Дослідження здоров’я та способу життя сімей, які постраждали вна-слідок аварії на ЧАЕС, та розробка моделі профілактичних заходів - Автореферат

За медико-демографічними, соціально-економічними та екологічними наслідками аварія на Чорнобильській АЕС увійде в історію як одна з найбільших природно-техногенних катастроф ХХ століття, ліквідація наслідків якої, незважаючи на закриття атомної електростанції, ще довготривалий час буде залишатися одним з важливих векторів загальнодержавної політики щодо медичного забезпечення та соціального захисту населення, постраждалого від аварії (В.Г.Бебешко, 2001; А.М.Сердюк, 1998; А.М.Нагорна, 1998). Означений фрагмент стосується вивчення стану здоровя та способу життя сімей, які зазнали наслідків Чорнобильської катастрофи. Мета дослідження полягає в розробці науково обґрунтованої комплексної програми реабілітаційно-профілактичних заходів у сімях, постраждалих від Чорнобильської аварії, на підставі вивчення закономірностей стану здоровя, способу життя й організації медико-соціальної допомоги. Задачі дослідження витікають із поставленої мети, підпорядковані її досягненню, передбачають вирішення наступних питань: - аналіз науково-інформаційного потоку щодо сучасного уявлення про здоровя, спосіб життя та медичне забезпечення сімей, котрі постраждали від аварії; Предмет дослідження багатоплановий, комплексний, відображає всі основні властивості й сутність обєкту дослідження та включає: а) сучасні уявлення про здоровя, спосіб життя, організацію медичної допомоги родинам, що постраждали від аварії; б) медико-соціальні наслідки у сімях ліквідаторів, евакуйованих та переселенців, що прибули з радіоактивно забруднених територій; в) моделювання потреби в профілактичних та реабілітаційних заходах з урахуванням інформативної значущості факторів ризику; г) розробку програми реабілітаційно-профілактичного моніторингу щодо ліквідації віддалених медико-соціальних наслідків аварії у сімях.Достовірність одержаних даних, що були покладені в основу розробки системи реабілітаційно-профілактичних заходів, спрямованих на ліквідацію віддалених наслідків, ґрунтується на застосуванні адекватних методів та репрезентативної вибірки матеріалів дослідження. Предмет досліджень Сучасні уявлення про здоровя, спосіб життя, організацію медичної допомоги особам, що постраждали від аварії Медико-соціальні наслідки у сімях ліквідаторів, евакуйованих та переселенців, що прибули з радіоактивно забруднених територій Моделювання потреби в профілактичних та реабілітаційних заходах в залежності від ступеня ураження факторів ризику, що впливають на здоровя та виконання сімєю основних соціальних функцій Програмування реабілітаційно-профілактичних заходів щодо ліквідації віддалених медико-соціальних наслідків у сімях Результати Аналіз сучасної науково-інформаційної бази щодо обґрунтування проблеми дослідження Фактографічні дані та їх аналіз щодо характеристики віддалених медико-соціальних наслідків аварії Побудова технологічної моделі щодо корекції факторів ризику, що впливають на сімю та на її функції Розробка алгоритмів профілактичної та реабілітаційної допомоги у ліквідації віддалених наслідків аварії У результаті проведеного аналізу представлено сучасні уявлення про здоровя та спосіб життя сімей, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, та стан медичного забезпечення даних контингентів. Причина полягає в тому, що в основу існуючих програм оздоровлення та реабілітації покладено принцип індивідуального підходу і вони у переважній більшості не орієнтовані на сімю, як важливий соціальний осередок, в надрах якого в основному формується суспільне здоровя і виконуються соціально важливі функції, котрі під впливом негативних чинників, в тому числі й радіоактивного, нерідко порушуються й потребують проведення профілактично-відновлювальних заходів.У дисертації вирішена одна з актуальних медико-соціальних задач, повязаних з удосконаленням медичного обслуговування та поліпшення здоровя родин, котрі постраждали від аварії на ЧАЕС, завдяки науковому обґрунтуванню системи організації профілактико-реабілітаційних заходів, які відповідають основним напрямкам загальнодержавної політики щодо соціального захисту даних контингентів. Комплексним багатоплановим соціально-гігієнічним дослідженням встановлено, що існуюча система медичної допомоги не в повній мірі забезпечує профілактику захворювань та сприяє поліпшенню здоровя і поновленню порушених соціально важливих функцій у сімях, які підпали під вплив аварії на ЧАЕС, у звязку з чим на підставі виявлених закономірностей щодо формування здоровя та способу життя у даних родинах розроблено програму реабілітаційно-профілактичного моніторингу, впровадження якої сприятиме відновленню соціального статусу та валеологічного ресурсу в означених сімях. За останні пять років здоровя осіб, котрі постраждали від аварії, значно погіршилося, зокрема, рівень захворюваності серед них збільшився майже у 1,5 рази і особливо помітного темпу набули серцево-судинні захворювання, рівень яких зріс з 384,3‰ до 626,0‰, та хвороби органів травлення з 393,4‰ до 410,0‰. Це підтверджується низьким, порівняно з непостраждалими, рівнем народжуваності у д

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ