Дослідження та вдосконалення прийомів технологічного аналізу соломи льону і конопель - Автореферат

Вони, маючи позитивні моменти, встановлюють технологічну цінність соломи й особливості протікання технологічних процесів переробки, дозволяють одержувати дані з виходу і якості волокна та фізико-механічних властивостей чесаного льону, вже не задовольняють сучасних потреб науково-дослідної роботи і виробництва. При цьому не визначається кількісна характеристика властивостей волокна, і тільки розрахункова добротність пряжі знаходиться за результатами інструментальних випробувань чесаного льону. Слід зазначити, що у промисловості всі види лляної сировини (солома, треста, тіпане і коротке волокно) згідно з діючими державними стандартами оцінюються номером, а не розрахунковою добротністю пряжі. До того ж, майже всі дослідження виконувались з льоном, вирощеним у господарствах Російської Федерації, волокно якого має певні відмінності від волокна, вирощеного в умовах України. Вперше, базуючись на методах математичної статистики та способах виведення багатофакторних залежностей, виведена емпірична формула для визначення номера тіпаного волокна льону за його фізико-механічними властивостями, розроблено пакет прикладних програм, призначених для обробки результатів інструментальної оцінки волокна льону та конопель на персональній ЕОМ, розроблені алгоритми визначення помилки комплексних показників якості волокна льону та конопель, одержаних при виконанні технологічного аналізу соломи.Для визначення номера волокна, в залежності від його жменьової довжини, використовується пять формул, а одержаний таким чином розрахунковий номер ще потрібно коригувати в залежності від його значення. При побудові формули застосовано перемноження коефіцієнтів, кожен з яких є функцією тієї чи іншої властивості волокна (жменьової довжини, гнучкості, розривного навантаження). Так, по відношенню до доповнення № 4 формула(3) зменшила середній рівень низьких номерів волокна (в 0.928 рази) та підвищила середній рівень високих номерів (в 1.015-1.084 рази в залежності від класу) (табл. Коефіцієнт кореляції між номерами, підрахованими за формулою (3) та доповненням № 4, високий, дорівнює 0.94, а їхні середні значення мають незначну різницю (tp = 1.96 <tt = 2.58). Перевірка емпіричної формули (3) на 29 партіях лляного волокна, одержаного з різних регіонів України, показала, що вона має однаковий рівень оцінки із доповненням № 4 і дозволяє спростити підрахування номера волокна, тому що застосовується лише одна формула, а не пять.Діючі методики технологічного аналізу соломи льону, незважаючи на деякі позитивні моменти, не відповідають вимогам сучасної науково-дослідної роботи і тому потребують подальшого удосконалення. Для визначення номера тіпаного льону, одержаного при технологічній оцінці соломи, рекомендується застосовувати нову емпіричну формулу, яка не тільки усуває недоліки, притаманні доповненню № 4 до державного стандарту 10330-76 “Льон тіпаний. Розроблено метод інструментальної оцінки якості тіпаного льону, який дозволяє значно спростити методику технологічної оцінки лляної соломи, виключивши дублюючу чотирьох разову оцінку кожної партії волокна і недосконалу операцію прочісування тіпаного льону на ручних гребенях, зробити її більш обєктивною і привести у відповідність з прийнятою у виробництві системою оцінки якості лляної сировини. Помилки визначення фізико-механічних властивостей як чесаного, так і тіпаного волокна при технологічній оцінці лляної соломи не перевищують 5%, тому заміна інструментальних випробувань чесаного волокна інструментальною оцінкою тіпаного льону суттєво не вплине на її точність і закономірність. Розроблені і запропоновані алгоритми визначення довірчих інтервалів комплексних показників якості волокна льону та конопель, які дозволяють одержувати повнішу характеристику якості волокна (враховується його нерівномірність) і виконувати з заданою науковою ймовірністю порівняння різних партій волокна за розрахунковими комплексними показниками якості.

Діючі методики технологічного аналізу соломи льону, незважаючи на деякі позитивні моменти, не відповідають вимогам сучасної науково-дослідної роботи і тому потребують подальшого удосконалення.

В результаті проведених досліджень установлено, що спосіб приготування трести (тепловодне та росяне мочіння) із соломи льону-довгунця істотно не впливає на результати відносної технологічної оцінки її якості. Різниця розрахункових показників якості моченцевого та рошенцевого волокна відбувається в основному на фоні помилок і, як правило, не перевищує 5%.

Нерівномірність фізико-механічних властивостей моченцевого і рошенцевого волокна, одержаного при виконанні технологічної оцінки соломи льону, суттєво не впливає не тільки на точність їх визначення, а й на результати технологічної оцінки в цілому.

Для визначення номера тіпаного льону, одержаного при технологічній оцінці соломи, рекомендується застосовувати нову емпіричну формулу, яка не тільки усуває недоліки, притаманні доповненню № 4 до державного стандарту 10330-76 “Льон тіпаний. Технічні умови” і має з ним однаковий рівень та закономірність оцінки, але й спрощує визначення номера волокна.

Розроблено метод інструментальної оцінки якості тіпаного льону, який дозволяє значно спростити методику технологічної оцінки лляної соломи, виключивши дублюючу чотирьох разову оцінку кожної партії волокна і недосконалу операцію прочісування тіпаного льону на ручних гребенях, зробити її більш обєктивною і привести у відповідність з прийнятою у виробництві системою оцінки якості лляної сировини.

Помилки визначення фізико-механічних властивостей як чесаного, так і тіпаного волокна при технологічній оцінці лляної соломи не перевищують 5%, тому заміна інструментальних випробувань чесаного волокна інструментальною оцінкою тіпаного льону суттєво не вплине на її точність і закономірність.

Розроблені і запропоновані алгоритми визначення довірчих інтервалів комплексних показників якості волокна льону та конопель, які дозволяють одержувати повнішу характеристику якості волокна (враховується його нерівномірність) і виконувати з заданою науковою ймовірністю порівняння різних партій волокна за розрахунковими комплексними показниками якості.

Розроблено пакет прикладних програм для обробки результатів технологічного аналізу соломи льону та конопель на компютері, який дозволяє значно спростити і прискорити розрахунки, зробити їх наочними і організувати ведення документації на сучасному рівні.

Розроблена наукова база може бути основою для створення більш досконалих методик технологічної оцінки зразків соломи льону-довгунця та конопель з селекційних та агротехнічних дослідів.

Розроблено ефективнішу і обєктивнішу методику технологічної оцінки зразків соломи льону.

Удосконалено методику технологічної оцінки зразків соломи конопель, одержаних при виконанні селекційних, агротехнічних та інших науково-дослідних робіт.

Головні роботи

1. Мохер Ю.В., Гілязетдінов Р.Н., Тімонін М.А. Дослідження властивостей моченцевого та рошенцевого льоноволокна. - //Вісник аграрної науки. - 1997. - № 5. - С. 33-34.

2. Гилязетдинов Р.Н., Мохер Ю.В. Определение доверительного интервала расчетной добротности пряжи из волокна льна. //Технология текстильной промышленности. Известия высших учебных заведений.-1997.- № 2.- С. 20-23.

3. Мохер Ю.В., Тімонін М.О., Гілязетдінов Р.Н. Дослідження властивостей чесаного та тіпаного волокна, отриманих при технологічній оцінці соломи льону //Селекція, технологія виробництва та переробка льону і конопель. - Інститут луб’яних культур УААН - Глухів, 1997 - С. 150-153.

4. Мохер Ю.В., Гілязетдінов Р.Н., Логінов М.І. Вплив способів приготування трести на результати технологічної оцінки соломи льону-довгунця. Інститут луб’яних культур УААН - Глухів, 1997 - 8 с. Деп. в УКРІНТЕІ 25.03.97, № 265 - Уі 97.

5. Мохер Ю.В., Тімонін М.А., Гілязетдінов Р.Н. Розробка методу інструментальної оцінки якості волокна, одержаного при технологічній оцінці соломи льону-довгунця. Інститут луб’яних культур УААН - Глухів, 1997 - 14 с. Деп. в УКРІНТЕІ, 28.05.97, № 403 -Уі97.

6. Мохер Ю.В., Гілязетдінов Р.Н. Удосконалення методик технологічної оцінки соломи льону та конопель. - Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів “Наслідки наукових пошуків молодих вчених-аграрників в умовах реформування АПК”, частина 1. - Чабани, 1996. - С. 129.

Размещено на .ru