Дослідження сильних і суховійних вітрів на Дніпропетровщині - Курсовая работа

Дослідження швидкості вітрів та суховіїв, динаміки змін є досить актуальними для народного та сільського господарства. За умови того, що можливо буди прослідити діяльність вітру або суховіїв можна буде оминути ряд небезпечних випадків як для пересічних громадян так і для сільських підприємств. Предмет дослідження: особливість повторюваності вітрів та суховіїв на Дніпропетровщині. Мета роботи полягає у досліджені небезпечних погодних явищ на Дніпропетровщині таких як, суховії та сильні вітри. Охарактеризувати та закартографувати географічний режим вітрів та суховіїв на Дніпропетровщині.На Землі вітер є потоком повітря, що рухається переважно в горизонтальному напрямку. Вітри перш за все класифікують у залежності від їхньої сили, тривалості та напрямку, з якого дме вітер. Вітер швидкістю порядка 5-8 м/с вважається помірним, вище 14 м/с - сильним; вище 20-25 м/с - штормом, а вище 30-35 м/с - ураганом. Вітер викликається різницею у тиску між певними ділянками. Таким чином, головними факторами, що визначають циркуляцію атмосфери у глобальному масштабі, є різниця у нагріві повітря сонячним світлом між екваторіальними і полярними районами, що викликає різницю у температурі та, відповідно, густині повітря, а тому й різницею тиску, а також ефект Коріоліса.Більшість випадків утворення суховіїв в Україні повязані з надходженням повітряних мас з півночі (44%) чи з північного заходу (10%) з узбережжя арктичних морів; 12% суховіїв обумовлюються надходженням повітряних мас з Середньої Азії та Ірану, а в 14% випадків суховії виникають на місці малорухомих антициклонів, що стаціонують над Східною Європою [9, 19]. На більшій частині України в середньому за рік спостерігається від 10 до 25 днів з сильним вітром, а в окремих районах до 25-28 днів. На високих відкритих ділянках Донецького кряжу і Приазовській височині середнє число днів з сильним вітром збільшується до 40-50 за рік, найбільше - до 70-80 за рік. Так, на станції Пожижевській щорічно буває біля 100 днів з сильним вітром, на Чорній горі на висоті біля 2000 м. буває до 20-25 днів з сильним вітром в місяць. Наприклад, в Селятині, який розташований у глибокій меридіональній долині річки Сучава, відмічається в середньому 1 день з сильним вітром за рік, максимум досягає 5 днів.Штормові та ураганні вітри наносять великі збитки народному господарству: вони видувають посіви, валять дерева та стовпи, обривають телеграфні та телефонні лінії, розрушують побудови, викликають небезпечні хвилювання на великих водосховищах. При сильних вітрах, які супроводжуються випадінням снігу, утворюються снігові замети, які заважають роботі транспорту. Сильні вітри ефективно сприяють ерозії ґрунту та ушкоджують пагони і молоді гілки, а сильніші вітри здатні валити навіть цілі дерева. Вітер також може ушкоджувати рослини через абразію піском та іншими твердими частинками. Корови та вівці можуть замерзнути за умовами комбінації вітру та низьких температур, оскільки вітер швидкістю понад 11 м/с робить їх хутро неефективним для захисту від холоду [13, 14, 15, 27].Розділ „Географічний режим сильних вітрів на Дніпропетровщині” базується на роботах Горб А. С., Дук Н. М., Салищева К.А., Анисимової Т. Н. та Довіднику з агрокліматичних ресурсів України.Розтягнутість території із заходу на схід (290км) при максимальній її протяжності з півночі на південь (190 км) має наслідки значних впливів азональних факторів на кліматичні умови.Вітер, при своїй швидкості 15-24 м/с стає стихійним гідрометеорологічним явищем, що часто являється причиною людських жертв. Особливо небезпечні такі вітри для авіації, особливо коли це боковий сильний вітер, тобто вітер, приблизно перпендикулярний напрямку посадки повітряного судна.Розподіл напрямків вітру в холодний період року обумовлюються на Дніпропетровщині активізацією смуги високого тиску, сформованої під впливом східного антициклону. Повторюваність напрямків вітру суттєво залежить від пори року (таблиця 2.1) [11]. Середнє (чисельник) і найбільше (знаменник) число днів з вітром ?15 м/с (складено автором за [28]). Так, на весні майже на всій території області панують східні та північні вітри,крім району Дніпропетровська, де переважають вітри, південного та південно-східного напрямків. Впродовж року в різних районах області відмічається у середньому від 12 (Губиниха) до 29 днів (Кривий Ріг) з вітром, швидкість якого становить 15 м/с і більше.Під категорію особливо небезпечних явищ погоди підпадають вітри руйнівної сили будь якої тривалості зі швидкістю 25 м/с. Звичайно сильний вітер повязаний з областями великого перепаду атмосферного тиску, який викликаний або активною циклонічною діяльністю (градієнтний вітер) або потужною конвекцією (шквали та смерчі). Такий вітер на суші буває дуже рідко, супроводжується значними руйнуваннями будов, вітер валить дерева і викоріняє їх.Як правило вітер швидкістю 25 м/с і більше є результатом впливу великомасштабних центрів атмосфери, тому встановити закономірність у добовому ході немає можливості. Такий вітер вірогідний у будь-яку пор

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика, поняття, визначення та негативна роль значних і суховійних вітрів на Дніпропетровщині

1.1 Вітер як елемент погодних умов

1.2 Поняття сильних і суховійних вітрів

1.3 Шкідлива дія сильних та суховійних вітрів для народного господарства

1.4 Використані в роботі матеріали

Розділ 2. Географічний режим сильних вітрів на Дніпропетровщині

2.1 Сильний вітер ?15 - ? 24 м/с як небезпечне явище погоди

2.2 Вітер зі швидкістю 15 м/с та більше

2.3 Вітер зі швидкістю ?25 м/с як стихійне особливо небезпечне явище

2.4 Кількість днів з вітром ?25 м/с та оцінка їх забезпеченості

2.5 Динаміка сильних та значних вітрів на Дніпропетровщині

2.6 Основи районування території

2.7 Районування території області за швидкістю вітру

Розділ 3. Географічний режим суховіїв на Дніпропетровщині

3.1 Головні чинники виникнення суховіїв в Україні

3.2 Повторюваність та імовірність суховіїв

3.3 Число днів з суховіями

3.4 Тривалість суховіїв у посушливий період

3.5 Районування території Дніпропетровської області за ступенем впливу суховіїв

Висновки

Додатки

Список використаних джерел