Дослідження та розслідування у журналістиці: український аспект - Курсовая работа

Взагалі розвиток журналістики у нас відбувався не самобутнім шляхом, як це було у розвинених демократичних країнах, а був обумовлений штучним керуванням «з верху». За радянської епохи якісних злободенних журналістських розслідувань апріорі не могло бути, оскільки тотальна пропаганда не передбачала журналістської ініціативи у розкритті важливих суспільних та політичних проблем. Сьогодні українська преса тільки намагається вийти на шлях незалежності та служіння інтересам суспільства, а не владі чи бізнесу. Окреслена нами проблема сучасного інформаційного простору в Україні і обумовлює актуальність нашого дослідження. Виходячи з поставленої проблеми, мені треба було: дослідити ступінь популярності журналістського розслідування на сторінках українських газет з різними концепціями та його заміну іншими методами аналітичної роботи (зокрема, журналістським дослідженням).У 1906 році президент США Теодор Рузвельт у своїй промові назвав цих журналістів «макрейкерами» (від англ.. muckrake - «граблі для гною»), «розгрібачами бруду», які «подібно до персонажа з роману англійського літератора та проповідника XVII століття Джона Беньяна «Шлях пілігрима» віддавали перевагу тому, щоб місити багнюку ногами, аби тільки не дивитися у блакитне небо» . Журнал «Кольєрс» почали публікувати серію матеріалів про шарлатанство у медицині: вони викрили запатентовані ліки, які наносили шкоду хворим, проте широко рекламувалися у ЗМІ. Стеффенса випустити книжку «Ганьба міст» («The Shame of Cities»), основу якої складали надруковані у журналах з розслідуванням. Наприклад, в Англії та Швеції засоби масової інформації мають вагомий вплив на політику та суспільство вже кілька століть, а в Іспанії преса тільки починає набувати такої ваги. Цей німецький репортер був відомим далеко за межами своєї держави, його розслідування публікувалися навіть у Радянському Союзі.Журналістське розслідування ми вважаємо необхідним відокремлювати від журналістського дослідження. Якщо для розслідування необхідна глобальна проблема, важлива для усього суспільства, то досліджувати можна і «локальні», обмежені територією, або колом зацікавлених осіб питання. Журналіст повинен самостійно шукати інформацію, аналізувати та зводити її докупи, а для дослідження буде достатньою позиція експерта. Якщо для розслідування журналіст може обрати такі форми, як «детективну», «серіальну», або «нарисову», то підхід до дослідження зазвичай інший. Ми узагальнили основні методи обробки даних та виокремили серед них прийнятні для журналіста-дослідника: · аналіз статистичних даних (наприклад, під час перевиборчої кампанії журналісти можуть провести своє незалежне дослідження електорального вибору за віком, статтю, професією тощо);Ігор Чайка, автор фільму «Журналістське розслідування в Україні: досвід, факти, безпека», так визначає причини непопулярності журналістських розслідувань в Україні: «відсутність традицій свободи слова в Україні до останнього часу не дозволяла повноцінно розвиватися журналістським розслідуванням як жанру. Протягом вересня 2013 - грудня 2013 років ми проводили моніторинг відомих українських газет та виокремлювали журналістські матеріали, які за формою подачі схожі на розслідування. Аналіз ми проводили за наступними критеріями: 1. тема, предмет розслідування чи дослідження; Публікацію не можна назвати ні розслідуванням, ні дослідженням, оскільки питання глибоко не вивчене, причинно-наслідкові звязки не встановлені. Публікацію не можна назвати ні дослідженням, ні розслідуванням, оскільки проблема не вирішена, результат не відповідає поставленій меті, глибокий аналіз не проведений.Газета «Дело», яка своєю концепцією позиціонує себе як якісне аналітичне видання, протягом шести місяців опублікувала тільки три самостійних суспільно важливих аналітичних дослідження на економічну тему та два розслідування. Концепція видання: «Дзеркало тижня» - міжнародний громадсько-політичний тижневик, мета якого віддзеркалювати усі суспільні процеси у державі та світі. Мета: проаналізувати фінансовий аспект передвиборчої кампанії В.Ющенка. Публікацію можна вважати дослідженням: журналіст проаналізував витрати передвиборчої кампанії, але так і не знайшов відповіді на питання, хто її фінансував. Публікацію можна вважати дослідженням, адже у ході аналітичної роботи автор тільки звів воєдино факти, не відшукавши самостійно нових.Газета «Дзеркало тижня», яка є найбільш якісним громадсько-політичним виданням України, свою інформаційну стратегію вбачає у поданні глибокої аналітики. Під час аналізу ми виділили такі риси: - великий обєм матеріалів; Під час проведеного моніторингу та наступного детального аналізу обраних публікацій ми побачили, що за шість місяців журналісти «Дзеркала тижня» провели три якісних розслідування. Решту матеріалів складають глибокі аналітичні дослідження важливих суспільно-політичних та економічних проблем. Мета: викрити скандальні факти під час проведення виборів.Концепція видання: газета позиціонує себе як найавторитетніше суспільно-політичне видання Донецька. Авт

Журналістське розслідування ми вважаємо необхідним відокремлювати від журналістського дослідження.

Найперший критерій, який нам допомагає це робити - тема або обєкт. Якщо для розслідування необхідна глобальна проблема, важлива для усього суспільства, то досліджувати можна і «локальні», обмежені територією, або колом зацікавлених осіб питання.

Також різниця між цими двома формами журналістської роботи полягає у підході. Журналіст повинен самостійно шукати інформацію, аналізувати та зводити її докупи, а для дослідження буде достатньою позиція експерта.

До того ж у дослідженні зазвичай розкривається не так багато аспектів проблеми, деякі можна опустити та залишити непроаналізованими. Достатнім буде тільки змалювати загальні тенденції.

Найчастіше дослідження журналісти проводять на матеріалі з вільним доступом, приховати який ніхто не намагається.

Якщо для розслідування журналіст може обрати такі форми, як «детективну», «серіальну», або «нарисову», то підхід до дослідження зазвичай інший. Ми узагальнили основні методи обробки даних та виокремили серед них прийнятні для журналіста-дослідника: · аналіз статистичних даних (наприклад, під час перевиборчої кампанії журналісти можуть провести своє незалежне дослідження електорального вибору за віком, статтю, професією тощо);

· проведення масових опитувань (вуличних або Інтернет-опитувань, тим більше, що сьогодні майже кожна газета має свій електронний аналог);

· проведення фокус-інтервю;

· метод фокус-груп

· моніторинги та контент-аналізи.

Але будь-яке дослідження, як і розслідування, має бути обєктивним, доказовим, точним, мати емпіричний та теоретичний рівні. Ми вважаємо, що описані нами вище методи аналізу дійсності прийнятні для проведення журналістських досліджень та розслідувань. Але дуже обережно треба ставитися до художнього методу, адже вигадки, здогади та авторські фантазії не можуть бути основою проведення якісної журналістської аналітики.Газета «Дело», яка своєю концепцією позиціонує себе як якісне аналітичне видання, протягом шести місяців опублікувала тільки три самостійних суспільно важливих аналітичних дослідження на економічну тему та два розслідування. Всі інші матеріали складають якісні аналітичні матеріали на економічні теми. Перевагою цього видання є вичерпна подача цифрових даних, проведення власних розрахунків. Мова публікацій стримана (за винятком надто метафоричного та емоційного матеріалу «Тернистый путь депутата Сенченко к власти - из бандитов в Парламент»). Матеріали супроводжуються ілюстраціями, графіками, таблицями, що спрощують сприйняття інформації читачем.

2.1.2 Всеукраїнська громадсько-політична газета «Дзеркало тижня»

Концепція видання: «Дзеркало тижня» - міжнародний громадсько-політичний тижневик, мета якого віддзеркалювати усі суспільні процеси у державі та світі.

№ 1. «Цена власти. Виктор Ющенко» (28.12.2010 р.)

1. Тема: передвиборча кампанія Віктора Ющенка.

2. Мета: проаналізувати фінансовий аспект передвиборчої кампанії В.Ющенка.

3. Домисел: відсутній.

4. Метафори: «по итогам декабря джинсовая кепка должна достаться именно ему».

5. Авторський коментар: «Не знаю, как вам, но мне, бывшему его избирателю, президент Ющенко точно должен. Но я ему прощаю. Чисто по-христиански. И напоследок».

6. Загальний стиль: розмовно-діловий, подекуди з іронією.

7. Публікацію можна вважати дослідженням: журналіст проаналізував витрати передвиборчої кампанії, але так і не знайшов відповіді на питання, хто її фінансував.

№ 2. «Назад в 2004-й?» (5.02.2010 р.)

1. Тема: передвиборча президентська кампанія 2010 р.

2. Мета: проаналізувати прецеденти «чорного піару» кандидатів на посаду Президента України.

3. Домисел: відсутній.

4. Метафори: відсутні.

5. Авторський коментар: «позорной методе политической борьбы местных регионалов» - висловлено негативне ставлення.

6. Загальний стиль: аналітичний. Структура тексту типу «перегорнута піраміда».

7. Публікацію можна вважати дослідженням, адже у ході аналітичної роботи автор тільки звів воєдино факти, не відшукавши самостійно нових.

№ 3. «Свиток дракона» (15-22.01.2010 р.)

1. Тема: передвиборча президентська кампанія 2010 р.

2. Мета: подати власну авторську думку щодо передвиборчої кампанії.

3. Домисел: присутній, хоча полягає не у фабрикації фактів, а у журналістських припущеннях.

4. Метафори: «почему вы голосуете за эту тетю или этого дядю», паралелі з мультфільмом «Кунг-фу Панда».

5. Авторський коментар: присутній, увесь матеріал побудований на поєднанні фактів та власної думки автора.

6. Загальний стиль: динамічний, подекуди іронічний. Структура тексту «нарисова».

7. Публікацію не можна вважати ні дослідженням, ні розслідуванням, адже аналітична робота журналістом не проведена.

№ 4. «Крушение экзит-полла» (23-29.01.2010 р.)

1. Тема: вибори Президента України 2010 р.

2. Мета: проаналізувати результати «Національного екзит-полу» та виявити його упередженість на користь певного кандидата. Мета відповідає результату.

3. Домисел: відсутній, матеріал ґрунтується на фактах.

4. Метафори: «камни полетели в огород «Национального экзит-полла».

5. Авторський коментар: відсутній.

6. Загальний стиль: емоційно витриманий. Структура «аналітична».

7. Публікацію можна вважати розслідуванням, оскільки журналіст самостійно проаналізував суспільно важливу проблему, навів аргументи, конкретні факти та зробив висновки.

№ 5. «Тендерное беспутье» (5-12.02.2010 р.)

1. Тема: проведення державних торгів.

2. Мета: проаналізувати ситуацію на українському тендерному ринку.

3. Домисел: відсутній.

4. Метафори: «кривая рожа украинской политики» тощо.

5. Авторські коментарі: опосередковано висловлюються через прояв авторського ставлення до предмету аналізу.

6. Загальний стиль: емоційно витриманий, але подекуди іронічний. Структура «хронологічно-аналітична».

7. Публікацію можна вважати дослідженням, оскільки проблема аналізується глибоко, але без розслідування конкретних фактів корупції.

№ 6. «Судьба Фемиды в безнадежно крепких руках» (13-19.02.2010 р.)

1. Тема: українська судова система.

2. Мета: проаналізувати недоліки судової системи.

3. Домисел: відсутній.

4. Метафори: відсутні.

5. Авторський коментар: проявляється в оцінних зворотах, наприклад: «даже в худшие свои времена, когда «оранжевое небо» чуть было не показалось ему с овчинку» тощо.

6. Загальний стиль: подекуди присутня іронічність. Структура тексту «аналітична», типу «перегорнута піраміда».

7. Проблема розкрита шляхом узагальнення фактів, розслідування конкретного прецеденту не проведене. Це нам дає змогу назвати публікацію журналістським дослідженням.

№ 7. «Национальность и преступность: искусственная связь» (13-19.02.2010 р.)

1. Тема: расова та національна дискримінація.

2. Мета: довести або спростувати проблему дискримінації людей правоохоронними органами.

3. Домисел: відсутній.

4. Метафори: відсутні.

5. Авторський коментар: відсутній.

6. Загальний стиль: емоційно витриманий. Структура «аналітична».

7. Публікацію можна вважати журналістським дослідженням, адже у ній аналізується проблема взагалі, а не конкретний прецедент. Тема обрана суспільно важлива.Газета «Дзеркало тижня», яка є найбільш якісним громадсько-політичним виданням України, свою інформаційну стратегію вбачає у поданні глибокої аналітики. З цим неможливо сперечатися. Під час аналізу ми виділили такі риси: - великий обєм матеріалів;

- встановлення причинно-наслідкових звязків між подіями та явищами;

- відокремленість авторського коментаря від факту, а найчастіше - взагалі його відсутність;

- стриманий розмовно-діловий стиль публікацій;

- неупереджене наведення позицій всіх зацікавлених сторін;

- велика самостійна пошукова робота журналістів.

Під час проведеного моніторингу та наступного детального аналізу обраних публікацій ми побачили, що за шість місяців журналісти «Дзеркала тижня» провели три якісних розслідування. Решту матеріалів складають глибокі аналітичні дослідження важливих суспільно-політичних та економічних проблем.

2.1.3 Всеукраїнська масова газета «Комсомольская правда» в Украине»

Концепція: масове загальноукраїнське видання.

№ 1. «Все скандалы, угрозы и ЧП на выборах Президента» (18.01.2010 р.)

1. Тема: президентські вибори 2010 року.

2. Мета: викрити скандальні факти під час проведення виборів.

3. Домисел: відсутній.

4. Метафори: «битый час топтаться у входа на морозе», 5. Авторський коментар: присутній у тексті наскрізно, наприклад «хорошо, милиция вовремя подоспела».

6. Загальний стиль: розмовний, іронічний. Структура типу «серіал».

7. У публікації, яка претендує на жанр журналістського розслідування, ми не виявили жодних його ознак. Увесь матеріал складає добірка цікавих, кумедних та скандальних ситуацій, які відбулися на виборчих дільницях у день голосування. Аналітична робота не проведена. Крім того, у публікації чітко простежується упереджена авторська позиція щодо окремих областей. Так, наприклад, про випадки у Донбасі розповідається тільки про голосування у колоніях та лікарнях.