Дозові межі, допустимі та контрольні рівні іонізуючих випромінювань - Курсовая работа

Ця робота має значну актуальність далеко не тільки для тих професій, що безпосередньо мають справу з іонізуючим випромінюванням. Сьогодні ми стикаємося з іонізуючим випромінюванням кожен день: починаючи від космічного випромінювання, яке кожної миті значно впливає на нас (але завдяки адаптації організму це не призводить до фатальних наслідків) і закінчуючи флюорографією та рентгенівськими аналізами у медицині.Іонізуюче випромінювання - це випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних зарядів (іонів) різних знаків. Джерела іонізуючого випромінювання широко використовуються в атомній енергетиці, медицині (для діагностики і лікування) і в інших галузях промисловості (для дефектоскопії металів, контролю якості зварних зєднань, визначення рівня агресивних середовищ в замкнутих обсягах, боротьби з розрядами статичної електрики та ін.). До останніх відносяться випромінювання, що складаються з потоку частинок, маса спокою яких не дорівнює нулю (альфа-і бета-частинки, протони, нейтронита ін.) До електромагнітного випромінювання належать гамма-та рентгенівське випромінювання. Альфа-частинки-це позитивно заряджені іони гелію, що утворюються при розпаді ядер, як правило, важких природних елементів (радію, торію та ін.).Основна дія усіх іонізуючих випромінювань на організм зводиться до іонізації тканин тих органів і систем, які піддаються їх опроміненню. Опромінення - вплив на людину іонізуючого випромінювання, яке може бути зовнішнім опроміненням в наслідок практичної діяльності від джерел іонізуючого випромінювання по за тілом людини або внутрішнім опроміненням від джерел іонізуючого випромінювання, які знаходяться всередині тіла людини. При роботі з продуктами, що володіють іонізуючим випромінюванням, шляхи впливу останніх можуть бути двоякими: за допомогою зовнішнього, внутрішнього та комбінованого опромінення.[4] Внутрішнє опромінення відбувається при потраплянні радіоактивних речовин всередину організму, що може статися при вдиханні парів, газів і аерозолів радіоактивних речовин, занесенні їх в травний тракт або попаданні в потік крові (у випадках забруднення ними пошкоджених шкіри і слизових). В організмі радіоактивні речовини, як і всі інші продукти, розносяться кровотоком по всіх органах і системах, після чого частково виводяться з організму через видільні системи (шлунково-кишковий тракт, нирки, потові і молочні залози і ін.), а деяка їх частина відкладається в певних органах і системах, надаючи на них більш виражену дію.Експозиційною дозою називається повний заряд DQ іонів одного знака, що виникають в повітрі при повному гальмуванні всіх вторинних електронів, котрі були утворені фотонами в малому обємі повітря, поділений на масу повітря dm в цьому обємі: Одиницею вимірювання експозиційної дози є кулон на кілограм (Кл/кг). Один рентген - це така доза рентгенівського або гамма-випромінювання, яка в 1 см3 сухого повітря при температурі 0 °С і тиску 760 мм рт. ст. створює 2 млрд пар іонів (або точніше 2,08·109). В звязку з тим, що однакова поглинута доза різних видів випромінювання викликає в організмі різний біологічний ефект, введені поняття еквівалентної ДОЗИН, котра дозволяє визначати радіаційну небезпеку впливу випромінювання довільного складу і визначається за формулою: де КЯ-безрозмірний коефіцієнт якості.[7] Коефіцієнт якості показує у скільки разів радіаційна небезпека даного виду випромінювання вище радіаційної небезпеки рентгенівського випромінювання при однаковій поглиненій дозі. З урахуванням їх радіочутливості; представляє суму добутків еквівалентних доз в тканинах і органах тіла на відповідні вагові коефіцієнти: Де HT - еквівалентна доза в тканині або органі T; WT - ваговий коефіцієнт для органу або тканини T.Основні дозові межі (ліміт ефективної дози) для категорій осіб, які зазнають опромінювання, становлять: - Категорія А-20 МЗВ (2 бер) за рік; Основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік,при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, неповинні перевищувати встановлених цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз. Основна дозова межа індивідуального опромінення персоналу обєктів, на яких здійснюється практична діяльність,неповинна перевищувати 20 мілізівертів ефективної дози опромінення на рік, при цьому допускається її збільшення до 50 мілізівертів за умови, що середньорічна доза опромінення протягом пяти років підряд не перевищує 20 мілізівертів. Еквівалентна доза Н (бер), накопичена в критичному органі за час Т (років) з початку професійної роботи, не повинна перевищувати значення, отриманого за формулою: Середнє опромінення людей від природного радіоактивного фона, що складається з космічного випромінювання і випромінювання природно розподілених радіоактивних речовин на поверхні землі та в приземній атмосфері, в продуктах харчування, воді, складає приблизно 0,1 рад на протязі рок

У ході даного реферату було надано основні визначення, необхідні для подальшої роботи з інформацією щодо іонізуючого випромінювання (далі ІВ), стисло розглянуто вплив різних видів ІВ на організм людини, а також було зроблено детальний огляд доз ІВ, їх класифікацій, основних дозових меж та іншої інформації щодо цієї теми. Усі дані були приведені сугубо для території України та згідно її законів.

Було детально розібрано максимальні допустимі межі для зовнішнього та внутрішнього опромінення усіх категорій осіб, що піддаються регулярному опроміненню.

Варто зазначити, що при роботі з іонізуючими пристроямизавжди слід розуміти, до чого може привести знехтування технікою безпеки та інструкцією цих пристроїв. Не знаючи, який вплив ІВ на наш організм може привести до фатальних травм, не можна працювати з речовинами або пристроями, що можуть це зробити. Як біло зазначено у роботі, особливо чутливі до негативних змін, тому перед тим, як зіткнутися з ІВ без попередньої теоретичної підготовки,у першу чергу варто подумати о своїх дітях.

1. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. - Львів: Афіша, 2005. 319 с. - ISBN 966-8013-11-5.

2 Цивільна оборона та цивільний захист : Підруч. / М. І. Стеблюк. - [Стер.]. - К. : Знання-Прес, 2007. - 488 c. - Бібліогр.: с. 485-487. - укр.

3. Основи охорони праці. В. Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О. В. Мельников Вид. 2-е, стериотипне. - Львів: Афіша, 2000. - 348 с.

Размещено на .ur