Методико-теоретичні аспекти вимірювання взаємозв"язків соціологічних явищ, їх класифікація, характеристика видів та методів дослідження. Причинна залежність як головна форма закономірних зв"язків. Умови правильного використання методів теорії кореляції.
Аннотация к работе
Усі соціально-економічні явища взаємозвязані та взаємозумовлені і звязок (залежність) між ними носить причинно-наслідковий характер. Суть причинного звязку полягає в тому, що при необхідних умовах одне явище зумовлює інше і в результаті такої взаємодії виникає наслідок. Особливу актуальність має вивчення взаємозвязку в сучасних умовах, коли постійно відбуваються різноманітні соціальні процеси, що являють собою важливу функцію діяльності політиків, економістів, соціологів. Вивчення механізму соціальних звязків, взаємодії попиту і пропозиції, вплив сучасного суспільства на соціальний стан людей, формування соціальної свідомості та інших якісних показників має першорядне значення для прогнозування соціальної конюнктури та рішення багатьох питань. Вивчаючи закономірності звязку, причини і умови, що їх характеризують, обєднують в поняття фактор.За характером дії звязки соціологічних явищ поділяють на: Функціональний звязок між явищами характеризується повною відповідністю між причиною і наслідком, факторною і результативною ознакою, тобто за цього звязку кожному можливому значенню факторної ознаки х відповідає чітко визначене значення результативної ознаки у. При функціональному звязку нам, як правило, відомо про повний перелік факторів, від яких залежить результативна ознака, що розглядається в певному звязку; відомо також про механізм взаємозвязку у вигляді того чи іншого рівняння, функції. Стохастичний звязок виявляється зміною умовних розподілів, тобто за цього звязку кожному значенню ознаки х відповідає певна множина значень ознаки у, які варіюють і утворюють ряд розподілу. Кореляційна залежність є підвидом стохастичної залежності: зі зміною факторної ознаки х змінюються групові середні результативної ознаки у, тобто замість умовних розподілів порівнюються середні значення цих розподілів. За направленістю поділяють на: Прямі звязки - це звязки, за яких зі зростанням значень ознаки-фактора результативна ознака також збільшується, і навпаки: при зменшенні ознаки-фактора результативна ознака також зменшується, тобто направленість зміни результативної ознаки збігається з направленістю зміни ознаки-фактора.До цих методів відносять: балансовий метод, метод порівняння паралельних рядів, графічний метод, метод аналітичних групувань, індексний метод, кореляційно-регресійний метод та інші методи математичної статистики. Лінія регресії у на х - це функція, яка звязує середні значення ознаки у зі значенням ознаки х. Метод аналітичного групування полягає в тому, що всі елементи вихідної інформації групуються за факторною ознакою х, далі в кожній групі обчислюються середні значення результативної ознаки у. Відношення факторної дисперсії до загальної характеризує тісноту кореляційного звязку і називається кореляційним відношенням: За статистичною структурою - це частка варіації результативної ознаки у, яка повязана з варіацією ознаки х. Рівнем істотності називають таку ймовірність, за якої імовірність отримання значення , більшого від критичного (за умови відсутності звязку між ознаками), була б достатньо малою.Групи мають бути достатньо численні й чисельність груп має бути приблизно однакова. Вимірювання тісноти звязку, що ґрунтується на правилі складання дисперсії: загальна дисперсія розпадається на між групову і середню з групових дисперсій і обчислюється за індивідуальними значеннями ознаки у: вимірює варіацію у, яка склалася під дією усіх причин; Якщо результативна ознака у зовсім не звязана з х, то групові середні y не будуть змінюватися зі зміною, тобто дорівнюватимуть одна одній і дорівнюватимуть загальній середній у, а міжгрупова дисперсія буде дорівнювати нулю. Якщо результативна ознака у функціонально звязана з ознакою-фактором, то в кожній групі міжгрупова дисперсія буде дорівнювати нулю, оскільки ознака у середині групи не варіює. Тіснота кореляційного звязку вимірюється за допомогою кореляційного відношення (емпіричного коефіцієнта детермінації): - характеризує частку варіації у, яка пояснюється варіацією xt у групі, де - факторна (міжгрупова) дисперсія; , - загальна дисперсія.Для орієнтовного виявлення наявності звязку та його направленості у випадках, коли порівнювальні ряди містять велику кількість одиниць, доцільно знайти для кожного ряду середню і визначити, в яку сторону відхиляються від неї значення ознаки кожної одиниці. Якщо відхилення в одному ряді достатньо часто збігається за направленістю (знаку) з відхиленнями у другому ряді, то доцільно вести мову про прямий звязок, а якщо частіше зустрічаються протилежні за направленістю (знаком) відхилення, то звязок обернений. Якщо збіг і незбіг знаків відхилень зустрічається приблизно однаково часто, то звязку або немає, або він мало виражений. Цей коефіцієнт набуває значення від 1 (знаки усіх відхилень збігаються, звязок прямий) до - 1 (знаки усіх відхилень не збігаються, звязок обернений). Якщо ранги (місця), що займають окремі одиниці в ранжованому ряді за однією ознакою, точно відповідають їхнім місцям у ранжованому ряді за іншою ознакою, то доцільно
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Методико-теоретичнв аспекти вимірювання взаємозвязків соціологічних явищ