Дослідження стану річки Сіверський Донець за показниками біогенного насичення - Дипломная работа

2.2 Фізико-географічна та гідрологічна характеристика р.3.1 Методики визначення показників якості води.1 Оцінка екологічного стану річки Сіверський Донець за показниками біогенного насиченняРіка пересікає область з півночі на південь, протікаючи по території 4-х районів. Довжина річки складає 1053 км., і протікає через землі 4-х областей, у тому числі по території Харківської, Донецької, Луганської областей і впадає в річку Дон на території Ростовської області. Сіверський Донець протікає впродовж 110 км. Басейн річки складають 10 припливів 1-го порядку, 60 припливів 2-го порядку, 22 припливів 3-го порядку (таблиця. Сіверський Донець зменшується за рахунок самоочищення Білгородського водосховища, розташованого нижче впадання рр.Водозбірний басейн не включає саму річку, а є складовою частиною річкового басейну як більше загального поняття. Головній складовій річкового басейну є русло або русло ріки, яким вода стікає до устя. Це місце, звідки починається ріка, їм може бути джерело, болото або інший водний обєкт - озеро, ставок та інше. Для зручності вивчення та порівняльної характеристики території басейну й самої ріки від джерела до устя умовно розділяють на три частини, які не обовязково повинні мати однакову площу або довжину. Частина русла ріки, що заповнена водою в посушливу пору року, називається корінним руслом, або руслом.Процес формування окремих складових екосистеми в цілісну екосистему в різних річках відбувається по-різному, залежить від ряду біотичних та абіотичних факторів. У типову структуру екосистеми ріки входять як біоценози ріки так і водозбору [25, 38]. Плакор - рівнинна частина водозбору ріки, яка розміщена вище річкової долини ще в недалекому минулому, як правило, була зайнята лісом. Його площа була різною, залежно від фізико-географічних, ландшафтних і кліматичних умов, у яких протікає ріка. До безжиттєвого компонента екосистеми русла ріки ставляться донні відкладення, берегові схили, які перебувають під водою та інші предмети, які потрапили в русло ріки, а також рослинні залишки різного походження.Тому надходження в річки забруднених вод з сільськогосподарських угідь з промисловими та комунально-побутовими водами може призвести до різкого зниження самоочисної здатності річки, зробити воду непридатною для використання. Крім того, в результаті розкладу рослинних організмів у воду надходять токсичні речовини, небезпечні як для тварин, так і для людини [15]. Значна концентрація біогенних речовин у воді може бути досить небезпечною для людини. Також евтрофікація може бути наслідком природного старіння водойми, внесення добрив або забруднення стічними водами. Концентрація біогенних елементів та їхній режим залежать від інтенсивності біологічних та біохімічних процесів в водоймі та від кількості біогенів, що потрапляють у водойму із стічними водами та поверхневим стоком на площі водосбору.№214/95-ВР від 06.06.1995: у розділі III "Водокористування"; главі 14 "Умови скидання зворотних вод у водні обєкти"; статті 70 "Умови скидання стічних вод у водні обєкти" - визначено, що скидання стічних вод у водні обєкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобовязані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони: можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання; У розділі III "Водокористування"; главі 16 "Користування річками"; статті 80 "Особливості користування малими річками" визначена мета охорони водності малих річок, де забороняється: змінювати рельєф басейну річки; Водокористувачі та землекористувачі, землі яких знаходяться в басейні річок, забезпечують здійснення комплексних заходів щодо збереження водності річок та охорони їх від забруднення і засмічення. У розділі III "Водокористування"; главі 16 "Користування річками"; статті 81 "Комплекс заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення", зазначено, що до комплексу заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення належить: - створення прибережних захисних смуг;Поверхня області представляє собою хвилясту рівнину, що підвищується з долини Сіверського Дінця на північ і на південь, де розташований Донецький кряж. На північ зниження проходить поступово і до Сіверського Дінця обривається стрімким виступом, утворюючи мальовничий правий берег ріки. Абсолютні висоти тут поступово знижуються (від 216 до 50 м) на південь і на південний захід до долини Сіверського Дінця. На одного мешканця в області залежно від водності року припадає від 0,16 до 0,5 тис. м3 /рік (проти 1,01 тис. м" /рік в середньому по державі). Сіверського Дінця без урахування екологічних та економічних наслідків призвів до вкрай деформованої господарської структури промисловості з перевагою галузей, які потребують величезної кількості води і я

Зміст

Вступ

Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Екологічна характеристика басейну річки Сіверський Донець

1.2 Екологічні умови формування річкового стоку

1.3 Структура та функціонування річкових екосистем

1.4 Проблеми біогенного насичення у річках України

1.5 Нормативно-законодавча база охорони поверхневих вод в Україні

Розділ 2. Природні умови регіону досліджень

Вступ

Актуальність теми. Проблема якості води у річках завжди була і є актуальною, тому що річки - це основне джерело водопостачання, як питного так і господарського. З іншого боку, річки служать основними приймачами побутових та виробничих стічних вод, кількість яких з кожним роком все збільшується. Тому за останні роки проблема забезпечення якості води у річках стала ще більш гострішою. На порядку денному стоїть питання створення систем державного моніторингу якості води у річках [37, 41, 44]. Сіверський Донець - це основна водна артерія Луганської області, обєкт рибогосподарського призначення, джерело питного і технічного водопостачання. Ріка - приймач стічних вод підприємств промислового, комунального і сільського господарства, шахтних вод. Забезпечення водою населення області в необхідному обсязі ускладнюється незадовільною якістю води у водних обєктах. Основною проблемою області є збереження і відновлення природних запасів поверхневих і підземних вод [19, 44]. Проблема повязана з тим, що територія басейну р. Сіверський Донець у межах Луганської області є найбільш урбанізованим та індустріальним регіоном України і несе величезне антропогенне навантаження. Саме тому обєктом дослідження була обрана річка Сіверський Донець, на якій розміщена промислова агломерація міст Рубіжне, Сєверодонецьк, та Лисичанськ - це великий промисловий вузол, в якому розміщенні підприємства хімічної, будівельної, харчової, легкої, металопереробної та іншої промисловості [41, 44].

Метою роботи є аналіз біогенного насичення річки Сіверський Донець. Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання: 1. Охарактеризувати сучасний екологічний стан басейну річки Сіверський Донець.

2. Дослідити стан біогенного насичення річки Сіверський Донець за низкою екологічних показників.

3. Вивчити особливості параметрів біогенного насичення залежно від пори року.

Обєкт дослідження - екологічний стан річки Сіверський Донець.

Предмет дослідження - динаміка показників біогенного насичення річки Сіверський Донець.

Наукова новизна. Проведена оцінка і одержані нові дані стосовно біогенного насичення вод річки Сіверський Донець. Вперше охарактеризована сезонна динаміка показників біогенного насичення р. Сіверський Донець.

Практичне значення. Оцінка якості води річки Сіверський Донець дає можливість орієнтуватися в ситуації щодо її змін у процесі водокористування, прогнозувати динаміку подальшу їх динаміку, обирати та впроваджувати відповідні природоохоронні заходи і технології.

Апробація результатів бакалаврської роботи. Основні положення дипломної роботи доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри екологічної безпеки та життєдіяльності людини Луганського національного аграрного університету.