Дослідження впливу нових активаторів АТФ-залежних калієвих каналів на функції серця та вазомоторні реакції в нормальних та патологічних умовах - Автореферат

Як було недавно встановлено, КАТФ канали відіграють велику роль в регулюванні судинного тонусу та приймають участь в патогенезі серцево-судинних захворювань, які супроводжуються гіпоксією та ішемією тканин (Nichols CG, 1991; Yao Z, 1993; Cavero I, 1995). Фармакологічно викликане активування КАТФ каналів (наприклад, за допомогою синтетичних активаторів цих каналів) може суттєво поліпшити перебіг ряду хвороб серцево-судинної системи, сприяти компенсаторним процесам і, навпаки, інгібування дії цих каналів може ускладнити його, а також зменшити реактивність серцево-судинної системи та її резістентність до патологічних чинників. Метою даної роботи було дослідження вазомоторних ефектів нових фторвмісних активаторів КАТФ каналів в нормальних умовах, при спонтанній артеріальній гіпертензії та визначення їх можливого кардіопротекторного впливу при гострій ішемії та реперфузії міокарда. 3.Провести порівняльне дослідження реакцій ізольованих судинних препаратів, опосередкованих активацією КАТФ каналів на фоні дії вазоконстрикторів, а саме ангіотензину ІІ та норадреналіну, що дасть можливість вивчити механізми взаємовідношення між вазодилататорами та різної природи вазоконстрикторними впливами та окреслити спектр можливого використання активаторів КАТФ каналів в клініці. 5.Провести дослідження впливу нових фторвмісних активаторів КАТФ каналів на функціонування серця в нормальних умовах, визначити їх можливий кардіопротекторний вплив при моделюванні гострої ішемії-реперфузії серця та порівняти його з кардіопротекторними ефектами іншого активатора цих каналів - левкромакаліма та феноменом ішемічного прекондиціювання. активатор калієвий канал серцеДля отримання експериментальних даних були проведені тензометричні вимірювання на ізольованих, перфузованих при температурі 370С нормальним розчином Кребса, кільцевих смужках аорти морської свинки, щурів з нормальним рівнем систолічного тиску - нормотензивних щурів (119±11мм.рт.ст.) та щурів з генетично детермінованою артеріальною гіпертензією - спонтанно гіпертензивних щурів (рівень систоличного артеріального тиску - 160±10мм.рт.ст.), проведені експерименти на ізольованих, перфузованих по Лангендорфу при температурі 370С розчином Кребса-Хензелейта серцях самців морської свинки та для оцінки вазомоторних реакцій периферичних судин в умовах in vivo проводились експерименти на анестезованих під хлоралозно-уретановим наркозом (хлоралоза - 70мг/кг та уретан - 200мг/кг, внутрішньовенно) собаках з аутоперфузією судин задніх кінцівок за допомогою насоса з постійним протоком та реєстрацією перфузійного тиску в стегновій артерії. Ці дані можуть свідчити про те, що норадреналін та ще в більшій мірі ангіотензин ІІ можуть частково пригнічувати активність КАТФ каналів в аорті морської свинки, а саме на 27.63% перший та на 38.52% останній, а отже, можна вважати, що вони можуть реалізовувати свої ефекти не тільки за рахунок прямої вазоконстрикторної дії, а і як інгібітори вазодилататорних ефектів КАТФ каналів. Відомо, що ангіотензин ІІ може відігравати суттєву роль в розвитку артеріальних гіпертензій (Марков Х.М., 1970), тому, нами було проведено порівняльне дослідження його впливу на активність судинних КАТФ каналів, активованих за допомогою нового фторвмісного активатора КАТФ каналів ПФ-5, в аорті гіпертензивних та нормотензивних щурів, що дало можливість визначити їх взаємовідносини в умовах артеріальної гіпертензії. Таким чином, на препаратах аорти нормотензивних щурів вазодилататорні ефекти активатора КАТФ каналів ПФ-5 на фоні ангіотензинової деполяризації, порівняно з вазодилататорними ефектами ПФ-5 на фоні калієвої деполяризації були меншими на 32.485%, а якщо максимальне в наших умовах (81.135%) розслаблення судинної смужки прийняти за 100%, то пригнічення активності КАТФ каналів ангіотензином ІІ складає 40.04±2.2% (n=9; p<0.001). Таким чином, на препаратах аорти спонтанно гіпертензивних щурів вазодилататорні ефекти активатора КАТФ каналів ПФ-5 на фоні ангіотензинової деполяризації, порівняно з вазодилататорними ефектами ПФ-5 на фоні калієвої деполяризації були меншими на 40.38%, тобто також відбувалось часткове пригнічення активності КАТФ каналів ангіотензином ІІ, а саме, якщо максимальне в наших умовах (82.26%) розслаблення судинної смужки прийняти за 100%, то пригнічення активності КАТФ каналів ангіотензином ІІ в аорті спонтанно гіпертензивних щурів складало 49.09±1.83% (n=9; p<0.001).1.Досліджено вплив нових вітчизняних фторвмісних активаторів калієвих каналів на функції серця та вазомоторні реакції в нормальних та патологічних умовах, що дозволило вивчити відносну ефективність різних активаторів КАТФ каналів, механізми їх взаємовідношення з різної природи вазоконстрикторними впливами, виявити їх кардіопротекторний вплив при гострій ішемії та реперфузії ішемізованого серця та окреслити спектр їх можливого використання в клініці. 2.За допомогою специфічного блокатора КАТФ каналів ѕ глібенкламіду показана ступінь інгібування вазодилататорних ефектів нових фторвмісних активаторі

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ