Дослідження соціальних чинників формування мовнокомунікативної компетентності студента (на матеріалі опитування студентів лісотехнічних спеціальностей) - Статья

Висвітлено проблему формування мовнокомунікативної компетентності студентів у контексті встановлення соціальних чинників, що впливають на вивчення ними української мови за професійним спрямуванням. Описано результати опитування, проведеного в Національному лісотехнічному університеті України в 2013-2016 рр. серед студентів І та ІІ курсів. Зясовано ставлення студентів до української мови як засобу спілкування під час виконання виробничих дій та вибору мови спілкування у майбутній професійній діяльності. Серед ціннісних орієнтацій, що переважають у ставленні до навчання, виокремлено чітке уявлення про свою майбутню професію і розуміння того, що треба знати і вміти, креативний розвиток професійної майстерності та прагнення до творчості, підвищення соціального статусу, інтерес до продовження навчання. Названо основні мотиви, що спонукають студентів до вивчення фахової термінології як окремої дисципліни, а саме: поглиблене вивчення фахової термінології, формування навичок правильного використання термінів фаху та їх перекладу.Так, варіант "лише літературною українською" обрали 159 студентів (64 %); варіант "лише російською" - жоден із опитаних; українську й російську мови (залежно від потреб і мети спілкування) назвали 12 студентів (5 %) (переважно це представники центральних та східних регіонів України); 11 студентів ("5 %) вважають за необхідне використовувати будь-яку національну мову, що переважає в колективі, організації, компанії; 30 опитаних (12 %) вказали, що вибір мови спілкування залежить від того, якою мовою говоритиме співрозмовник; 35 студентів (14 %) будуть використовувати говір тієї місцевості, де працюватимуть. Власний рівень володіння державною мовою як засобом професійного спілкування студенти оцінили по-різному: тільки один із опитаних вважає його високим; достатнім свій рівень володіння мовою вважають 67 осіб; середнім - 102 опитаних; задовільним - 77 студентів; недостатнім - жоден із опитаних. мовнокомунікативна компетентність студент українська мова Серед способів удосконалення знання державної мови загалом студенти обрали: читатиму більше книжок (спеціальна та художня література) - 75 осіб; шлях самоосвіти - 49 опитаних; на мовних курсах - 12 осіб; під час індивідуальних занять з фахівцем - 3 студенти; 32 студентам достатньо тих занять, що проводяться в університеті; 18 опитаних обмежаться тим, що не вживатимуть слів-паразитів, уникатимуть суржику тощо. 19 студентів (8 % опитаних) в обох запитаннях дали відповідь "частково".5 студентів (2 %) вважають, що їм лише частково необхідно вдосконалювати знання мови, але треба над цим аспектом працювати у ВНЗ (бо в наступному питанні "Які мовні знання Ви вважаєте необхідними для майбутньої професійної діяльності?" вони обрали варіант відповіді "усе, що стосується термінів мого фаху"). Діапазон відповідей студентів є таким: краще засвоїти терміни та особливості їх застосування хочуть 47 опитаних; зрозуміти специфіку використання термінів та професіоналізмів - 15 студентів; пригадати правила написання слів та правила пунктуації - 18 опитаних; підвищити рівень культури мовлення, в т. ч. ділового - 27 студентів; поглибити словниковий запас загалом - 10 осіб; не вживати суржику - 12 студентів.

Основний зміст дослідження

1. Горошкіна О.М. Лінгводидактичні засади навчання української мови в старших класах природничо - математичного профілю: монографія / О.М. Горошкіна. - Луганськ: Альма-матер, 2004. - 362 с.

2. Дроздова І.П. Наукові основи формування українського професійного мовлення студентів нефілологічних факультетів ВНЗ: монографія / І.П. Дроздова. - Харків: ХНАМГ, 2010. - 320 с.

3. Симоненко Т.В. Соціальні фактори та їх роль у процесі розвитку культури усного та писемного мовлення студентів / Т.В. Симоненко // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: зб. наук. праць. Вип.24. - К.; КНЛУ, НМАУ, 2003. - С.103-105.

4. Формування мовної особистості на різних вікових етапах: монографія / [А.М. Богуш, О.С. Трифонова, 5. О.І. Кисельова, Ж. Д Горіна, М.П. Черкасов]. - Одеса: ПНЦ АПН України, 2008. - 272 с.

Размещено на .ru