Дослідження взаємозв’язків гемодинамічних і нейропсихологічних порушень у хворих на есенціальну гіпертензію - Автореферат

За даними перегляду Європейських рекомендацій з ведення артеріальної гіпертензії 2009 р. безсимптомні мозкові ураження у хворих на АГ більш розповсюджені (44%), ніж субклінічні ураження серця (21%) й нирок (26%), та часто зустрічаються при відсутності інших ознак ураження органів-мішеней. Значення різних гемодинамічних показників для виникнення мозкових ускладнень у хворих на АГ вивчалось досить широко, однак досліджені церебральні зміни включали, головним чином, неврологічну патологію, зумовлену судинними катастрофами (транзиторні ішемічні атаки, інсульти тощо). Прогностичне значення клініко-інструментальних показників для виникнення ранніх уражень мозку у хворих на АГ вивчалось на основі результатів нейровізуалізаційних методів, що виявляють, в основному, структурну патологію (Guo X., Pantoni L., Simoni M. et al., 2009; Сіренко Ю.М., Радченко Г.Д., Граніч В.М. та ін., 2010), нейропсихологічні тести застосовувались в окремих роботах (Triantafyllidi H., Arvaniti C., Lekakis J. et al., 2009). Таким чином, співставлення гемодинамічних та нейропсихологічних порушень може дозволити встановити невідомі досі дані щодо патогенетичної ролі мозку при АГ, підвищити інформативність діагностики та розширити спектр відомих мозкових порушень у цих хворих. Дисертаційна робота виконувалась в рамках комплексної науково-дослідної теми кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №2 НМУ імені О.О.Богомольця „Психоневрологічні, гемодинамічні, метаболічні порушення у хворих з артеріальною гіпертензією поєднаною з хронічними вісцеропатіями та нейрометамерними ураженнями судинних басейнів, розробка нових способів медикаментозного і немедикаментозного їх лікування з урахуванням етіологічних чинників та особливостей патогенезу” (№ державної реєстрації 0107U001315).Робота базується на результатах комплексного обстеження 140 хворих віком від 17 до 74 років, з них 79 хворих на ЕГ та 61 хворий із НАГ, та 34 практично здорових особи. В залежності від поставлених цілей були сформовані наступні клінічні групи: І група - хворі на ЕГ; ІІ група - хворі із НАГ; ІІІ група - практично здорові люди - група порівняння. У дослідження було включено 29 (36,7%) хворих на ЕГ І стадії та 50 (63,3%) хворих на ЕГ ІІ стадії. У 36 (45,6%) хворих на ЕГ тривалість захворювання складала менше 5 років, у 31 (39,2%) - від 5 до 10 років та у 12 (15,2%) хворих більше 10 років. До 1-ої підгрупи увійшли 31 хворий із НАГ без ХНН (ХХН І стадії), до 2-ої - 16 хворих із НАГ з ХНН (ХХН ІІІ-IV стадії) і до 3-ої - 14 хворих із НАГ та термінальною ХНН, пролонгованою сеансами хронічного гемодіалізу (ХХН V стадії).У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та досягнуто вирішення науково-практичного завдання - встановлення наявності, особливостей та незалежних прогностичних факторів ранніх уражень головного мозку у хворих на есенціальну гіпертензію та у хворих із нефрогенними гіпертензіями. У 78,5% хворих на ЕГ діагностуються погіршення мозкових функцій у вигляді ізольованих чи поєднаних порушень короткочасної, довготривалої вербальної та зорової памяті, посилення проактивної та ретроактивної інтерференції, порушення процесів навчання та мимовільної уваги, конструктивного праксису та оптично-просторових функцій, операцій із складними вербальними конструкціями та рахунком. У 62,1% хворих на ЕГ І стадії виявляються порушення метричних просторових уявлень, у 48,3% - неспецифічне зниження показників памяті, у 31,0% - мимовільної уваги. Ранні функціональні порушення діяльності головного мозку у хворих на ЕГ виявляються за тестом «Складна фігура Рея-Остерріца» при середньому значенні його субтестів (копіювання, негайне та відстрочене відтворення) менше 33,0 балів. У хворих на ЕГ існує звязок величин показників ДМАТ та нейропсихологічних тестів: між збільшенням навантаження діастолічним АТ в активний період доби та погіршенням просторових уявлень за тестом РСФТ (r=-0,493, p<0,01) і збільшенням кількості помилок при розумінні складних логіко-граматичних конструкцій за тестом розуміння конструкцій родового відмінка (r=0,439, p<0,05), величиною середнього АТ та погіршенням просторових уявлень за тестом РСФТ (r=-0,429, p<0,01), максимальним значенням добового середнього АТ та погіршенням просторових уявлень за тестом РСФТ (r=0,349, p<0,05), варіабельністю пульсового тиску за добу та зниженням вербальної памяті за тестом RAVLT (r=-0,474, p<0,01).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та досягнуто вирішення науково-практичного завдання - встановлення наявності, особливостей та незалежних прогностичних факторів ранніх уражень головного мозку у хворих на есенціальну гіпертензію та у хворих із нефрогенними гіпертензіями.

1. У 78,5% хворих на ЕГ діагностуються погіршення мозкових функцій у вигляді ізольованих чи поєднаних порушень короткочасної, довготривалої вербальної та зорової памяті, посилення проактивної та ретроактивної інтерференції, порушення процесів навчання та мимовільної уваги, конструктивного праксису та оптично-просторових функцій, операцій із складними вербальними конструкціями та рахунком.

2. У 62,1% хворих на ЕГ І стадії виявляються порушення метричних просторових уявлень, у 48,3% - неспецифічне зниження показників памяті, у 31,0% - мимовільної уваги. Ранні функціональні порушення діяльності головного мозку у хворих на ЕГ виявляються за тестом «Складна фігура Рея-Остерріца» при середньому значенні його субтестів (копіювання, негайне та відстрочене відтворення) менше 33,0 балів.

3. У хворих на ЕГ існує звязок величин показників ДМАТ та нейропсихологічних тестів: між збільшенням навантаження діастолічним АТ в активний період доби та погіршенням просторових уявлень за тестом РСФТ (r=-0,493, p<0,01) і збільшенням кількості помилок при розумінні складних логіко-граматичних конструкцій за тестом розуміння конструкцій родового відмінка (r=0,439, p<0,05), величиною середнього АТ та погіршенням просторових уявлень за тестом РСФТ (r=-0,429, p<0,01), максимальним значенням добового середнього АТ та погіршенням просторових уявлень за тестом РСФТ (r=0,349, p<0,05), варіабельністю пульсового тиску за добу та зниженням вербальної памяті за тестом RAVLT (r=-0,474, p<0,01). Частота та характер когнітивних порушень у хворих з добовими профілями артеріального тиску «dippers», «non-dippers», «over-dippers», «night-peakers» не відрізняються.

4. У хворих на ЕГ ураження органів-мішеней супроводжується порушеннями когнітивних функцій: потовщення комплексу інтима-медіа асоціюється із більш глибокими порушеннями вербальної памяті за тестом RAVLT (r=-0,670, p<0,01), концентричний тип геометрії ЛШ із погіршенням просторових уявлень за тестом РСФТ (r=-0,505, p<0,01). Зростання ЗПСО корелює з погіршенням просторових уявлень за тестом РСФТ (r=-0,486, p<0,05).

5. У 79,0% хворих із НАГ діагностуються погіршення мозкових функцій. У хворих із НАГ без ХНН та хворих на ЕГ І ст. профілі виявлених нейропсихологічних порушень статистично не відрізняються, що свідчить про однотипність змін функціональної активності мозкових структур при цих АГ. У хворих із НАГ хронічна ниркова недостатність як на додіалізному, так і на діалізному етапах лікування суттєво погіршує мозкові функції, що проявляється поєднаними функціональними порушеннями діяльності мозку у 93,3% хворих у вигляді зниження показників памяті, посилення впливу сторонніх подразників на процеси запамятовування, порушення просторових функцій: почастішання розпаду дедуктивної стратегії, структурно-топологічних, координатних та проекційних порушень.

6. Виявлений комплекс порушень у вигляді розпаду дедуктивної стратегії, метричних, структурно-топологічних помилок, дефіциту координатних та проекційних уявлень, порушень маніпулювання подумки площинними та обємними обєктами, розуміння конструкцій родового відмінка, порушення розпізнавання замаскованих предметів при відсутності порушень зорового гнозису на конвенціональну інформацію свідчить про дисфункцію медіобазальних відділів скроневої та лобової часток переважно правої півкулі у хворих на ЕГ та нефрогенні АГ.

7. Значимими предикторами мозкових порушень у хворих на ЕГ є підвищення максимальних цифр систолічного АТ при кризах за даними анамнезу (коефіцієнт в=-0,367 для проби А3 RAVT; -0,045 - для перемальовування РСФТ), збільшення ТІМ (коефіцієнт в=-0,819 для відстроченого відтворення РСФТ; -0,347 - для проби А5), зростання навантаження діастолічним АТ в активний період доби (коефіцієнт в=-0,152 для перемальовування РСФТ), величини середнього АТ вдень (коефіцієнт в=-0,021 для перемальовування РСФТ), максимальних значень добового середнього АТ (коефіцієнт в=-0,197 для проби А2; 0,012 для проби співставлення обємних і площинних фігур), варіабельності пульсового тиску (коефіцієнт в=-0,117 для проби А5), підвищений рівень загального холестерину (коефіцієнт в=-0,709 для проби А2), низький рівень освіти (коефіцієнт в=-0,377 для проби співставлення обємних і площинних фігур), зростання віку хворих (коефіцієнт в=-0,031 для проби А1) та погіршення субєктивної оцінки наявності стресу(коефіцієнт в=0,477 для проби співставлення обємних і площинних фігур).

Рекомендації

1. Дослідження взаємозвязків гемодинамічних і нейропсихологічних порушень у хворих на ЕГ та НАГ може бути рекомендованим для широкого використання у терапевтичній практиці для діагностики ранніх уражень головного мозку та оцінки прогнозу виникнення когнітивних порушень.

2. Рекомендується запровадити в широку терапевтичну практику спосіб ранньої діагностики уражень головного мозку у хворих на ЕГ та нефрогенну АГ за тестом «Складна фігура Рея-Остерріца». Наявність когнітивних порушень слід встановлювати при значеннях його середнього балу менше 33,0 за субтестами перемальовування, безпосереднє та відстрочене відтворення.

3. Доцільно ввести до широкої терапевтичної практики визначення показників ДМАТ (навантаження діастолічним АТ в активний період доби, величини середнього АТ вдень, максимальних значень добового середнього АТ, варіабельності пульсового тиску) у комплексі з вимірюванням ТІМ загальних сонних артерій, визначенням рівня загального холестерину для оцінки прогнозу виникнення когнітивних порушень у хворих на ЕГ.

4. Комплексна оцінка сукупності отриманих показників ДМАТ (навантаження діастолічним АТ в активний період доби більше 38%, середнього АТ вдень більше 98,5 мм рт.ст., максимальних значень добового середнього АТ більше 137,0 мм рт.ст., варіабельності пульсового тиску більше 11,2 мм рт.ст.) та ТІМ загальних сонних артерій більше 0,9 мм, рівня загального холестерину більше 5,0 ммоль/л дозволить лікарям-терапевтам та лікарям загальної практики визначати високий ризик виникнення когнітивних порушень у хворих на ЕГ.

1. Прибильська О.С. Особливості нейропсихологічних порушень у хворих на артеріальну гіпертензію / О.С. Прибильська // Матеріали Подільської міжрегіональної наук.-практ. конф. [«Стандарти діагностики та лікування»], (Вінниця, 2-3 груд. 2008р.): тези доп. - Вінниця : Вінницький національний медичний університет, 2008. - С.81. (Автор провела підбір хворих, брала участь у дослідженні клініко-лабораторно-інструментальних показників та провела нейропсихологічне обстеження).

2. Прибильська О.С. Когнітивні порушення у хворих на хронічну хворобу нирок. / О.С. Прибильська // Актуальні проблеми нефрології: зб. наук. праць (випуск 15). - за ред. Т.Д. Никули . - К.: Задруга, 2009. - С. 36-47. - (МОЗУ, НМУ імені О.О. Богомольця). (Автор особисто здійснила огляд літературних джерел, аналіз та узагальнення отриманих даних, підготувала статтю до друку).

3. Прибильська О.С. Особливості психологічного стану хворих на артеріальну гіпертензію за тестом Люшера / О.С. Прибильська // Українські медичні вісті: наук.-практ. часопис Всеукраїнського лікарського товариства. - 2009. - Т. 8 : [Ювілейний X зїзд ВУЛТ], (Євпаторія, 24-27 вер. 2009р.): тези доп. - К., 2009. - С.213-214. (Автор особисто здійснила обстеження хворих, аналіз та узагальнення отриманих даних).

4. Прибильська О.С. Особливості когнітивного статусу хворих із вторинними нефрогенними гіпертензіями / О.С. Прибильська // Актуальні проблеми нефрології: зб. наук. праць (випуск 16). - за ред. Т.Д. Никули . - К.: Задруга, 2010. - С. 106-115. - (МОЗУ, НМУ імені О.О. Богомольця). (Автор власноручно здійснила клінічне та нейропсихологічне обстеження хворих із нефрогенними гіпертензіями, ДМАТ, провела аналіз та узагальнення отриманих даних та підготувала статтю до друку).

5. Прибильська О.С. Характеристика когнітивних порушень у хворих із вторинними нефрогенними гіпертензіями / О.С. Прибильська // Укр. кардіол. журн. - 2010. - Додаток 2: матеріали ХІ Національного конгресу кардіологів України (Київ, 28-30 вер. 2010р.): тези доп. - К., 2010. - С. 35-36. (Автор самостійно проводила оцінку первинного матеріалу, розрахунки, аналіз отриманих даних).

6. Пат. 56905 Україна, МПК А61В 5/16, А61В 5/145. Спосіб ранньої діагностики мозкових порушень у хворих на есенціальну гіпертензію / І.А. Палієнко, О.С. Прибильська; заявник і патентовласник НМУ імені О.О. Богомольця. - № u 201011283 ; заявл. 22.09.2010 ; опубл. 25.01.11, Бюл. № 2. (Автором проведено патентно-інформаційний пошук, клінічне обстеження хворих).

7. Прибильська О.С. Вплив показників гемодинаміки на когнітивні функції у хворих із артеріальною гіпертензією / О.С. Прибильська, Б.І. Паламар, І.В. Красюк // Матеріали конф. «Історія утворення і становлення товариства київських лікарів (до 170-ї річниці його утворення)». - К., 2010. - С. 179-180. (Автором проведений підбір хворих, виконано ДМАТ та нейропсихологічне обстеження хворих, досліджено клініко-лабораторно-інструментальні показники, проведена статистична обробка та аналіз отриманих даних).

8. Прибильська О.С. Предиктори виникнення когнітивних порушень у хворих із есенціальною гіпертензією / О.С. Прибильська // Лікарська справа. - 2010. - № 7-8. - С.28-33. (Автор самостійно провела статистичну обробку даних, отриманих в результаті клінічних досліджень, за допомогою покрокового множинного лінійного регресійного аналізу).

Размещено на .ru