Дослідження стохастичних зв’язків - Курсовая работа

Усі соціально-економічні явища взаємозвязані та взаємозумовлені і звязок (залежність) між ними носить причинно-наслідковий характер. Суть причинного звязку полягає в тому, що при необхідних умовах одне явище зумовлює інше і в результаті такої взаємодії виникає наслідок. Особливу актуальність має вивчення взаємозвязку в сучасних умовах, коли постійно відбуваються різноманітні соціальні процеси, що являють собою важливу функцію діяльності політиків, економістів, соціологів. Вивчення механізму соціальних звязків, взаємодії попиту і пропозиції, вплив сучасного суспільства на соціальний стан людей, формування соціальної свідомості та інших якісних показників має першорядне значення для прогнозування соціальної конюнктури та рішення багатьох питань. Вивчаючи закономірності звязку, причини і умови, що їх характеризують, обєднують в поняття фактор.За характером дії звязки соціологічних явищ поділяють на: Функціональний звязок між явищами характеризується повною відповідністю між причиною і наслідком, факторною і результативною ознакою, тобто за цього звязку кожному можливому значенню факторної ознаки х відповідає чітко визначене значення результативної ознаки у. При функціональному звязку нам, як правило, відомо про повний перелік факторів, від яких залежить результативна ознака, що розглядається в певному звязку; відомо також про механізм взаємозвязку у вигляді того чи іншого рівняння, функції. Стохастичний звязок виявляється зміною умовних розподілів, тобто за цього звязку кожному значенню ознаки х відповідає певна множина значень ознаки у, які варіюють і утворюють ряд розподілу. Кореляційна залежність є підвидом стохастичної залежності: зі зміною факторної ознаки х змінюються групові середні результативної ознаки у, тобто замість умовних розподілів порівнюються середні значення цих розподілів. За направленістю поділяють на: Прямі звязки - це звязки, за яких зі зростанням значень ознаки-фактора результативна ознака також збільшується, і навпаки: при зменшенні ознаки-фактора результативна ознака також зменшується, тобто направленість зміни результативної ознаки збігається з направленістю зміни ознаки-фактора.До цих методів відносять: балансовий метод, метод порівняння паралельних рядів, графічний метод, метод аналітичних групувань, індексний метод, кореляційно-регресійний метод та інші методи математичної статистики. Лінія регресії у на х - це функція, яка звязує середні значення ознаки у зі значенням ознаки х. Метод аналітичного групування полягає в тому, що всі елементи вихідної інформації групуються за факторною ознакою х, далі в кожній групі обчислюються середні значення результативної ознаки у. Відношення факторної дисперсії до загальної характеризує тісноту кореляційного звязку і називається кореляційним відношенням: За статистичною структурою - це частка варіації результативної ознаки у, яка повязана з варіацією ознаки х. Рівнем істотності називають таку ймовірність, за якої імовірність отримання значення , більшого від критичного (за умови відсутності звязку між ознаками), була б достатньо малою.Групи мають бути достатньо численні й чисельність груп має бути приблизно однакова. Вимірювання тісноти звязку, що ґрунтується на правилі складання дисперсії: загальна дисперсія розпадається на між групову і середню з групових дисперсій і обчислюється за індивідуальними значеннями ознаки у: вимірює варіацію у, яка склалася під дією усіх причин; Якщо результативна ознака у зовсім не звязана з х, то групові середні y не будуть змінюватися зі зміною, тобто дорівнюватимуть одна одній і дорівнюватимуть загальній середній у, а міжгрупова дисперсія буде дорівнювати нулю. Якщо результативна ознака у функціонально звязана з ознакою-фактором, то в кожній групі міжгрупова дисперсія буде дорівнювати нулю, оскільки ознака у середині групи не варіює. Тіснота кореляційного звязку вимірюється за допомогою кореляційного відношення (емпіричного коефіцієнта детермінації): - характеризує частку варіації у, яка пояснюється варіацією xt у групі, де - факторна (міжгрупова) дисперсія; , - загальна дисперсія.Для орієнтовного виявлення наявності звязку та його направленості у випадках, коли порівнювальні ряди містять велику кількість одиниць, доцільно знайти для кожного ряду середню і визначити, в яку сторону відхиляються від неї значення ознаки кожної одиниці. Якщо відхилення в одному ряді достатньо часто збігається за направленістю (знаку) з відхиленнями у другому ряді, то доцільно вести мову про прямий звязок, а якщо частіше зустрічаються протилежні за направленістю (знаком) відхилення, то звязок обернений. Якщо збіг і незбіг знаків відхилень зустрічається приблизно однаково часто, то звязку або немає, або він мало виражений. Цей коефіцієнт набуває значення від 1 (знаки усіх відхилень збігаються, звязок прямий) до - 1 (знаки усіх відхилень не збігаються, звязок обернений). Якщо ранги (місця), що займають окремі одиниці в ранжованому ряді за однією ознакою, точно відповідають їхнім місцям у ранжованому ряді за іншою ознакою, то доцільно

Зміст

Вступ

Розділ 1. Методико-теоретичнв аспекти вимірювання взаємозвязків соціологічних явищ

1.1 Звязки суспільних явищ. Види звязків

1.2 Загальні методи вивчення звязків

Розділ 2. Дослідження стохастичних звязків

2.1 Метод аналітичних груповань

2.2 Метод порівняння паралельних рядів

2.3 Кореляційний аналіз

2.4 Аналіз звязку між атрибутивними ознаками

Висновки

Список використаної літератури