Дослідження взаємозв’язку мотивації до занять фізичним вихованням та рівня фізичного розвитку та підготовленості учнів старших класів ЗОШ - Дипломная работа

№ 3809 зазначено, що фізична культура - складова частина загальної культури суспільства, яка спрямована на зміцнення здоровя, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування особистості. Відомо, що кожний урок у загальноосвітній школі повинен сприяти розвиткові пізнавальних інтересів учнів, придбанню ними навичок самостійного поповнення знань. Учителям з фізичної культури потрібно наполегливо й цілеспрямовано формувати в учнів навички й звички до самостійних занять фізичними вправами, теоретичної самоосвіти стосовно фізичної культури і спорту [9, 10, 11]. Слід також зазначити, що й проблема формування мотивації безпосередньо до занять фізичною культурою та спортом також досить мало висвітлена у звязку з недостатнім обсягом психолого-педагогічних досліджень, що й обумовило актуальність вивчення цієї важливої для суспільства проблеми. Зясувати привабливі сторони та мотиви формування інтересу учнів загальноосвітньої школи до занять фізичною культурою та спортом на основі аналізу літературних джерел.У учнів слід породжувати мотиви, інакше кажучи, грамотно опредметнювати їхні потреби, а не закидати різноманітними стимулами [65]. Якщо базисні потреби виявляються незадоволеними внаслідок певних причин (зовнішніх або внутрішніх щодо проведення уроку фізкультури в школі), то в регуляції поведінки учнів вони виходять на перший план, а стимули, що відповідають потребам більш високого ступеня, перестають діяти [37]. Яких змін може зазнати якість роботи учнів на уроці фізкультури, якщо враховувати їх індивідуальні актуальні потреби та шляхом тонкого спостереження і грамотного спілкування визначити ступінь внутрішньої сили, за допомогою якої учні можуть впоратися з поставленими завданнями без шкоди для власного здоровя і водночас із достатньою зацікавленістю запропонованими умовами й перспективами? Найвищих результатів досягають учні з активним позитивним ставленням до занять фізичною культурою. Уважно вивчивши первинні мотиви, поступово трансформуючи їх в соціально значимі, пробуджуючи активність учнів, спрямовану на досягнення навчальної мети, вчитель виховує прагнення учнів до самовдосконалення, варто зауважити, що до цього мотиву необхідно підходити, дотримуючись певних умов організації навчальної діяльності на заняттях і враховуючи вік учнів [67].Для рішення завдань дослідження нами застосовувалися наступні методи: 1) аналіз науково-методичної літератури; 2) педагогічне спостереження;Теоретичний аналіз літературних джерел був проведений з метою вивчення положень теорії й практики досліджуваних питань.Попередні педагогічні спостереження проводилися з метою визначення частки застосованих у ході повсякденного життя школярів загальноосвітньої школи засобів та форм фізичного виховання. У ході спостережень ми прийшли до висновку, що недостатній обсяг фізичного навантаження, мала щільність шкільних уроків фізичної культури й разом з тим невисока фізична підготовленість учнів 10-11 класів, їх швидка розумова стомлюваність повязані з недостатньою мотивацією школярів старших класів до занять фізичною культурою та спортом, які застосовуються у різних формах.Проводилося у письмовій формі з метою отримати інформацію з тих відповідей респондентів, які вони дають на запропоновані питання.Для визначення рівня фізичної підготовленості учнів 10-11 класів загальноосвітньої школи використовувалися тести, запропоновані в “Державних тестах і нормативах оцінки фізичної підготовленості населення України”. За командою “На старт” учасники тестування стають у положення високого старту. Учасники тестування стають носками до лінії, роблять змах руками назад, потім різко виносять їх уперед, відштовхуючись ногами, стрибають якнайдалі. За командою “На старт” учасник займає положення високого старту. Результатом є час від старту до моменту, коли учасник покладе другий кубик у стартове кільце.Результати тестування були оброблені методами математичної статистики.Дослідження проводилися на базі Харківської гімназії № 23, у якому брали участь учні 10 й 11 класів. У 10-А класі - 29 учнів (15 хлопців, 14 дівчат), у 11-Б класі - 24 учні (13 хлопців, 11 дівчат).Шляхом анкетного опитування учнів виявлено, що основними структурними елементами мотивації визначені привабливі сторони у фізичній культурі та спорті, особисте активне ставлення, ідеал спортсмена, мета в спорті. У результаті анкетування та обробки отриманих результатів стосовно першого елементу структури мотивації можна зазначити, що з усіх привабливих сторін фізичної культури учні віддають перевагу гарній будові тіла (45%), потім рівню здоровя (25%), а далі йдуть фізичні якості: сила (10%), витривалість (8%), спритність (5%), швидкість (4%), гнучкість (3%). Наявність таких ціннісних орієнтацій школярів на різні сторони фізичного розвитку і фізичної підготовленості є результатом існуючих у суспільстві норм, вимог та поглядів і зявилися вони у школярів внаслідок їх відповідного виховання. Ідеал спортсмена, оскільки його існування обумовлюється

ЗМІСТ

Умовні позначення

Вступ

Розділ І. Вплив сили мотивації на рівень занять фізичною культурою учнів 10-11 класів загальноосвітньої школи

Розділ ІІ. Методи та організація дослідження

2.1 Методи дослідження

2.1.1 Аналіз науково-методичної літератури

2.1.2 Педагогічні спостереження

2.1.3 Анкетування

2.1.4 Тестування фізичних якостей

2.1.5 Тестування анатомофізіологічних особливостей (антропометричні дані)

2.1.6 Методи математичної статистики

2.2 Організація дослідження

Розділ ІІІ. Дослідження мотивації до занять фізичною культурою, рівня фізичної підготовленності та рівня індивідуальних морфологічних і фізіологічних показників учнів 10-11 класів

3.1 Мотиваційний потенціал школярів 10-11 класів до занять фізичною культурою

3.2 Аналіз рівня фізичної підготовленості учнів 10-11 класів

3.3 Аналіз рівня взаємозвязку рівня фізичної підготовленості та мотивації до занять фізичною культурою

Висновки