ХХ століття як період найбільш жорстокого політичного зіткнення народів і культур не тільки в окремих державах, але й на міжнародній арені. Аналіз негативного досвіду конфронтації і протистояння та позитивна практика політичних консенсусів ХХ століття.
Гребенем, а відтак і найбільш високою напругою, цього зіткнення стали жовтневий переворот 1917 р. в колишній царській Росії та Друга світова війна 1941-1945 рр. Проте, незаважаючи на конфліктногенну політичну практику цієї драматичної епохи та протистояння двох систем в період «холодної війни», філософсько-політологічні пошуки відмінного від військового зіткнення способу вирішення політичних конфліктів не припинялися. Переосмислення політичної дійсності ХХ століття призвело до глибокого розуміння потреби в політичному консенсусі, який міг би замінити політичні протистояння й стати засобом вирішення будь-яких політичних конфліктів. Причому противагою є спроби за допомогою консенсусу блокувати поглиблення протистояння задля збереження системотворчих цінностей - державності, миру, легітимності, стабільності, злагоди. Поняття «консенсус» уживається у вітчизняній літературі переважно у двох смислах: в першому, як спосіб прийняття різних політичних рішень, при яких чітко виражена політична воля більшості, що бере участь у його прийнятті та врівноважується відсутністю заперечень із боку хоча б одного з учасників. У політиці консенсус означає спільність позицій, взаємну згоду, які встановлюються у суспільстві або до яких приходять соціальні групи, незважаючи на відмінності, протилежні інтереси, зумовлені соціальними, політичними, національними, релігійними та іншими особливостями.
Список литературы
1. Москаленко О. М. Конфліктно-консенсусна парадигма регулювання суспільно-політичних відносин: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / О. М. Москаленко; НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. - К., 2000. - 20 с.
2. Аладжальян Г. Є. Сутність політичного консенсусу та шляхи його досягнення в контексті демократичної консолідації в сучасній Україні / Г. Є. Аладжальян // Політологічні записки СНУ ім. В. Даля: Зб. наук. праць. - 2011. - Вип.3. - С.47-56.
3. Конт О. Система позитивной политики / О. Конт // Западноевропейская социология ХІХ века: [Тексты] / Под ред. В. И. Добренькова. - М.: Издание Международного Университета Бизнеса и Управления, 1996. - С.232-257.
4. Коппель О. А. Міжнародні системи і глобальний розвиток [Електронний документ] / О. А. Коппель, Е. С. Пархомчук. - К.: ФАДА, ЛТД, 2005. - 314 с. - Режим доступу: http://helen-koppel. narod.ru/002.htm
5. Худолей К. ООН нужні реформі [Электронный документ] /
К. Худолей // Невское время - 1999. - №36 (1917). - Режим доступа: http://www.pressa.spb.ru/newspapers/nevrem/indexes/nevrem-1917- index.html#ART10
6. Газин В. П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки) [Текст]: навч. посіб. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл. [Електронний документ] / В. П. Газін, С. А. Копилов; Ред. А.
0. Копилов. - К.: Либідь, 2004. - 622 с. - Режим доступу: www. ex.ua/17605495i
7. Бодрук О. Україна в регіональних і глобальних системах безпеки / О. Бодрук // Спостерігач. - 1996. - №26. - С.4-5.
8. Шевцов А. І. Майбутнє людства необхідно спланувати: глобальні загрози і довгострокова стратегія розвитку України / А.
