Дослідження робочих процесів розчинонасоса з комбінованим законом руху проточного плунжера - Диссертация

Як підтверджує досвід використання розчинонасосів, рівень обємних втрат розчинів під час перекачування значною мірою зумовлений взаємодією середовища і робочих елементів насоса, що визначаються їх пружними властивостями. Застосування комбінованого закону руху робочого органа є перспективним, оскільки дає можливість забезпечити сприятливий режим роботи з точки зору зменшення пульсації подачі, плавності та безударності роботи привода, скорочення часу закриття клапанів, енергетичних витрат, а також обмежитись одним робочим органом диференціального типу і таким чином зменшити металоємність конструкції насоса. Виходячи з цього, поставлене в даній роботі завдання з дослідження взаємодії перекачуваного середовища з робочими органами насосної колонки та створення на цій основі нового розчинонасоса з комбінованим законом руху плунжера, який характеризується зменшеною пульсацією подачі, плавною роботою привода й підвищеним ККД, є актуальним як для будівельної галузі, так і для розчинонасособудування в цілому. Тема дисертації включена до розробленої Полтавським національним технічним університетом імені Юрія Кондратюка держбюджетної науково-дослідницької роботи "Теоретичне та експериментальне оцінювання пружних властивостей перекачуваних розчинонасосами середовищ із метою підвищення ефективності створюваних засобів механізації опоряджувальних робіт у будівництві", яка затверджена Міністерством освіти і науки України й відповідає напряму наукових досліджень кафедри. Вплив властивостей розчинів і запропонованих конструктивних рішень при розробленні нового розчинонасоса на характер протікання його робочих процесів досліджувався шляхом вивчення зміни тиску потоку розчину в різних камерах розчинонасоса, руху кульки нагнітального клапана, вимірюванням фактичної продуктивності розчинонасоса.

За темою дисертації опубліковано 11 друкованих праць у фахових виданнях, у тому числі 2 журнальні статті, 5 статей у збірниках наукових праць, 4 у збірниках матеріалів і тез доповідей на наукових конференціях. За темою дисертації подано 2 заявки на винахід, за якими одержано патент України на винахід та позитивне рішення про видачу патенту на винахід.

Структура і обсяг дисертації

Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, переліку використаних літературних джерел із 167 найменувань і 10 додатків на 76 сторінках. Обсяг дисертації складає 166 сторінок машинописного тексту. Вона містить 54 рисунка і 22 таблиці.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, сформульована мета досліджень, визначені основні завдання і методи їх розвязання, викладені наукова новизна та практичне значення результатів роботи.

У першому розділі „Стан проблеми і задачі дослідження” на основі аналізу принципових схем поршневих насосів, найбільш придатних для перекачування будівельних розчинів, запропоновані до розгляду декілька типів конструкцій цих машин, які розглядаються у взаємозвязку із властивостями перекачуваних будівельних розчинів.

Значний досвід із розроблення методологічних підходів щодо вивчення властивостей будівельних розчинів, створення ефективних технологічних схем та конструкцій засобів транспортування накопичений і детально висвітлений у працях відомих учених та інженерів: С.М. Алексєєва, Н.І. Альошина, С.С. Атаєва, І.М. Ахвердова, Ю.М. Баженова, А.М. Баранова, Є.Д. Бєлоусова, Ю.І. Бєлякова, М.С. Болотських, В.М. Владимирова, Д.П. Волкова, М.П. Волоровича, Є.Я. Доронькіна, С.С. Добронравова, В.М. Євстифєєва, І.А. Ємельянової, М.М. Завражина, Г.Б. Івянського, Н.С. Канюки, О.М. Лівінського, В.С. Ловейкіна, І.І. Назаренка, Л.В. Назарова, В.В. Нічке, О.Г. Онищенка, Є.П. Парфенова, П.А. Ребіндера, В.Й. Сівка, В.Д. Топчія, В.У. Уст"янцева, Л.А. Хмари, А.М. Холодова, І.А. Чиняєва, Ю.Б. Чиркова, Р.І. Шищенка, В.Б. Яковенка, О.М. Яхно та інших.

Проаналізовано властивості будівельних розчинів, зокрема пружні, реологічні, абразивні, які визначають умови роботи розчинонасосів, що призводять до утворення обємних втрат при перекачуванні. Показана необхідність визначення пружних та реологічних характеристик будівельних розчинів і розроблення методів їх кількісного оцінювання, а також вивчення відповідних механізмів взаємодії перекачуваного середовища з вузлами і деталями гідравлічної частини розчинонасосів.

При аналізі існуючих конструкцій розчинонасосів вітчизняного та іноземного виробництва особливу увагу приділено подвійному режиму їх дії як найбільш доцільному способу зменшення пульсації перекачуваного середовища, але повністю її не усуваючому. Розглянуті інші конструктивні особливості розчинонасосів, яки дозволяють надалі зменшувати пульсацію перекачуваного розчину шляхом збільшення кількості циліндрів, застосування комбінованих приводів поршнів, використання проточних поршнів. Наведені їх технічні характеристики.

Визначені основні напрями забезпечення вимог ефективної роботи розчинонасосів - підвищення всмоктувальної здатності, зниження рівня втрат, зменшення пульсації подачі, забезпечення достатнього тиску та можливості регулювання подачі, підвищення надійності роботи. Як найбільш відповідну до вказаних вимог запропоновано конструкцію розчинонасоса із комбінованим законом руху диференціального проточного плунжера з відповідним кулачковим приводом, котрий забезпечує постійну швидкість руху робочого органа і рівномірну подачу розчину. Окреслено коло завдань для виконання теоретичних і експериментальних досліджень.

У другому розділі „Теоретичні передумови дослідження робочих процесів розчинонасосів” обґрунтовані закономірності впливу характеристик перекачуваного середовища і конструктивних параметрів розчинонасоса на обємні та гідравлічні втрати, характер пульсації подачі й тиску.

Найбільш вагомі складові обємних втрат при роботі розчинонасосів повязані з недозаповненням робочої камери розчином при всмоктуванні, зі зворотними витоками і стисненням розчину при нагнітанні.

Проведений аналіз властивостей складових будівельних розчинів дозволив встановити причини недозаповнення робочої камери розчинонасоса через механізм їх обємного розширення при зниженні тиску. Розширення розчину при всмоктуванні відбувається через постійну наявність нерозчинених пухирців повітря (до 3%) і певну кількість рівномірно розчиненого повітря (до 1%) у воді як складовій частині розчину. Зміна обєму інших складових (твердої фази розчину, пароутворенням води та ін.) при фактичних робочих тисках перекачування незначна і суттєвого впливу не має. Зміна обєму пухирців повітря при зміні тиску відбувається відповідно до закону Бойля-Маріотта, а розчинення - закону Генрі. На основі цих законів нами встановлені функціональні залежності, які визначають відносну зміну обєму розчину залежно від рівня тиску: - при зниженні тиску від рівня атмосферного

; (1)

- при підвищенні тиску від рівня атмосферного

, (2) де - відносне обємне розширення розчину як функція тиску в умовах усмоктування; - початковий обєм розчину при тиску у камері; - величина тиску всмоктування; і - обєми нерозчиненого повітря та води при атмосферному тиску; - коефіцієнт розчинності повітря у воді розчину.

Детальна послідовність визначення залежностей (1) і (2) наведена в дисертаційній роботі. Аналіз залежності (2) дав змогу зробити висновок про те, що максимальна відносна зміна обєму розчину при стискуванні чисельно дорівнює відносному вмісту нерозчиненого повітря в розчині за нормальних умов

. (3)

Це звязано з тим, що при певному рівні тиску все повітря, яке початково знаходилося в розчині у вільному стані, перейде в розчинений стан у результаті взаємодії з водою. Величину коефіцієнта розчинності повітря у воді розчину можна визначити з виразу (2) за умови

, (4) де - тиск максимального обємного стиснення розчину.

Таким чином, нами встановлені аналітичні залежності (3) і (4), які дозволяють визначити параметри та розчину, що характеризують рівень його розширення при зниженому тиску всмоктування у робочу камеру розчинонасоса. Виведені залежності дають можливість чисельно оцінювати втрати розчину внаслідок неповного заповнення робочої камери насоса в такті усмоктування і зниження подачі насоса за рахунок стиснення розчину в період нагнітання.

Обєм зворотних витоків визначається часом закриття клапана й характеризується гідродинамічною взаємодією кульки клапана з розчином. Для оцінювання гідравлічної взаємодії кульки клапана розчинонасоса з потоком перекачуваного розчину нами використано основне положення наближеної теорії Навьє-Стокса про обтікання сфери потоком середовища для вязких рідин, реологічні властивості яких описуються законом Ньютона і не враховують особливостей структурованих рідин, а саме - наявність граничного напруження зсуву . У результаті аналізу розподілу нормальних та дотичних питомих тисків на поверхні кульки з урахуванням деформаційної поведінки структурованої (неньютонівської) рідини, згідно із законом Шведова-Бінгама, нами визначено величину сили, яка діє на кульку радіусом , при відносному переміщенні зі швидкістю у розчині з параметрами

. (5)

В роботі проаналізовані такі випадки повільного занурення кульки у розчин, а саме: 1) початкове зрушення кульки у розчині під дією певного зусилля ; 2) опускання кульки з постійною швидкістю під дією сили ваги . На основі рівняння (5) й експериментальних вимірів , і можна визначити величини коефіцієнта структурованої вязкості та граничного напруження зсуву розчину. Тоді з урахуванням архімедової сили розрахункові формули для визначення реологічних характеристик розчинів матимуть вигляд: , . (6)

Аналіз процесу гідродинамічної взаємодії кульки з розчином показує, що робота клапанів відбувається під дією сил тяжіння кульки , архімедової і гідродинамічної , яку з урахуванням конструктивних особливостей клапанного вузла (наявністю сідла, обмеженості клапанної камери й зміни ширини клапанної щілини) нами запропоновано визначати залежністю

, (7) де - середня швидкість потоку, що виходить з отвору сідла, м/с;

- середня швидкість потоку в міделевому перетині кульки, м/с; , - коефіцієнти лобового і тертьового опору.

При роботі нагнітального клапана нами враховано силу інерції кульки прояв якої повязаний із зустрічним рухом сідла клапана разом із плунжером з прискоренням при опусканні кульки. Таким чином складені диференціальні рівняння, які описують опускання кульок: - для нагнітального клапана

; (8)

- для усмоктувального клапана

. (9)

На основі розроблених механізмів розширення і стиснення розчину при зміні тиску в робочій камері, а також взаємодії кульки клапана з потоком перекачуваного розчину та розрахунку величини зворотного витоку поетапно проаналізований робочий цикл розчинонасоса, розглянуті механізми утворення обємних втрат при його роботі і визначені закономірності оцінювання їх сумарної величини. З точки зору ефективності наповнення робочої камери розчином найважливішим є рівень тиску наприкінці всмоктування. Для врахування цієї особливості нами використано параметр відносної зміни обєму ( - розширення або - стиснення), що відповідає тиску кінця всмоктування. Таким чином, нами запропоновано залежність, яка визначає загальний рівень обємного ККД розчинонасоса з урахуванням пружних властивостей розчину, а саме, характером зміни обєму наприкінці всмоктування і рівнем стискування розчину при нагнітанні: . (10) де , - відповідно обєми втрат при закритті нагнітального і всмоктувального клапанів; , , - відповідно повний, робочий і шкідливий обєми робочої камери.

Без урахування пружності розчинів ( ; ) величина обємного ККД визначається лише обємом втрат через клапани (ККД клапанів): . (11)

Розроблені теоретичні передумови, необхідні для визначення технологічних можливостей розчинонасоса, були використані при проектуванні вертикального диференціального розчинонасоса з кулачковим приводом плунжера (рис.1), який працює таким чином. При обертанні кулачка 3 рамка 4 з роликами 8 надає важелю 9 коливання навколо опори 10, і проточний плунжер 5 здійснює зворотно-поступальний рух. При ході плунжера вгору розчин через відкритий клапан 6 усмоктується в камеру 1. Одночасно розчин із компенсаційної камери 2 витискується у нагнітальний патрубок. При ході плунжера вниз клапан 6 закривається, і розчин, відкриваючи клапан 7, перетікає з камери 1 у камеру 2. При цьому одна частина цього розчину йде на заповнення камери 2, що збільшується, а решта - витискується в нагнітальний патрубок. Площі поперечного перетину нижньої і верхньої частин плунжера співвідносяться як 2:1, забезпечуючи диференціальний принцип дії насоса і подачу розчину в нагнітальний патрубок за обидва ходи плунжера рівними порціями. Для рівномірної подачі розчину плунжер рухається із постійною швидкістю впродовж більшої частини кожного напівциклу. Режим руху плунжера визначається профілем кулачка і повинен, з одного боку, забезпечувати постійну швидкість руху плунжера й рівномірну подачу розчину, а з другого - створювати безударну, плавну роботу привода з помірними динамічними навантаженнями під час зміни напряму руху.

Основним критерієм для оптимізації руху на перехідних ділянках є величина максимально допустимого прискорення, при якому величина динамічних навантажень, що виникають при зміні напряму руху, буде не більше ніж 10% від номінального робочого навантаження.

Сплеск прискорень обмежується конструктивним забезпеченням поблизу від найменшого й найбільшого радіусів кулачка перехідних ділянок, на яких прискорення поступово змінюється від 0 до максимуму при гальмуванні і, навпаки, при розгоні плунжера до сталої швидкості руху. Найбільш сприятливим режимом руху робочого органа розчинонасоса є комбінований закон руху, при котрому поєднується рівноприскорений рух при переході через "мертві" точки (ділянки 0-1", 2"-3", 4"-0 рис. 2) з подальшою плавною зміною прискорення (ділянки 1"-1, 2-2", 3"-3, 4"-4) та забезпечення рівномірного руху на більшій частині ходу плунжера (ділянки 1-2, 3-4).

Закон руху роликової рамки в межах ділянки зміни прискорення визначається за умови мінімізації витрат динамічної потужності шляхом розвязання рівняння Ейлера.

У третьому розділі „Теоретико-експериментальні дослідження робочих процесів розчинонасоса” подані результати експериментальних досліджень для підтвердження достовірності запропонованих гіпотез, кількісної оцінки властивостей перекачуваного розчину, визначення та обґрунтування раціональних конструктивних параметрів розчинонасоса з комбінованим законом руху робочого органа.

Для оцінювання поведінки розчинів під дією розрідження або надмірного стиснення використовувалися свіжо приготовані вапняно-піщані розчини марки 1:3 різної рухомості.

Аналіз одержаних результатів свідчить про наявність граничного рівня стиснення розчинів. Максимальний рівень стиснення малорухомих розчинів помітно вищий, ніж розчинів більшої рухомості, що вказує на більший вміст повітря в останніх. Різниця в характері обємного розширення розчинів повязана з різним утриманням води і нерозчиненого повітря. Експериментальні дані обємного розширення розчинів різної рухомості узгоджуються із висунутими гіпотезами й розробленими на їх основі математичними залежностями (1) та (2), що підтверджується збіжністю відповідних кривих 1 і 2 на рис. 3, б для кожного випадку, й дозволяють установити величину відносного обємного розширення розчину при певному рівні тиску всмоктування.

Визначення реологічних характеристик будівельних розчинів - граничного напруження зсуву і коефіцієнта структурованої вязкості виконувалося згідно із запропонованим та теоретично обґрунтованим механізмом взаємодії кульки з розчином шляхом вимірювання зусилля початкового зрушення кульки, а також швидкості її руху в розчині під дією фіксованої сили. Одержані нами значення параметрів пружних і реологічних властивостей розчинів різної рухомості, наведені в таблиці, дають можливість подальшого вивчення механізмів взаємодії потоку перекачуваного середовища з вузлами гідравлічної частини розчинонасоса.

Таблиця. Кількісні характеристики пружних і реологічних властивостей вапняно-піщаних будівельних розчинів марки 1:3 різної рухомості

Рухомість, ОК, см Вміст повітря, , % Коефіцієнт розчинності , Па , Па·с

8 3,50 0,0120 607...610 29...30

10 2,00 0,0098 473...479 15...16

12 1,44 0,0092 300...303 11...12

Для можливості прогнозування руху кульки клапана і встановлення функціональних залежностей силових факторів, діючих на неї, зокрема сили взаємодії з потоком розчину, проведено багатофакторний аналіз числових значень коефіцієнтів вязкого тертя середовища та лобового опору кульки . У результаті нами було встановлено наступні функціональні залежності: , (13)

, (14) де - подача через клапан, м3/с; - діаметр кульки, м; - коефіцієнт структурованої вязкості, Па·с; - висота підйому кульки, м; - діаметр навколоклапанної камери, м; - діаметр отвору сідла, м.

Одержані результати підтверджують, що процес взаємодії кульки клапана з потоком розчину характеризується гідравлічним радіусом клапанної щілини і значною мірою залежить від висоти розташування кульки над сідлом, а коефіцієнт вязкого тертя при обтіканні бокової поверхні кульки клапана - від швидкості й консистенції потоку. При зростанні швидкості потоку величина коефіцієнта зменшується, що пояснюється послабленням звязків між структурними складовими розчинів як при підвищенні швидкості потоку, так і при збільшенні його рухомості.

Із використанням цих залежностей розглянуто робочий процес клапанного вузла розчинонасоса з урахуванням консистенції розчину, конструкції гідравлічної частини розчинонасоса та закону руху робочого органа і визначено величини кутів закриття всмоктувального та нагнітального клапанів.

Одержані розрахункові значення кутів закриття клапанів дають можливість визначити обєм зворотних витоків розчину при різних режимах руху робочого органа і рухомості перекачуваних розчинів, за якими можна розрахувати коефіцієнт корисної дії клапанів і призначити сприятливий режим руху.

Фактичний обємний ККД розчинонасоса визначався за допомогою експериментальної установки, яка імітувала максимально наближені до виробничних умови його роботи. Результати цих досліджень, є підтвердженням необхідності урахування пружних властивостей розчинів при оцінюванні рівня обємних втрат у розчинонасосі, особливо у разі перекачування сумішей зниженої рухомості, і свідчать про придатність розробленої методики розрахунку обємного ККД розчинонасоса з урахуванням пружних властивостей перекачуваного середовища.

Аналіз впливу комбінованого закону руху робочого органа, проведений на основі результатів вимірювань і розрахунків обємного ККД розчинонасоса, показує те, що збільшення прискорення плунжера поблизу "мертвих" точок приводить до зменшення обємних втрат при перекачуванні розчину ОК 8 см за рахунок значного скорочення часу закриття клапанів. Для розчинів ОК 10...12 см обємні втрати при збільшенні прискорення плунжера зростають, що зумовлене незначним зменшенням кутів закриття і різким збільшенням швидкості зворотних витоків. Різниця між графіками ККД клапанів і експериментальним ККД для розчину ОК 8 см пояснюється проявом пружних властивостей малорухомого розчину.

Вивчення зміни тиску в робочих камерах насоса протягом робочого циклу вказує на стабільний рівень тиску нагнітання протягом більшої частини робочого ходу і забезпечення стійкої малоімпульсної подачі розчинів низької рухомості.

У розділі 4 „Впровадження результатів дослідження у виробничій практиці” обґрунтовано методику визначення основних параметрів розчинонасосів із комбінованим законом руху робочого органа і наведено технічну характеристику створеного дослідного зразка.

У ході випробувань розробленого розчинонасоса на будівельному майданчику в складі штукатурної станції його конструкція забезпечила ефективність перекачування будівельних вапняно- і цементно-піщаних розчинів різної рухомості трубопроводами та механізованого їх нанесення на оброблювані поверхні при проведені штукатурних робіт і утворенні самовирівнювальних підлог. Робота розчинонасоса отримала позитивну оцінку будівельників. За результатами випробувань насос рекомендований для виготовлення дослідної партії.

Висновки

1. Аналіз літературних джерел та виробничого досвіду використання розчинонасосів показує, що на рівні обємного ККД і пульсацію подачі можуть впливати пружні властивості будівельних розчинів. Але відсутність науково-обґрунтованих параметрів цих властивостей обмежує можливості підвищення ефективності створюваних розчинонасосів.

2. На основі досліджень пружних та реологічних властивостей перекачуваних розчинів вивчені робочі процеси в гідравлічній частині розчинонасоса, розроблені шляхи підвищення обємного ККД і методика розрахунку цього показника для насосів, що проектуються.

3. Теоретично обґрунтовані й експериментально визначені реологічні характеристики розчинів різної рухомості та параметри взаємодії кульок клапанів із потоком перекачуваного середовища - коефіцієнти лобового опору та вязкого тертя і на їх основі запропоновані рекомендації до вдосконалення конструктивних параметрів кульових клапанів розчинонасосів.

4. На основі встановлених закономірностей взаємодії перекачуваного середовища з елементами насосної колонки розроблений, виготовлений та досліджений в лабораторних і виробничих умовах експериментальний зразок диференціального розчинонасоса з кулачковим приводом проточного плунжера, який підтвердив його працездатність та підвищену техніко-економічну ефективність.

5. На основі законів Генрі й Бойля - Маріотта встановлені додаткові закономірності кількісного оцінювання розширення або стискування розчинів за рахунок виділення та розширення або розчинення та стиснення повітря, яке міститься у розчині. Показано, що перехід дуже дрібних пухирців повітря у розчинений стан при підвищенні зовнішнього тиску і зворотне його виділення при зниженні тиску здійснюється дуже швидко, що надає розчинам пружних властивостей.

6. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено, що кількість пухирцевого повітря в розчинах залежить від їх рухомості: чим нижча рухомість, тим більший вміст повітря. Встановлено, що розчини при ОК 8 см містять до 3,5 % вільного повітря, а при ОК 12 см - лише 1,5 %.

7. Із використанням дослідного зразка виконані дослідження обємного ККД при перекачуванні розчинів різної рухомості. Показано, що рівень обємного ККД суттєво залежить від рухомості розчинів: чим вона менша, тим нижче обємний ККД. Установлено, що експериментальні залежності обємного ККД добре збігаються з теоретичними кривими, отриманими з урахуванням пружних властивостей розчинів.

8. Запропонований профіль кулачка забезпечує комбінований закон руху плунжера, що надає розчинонасосові рівномірну подачу протягом більшої частини циклу при помірних динамічних навантаженнях.

9. Дослідження впливу прискорення плунжера поблизу "мертвих" точок показали, що зростання прискорення позитивно впливає на ефективність спрацьовування кульових клапанів і рівень обємного ККД насоса.

10. Економічний ефект від упровадження розчинонасоса у будівельне виробництво становить 1424 грн. за рік.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Направления конструирования средств малой механизации штукатурных работ / А. Г. Онищенко, В. Б. Надобко, Б. О. Коробко, Н. В. Шаповал // Прогресивна техніка і технологія машинобудування, приладобудування і зварювального виробництва: Праці Міжнародної науково-технічної конференції, присвяченої 100-річчю механіко-машинобудівного і 50-річчю зварювального факультетів, 25-28 травня 1998 р. - Том 1. - Київ: Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, 1998. - С. 94-99. (Особистий внесок здобувача: аналіз умов роботи розчинонасосів та впливу властивостей розчинів на процес перекачування).

2. Малоимпульсный дифференциальный растворонасос с кулачковым приводом / А. Г. Онищенко, В. У. Устьянцев, Б. О. Коробко, Н. В. Шаповал // Прогресивна техніка і технологія машинобудування, приладобудування і зварювального виробництва: Праці Міжнародної науково-технічної конференції, присвяченої 100-річчю механіко-машинобудівного і 50-річчю зварювального факультетів, 25-28 травня 1998 р. - Том 1. - Київ: Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, 1998. - С. 237-242. (Особистий внесок здобувача: розроблена конструктивна схема розчинонасоса та запропонований спеціальний профіль кулачка, який забезпечує рівномірну подачу при помірних динамічних навантаженнях).

3. Коробко Б. О. Оптимізація профілю кулачка приводу вертикального диференціального розчинонасоса // Збірник наукових праць (галузеве машинобудування, будівництво) / Полт. держ. техн. ун-т ім. Юрія Кондратюка. - Вип. 3. - Полтава: ПДТУ, 1998. - С. 11-22.

4. Онищенко О. Г., Васильєв А. В., Коробко Б. О. Вплив обємного розширення розчину на ефективність роботи розчинонасоса // Збірник наукових праць (галузеве машинобудування, будівництво) / Полт. держ. техн. ун-т ім. Юрія Кондратюка. - Вип.4. - Полтава: ПДТУ, 1999. - С. 3-9. (Особистий внесок здобувача: обґрунтовано вплив вмісту повітря на рівень розширення будівельних розчинів при зниженні тиску).

5. Кукоба А. Т., Коробко Б. О., Васильев А. В. Изменение объема растворной смеси при перекачивании растворонасосом // Механизация строительства. - 2000. - № 3. - С. 26-29. (Особистий внесок здобувача: проведення експериментів та аналіз їх результатів для розчинів різної рухомості).

6. Онищенко О. Г., Кукоба А. Т., Коробко Б. О. Визначення коефіцієнта наповнення робочої камери розчинонасоса з комбінованим законом руху плунжера // Збірник наукових праць (галузеве машинобудування, будівництво) / Полт. держ. техн. ун-т ім. Юрія Кондратюка. - Вип. 5. - Полтава: ПДТУ, 2000. - С. 3-14. (Особистий внесок здобувача: обґрунтований механізм недозаповнення робочої камери насоса при всмоктуванні).

7. Онищенко О. Г., Васильєв А. В., Коробко Б. О. Взаємодія кульки клапана розчинонасоса з потоком перекачуваного розчину // Автомобильный транспорт: Сб. научн. трудов / Харьковский государственный автомобильно-дорожный технический университет. - Выпуск 5 / Совершенствование машин для земляных и дорожных работ. - Харьков: ХДТУ, 2000. - С. 116-118. (Особистий внесок здобувача: виконані експериментальні дослідження взаємодії кульки клапана з розчинами різної рухомості).

8. Онищенко О. Г., Васильєв А. В., Коробко Б. О. Визначення реологічних характеристик розчинів, перекачуваних розчинонасосами // Збірник наукових праць (галузеве машинобудування, будівництво) / Полт. держ. техн. ун-т ім. Юрія Кондратюка. - Вип. 6. - Полтава: ПДТУ, 2000. - С. 6-11. (Особистий внесок здобувача: експериментально визначені реологічні характеристики - структурованої вязкості й граничного напруження зсуву).

9. Онищенко А. Г., Васильев А. В., Коробко Б. О. Методика учета содержания воздуха в строительных растворах для повышения эффективности их транспортирования по трубопроводам // Механизация строительства. - 2000. - № 9. - С. 23-25. (Особистий внесок здобувача: встановлена залежність між максимальним стисненням будівельних розчинів і вмістом в них вільного повітря).

10. Онищенко А. Г., Васильев А. В., Коробко Б. О. Работа шарового клапана в проточном плунжере дифференциального растворонасоса // Проблемы создания новых машин и технологий. Научные труды КГПУ. Вып. 1/2001 (10). - Кременчуг: КГПУ, 2001. - С. 466-471. (Особистий внесок здобувача: створена математична модель роботи кульового нагнітального клапана).

11. Онищенко О. Г., Васильєв А. В., Коробко Б. О. Вивчення руху кульки вільнодіючого клапана диференціального розчинонасоса // Збірник наукових праць (галузеве машинобудування, будівництво) / Полт. держ. техн. ун-т. ім. Юрія Кондратюка. - Вип. 7. - Полтава: ПДТУ, 2001. - С. 3-8. (Особистий внесок здобувача: експериментально досліджений робочий процес кульового нагнітального клапана).

12. Пат. 98021903 Україна, МКИ F 04B 15/02. Малоімпульсний насос / О.Г.Онищенко, Б.О. Коробко, В.У.Уст"янцев. Заявл. 14.04.98; Опубл. 15.02.01. Бюл. №1. (Особистий внесок здобувача: запропонована конструктивна схема привода розчинонасоса).

13. Рішення про видачу патенту України за заявкою № 98031220. Малоімпульсний насос / О.Г.Онищенко, Б.О. Коробко, В.У.Уст"янцев. - Пріоритет 10.03.98 р. (Особистий внесок здобувача: розроблена конструкція розчинонасоса і профіль його кулачка).