Довірчі правовідносини з іноземним елементом - Автореферат

Зважаючи на такий стан справ виникає нагальна потреба визначити поняття та правову природу довірчих правовідносин з іноземним елементом, особливості їх субєктного та обєктного складу, а також встановити їх місце у системі приватноправових відносин, які становлять предмет міжнародного приватного права. Наукове обґрунтування вирішення наведених проблем сприятиме подальшому поширенню застосування довірчих конструкцій в Україні, оскільки дозволить спростити процес визначення права, що підлягає застосуванню до довірчих правовідносин з іноземним елементом, їх правової кваліфікації та подальшого правозастосування. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання: дослідити поняття та особливості довірчих правовідносин з іноземним елементом; визначити форми існування довірчих правовідносин з іноземним елементом; проаналізувати існуючі нормативно-правові акти, а також інші джерела права, які регулюють довірчі правовідносини з іноземним елементом; визначити основні колізійні привязки для встановлення права, що підлягає застосуванню до таких правовідносин; визначити основні способи їх правової кваліфікації. У залежності від конкретних аспектів дослідження використовувалися такі методи як: історичний (при висвітленні питання про зміну підходів до розуміння та регулювання довірчих правовідносин з іноземним елементом у різний час), системний (при встановленні критеріїв визначення поняття та підстав класифікації довірчих правовідносин з іноземним елементом, при встановленні їх місця серед інших правовідносин, логічний (при формулюванні поняття довірчих правовідносин з іноземним елементом, міжнародного трасту та ін.). Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в Україні на рівні монографічного дослідження розглядаються поняття та правова природа довірчих правовідносин з іноземним елементом; запропоновано визначення поняття, виявлено характерні риси та підстави класифікації довірчих правовідносин з іноземним елементом; встановлено їх місце у системі цивільних правовідносин та приватноправових відносин, що відносяться до предмету міжнародного приватного права; визначено поняття статуту довірчих правовідносин з іноземним елементом; вивчені основні міжнародні та національні джерела права, які регулюють довірчі правовідносини з іноземним елементом у країнах загального та континентального права; проаналізовані колізійні норми, за допомогою яких може бути встановлено право, що має регулювати такі правовідносини; сформульовані основні підходи до правової кваліфікації довірчих конструкцій під час розгляду справ, що виникають з довірчих правовідносин з іноземним елементом.«Загальнотеоретична характеристика довірчих правовідносин з іноземним елементом», який містить чотири підрозділи, основна увага приділяється дослідженню поняття довірчих правовідносин з іноземним елементом та їх особливостей. У підрозділі 1.1 «Поняття та загальна характеристика довірчих правовідносин» аналізуються поняття «фактичної» та «фідуціарної» довіри, поняття довірчих правовідносин, їх особливості та співвідношення з іншими правовідносинами, що мають фідуціарний характер, досліджуються поняття трасту, довірчого управління та трастоподібних (пара-трастових) конструкцій. У підрозділі 1.2 «Поняття, особливості та класифікація довірчих правовідносин з іноземним елементом» досліджуються поняття та характерні риси довірчих правовідносин з іноземним елементом, наводяться підстави для їх класифікації з метою полегшення вибору права, що має їх регулювати. Автором визначено, що довірчі правовідносини з іноземним елементом - це приватноправові відносини, що ґрунтуються на особливій довірі власника майна (довірителя) до довірчого власника/управителя та повязані із передачею майна однією особою іншій в управління або у власність, для управління ним в інтересах третьої особи або для досягнення певної мети, що характеризуються наявністю іноземного елемента, який вказує на звязок субєктів, та/або обєктів таких правовідносин, та/або юридичних фактів, які є підставою їх виникнення, зміни та припинення, із правопорядками кількох країн. У підрозділі 1.3 «Елементи та підстави виникнення, зміни і припинення довірчих правовідносин з іноземним елементом» досліджується субєктний склад довірчих правовідносин з іноземним елементом, обєкти таких правовідносин та юридичні факти, що можуть бути підставами їх виникнення, зміни та припинення.Такі відносини виникають за наявності «надлишкової» довіри - такого ступеню довіри, коли одна особа може надати іншій особі повноваження на вчинення фактичних та юридичних дій без конкретизації їх змісту, за відсутності можливості повного контролю за їх реалізацією або за інших умов, коли така особа свідомо ставить себе у залежність від іншої особи. Фідуціарні правовідносини поділяються на власне довірчі правовідносини та правовідносини, які мають фідуціарний характер. Частина з них передбачає перехід права власності на майно та появу так званої «розщепленої» власності (траст), а частина довірчих конструкцій пер

Основний зміст