Дотримання мовних норм як запорука правильного написання текстів документів - Магистерская работа

Текст - головний реквізит, завдяки якому складається та оформлюється весь документ. Починаючи складати документ, насамперед слід визначити його доцільність, впевнитись у відповідності змісту, що має в ньому бути, компетенції певного субєкта, правильно визначити вид документа для фіксації управлінської дії. Мета магістерської роботи - дослідити мовне оформлення ділових документів, а саме вивчити найпоширеніші помилки, які трапляються в текстах при відхиленні від мовної норми. Практичне значення магістерської роботи полягає в розгляді тексту як головного реквізиту ділового документа, застосуванні мовних норм при складанні службових документів, а також наводяться приклади типових помилок, що зустрічаються у текстах ділових документів. У першому розділі характеризуються текст як головний елемент ділового документа, а саме розглядаються загальні принципи, яких слід дотримуватися при укладанні текстів службових документів, змістова та лінгвістична композиції текстуСлужбові документи оформляються переважно від імені юридичної особи - установи або її структурного підрозділу, тому субєктивно-оцінювальна модальність має бути зведена до мінімуму. Логічна послідовність викладу досягається тісним логічним звязком усіх компонентів документа, чітко виявленими причинно-наслідковими звязками між фактами, причому ці звязки можуть виражатися у межах одного речення чи в цілому тексті. Крім того, логічна послідовність може реалізовуватися іншими типами звязків: протиставленням (вираженим сполучниками проте, однак), логічним підкресленням черговості (одночасно, спочатку, потім), мети (з цією метою, для цього, тому), результативності (отже, таким чином, у результаті), конкретизацією певного місця у тексті (наприклад, зокрема, як-от). Проте конкретність, ясність не досягаються за рахунок повноти викладу, а забезпечуються точним добором потрібного слова, правильним використанням термінів, уникненням професіоналізмів, чітким і точним формулюванням прохань, пропозицій, наказів, вдалим виділенням і наголошенням основної думки. Ясність тексту визначається правильністю його композиційної структури, відсутністю логічних помилок, чіткістю формулювань; передбачає уникнення суперечностей, що виявляються у такому: ужиті в тексті слова можуть належати до різних сфер мовлення (книжні слова, професіоналізми, розмовні слова, русизми), що ускладнює сприймання тексту; зміст не відповідає синтаксичній формі (наприклад, прохання, викладене в категоричній формі, стає схожим на наказ); порушенні смислового плану (викладені аргументи суперечать один одному).Змістова композиція містить змістову структуру, що передбачає виділення у тексті основних композиційних частин, засоби розміщення змісту тексту - „семантичні опори” та лексичну стратифікацію тексту. Зміст (текст) службового документа визначається його номіналом і видом номіналу, які є важливими елементами підготовки читача до сприйняття інформації, закладеної у повідомленні. Змістова композиція тексту службових документів передбачає його поділ на такі композиційні частини: вступ, основна частина - доказ чи виклад, закінчення. Аргументованість змісту досягається точним, обєктивним описом дій, ситуації: вказівкою на час, дату події, її причини та наслідки, посилання на документи, які підтверджують чи спростовують правильність оцінювання подій, підтверджують необхідність уживання певних заходів чи здійснення конкретних управлінських дій. Залежно від змісту документа використовують прямий (вступ, основна частина й закінчення) або зворотний (у зворотному порядку викладають - закінчення, основна частина, без вступу) порядок розміщення елементів тексту[40, с.Лінгвістична композиція передбачає ієрархію мовних одиниць, з яких складається текст. У цій ієрархії кожна одиниця вищого рівня містить одиниці більш низького рівня: текст (чи макротекст), мікротекст (надфразову єдність) та в окремих випадках - речення. Нині є різні погляди на характер одиниць, які становлять текст. З погляду архітектоніки в тексті надфразові єдності виділяються за допомогою абзаців. У текстах документів поширені такі види конекторів: лексичні повтори, які можуть вказувати на зміст попередніх і наступних речень чи цілих фрагментів тексту; займенники й дієприкметники, що вживаються як засоби заміни слів (слова-замінники з більш вузьким значенням) - номенклатурних назв і термінів (вказаний, зазначений, наведений, цей, такий), у текстах контрактів (договорів) цю функцію виконують рольові позначення контрагентів (Замовник - Виконавець, Орендатор - Орендодавець, Покупець - Продавець і т. ін.), які замінюють розгорнуті номінації юридичних осіб; обмежено використовують загальні назви замість власних, родові поняття замість видових; прислівники, прийменники, сполучники, вставні слова, які вказують на причинову залежність, часові відношення тощо: тоді, оскільки, у той час як, потім, коли, тепер, отже, з одного боку, з іншого боку, разом з тим, у той самий час, а, але.Найпоширенішим способом творення термінів-однословів терміносистеми, що нас ці

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕКСТ ЯК ГОЛОВНИЙ ЕЛЕМЕНТ ДІЛОВОГО ДОКУМЕНТА

1.1 Загальні вимоги до створення тексту службового документа

1.2 Змістова композиція тексту

1.3 Лінгвістична композиція

РОЗДІЛ 2. МОВНІ НОРМИ В ОФОРМЛЕННІ ДІЛОВИХ ДОКУМЕНТІВ

2.1 Лексико-стилістичні норми

2.2 Морфологічні норми

2.2.1 Написання і відмінювання власних особових назв

2.2.2 Написання закінчень родового відмінка однини іменників чоловічого роду II відміни

2.2.3 Звязок числівників з іменниками

2.2.4 Рід та особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням

2.3 Орфографічні норми

2.3.1 Правила скорочень у текстах документів

2.3.2 Позначення цифрової інформації в документах

2.3.3 Позначення голосних у російських та в інших словянських власних назвах

2.4 Синтаксичні норми

2.4.1 Речення як складова тексту документа

2.4.2 Текст як надфразова єдність, або складне синтаксичне ціле

РОЗДІЛ 3. ТИПОВІ ПОМИЛКИ В ТЕКСТАХ ДІЛОВИХ ДОКУМЕНТІВ

3.1 Композиційні помилки

3.2 Логічні помилки

3.3 Синтаксичні помилки

3.4 Морфологічні помилки

3.5 Лексичні помилки

3.6 Стилістичні помилки

ВИСНОВКИ

Список використаної літератури