Дослідження та розслідування у журналістиці: український аспект - Курсовая работа

Взагалі розвиток журналістики у нас відбувався не самобутнім шляхом, як це було у розвинених демократичних країнах, а був обумовлений штучним керуванням «з верху». За радянської епохи якісних злободенних журналістських розслідувань апріорі не могло бути, оскільки тотальна пропаганда не передбачала журналістської ініціативи у розкритті важливих суспільних та політичних проблем. Сьогодні українська преса тільки намагається вийти на шлях незалежності та служіння інтересам суспільства, а не владі чи бізнесу. Окреслена нами проблема сучасного інформаційного простору в Україні і обумовлює актуальність нашого дослідження. Виходячи з поставленої проблеми, мені треба було: дослідити ступінь популярності журналістського розслідування на сторінках українських газет з різними концепціями та його заміну іншими методами аналітичної роботи (зокрема, журналістським дослідженням).Там у редакції журналу «Макклюрс» працювала команда свідомих та активних журналістів, які метою своєї роботи бачили встановлення соціальної справедливості, викриття вад у суспільстві та, особливо, у владі. У 1906 році президент США Теодор Рузвельт у своїй промові назвав цих журналістів «макрейкерами» (від англ.. muckrake - «граблі для гною»), «розгрібачами бруду», які «подібно до персонажа з роману англійського літератора та проповідника XVII століття Джона Беньяна «Шлях пілігрима» віддавали перевагу тому, щоб місити багнюку ногами, аби тільки не дивитися у блакитне небо» . Журнал «Кольєрс» почали публікувати серію матеріалів про шарлатанство у медицині: вони викрили запатентовані ліки, які наносили шкоду хворим, проте широко рекламувалися у ЗМІ. Стеффенса випустити книжку «Ганьба міст» («The Shame of Cities»), основу якої складали надруковані у журналах з розслідуванням. Цей німецький репортер був відомим далеко за межами своєї держави, його розслідування публікувалися навіть у Радянському Союзі.Їх необхідно вивчати у взаємозвязку з усіма аспектами життя суспільства, співвідносити та оцінювати відповідно до обєктивної реальності. Для глибокого розуміння суспільних проблем перш за все важливо бачити активний звязок між подіями, явищами, їх причинами та наслідками. Щоб подавати читачу якісну аналітичну інформацію, журналіст повинен використовувати різноманітні методи аналізу дійсності.Деякі дослідники, наприклад, вважають, що будь-який журналістський матеріал оснований на розслідуванні. Інші плутають дві форми журналістської роботи - розслідування та дослідження. Він пише, що первинне розслідування - це «не огляд та не зведення докупи чужих даних та свідчень, а дослідження, яке проводять репортери найчастіше на основі «сирого» матеріалу. До того ж англійське слово «investigation» перекладається і як «розслідування», і як «дослідження». Отже, будь-яке розслідування базується на методі дослідження, але не кожне дослідження є розслідуванням.Ігор Чайка, автор фільму «Журналістське розслідування в Україні: досвід, факти, безпека», так визначає причини непопулярності журналістських розслідувань в Україні: «відсутність традицій свободи слова в Україні до останнього часу не дозволяла повноцінно розвиватися журналістським розслідуванням як жанру. Аналіз ми проводили за наступними критеріями: 1. тема, предмет розслідування чи дослідження; Публікацію не можна назвати ні дослідженням, ні розслідуванням, оскільки проблема не вирішена, результат не відповідає поставленій меті, глибокий аналіз не проведений. Публікацію не можна назвати ні дослідженням, ні розслідуванням, оскільки власний аналіз не проводився, а матеріал ґрунтується на відповідному списку «зловживаючих» депутатів, який опинився у руках журналіста. Публікацію можна вважати дослідженням, оскільки автор намагається проаналізувати усю систему фінансування президентських виборів, проводить власні розрахунки.Газета «Дзеркало тижня», яка є найбільш якісним громадсько-політичним виданням України, свою інформаційну стратегію вбачає у поданні глибокої аналітики. Під час аналізу ми виділили такі риси: - великий обєм матеріалів; Під час проведеного моніторингу та наступного детального аналізу обраних публікацій ми побачили, що за шість місяців журналісти «Дзеркала тижня» провели три якісних розслідування. Решту матеріалів складають глибокі аналітичні дослідження важливих суспільно-політичних та економічних проблем. Мета: викрити скандальні факти під час проведення виборів.Проведений моніторинг газети «Комсомольская правда» в Украине» показав, що на її сторінках не було жодного якісного журналістського дослідження або розслідування. Концепція видання: газета позиціонує себе як найавторитетніше суспільно-політичне видання Донецька. Автор проводить аналіз, порівнює дані, робить висновки. Мета: зробити прогноз щодо подальшого коливання курсу долару. Публікацію можна вважати дослідженням, адже проблема розкрита, проведене опитування населення, хоча автор не звернувся за коментарями до фахівців.Газета «Салон Дона и Баса» часто публікує журналістські матеріали з претензією на розслідування. Але вони всі під час детал

ЗМІСТ

АНОТАЦІЯ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Теоретичні та історичні аспекти розслідування у журналістиці

1.1 Світовий та вітчизняний досвід становлення жанру та метода журналістського розслідування у пресі

1.2 Аналітичні методи збору та подачі інформації у друкованих ЗМІ

1.2.1 Журналістське розслідування

1.2.2 Журналістське дослідження

РОЗДІЛ ІІ. Журналістське розслідування в сучасній українській пресі

2.1 Заміна розслідування дослідженням на сторінках сучасних українських друкованих видань

2.1.1 Всеукраїнська ділова газета «Дело»

2.1.2 Всеукраїнська громадсько-політична газета «Дзеркало тижня»

2.1.3 Всеукраїнська масова газета «Комсомольская правда» в Украине»

2.1.4 Регіональна суспільно-політична газета «Салон Дона и Баса»

2.1.5 Регіональна масова газета «Сегодня»

2.2 Розслідування та дослідження в українській журналістиці: сучасний стан та перспективи

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

ДЖЕРЕЛА

ДОДАТКИ

Газета «Дзеркало тижня», яка є найбільш якісним громадсько-політичним виданням України, свою інформаційну стратегію вбачає у поданні глибокої аналітики. З цим неможливо сперечатися. Під час аналізу ми виділили такі риси: - великий обєм матеріалів;

- встановлення причинно-наслідкових звязків між подіями та явищами;

- відокремленість авторського коментаря від факту, а найчастіше - взагалі його відсутність;

- стриманий розмовно-діловий стиль публікацій;

- неупереджене наведення позицій всіх зацікавлених сторін;

- велика самостійна пошукова робота журналістів.

Під час проведеного моніторингу та наступного детального аналізу обраних публікацій ми побачили, що за шість місяців журналісти «Дзеркала тижня» провели три якісних розслідування. Решту матеріалів складають глибокі аналітичні дослідження важливих суспільно-політичних та економічних проблем.

2.1.3 Всеукраїнська масова газета «Комсомольская правда» в Украине»

Концепція: масове загальноукраїнське видання.

Електронний ресурс: № 1. «Все скандалы, угрозы и ЧП на выборах Президента» (18.01.2010 р.)

1. Тема: президентські вибори 2010 року.

2. Мета: викрити скандальні факти під час проведення виборів.

3. Домисел: відсутній.

4. Метафори: «битый час топтаться у входа на морозе», 5. Авторський коментар: присутній у тексті наскрізно, наприклад «хорошо, милиция вовремя подоспела».

6. Загальний стиль: розмовний, іронічний. Структура типу «серіал».

7. У публікації, яка претендує на жанр журналістського розслідування, ми не виявили жодних його ознак. Увесь матеріал складає добірка цікавих, кумедних та скандальних ситуацій, які відбулися на виборчих дільницях у день голосування. Аналітична робота не проведена. Крім того, у публікації чітко простежується упереджена авторська позиція щодо окремих областей. Так, наприклад, про випадки у Донбасі розповідається тільки про голосування у колоніях та лікарнях.Проведений моніторинг газети «Комсомольская правда» в Украине» показав, що на її сторінках не було жодного якісного журналістського дослідження або розслідування. Це свідчить про те, що інформаційна політика видання полягає у розважанні аудиторії плітками, сенсаціями, а не у поданні якісного журналістського продукту.

2.1.4 Регіональна суспільно-політична газета «Салон Дона и Баса»

Концепція видання: газета позиціонує себе як найавторитетніше суспільно-політичне видання Донецька.

Електронний ресурс: № 1. «Рейтинг депозитов от газеты "Салон"» (01.09.2010 р.)

1. Тема: ринок депозитів Донецького регіону.

2. Мета: скласти топ-25 установ регіону, у яких найвигідніше тримати свої заощадження.

3. Домисел: відсутній.

4. Метафори: відсутні.

5. Авторський коментар: відсутній.

6. Загальний стиль: діловий. Структура тексту «аналітична».

7. Перед нами - журналістське дослідження. Автор проводить аналіз, порівнює дані, робить висновки. Дослідження виглядає неупередженим та не схоже на замовлений матеріал.

№ 2. «Что же будет с долларом и с нами?» (08.09.2012 р.)

1. Тема: коливання валютного курсу.

2. Мета: зробити прогноз щодо подальшого коливання курсу долару.

3. Домисел: відсутній.

4. Метафори: «зеленый» будет скакать вокруг 9-гривневой отметки».

5. Авторський коментар: відсутній.

6. Загальний стиль: діловий. Структура тексту «аналітична».

7. Публікацію можна вважати дослідженням. Проаналізовані факти, передумови коливання курсу, наведена думка авторитетних експертів.

№ 3. «Нардепы борются за календарь, а медики защищают вакцинацию» (08.09.2009 р.)

1. Тема: вакцинація проти грипу.

2. Мета: дослідити плюси та мінуси вакцинації, причини смертей дітей та знайти винуватих у цьому.

3. Домисел: відсутній.

4. Метафори: відсутні.

5. Авторський коментар: відсутній.

6. Загальний стиль: емоційно стриманий. Структура тексту типу «серіал».

7. Дослідження проведене поверхово, не доведено автором, що смерть сталася через щеплення. У матеріалі подані тільки гіпотези, що не дає нам право називати його розслідуванням.

№ 4. «Нищие шахты угрожают Донецку» (08.09.2010 р.)

1. Тема: аварійний стан донецький шахт.

2. Мета: вивчити ситуацію на донецьких шахтах.

3. Домисел: відсутній.

4. Метафори: відсутні.

5. Авторський коментар: відсутній.

6. Загальний стиль: емоційно стриманий. Структура тексту типу «серіал».

7. Журналіст підняв дуже актуальну тему, навів факти аварійного стану на шахтах, але зовсім не дослідив цю проблему, не розібрався у причинах, не назвав виновних. Публікацію не можна вважати ні дослідженням, ні розслідуванням.

№ 5. «18 гривен в сутки тратит на еду житель Донецка» (08.09.2013 р.)

1. Тема: прожитковий мінімум.

2. Мета: проаналізувати, яку частину доходів витрачають українці на харчування.

3. Домисел: відсутній.

4. Метафори: «Вообще страна живет по поговорке: у кого-то щи пустые, у кого-то бриллианты мелкие».

5. Авторський коментар: відсутній.

6. Загальний стиль: емоційно стриманий. Структура типу «серіал».

7. Публікацію можна вважати дослідженням, адже проблема розкрита, проведене опитування населення, хоча автор не звернувся за коментарями до фахівців.

№ 6. «Как открыть ломбард» (18.09.2012 р.)

1. Тема: бізнес-рекомендації.

2. Мета: подати зацікавленим читачам безпосередні рекомендації щодо відкриття ломбарду.

3. Домисел: відсутній.

4. Метафори: відсутні.

5. Авторський коментар: відсутній.

6. Загальний стиль: емоційно стриманий, аналітичний. Структура тексту типу «серіал».

7. Публікацію можна вважати дослідженням, оскільки аналітична робота журналістом проведена, поетапні рекомендації подані. Дослідження проведене методом «внесеного спостереження».

№ 7. «Рейтинг школ города Донецка» (02.10.2013 р.)

1. Тема: якість шкільної освіти.

2. Мета: скласти рейтинг шкіл Донецька.

3. Домисел: відсутній.

4. Метафори: відсутні.

5. Авторський коментар: відсутні.

6. Загальний стиль: емоційно стриманий. Структура тексту типу «серіал».

7. Перед нами якісне дослідження, оскільки автор досяг своєї мети, провів самостійну аналітичну роботу, розкрив проблему, отримав коментарі, встановив причинно-наслідкові звязки.

№ 8. «Бесплатной медицине уже никогда не быть» (30.10.2009 р.)

1. Тема: корупція у галузі медичного обслуговування.

2. Мета: дослідити проблему корупції в Україні.

3. Домисел: відсутній.

4. Метафори: відсутні.

5. Авторський коментар: відсутній.

6. Загальний стиль: емоційно стриманий, аналітичний. Структура тексту типу «перегорнута піраміда».

7. Автор провів дослідження на основі реального випадку (подав його хронологію), виявив причини корупції та отримав у експерта коментарі.

№ 9. «Тоннель недостроенного метро может поглотить пол-Донецка» (04.12.2010 р.)

1. Тема: будівництво метро у Донецьку.

2. Мета: дослідити загрозу аварії.

3. Домисел: відсутній.

4. Метафори: «Сейчас донецкое метро похоже не на строительный объект муниципального значения, а скорее на фильмы ужасов. Обстановка отдает чем-томистическим, словно здесь раскопали какое-то «древнее зло».

5. Авторський коментар: відсутній.

6. Загальний стиль: нагнітання панічного настрою. Структура тексту типу «детектив».

7. Стан будівництва проаналізований, можливість аварії зазначена, проте висновки не зроблені, проблема не вирішена. Публікацію можна вважати дослідженням.