Дослідження з української геральдики та генеалогії в діаспорі (1945 – середина 1970-х рр.) - Автореферат

Українська геральдика та генеалогія протягом тривалого часу перебували поза увагою вітчизняних дослідників. Українські дослідники в силу політичних обставин після закінчення Другої світової війни змушені були емігрувати до Західної Європи і Північної Америки. Саме там було створено перші профільні наукові обєднання, які видавали власні періодичні видання - Українська родовідна установа (далі - УРУ), яка діяла в 1946-1948 рр. та Українське генеалогічне та геральдичне товариство (далі - УГГТ), яке функціонувало в 1963-1972 рр. Протягом 1950-х - середини 1970-х рр. геральдичними та генеалогічними дослідженнями активно продовжували займатися М. Виходячи з актуальності теми, було сформульовано наукове завдання дисертації - на основі архівних матеріалів, опублікованих джерел і літератури проаналізувати діяльність наукових інституцій діаспори та встановити внесок дослідників у розвиток і популяризацію української геральдики та генеалогії в 1945 - середині 1970-х рр. · проаналізувати стан дослідження української геральдики та генеалогії протягом 1952-1963 рр. та встановити внесок М.У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано наукове завдання, показано звязок роботи з науковими програмами, визначено мету і завдання, обєкт та предмет, хронологічні та територіальні межі, методи дисертаційного дослідження, сформульовано наукову новизну роботи і практичне значення отриманих результатів, вказано на рівень апробації положень і висновків дисертації, окреслено її структуру.Необхідно здійснити аналіз видань УРУ та УГГТ, спеціальних праць та досліджень з тематики української геральдики та генеалогії, що зявились за межами України протягом 1945 - середини 1970-х рр. Аналіз статей і джерельних публікацій в цих виданнях дозволяє висвітлити діяльність членів УРУ та УГГТ, їх методологічні і концептувальні підходи до висвітлення проблем української геральдики та генеалогії. В третьому підрозділі "Теоретико-методологічні засади дослідження" висвітлено основні підходи до вивчення історії та діяльності українських наукових інституцій в діаспорі. Найважливішим аспектом діяльності будь-якої наукової інституції є видавнича діяльність, аналіз та оцінка якої дозволяють визначити внесок її членів та співробітників в історичну науку. У другому підрозділі "Дослідження з геральдики та генеалогії на сторінках часопису "Рід та Знамено" проаналізовано зміст досліджень, які були опубліковані на сторінках часопису "Рід та Знамено" протягом 1947-1948 рр. В чотирьох випусках часопису була опублікована монографія М.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, що полягає у комплексному вивченні науково-дослідницької діяльності українських інституцій діаспори, встановленні внеску дослідників в царині геральдики та генеалогії. Доведено, що незважаючи на наявність кількох статей загального характеру, присвячених функціонуванню УРУ та УГГТ, дослідження з української геральдики та генеалогії в діаспорі в 1945 - середині 70-х рр. досі не було предметом ґрунтовного вивчення. Климкевича, опублікованих видань УРУ та УГГТ, що зберігаються в Інституті дослідження української діаспори Національного університету "Острозька академія", вдалося вперше відтворити цілісну картину діяльності українських наукових інституцій, встановити внесок дослідників у вивчення актуальних проблем української геральдики та генеалогії. Особлива увага дослідників, які згуртувалися навколо часопису, була приділена вивченню національно-державної символіки, генеалогії представників шляхетського стану, опрацюванню геральдичної термінології. Короткочасна діяльність УРУ та ІРЗ засвідчила прагнення більшості дослідників та науковців до організаційного обєднання, що було нагальною потребою української історичної науки в діаспорі в другій половині ХХ ст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, що полягає у комплексному вивченні науково-дослідницької діяльності українських інституцій діаспори, встановленні внеску дослідників в царині геральдики та генеалогії. У результаті проведеного дослідження наукової проблеми зроблено такі висновки: 1. Доведено, що незважаючи на наявність кількох статей загального характеру, присвячених функціонуванню УРУ та УГГТ, дослідження з української геральдики та генеалогії в діаспорі в 1945 - середині 70-х рр. досі не було предметом ґрунтовного вивчення. В значній мірі недостатнє висвітлення проблеми було повязано з тим, що джерельна база в силу різних причин залишалася малодоступною для істориків України. На основі матеріалів з архіву УІТ, архіву Р. Климкевича, опублікованих видань УРУ та УГГТ, що зберігаються в Інституті дослідження української діаспори Національного університету "Острозька академія", вдалося вперше відтворити цілісну картину діяльності українських наукових інституцій, встановити внесок дослідників у вивчення актуальних проблем української геральдики та генеалогії. Важливою складовою частиною джерельної бази стали праці членів УГГТ і листування Р. Климкевича, М. Битинського, О. Оглоблина та В. Сенютовича-Бережного.

2. Досліджено діяльність українських геральдичних та генеалогічних інституцій, які діяли в DP-період на території Західної Німеччини. Завдяки діяльності Є. Архипенка, М. Битинського, В. Сенютовича-Бережного та М. Міллера в 1946 р. було створено УРУ, в складі якої діяв ІРЗ. Протягом 1946-1948 рр. видано чотири зшитки часопису "Рід та Знамено". Рівень статей та розвідок з ділянки української геральдики та генеалогії, що вміщувалися на сторінках часопису, можна оцінити як досить високий з огляду на тогочасний стан історичних досліджень. Особлива увага дослідників, які згуртувалися навколо часопису, була приділена вивченню національно-державної символіки, генеалогії представників шляхетського стану, опрацюванню геральдичної термінології. Завдяки спільній діяльності УРУ та ІРЗ в 1947 р. проведено першу наукову конференцію та видано "Записки", в яких були опубліковані праці дослідників спеціальних історичних дисциплін. Короткочасна діяльність УРУ та ІРЗ засвідчила прагнення більшості дослідників та науковців до організаційного обєднання, що було нагальною потребою української історичної науки в діаспорі в другій половині ХХ ст.

3. Встановлено, що після припинення діяльності УРУ та ІРЗ проблемами української геральдики та генеалогії протягом 1953-1964 рр. продовжували займатися М. Битинський, Р. Климкевич, В. Сенютович-Бережний та О. Оглоблин. Вони сприяли відродженню наукових студій з тематики українського родознавства, міської і територіальної геральдики в діаспорі. Вивчення їх доробку має важливе значення для сучасної геральдики та генеалогії України. Дослідники діаспори не мали обєктивної можливості працювати з архівними документами, однак аналіз їх праць переконливо свідчить, що вони вирізнялися ґрунтовністю, високою інформативністю, насиченим фактичним матеріалом, глибоким аналізом та висновками завдяки залучення широкого кола джерел і спеціальної літератури. М. Битинський і Р. Климкевич не лише обмежувались систематизацією та спробами розтлумачити зміст гербів, а займалися складними питаннями виникнення та розвитку української геральдики, досліджували соціально-функціональне значення гербів протягом різних історичних етапів, займалися розробкою теоретико-методологічних засад українського міського гербознавства. Завдяки діяльності Р. Климкевича протягом 1952-1963 рр. зявляється ціла серія статей, присвячена міській і територіальній геральдиці Лемківщини, Надсяння, Пряшівщини, Холмщини і Гуцульщини, опублікована на сторінках різноманітних часописів та журналів. Не втратили своєї актуальності напрацювання Р. Климкевича в дослідженні міської геральдики Кубані, Зеленої України, Холмщини та Підляшшя з огляду на відсутність ґрунтовних праць в сучасній історичній науці, присвячених даній тематиці. Науковий доробок О. Оглоблина і В. Сенютовича-Бережного в плані методики збору, опрацювання, систематизації та інтерпретації зібраного матеріалу, на нашу думку, може бути використаний при реконструкції родоводів українського суспільства XVII-XVIII ст., адже більшість праць дослідників присвячені походженню відомих козацько-старшинських родів Гетьманщини, відомих представників української культури та мистецтва Наддніпрянської України XVI-XVII ст.

4. Встановлено, що УГГТ обєднало сили багатьох дослідників спеціальних історичних дисциплін, було створено за зразком західноєвропейських геральдичних установ в 1963 р. В діяльності наукової інституції протягом 1963-1972 рр. прослідковується здебільшого інтерес до геральдичних студій. Це було зумовлено активною діяльністю Р. Климкевича і М. Битинського, а з іншого, поступовим припиненням діяльності О. Оглоблина та В. Сенютовича-Бережного в царині родознавства, в результаті чого, генеалогічні дослідження опинилися на марґінесі діяльності УГГТ і не так часто публікувалися на сторінках наукових видань. УГГТ встановило контакти з багатьма українськими і іноземними науковими установами, створило Архів, в якому на сьогодні зберігається величезна кількість цінних геральдичних та генеалогічних матеріалів. В складі УГГТ плідно співпрацювала "трійця" відомих дослідників геральдики: М. Битинський, Р. Климкевич та В. Сенютович-Бережний. Величезний практичний досвід роботи цих українських дослідників сприяв популяризації діяльності товариства не лише в середовищі української діаспори в США та Канаді, а й багатьох інших країнах. Науково-дослідницька та практична діяльність УГГТ розгорнулася в кількох напрямках: дослідженні міської і територіальної геральдики, національно-державної символіки, виготовленні проектів родинних гербів, прапорів і печаток, наданні методичних рекомендацій. Завдяки стараннням М. Битинського та Р. Климкевича УГГТ протягом 1965-1967 рр. розпочало видання "Додатків", в яких була подана термінологія української геральдики. Встановлено, що завдяки діяльності УГГТ було започатковано опрацювання геральдичної термінології та систематичне наукове дослідження теоретичних засад дослідження міської і земельної геральдики України. Оскільки питання термінології української геральдики досить активно та жваво обговорюється сьогодні Україні, то пропозиції Р. Климкевича та М. Битинського стосовно мовних аспектів геральдичних кольорів залишаються слушними і до сьогодні. Зясовано, що в умовах існування товариства було складно реалізувати заплановані видавничі проекти. Через фінансові труднощі УГГТ не видало "Науковий збірник", до якого мали увійти геральдичні студії, дослідження окремих родоводів, публікації джерельних матеріалів і повідомлень, а також бібліографічні огляди, рецензії та хроніка. Протягом 1969-1971 рр. УГГТ розпочало роботу над підготовкою видання "Бібліографічного показника української емблематики", в якому мало бути більше 1000 позицій літератури. Обмеженим тиражем для членів УГГТ вийшло лише вісім випусків, які на сьогодні мають важливе значення, оскільки в них було вперше систематизовано відомості про наукові праці та дослідження з ділянки української геральдики, сфрагістики, вексилології та нумізматики. На сьогодні в українській історичній науці актуальним залишається опрацювання повної бібліографії української геральдики та генеалогії, тому досвід УГГТ міг би стати у нагоді сучасним дослідникам спеціальних історичних дисциплін. Зясовано, що спроби видання "Наукового збірника" і "Бібліографічного показника української емблематики" засвідчили ті обєктивні проблеми, що не давали змогу історичній науці в діаспорі розвиватися на повну силу. Проаналізовано співпрацю УГГТ з українськими науковими інституціями та геральдичними товариствами в світі. Зясовано, що найтісніша співпраця розгорнулася з УІТ, що посприяло започаткуванню окремої рубрики на сторінках УІ, присвяченої спеціальним історичним дисциплінам. Протягом 1964-1972 рр. на сторінках журналу було опубліковано дослідження Р. Климкевича, О. Оглоблина та В. Сенютовича-Бережного з тематики міського гербівництва, національно-державної символіки, генеалогії видатних козацьких ватажків та гетьманських родів.

В цілому комплексне вивчення проблеми дозволило висвітлити еволюцію наукової, науково-організаційної і видавничої діяльності українських наукових інституцій (УРУ та УГГТ), низки дослідників, що зробили вагомий внесок у продовження традиції геральдико-генеалогічних досліджень, розширення дослідницького поля цих дисциплін. Діяльність УРУ та УГГТ відіграла помітну роль у розвитку української історіографії. На сьогодні аналіз науково-видавничої діяльності УГГТ і перевидання деяких праць М. Битинського, Р. Климкевича та В. Сенютовича-Бережного має вагоме значення для української геральдики та генеалогії.

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації: 1. Мазепа О. "Бюлетень для членів УГГТ" як джерело до історії Товариства / О. Мазепа // Наукові записки Національного університету "Острозька академія": Історичні науки. - Острог: Вид-во Національного університету "Острозька академія", 2011. - Вип. 17. - С. 276-286.

2. Мазепа О. Українське Генеалогічне і Геральдичне Товариство як осередок генеалогічних і геральдичних досліджень в діаспорі / О. Мазепа // Наукові записки Національного університету "Острозька академія": Історичні науки. - Острог: Вид-во Національного університету "Острозька академія", 2010. - Вип. 15. - С. 392-400.

3. Мазепа О. "Записки УГГТ" як джерело до вивчення діяльності Товариства / О. Мазепа // Наукові записки Національного університету "Острозька академія": Історичні науки. - Острог: Вид-во Національного університету "Острозька академія", 2012. - Вип. 19. - С. 280-289.

4. Мазепа О. Дослідження проблем міської і територіальної геральдики України у "Додатках до Бюлетеня УГГТ" / О. Мазепа // Історія торгівлі, податків та мита. - Дніпропетровськ: Акад. митної служби України, 2013. - С. 61-71.

5. Мазепа О. Геральдичні дослідження Р. Климкевича на сторінках журналу "Український історик" / О. Мазепа // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - Запоріжжя: ЗНУ, 2013. - Вип. XXXVII. - С. 274-278.

6. Мазепа О. "Замітки до української геральдичної термінології" / О. Мазепа // Наукові записки Національного університету "Острозька академія": Історичні науки. - Острог: Вид-во Національного університету "Острозька академія", 2013. - Вип. 21. - С. 167-171.

Опубліковані праці апробаційного характеру: 7. Мазепа О. Питання геральдичної термінології у виданні "Заміток" Українського Генеалогічного і Геральдичного Товариства / О. Мазепа // Сфрагістичний щорічник. - К.: НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського; Інститут спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих, 2013. - Вип. IV. - С. 26-53. (За матеріалами III Міжнародної сфрагістичної конференції (Київ, 16-18 листопада 2012 р.).