Дослідження стратегічного пріоритету розвитку туризму та курортно-рекреаційної сфери Закарпатської області - Курсовая работа

.2 Ліцензовані субєкти туристичної діяльностіУ ДАНІЙ РОБОТІ проаналізовано загальні тенденції розвитку туристично-рекреаційного комплексу Закарпатської області (в розрізі видів закладів, ліцензованих субєктів туристичної діяльності), досліджено передумови спеціалізації регіону в туризмі та рекреації, визначено основні проблеми розвитку галузі правового, адміністративно-регуляторного, економічного, екологічного, соціального характеру. Слід відмітити, що туристично-рекреаційна галузь визнана пріоритетом розвитку Закарпатської області як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях. Туристично-рекреаційна галузь Закарпаття протягом останніх пяти років динамічно розвивається за усіма показниками, активною є інвестиційна діяльність в галузі, збільшується кількість відвідувачів, підвищується зайнятість в галузі, досить активно розвивається зелений туризм, який оснований на діяльності окремих домогосподарств. У області поступово формується туристично-рекреаційний комплекс з двома чітко визначеними піковими сезонами - літнім (оздоровлення, відпочинок, лікування) та зимовим (гірськолижний), кожен з яких має певну специфіку забезпечення послуг. Динаміка організованих туристичних потоків з 2008 року є стабільно зростаючою, в структурі туристичних потоків переважає внутрішній туризм, що є позитивним явищем з точки зору впливу на регіональний розвиток, оскільки створює додатковий попит на послуги закладів розміщення, харчування, транспортних, екскурсійних, сприяє розширенню асортименту послуг та товарів туристично-рекреаційного призначення, підвищує зайнятість населення, збільшує доходи місцевих та Державного бюджетів, стимулює інвестиції в галузь.Зростання номінальної кількості закладів у 2005 - 2006 роках зумовлено проведенням у 2005 році інвентаризації наявних обєктів туристично-рекреаційної галузі області, яка виявила реальну ситуацію у галузі, а також введенням в експлуатацію новозбудованих закладів. Інформація, наведена у таблиці 1 дає підстави стверджувати наступне: 1. в області спостерігається стабільна тенденція до щорічного збільшення кількості відвідувачів усіх туристично-рекреаційних закладів області за аналізований період - за чотири роки зростання становило 91,4%; Солотвино, а також ступенем достовірності інформації моніторингу у базовому 2003 році (так, збільшення кількості відвідувачів протягом 2006 - 2008 років склало усього 1,6 раз); протягом останніх пяти років кількість діючих туристично-рекреаційних закладів району збільшилася більше ніж у три рази і досягла 60 одиниць, при цьому тільки 20% закладів є цілорічно діючими, відповідно, потоки відвідувачів характеризуються чітко вираженою сезонністю і формуються переважно у літній період часу; 5. значне збільшення відвідувачів спостерігалося у Міжгірському (у 2,1 рази) та Мукачівському (у 2,6 разів) районах, при цьому спостерігається чітко виражена сезонність потоків відвідувачів - так, у 2008році у Міжгірському районі 73% усіх відвідувачів були прийняті протягом січня - березня, у Мукачівському - 50,4% відвідувачів за аналогічний період ; 5. середня тривалість перебування відвідувачів по усіх видах закладів за аналізований період скоротилася, по санаторіях - з 18 до 15,7 днів, по базах відпочинку та аналогічних закладах - з 5,8 до 3 днів, готелях та мотелях - з 2 до 1,1 дня, перебування у зонах відпочинку щорічно було меншим одного дня, що обумовлено специфікою відпочинку на таких територіях.Проблемні питання розвитку туристично-рекреаційної галузі визначалися шляхом експертних оцінок, анкетування членів робочої групи, представників закладів туристично-рекреаційного комплексу та районних спеціалістів з питань туризму. Для збереження природних ресурсів важливо визначити пропускну спроможність рекреаційних обєктів та виробити відповідну політику розвитку галузі із залученням як органів державної влади та місцевого самоврядування, так і учасників рекреаційного ринку (рекреаційні заклади, споживачі), мешканців рекреаційних територій. Одним із пріоритетних завдань у плануванні діяльності туристично-рекреаційної галузі є розвиток саме вїзного туризму, який крім інших переваг галузі (створення нових робочих місць, розвиток місцевої інфраструктури, формування доходів місцевих бюджетів, реклама регіону), забезпечує додаткове надходження фінансових ресурсів у економіку регіону шляхом здійснення іноземними туристами додаткових видатків, які у подальшому створюють позитивний мультиплікативний ефект на велику кількість суміжних галузей регіону.Динаміка кількості обслужених осіб туроператорами та турагентами Закарпатської області, 2005 - 2008 роки -туристів які виїжджають за кордон О 10481 3098 4447 6035 29,56 143,54 135,71 57,58 -крім того, туристів, які виїжджали за кордон, обсл. без поселення в закладах розм.-я О 145 126 65 229 86,9 51,6 352,31 157,93Одним з методів проведення діагностики стану та розвитку туристично-рекреаційної галузі регіону на регіональному рівні є дослідження внутрішнього та зовнішнього середовища з використанням SWOT-аналізу, який широко

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика регіону

2. Сучасний стан туристично-рекреаційної сфери Закарпатської області

Проблемні питання розвитку туристично-рекреаційної галузі визначалися шляхом експертних оцінок, анкетування членів робочої групи, представників закладів туристично-рекреаційного комплексу та районних спеціалістів з питань туризму.

Усі негативні фактори впливу на комплексний розвиток туризму та санаторно-курортної галузі пропонується згрупувати на: - адміністративно-регуляторного характеру;

- економічні;

- соціального характеру;

- природоохоронного характеру;

Оскільки природне середовище є важливим активом рекреаційної галузі, виникає необхідність його охорони. Для збереження природних ресурсів важливо визначити пропускну спроможність рекреаційних обєктів та виробити відповідну політику розвитку галузі із залученням як органів державної влади та місцевого самоврядування, так і учасників рекреаційного ринку (рекреаційні заклади, споживачі), мешканців рекреаційних територій.

Проблемним питанням соціального характеру є невисока якість новостворених робочих місць у закладах короткотермінового сезонного відпочинку, які є тимчасовими або з неповною зайнятістю і характеризуються чітко вираженою сезонністю.

Одним із пріоритетних завдань у плануванні діяльності туристично-рекреаційної галузі є розвиток саме вїзного туризму, який крім інших переваг галузі (створення нових робочих місць, розвиток місцевої інфраструктури, формування доходів місцевих бюджетів, реклама регіону), забезпечує додаткове надходження фінансових ресурсів у економіку регіону шляхом здійснення іноземними туристами додаткових видатків, які у подальшому створюють позитивний мультиплікативний ефект на велику кількість суміжних галузей регіону.

Саме тому необхідно розширювати пропозицію туристично-рекреаційних продуктів, в т.ч. з орієнтацією на іноземних туристів з урахуванням мети їх подорожі шляхом побудови /реконструкції туристично-рекреаційних закладів, які відповідають західним стандартам якості, відповідної розбудови супутньої інфраструктури (транспортної, комунікаційної, фінансової, інформаційної), розширення асортименту якісних туристично-рекреаційних послуг, активного просування туристично-рекреаційних можливостей Закарпаття на національному та міжнародному ринках.

Однак, при аналізі показників іноземного (вїзного) туризму слід мати на увазі, що великий відсоток відвідувачів із сусідніх країн не обліковуються офіційними статистичними даними, оскільки вони самостійно організовують свої подорожі до Закарпаття, відвідують родичів, друзів, приїжджають на короткий термін (один день) і не користуються послугами ліцензованих туроператорів та турагентів.

Результати опитування фахівців з питань туризму та рекреації районних державних адміністрацій свідчить про те, що фактичними споживачами регіональних туристично-рекреаційних послуг переважно є відвідувачі з-поза меж Закарпаття (близько 80 - 85%), що є позитивним з точки зору економічного та соціального впливу на регіональний розвиток, забезпечує додаткове надходження фінансових ресурсів у економіку регіону шляхом видатків відвідувачів на проживання, транспорт, споживання супутніх послуг, придбання товарів та предметів туристичного призначення тощо.