Дослідження українського інформаційного медійного контенту: психолого-соціальний вимір - Статья

В зясуванні істинного стану речей на українському телебаченні полягає актуальність та доцільність обраної теми для дослідження. Метою нашої роботи має стати визначення, як впровадження нових технологій, а також швидкозростаюча комерціалізація як державного, так і приватного мовлення, призводять на телебаченні до величезних змін, які мають як позитивні, так і негативні впливи на суспільство. Обєктом нашого дослідження мають стати телепокази новин, які, як на наш погляд, становлять на телебаченні у всьому світі особливу небезпеку, тому що, накладаючись на місцеві особливості в кожному соціумі, несуть у собі загрозу глобальної зміни громадянської свідомості та супутні з цим зміни поглядів і поведінки конкретно взятих людей. Головною зброєю революції, за словами видатного італійського філософа і журналіста Антоніо Грамши, який створив її сучасну версію, стало телебачення, а теорія стала основою сьогочасної реклами: «Зібєш людей з пантелику, підірвеш культурні підвалини - бери всіх тепленькими, перерозподіляй власність і владу, як хочеш» [9]. Новизна даного дослідження полягає в тому, що чи не вперше на рівні простого телеглядача, осмисливши всю небезпеку впливу негативно забарвлених новин на свідомість українців, ми закликаємо звернути погляд держави та громадськості на небезпечну ситуацію, що склалася на телебаченні, та вказуємо на можливі варіанти її поліпшення, аби ЗМІ, як наполягає Рада Європи у своїх Рекомендаціях «Про культурний вимір мовлення в Європі», акцентуючи, що мовлення є публічною послугою (і державне, й приватне), стали засобом творчого вираження, культурної різноманітності й міжнаціонального звязку в усій Європі і несли в собі політичну, освітню й культурну роль [2].Нами було проведено дослідження, що полягало у моніторингу вечірніх випусків новин найпопулярніших українських телеканалів протягом одного місяця. Соціальна тематика новин переважає на всіх телеканалах, але лідерами у цих показниках є «1 1» (57 % усіх повідомлень за місяць, чим він значно відривається від інших каналів) (рис. Перше місце у висвітленні негативних сторін життя (катастрофи, злочинність) у теленовинах посідає канал «1 1», що становить 19 % усіх повідомлень. Інші канали - Новий, «Інтер» подають лише по 7,8 % новин з відповідним змістом. Співвідношення тематики випусків новин каналів «Інтер», «1 1», ICTV, СТБ, «Україна», Новий канал показано на рис.Опрацювавши значний матеріал щодо виникнення, функціонування та розвитку телебачення в Україні та світі, ознайомившись із структурою та змістом мовлення основних вітчизняних телеканалів, тенденціями та розвитком передач, зокрема інформаційних випусків новин, мусимо зазначити, що український телепростір, передовсім, потребує значної координації щодо своєї відповідності міжнародним медіа-стандартам. Телебачення, завдяки його широким комунікативним функціям і властивостям, кардинально змінило існування людства і українського громадянина зокрема, і водночас створило для людей масу нових проблем різноманітного характеру. Необхідно визнати, що передові світові телекомпанії мають більший досвід діяльності, набагато розвиненішу інфраструктуру, та, найголовніше, - давно сформований медіа-ринок, де набагато виваженіше враховані усі позитивні і негативні виклики, які породжують масмедіа. Враховуючи надзвичайну популярність телебачення та його вплив на масового глядача, а надто - на молодь, ми дійшли висновку, що інформаційні випуски новин, які формуються на телебаченні за сучасними медіатехнологіями, можуть мати для пересічного непідготовленого глядача непоправні наслідки і не відповідають прагненням українського суспільства. Українські телеканали доволі часто звертаються до новин з негативним забарвленням, та, як показали дані проведеного нами опитування, це далеко не те, чого прагне українське суспільство.

Нами було проведено дослідження, що полягало у моніторингу вечірніх випусків новин найпопулярніших українських телеканалів протягом одного місяця.

Мета дослідження: моніторинг та порівняльний контент-аналіз змісту вечірніх випусків новин найпопулярніших українських телеканалів.

Предмет дослідження: вечірні випуски новин телеканалів «Інтер», «1 1», ICTV, СТБ, «Україна», Новий канал.

Методи дослідження: моніторинг та контент-аналіз аудіовізуальної інформації вечірніх випусків новин протягом місяця, анкетування різних груп населення.

У процесі дослідження відбулося якісне узагальнення категорій тем новин: політичні (міжнародне та українське політичне життя); економічні та фінансові; соціальні (соціальний захист, комунальні проблеми, життя громадян), кримінальні, світські новини, новини шоу-бізнесу; культурні, наукові та освітні новини; інші та кількісне узагальнення, відображене обчисленням кожної кількості тематичної категорії за місяць, та виведення значень у чисельному та процентному показниках.

Було проаналізовано 183 випуски новин та 2397 повідомлень.

Найбільш насичений за кількістю повідомлень у випусках новин канал «1 1» (середня кількість повідомлень ТСН - 15,4); менш насичені повідомленнями - Новий канал, «Україна» та «Інтер» (відповідно «Репортер» - 14,3, «События» - 14,2 та «Подробности» - 13,4). Найменш насичені випусками новин канали: ICTV «Факти» - 10,0, СТБ «Вікна» - 9,6.

Соціальна тематика новин переважає на всіх телеканалах, але лідерами у цих показниках є «1 1» (57 % усіх повідомлень за місяць, чим він значно відривається від інших каналів) (рис. 1), «Інтер» (42,5 % повідомлень) (рис. 2) та Новий канал (40 % повідомлень) (рис. 3), ICTV (35,6 % повідомлень) (рис. 4), СТБ (30 % повідомлень) (рис. 5), Україна (25,5 % повідомлень) (рис. 6).

Перше місце у висвітленні негативних сторін життя (катастрофи, злочинність) у теленовинах посідає канал «1 1», що становить 19 % усіх повідомлень. Друге місце посів канал «Україна» - 14 %, на третьому місці ICTV - 12,5 %. Інші канали - Новий, «Інтер» подають лише по 7,8 % новин з відповідним змістом. Найменше таких подій висвітлює канал СТБ - лише 5,8 % від усієї кількості.

Співвідношення тематики випусків новин каналів «Інтер», «1 1», ICTV, СТБ, «Україна», Новий канал показано на рис. 7.

Рис.1. Канал 1 1 "ТСН"

Рис. 2. Канал Інтер «Подробності»

Рис. 3. Новый канал «Репортер»

Рис. 4. Канал ICTV«Факти»

Рис. 5. Канал СТБ «Вікна»

Рис. 6. Канал Україна «События»

Порівнюючи показники культурних, наукових та освітніх новин, звертає увагу на себе той факт, щоці показники найменші у каналу «1 1». З цього ми можемо зробити висновок, що цей канал збільшує кількість негативно-забарвлених та соціальних новин за рахунок вище зазначених.

Наступним етапом нашого дослідження стало анкетування, проведене серед жителів Броварів та Києва щодо вечірніх випусків новин, у якому взяли участь 183 особи. Результати анкетування свідчать, що більшість опитуваних щодня дивляться телевізор від 1 год. до 3 год. Найбільш популярними каналами в усіх вікових категоріях є «1 1», «Інтер», Новий канал та СТБ. Близько 95 % опитуваних обирають саме ці канали для перегляду новин за такими принципами: зручний час трансляції, інформація викладається доступно та обєктивно та канал викликає довіру. Найбільший інтерес викликають новини щодо ситуації в Україні, соціальні та економічні, культурні, світські та наукові новини, на другій позиції для них, найменш зацікавлені опитувані в кримінальних та спортивних новинах.

У 99 % опитуваних негативні новини (кримінал, вбивства, насилля, жорстокість, аварії, катастрофи тощо) викликають відразу, паніку, жах та бажання захистити себе. 35 % людей не дивляться негативні новини в повному обсязі - вони відвертають погляд, перемикають канал, або ж взагалі вимикають телевізор. Але для 15 % молоді ці новини становлять певний інтерес, хоча їхня свідомість зазнає більшого впливу від подібної інформації, ніж у дорослих.

Близько 95 % респондентів вважають, що подібні новини непотрібні в такій кількості, хочуть бачити інформацію тільки про масштабні катастрофи та злочини, - у такій формі, щоб не викликати відрази. Близько 3% вважають, що такі новини взагалі не потрібні на телебаченні. Більшість дорослих намагаються не дивитися новини разом з дітьми, бо вважають, що інформація, яка подається в них, може погано вплинути на дитячу психіку та поведінку. Близько 30 % повідомили, що не дивляться подібні новини, тому вони ніякого впливу на них не мають.

Рис. 7. Порівняльна характеристика тематики випусків новин телеканалів «Інтер», «1 1», ІСТУ, СТБ, «Україна», Новий канал

У 50 % опитуваних під час перегляду подібних новин погіршується самопочуття, вони починають нервувати і їхній настрій різко змінюється. Ще 27 % людей подібні новини змушують задуматись над своїм майбутнім та майбутнім своїх рідних і викликають розуміння того, що у світі багато нещасних людей. А 3 % опитуваних вважають, що такі новини виховують у них та у їхніх дітей злість та жорстокість, і діти у майбутньому можуть повторювати злочини, які транслюються по телебаченню.

На жаль новини щодо проведення Антитерористичної ситуації в Україні, терористичні акти по всьому світу збільшують кількість негативних новин, які глядачі переглядають.

Використовуючи дані опитування Інституту Горшеніна щодо інтересів громадян стосовно тематики інформаційних випусків новин та дослідження вечірніх випусків новин провідних каналів і анкетування громадян та враховуючи похибку з обох сторін, можемо зробити відповідні висновки.

Особливу увагу привертає до себе канал «1 1», який збільшує кількість новин про злочини та катастрофи за рахунок зменшення кількості культурних, наукових та освітніх новин, що не відповідає запитам суспільства. медіа телебачення інформація аудіовізуальний

Вечірні випуски новин більшості телеканалів не відповідають очікуванням та запитам суспільства, вони неадекватно та однобічно відображують дійсність, викривлюючи її та формуючи у свідомості людей негативне ставлення до життя, впливаючи на суспільну мораль. Завдяки телебаченню, думка, що наша країна - це країна злочинності, катастроф та аварій, присутня не лише у громадян України, а й у іноземних гостей.

Шляхом виходу з цієї ситуації могло б стати утворення консультативних комітетів для проведення опитування громадян стосовно інтересів щодо тематики інформаційних випусків новин. Ці організації формували б інформаційну політику, враховуючи потреби й запити різних груп суспільства в програмному мовленні.Опрацювавши значний матеріал щодо виникнення, функціонування та розвитку телебачення в Україні та світі, ознайомившись із структурою та змістом мовлення основних вітчизняних телеканалів, тенденціями та розвитком передач, зокрема інформаційних випусків новин, мусимо зазначити, що український телепростір, передовсім, потребує значної координації щодо своєї відповідності міжнародним медіа-стандартам.

Телебачення, завдяки його широким комунікативним функціям і властивостям, кардинально змінило існування людства і українського громадянина зокрема, і водночас створило для людей масу нових проблем різноманітного характеру. Необхідно визнати, що передові світові телекомпанії мають більший досвід діяльності, набагато розвиненішу інфраструктуру, та, найголовніше, - давно сформований медіа-ринок, де набагато виваженіше враховані усі позитивні і негативні виклики, які породжують масмедіа. Враховуючи надзвичайну популярність телебачення та його вплив на масового глядача, а надто - на молодь, ми дійшли висновку, що інформаційні випуски новин, які формуються на телебаченні за сучасними медіатехнологіями, можуть мати для пересічного непідготовленого глядача непоправні наслідки і не відповідають прагненням українського суспільства. Українські телеканали доволі часто звертаються до новин з негативним забарвленням, та, як показали дані проведеного нами опитування, це далеко не те, чого прагне українське суспільство.

У 99 % опитуваних негативні новини (кримінал, вбивства, насилля, жорстокість, аварії, катастрофи тощо) викликають відразу, паніку, жах та бажання захистити себе. 35 % людей не дивляться негативні новини в повному обсязі - вони відвертають погляд, перемикають канал або ж взагалі вимикають телевізор, але для 15 % молоді ці новини становлять певний інтерес. Тому доцільним було б зменшення кількості подібних новин, подача їх у більш сприйнятливій для людської психіки формі. ЗМІ повинні бути засобом творчого вираження, культурної різноманітності й звязку як в Україні, так і в усій Європі, і виконувати, передусім, освітню й культурну роль. Важливим дійовим механізмом повинно стати визначення у відповідній нормативній базі ролі, завдання й відповідальності за інформаційний продукт, який створюють медіа, незалежно від того, яким воно є, - державним, комунальним чи приватним та налагодження дієвого контролю за дотриманням законодавства з боку держави. Держава зобовязана сприяти утворенню незалежних регулювальних органів, які повинні мати належні права й засоби для регулювання показу інформації з негативним забарвленням та використання психотехнологій на національному рівні. Завдання цих організацій - формувати політику телеканалів та спрямовувати їх на піднесення культури та духовності громадян України.

Якщо дбати про історичну перспективу України щодо національної інформаційної політики, то нині, під час переходу інформаційного поля держави до цифрового мовлення, який має відбуватися за чітко визначених алгоритмів змістово-творчої концепції мовників, на нашу думку, слід виходити з наступних чинників: новітні інформаційні технології повинні впроваджуватися не лише через комерційно-ринкові мотивації, а й з урахуванням пріоритетів державної інформаційної політики.

На жаль, Україна є однією з останніх країн в Європі, що впроваджують суспільне мовлення. Відповідним законом [15] передбачено створення Національної суспільної телерадіокомпанії України, повноцінний запуск якої очікується в другому кварталі 2016 року [26]. Повноцінна робота суспільного мовлення буде сприяти забезпеченню прав громадян на отримання різноманітної інформації та ознайомлення з різними точками зору, на вільний рух інформації, ідеї і думки. Такий позитивний світовий досвід - найкоротший шлях для українського телемедіаринку у справі подолання ним негативного іміджу та досягнення досконалості.

1. Freedom of expression and information in the media in Europe [Electronic resource]. - Parliamentary Assembly. - 2001. -

2. Available at: http://assembly.coe.int/nw/xml/XREI/Xref-XML2 HTML-en.asp?fileid= 16888&lang=en

3. Power of the visual image [Electronic resource]. - Parliamentary Assembly. - 1995. - Available at: http://assembly.coe. int/nw/xml/XREFX2H-Xref-VIEWPDF.asp?FILEID= 15310&lang=en

4. Куляс, І. Професійна якість українських теленовин [Текст] / І. Куляс // Телекритика. - 2009. - Режим доступу: http://www.telekritika.ua/medialiteracy/2009-06-15/46224

5. Череповська, Н. Візуальна медіа культура учнів ЗОШ [Текст] / Н. Череповська. - Київ: Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, 2010. - 155 с.

6. Кушнарьов, С. В. Вплив засобів масової інформації на формування правосвідомості неповнолітніх: зарубіжний та вітчизняний досвід [Текст] / С. В. Кушнарьов // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2009. - № 2. - С. 24-31.

7. Нагорняк, М. В. Як зробити новини привабливими (на прикладі повідомлень радіо "Свобода" та радіо Бі-Бі-Сі) [Текст] / М. В. Нагорняк // Бібліотека Інституту журналістики. - Режим доступу: http://joumlib.univ.kiev.ua/index.php? act=article&article=2325

8. Крайнікова, Т. С. Медіаповедінка українських телеглядачів: аналіз стратегій, інформаційних потреб та інтересів [Текст] / Т. С. Крайнікова // Вісник Харківської державної академії культури. - 2014. - Вип. 43. - Режим доступу: http://www.ic.ac.kharkov.ua/RIO/v43/36.pdf

9. Cultural dimension of broadcasting in Europe [Electronic resource]. - Parliamentary Assembly. - 1987. - Available at: http://assembly.coe.int/nw/xml/XREF/Xref-XML2HTML-en.asp? fileid= 15101 &lang=en

10. Кара-Мурза, С. Г. Манипуляция сознанием [Текст] / С. Г. Кара-Мурза. - Москва, 2000. - 485 с.

11. Корконосенко, С. Основы журналистики [Текст]: учебник / С. Корконосенко. - М.: Аспект Пресс, 2004. - 287 с.

12. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» [Електронний ресурс]. - Верховна Рада України, 1993. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3759-12

13. Князев, А. Основи тележурналистики и телерепортажа [Текст]: уч. пос. / А. Князев. - Бишкек: Киргизско- российский славянский университет, 2001. - 34 с.

14. Медіа-культура населення України [Текст] / за. ред. Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольвд. - Київ, 2008. - 52 с.

15. Набруско, В. Чи стане Україна господарем у власному інформаційному просторі? [Текст] / В. Набруско // Дзеркало тижня. - 2008. - № 34. - Режим доступу: 16. Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» [Електронний ресурс]. - Верховна Рада України, 2014. - Режим доступу: http:// zakon4.rada. gov.ua/laws/show/1227-18

17. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації та реалізації принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення» [Електронний ресурс]. - Верховна Рада України, 2015. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/674-19

18. Декларація прав людини [Електронний ресурс]. - Верховна Рада України, 1948. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/995_015

19. Конституція України. Відомості Верховної Ради (ВВР) [Текст]. - Верховна Рада України, 1996. - № 30. - С. 141.

20. Цвик, В. Л. Введение в журналистику [Текст]: уч. пос. / В. Л. Цвик. - изд. 2-е, доп. и пер. - Москва.: Изд- во МНЭПУ, 2000. - 77 с.

21. Васильева, Л. А. Делаем новости! [Текст]: уч. пос. / Л. А. Васильева. - М.: Аспект Пресс, 2003. - 114 с.

22. Куляс, І. Ефективне виробництво теленовин: стандарти інформаційного мовлення; професійна етика журналіста-інформаційника [Текст]: практ. пос. / І. Куляс, О.Макаренко. - Київ: ХББ, 2006. - 120 с.

23. Шнайдер, В. Новий посібник з журналістики та онлайн-журналістики» [Текст] / В. Шнайдер, П.-Й. Рауе; за заг. ред. В. Іванова. - К.: Центр Вільної Преси, Академія Української Преси, 2014. - 358 с.

24. Наливайко, О. Повноцінний запуск Національної суспільної телерадіокомпанії очікується в другому кварталі 2016 року [Текст] / О. Наливайко // Урядовий портал. - 2015. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_id=248724631 &cat_id=244277212

Рекомендовано до публікації д-р філол. наук Харлан О. Д.

Дата надходження рукопису 24.12.2015

Размещено на .ru