлення /Міжнародна асоціація україністів, АН України. - Львів: Б.в., 1994. - С. 251-252 (у співавторстві з С. Клапчуком).

До питання про критичну оцінку В.І. Леніним деяких аспектів ідейної спадщини М.П. Драгоманова // Михайло Драгоманов і українське національне відродження: Тези доповідей і повідомлень Республіканської наук. конференції молодих вчених, присвяченої 150-річчю з дня народження М.П. Драгоманова. - К.: Київ. держ. ун-т, 1991. - С. 4-5.

М.П. Драгоманов як ідеолог українського національного руху // Проблеми історії національного руху на Україні (до 1917 р.): Тези доповідей Другої всеукраїнської наук.-теор. конференції /Ін-т історії України АН України. - Київ-Миколаїв: Б.в., 1992. - С. 12-13.

Размещено на .ru