Пам’ять як необхідна передумова творчої діяльності. Дослідження закономірностей розвитку творчості, як вирішальної умови для підвищення продуктивності музичної пам’яті в студентів музичних факультетів. Феномен музичної пам’яті, її історичні приклади.
Память - необхідна передумова будь-якої творчої діяльності. Можливість і необхідність вдосконалення памяті досліджували Г. Римським-Корсаковим, “музична память, так само, як і память взагалі, відіграючи важливу роль у галузі будь-якої розумової праці, складніше піддається штучним способам розвитку і примушує більш-менш примиритися з тим, що є у кожного субєкта від природи [7, с. Раціоналізувати запамятовування музики, підвищити його продуктивність і покращити якість - такі актуальні завдання педагогіки музичної памяті, проблема в її суто практичній рефлексії (плануванні, застосуванні, реалізації). О. Він надав ґрунтовну характеристику кожному з перерахованих видів памяті, а саме: музично-слухова память - це здатність запамятовувати мелодію, гармонію, тембр і ритм музичного твору; музично-інтонаційна память - це здатність запамятовувати інтонаційну сферу музичного твору; музично-ритмічна память - це злиття в одне ціле слухових і мязових властивостей запамятовування; мязова память - можливість запамятовувати піаністичні рухи, які відтворюють звукові уявлення; слухо-моторна память - це специфічна виконавська ігрова память, яка на основі музично-слухових уявлень дає змогу запамятати рухи, їх напрямок, розмір та швидкість, а також такі відчуття, як довготу, послідовність і міру напруги мязів; зорова память - це властивість запамятовувати картину як нотного тексту, так і піаністичних рухів, оскільки вони повязані з ускладненням клавіатурного простору; емоційна память - це здатність памяті фіксувати характер самої музики, її емоційний стан та ступінь інтенсивності переживання; інтелектуальна память - це здатність памяті сприймати, утримувати й обробляти поняття та логічні категорії, які відносяться до матеріалу, структури твору й техніки його виконання (тональності, модуляції, динамічний та драматургічний виконавський план, властивості фактури, голосоведіння, ігрові особливості тощо); емоційно-інтелектуальна память - це така властивість памяті, яка неначе перетворює музичні переживання в ігровій дії, вона виконує функції диригента і суфлера, які підказують слуху та рукам, що і як потрібно зіграти.
Список литературы
1. Алексеев А. Методика обучения игре на фортепиано / А. Алексеев. - М, 1978. - 34 с.
2. Гольденвейзер А. Фортепианная игра. Ответы на вопросы о фортепианной игре / А. Гольденвейзер. - М., 1979. - 224 с.
3. Гофман И. Фортепианная игра. Ответы на вопросы о фортепианной игре / И. Гофман. - М., 1961. - 224 с.
4. Дарбінь Ю. Музична память та деякі методики запамятовування : дипломний реферат / Ю. Дарбінь. - К., 2006. - 20 с.
5. Маккиннон Л. Игра наизусть / Л. Маккиннон. - Л., 1967. - 83 с.
6. Петрушин В. Музыкальная психология / В. Петрушин. - М., 1997. - 256 с.
7. Савшинский С. Пианист и его работа / С. Савшинский. - М.-Л., 1961. - 47 с.
8. Цыпин Г. Музыкант и его работа : проблемы психологии творчества / Г. Цыпин. - М., 1988. - 340 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
