Досвід оптимізації організаційно штатних структур підрозділів у передових у військовому відношенні державах - Реферат

Кардинальні зміни у глобальному розташуванні сил, привели представників політичної еліти та воєнних теоретиків провідних країн світу до усвідомлення необхідності переосмислення сучасних загроз національній безпеці, відповідно виникла необхідність нового погляду на інститут воєнної організації держав (ВОД), зокрема на способи підготовки органів управління, військ. Разом з цим, продовжує зберігатися тенденція опори на збройні сили (ЗС), які призначаються тепер для ліквідації різноманітних кризових ситуацій в різних умовах обстановки, а не лише для відбиття зовнішньої агресії, з акцентом на локалізацію нетрадиційних, особливо так званих «асиметричних загроз».Західні фахівці визначають, що різноманіття нетрадиційних воєнних операцій вимагає перегляду підходів до організації взаємодії ЗС із невоєнними державними і комерційними структурами на основі нових принципів, підходів щодо подальшого розвитку видів, форм і способів дій військ (сил) та їх підготовки. Він поєднує широкий спектр дій військ (сил) - від демонстрації військової сили до збройної інтервенції, а також дій, спрямованих на рішення так званих задач, що не властиві ЗС. До блоку федеральних законів США слід віднести наступні основні напрямки залучення ЗС та законодавчі акти, які цей процес регламентують: - участь ЗС в операціях по встановленню законності та правопорядку в державі (забезпечується у відповідності до положень закону "Про використання ЗС у випадку цивільних безпорядків", Тома 10 "Кар-но-процесуальний кодекс", Зведення законів США; місце і роль міністерства армії в ліквідації цивільних безпорядків особливо визначається Томом 32 "Національна оборона", у відповідності до положень якого міністр армії несе відповідальність за координацію зусиль всіх воєнних структур задіяних в цих операціях, передбачається також прийняття оперативних рішень безпосередньо командирами окремих частин без отримання відповідних наказів); участь ЗС в операціях у боротьбі з тероризмом на території США (обумовлена "Програмою уряду щодо боротьбі с тероризмом", Законами "Про боротьбу с тероризмом", "Про антитероризм і ефективність застосування смертного вироку", "Національною стратегією боротьби з тероризмом" (2003), в яких чітко визначено умови залучення військових формувань при здійсненні терористичного акту проти військового обєкту та поза зони відповідальності; додатково відпрацьовуються спеціальні меморандуми щодо взаємодії з федеральними органами та відомствами; участь ЗС в операціях з ліквідації наслідків стихійних лих, значних аварій та катастроф (регламентується законом Стеффорда, відомого як Закон "Про надання допомоги в ліквідації наслідків стихійних лих" Тому 42 Зводу законів США, відповідно до якого президент делегує повноваження щодо відпрацювання програми дій Федеральному управлінню по діях в надзвичайних умовах (ФЕМА), яке з 2003 року входить до складу Міністерства внутрішньої безпеки; без санкції якого залучення частин та підрозділів Міністерства оборони не здійснюється);Сучасний воєнний конфлікт - якісно нове явище, аналіз якого вимагає переробки сформованих концепцій розвитку суспільства й уточнення категорійного апарата. Основна його особливість полягає навіть не в засобах і способах збройної боротьби, а в сукупності використання напрямків, технологій невоєнних і воєнних засобів, у діалектиці їхнього взаємозвязку і філософії застосування в тій чи іншій військово-політичній ситуації, що в свою чергу вимагає перегляду підходів до організації бойової (спеціальної) підготовки складових ВОД.Із погляду командування збройними силами основних іноземних держав бойові дії сухопутних військ у можливих війнах будуть характеризуватися широким маневром, відсутністю чітко окреслених ліній фронту і флангів, використанням високоточної зброї, засобів розвідки і радіоелектронної боротьби, автоматизованих систем управління і звязку, активним застосуванням усіх видів авіації, інтенсивністю та одночасним веденням бойових дій у всій глибині оперативного шикування бойових порядків військ. У звязку із зростанням вогневої та ударної могутності, мобільності й бойової стійкості зєднань як наступальні, так і оборонні операції сухопутних військ будуть проводити з урахуванням положень нових концепцій, відомих під назвами „повітряно-наземна операція (битва)” та „боротьба з другими ешелонами”.

План

Вступ

1. Організаційно-штатні структури органів управління оперативно-стратегічної ланки

2. Досвід України

3. Основи бойового застосування частин і підрозділів збройних сил України насьогодні

Список використаних джерел

1. Вогнева підготовка: навч. пос. / М.М. Ляпа, В.М. Петренко, О.І. Судніков та ін. - Суми: СУМДУ, 2011.

2. http://mil.in.ua

3. http://buklib.net

Размещено на .ru