Довіра як складова легітимації влади в умовах сучасної демократії - Автореферат

Як наслідок, виникає розмивання основ такого правління, що є симптоматичним для тих суспільств, які перебувають на етапі трансформації від авторитарного режиму до демократичного та черпають зразки організації влади у демократіях, які вже сформувалися (США, країни Європи). У вітчизняній політичні науці дослідження довіри як складової легітимації здійснюється переважно через нормативно-правовий характер останньої, не визначено її вплив на конституювання влади в процесі становлення демократії в Україні. Все це зумовлює необхідність дослідження довіри як сукупності раціональних та ірраціональних чинників впливу на процес легітимації влади в умовах сучасної демократії, означення ефективних механізмів цього процесу. Зокрема, було використано такі методи: системний - при виокремленні структурних елементів громадянського суспільства, політичної системи, при виявленні впливу та здатності адаптуватися до внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на стабільність та функціональність як окремих інститутів, так і на цілісність системи загалом; історичний - дав можливість простежити розвиток змісту понять довіри та легітимації, а також прослідкувати зміну напрямків обґрунтування механізмів підтримання легітимності влади в різні історичні епохи, розглядаючи їх в конкретному історичному та національному контексті; структурно-функціональний метод сприяв розкриттю взаємодії між суспільними інститутами - громадянським суспільством та державою і їх складовими. запропоновано авторське визначення легітимності влади з врахуванням впливу довіри на цей процес, а саме: легітимність - це значний кредит довіри, що формується як політичний капітал влади на певний період її функціонування; довіра в цьому контексті є важливою складовою легітимації влади, оскільки підтримка влади характеризується прихильністю суспільства до її дій, визнанням запропонованих нею законів справедливими, забезпечує виконання її вимог з боку підлеглих, які довірили цій владі ряд своїх повноважень, вважаючи її більш компетентною в ряді соціально-політичних питань, ніж окрема людина чи соціальна група;У першому розділі "Теоретичні засади дослідження довіри та легітимації політичної влади" проаналізовано ступінь наукової розробленості проблематики дисертації, визначено та охарактеризовано основні методи дослідження, проаналізовано теоретичні основи аналізу довіри, її структури та функцій та окреслено наукові підходи визначення феномену легітимації, її різновидів, внутрішньої структури та умов взаємодії з іншим політичними процесами. У розділі розкриваються теоретичні підходи, концепції та наукові дослідження феноменів довіри та легітимації. Розглядаючи довіру як особливий елемент становлення міжособистісних звязків, ці автори доводять прямий вплив горизонтальної взаємодії на становлення громадянського суспільства, що сприяє формуванню демократичного політичного режиму. В рамках цих концепцій було визначено, що довіра є багатогранним елементом впливу на процес легітимації влади, вона розкриває глибинне підґрунтя культурного та соціально-політичного розвитку суспільств та виступає джерелом стабільності та ефективного функціонування політичної системи. У другому розділі "Довіра і легітимація влади в демократичному суспільстві" розкриваються основні форми впливу довіри на процес легітимації влади, що дозволяють сформувати стабільне демократичне суспільство.Розглянувши теоретичні підходи до визначення феноменів довіри та легітимації, проаналізувавши специфіку їх взаємодії в межах сучасної демократії, можна зробити наступні висновки. На ґрунті аналізу основних підходів дослідження довіри та легітимації влади, їх взаємодії та взаємовпливів, зазначено, що основними теоріями виступають в першу чергу культурологічна та інституційна, а також концепція соціального капіталу. Інглехарта, які доводять, що довіра формується в ранньому дитинстві й протягом життя робить вплив на оцінку громадянином суті політичних процесів. Довіра як складова легітимації влади постає як рівень підтримки дій влади, надання їй певного кредиту довіри на впровадження визначеного курсу розвитку країни, віра у її спроможність забезпечити сталий поступ і основні блага для суспільства. Доведено, що механізми легітимації влади слід класифікувати в залежності від їх призначення, а саме: конструктивні, які формують і підтримують довіру громадян на міжособистісному та інституційному рівнях (формування особистості з культурно-довірчою спрямованістю, створення умов відносної рівності життєвих шансів, забезпечення свободи вибору варіантів соціальної мобільності, прозорість державного управління, створення умов для розвитку громадянського суспільства тощо); реанімаційні, які покликані подолати масову недовіру і процес делегітимації існуючого режиму шляхом відновлення підтримки населення до політичної системи (налагодження суспільно-політичного дискурсу між владою та опозицією, консенсусу усіх учасників політичного процесу, створення умов якісних трансформацій інституцій, вирішення націонал

Основний зміст дисертації