Дослідження принципу верховенства права в Конституції України - Курсовая работа

Перші два значення являють собою формальну характеристику принципу верховенства права, до якої входять наступні елементи: відповідальність людини тільки на підставі порушення позитивних правових норм; прийняття правових актів згідно з нормативно встановленими повноваженнями та процедурами; діяльність державних органів на підставі правових норм та у правових формах; відсутність дискреційних повноважень у державних органів, що застосовують кримінальний закон; дія органів виконавчої влади щодо громадян уповноважується правом та здійснюється у правовій формі; рівність перед законом; право на судове слухання та вільний доступ до судів, гарантія процесуальних прав людини; принцип юридичної чіткості та законності; заборона ретроактивного законодавства та інше. Слід зауважити, що цей принцип (держава має діяти згідно з правом та підпадати під його дію), з формальної точки зору, може бути дотриманий у демократичній державі, а також у державі, якою керує олігархія, аристократія або одноосібний диктатор. Як вважає дослідник, принцип верховенства права дістає свою конкретизацію у таких складових: u принципі мінімальної достатності правового регулювання (право має діяти лише там, де інші регулятори є неефективними; забезпечувати формальну рівність людей та змістовну рівність у межах, в яких право взагалі здатне здійснювати цю рівність, наприклад запобігання від дискримінації; має поширюватися на всі однорідні суспільні відносини; відображати найвищі моральні цінності суспільства, досягнуті стандарти свободи та справедливості; захищати права меншості; відкривати простір для ініціативи вільної діяльності громадян); u принципі відносної самостійності права щодо судової та виконавчої влади (органи виконавчої та судової влади визнають відносну самостійність права; вони не формально застосовують закон, а в певних межах використовують правові ідеали та правові ідеї; принцип верховенства права означає не тільки верховенство його формальних джерел - Конституції та закону, а й визнання природного права як безпосереднього регулятора суспільних відносин у вигляді правових Ідей правди, справедливості, моралі, рівності тощо); У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд має застосовувати закон, який регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).Дослідивши принцип верховенства права в Конституції України, можна зробити наступні висновки: Принцип верховенства права є відносно новим для вітчизняної юриспруденції. І хоча цей принцип і офіційно закріплено в частині першій статті 8 Конституції України, він і досі залишається належним чином не осмисленим як правовою теорією, так і юридичною практикою, що породжує різні його інтерпретації. Поняття верховенства права може бути розкрито лише за умови розрізнення права і закону та у звязці з правами людини. На сьогодні актуальною є постановка питання про розробку та впровадження нових механізмів реалізації принципу верховенства права та приведення до ладу вже існуючих «складових» принципу верховенства права, що у сукупності складають як механізм забезпечення цього принципу так і його гарантію. Для того, щоб віднайти нові та запустити вже існуючі механізми забезпечення принципу верховенства права, слід відійти від застарілого правового мислення та сформувати сучасне непозитивне мислення, що базується на природному типі праворозуміння, яке не обмежується трактуванням права як системи норм, встановлених або санкціонованих державою, а розглядає його як загально гуманістичну цінність, інститут, що стоїть на сторожі особистості, її прав і свобод, силу, здатну «приборкати» саму владу, захистити громадянина від її свавілля.

Дослідивши принцип верховенства права в Конституції України, можна зробити наступні висновки: Принцип верховенства права є відносно новим для вітчизняної юриспруденції. І хоча цей принцип і офіційно закріплено в частині першій статті 8 Конституції України, він і досі залишається належним чином не осмисленим як правовою теорією, так і юридичною практикою, що породжує різні його інтерпретації. Це не сприяє активному використанню названого принципу практикуючими юристами-адвокатами, суддями тощо при розгляді складних юридичних справ, що стосуються, передусім, захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Поняття верховенства права може бути розкрито лише за умови розрізнення права і закону та у звязці з правами людини. Право як універсальний регулятор суспільних відносин панує над державою, адже право є первинним, а держава вторинною. Держава не створює і не змінює право, вона лише здатна надавати йому формальної визначеності.

На сьогодні актуальною є постановка питання про розробку та впровадження нових механізмів реалізації принципу верховенства права та приведення до ладу вже існуючих «складових» принципу верховенства права, що у сукупності складають як механізм забезпечення цього принципу так і його гарантію.

Для того, щоб віднайти нові та запустити вже існуючі механізми забезпечення принципу верховенства права, слід відійти від застарілого правового мислення та сформувати сучасне непозитивне мислення, що базується на природному типі праворозуміння, яке не обмежується трактуванням права як системи норм, встановлених або санкціонованих державою, а розглядає його як загально гуманістичну цінність, інститут, що стоїть на сторожі особистості, її прав і свобод, силу, здатну «приборкати» саму владу, захистити громадянина від її свавілля. Лише за цієї умови втілення принципу верховенства права стане можливим.

Не викликає сумнівів, що головним принципом правової демократичної держави є закріплений частиною першою ст. 8 Конституції України принцип верховенства права. В той же час навіть нині нагальною є потреба напрацювання чіткого і нескладного до сприйняття визначення верховенства права, встановлення його звязків з принципами верховенства Конституції та законів, правами людини тощо.

Принцип верховенства права є «мегапринципом», що можна розглядати як верховенство загальновизнаних принципів і норм, верховенство правового закону, а характеризуючи його за призначенням як верховенство прав людини в їх природному розумінні

Забезпечення в Україні верховенства права стає останнім часом однією з найнагальніших проблем вітчизняної юриспруденції - як практичної, так і теоретичної.

Відчутним імпульсом для її актуалізації стало, як констатується у літературі, рішення Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 3 грудня 2004 року стосовно результатів голосування по виборах Президента України. Чимало коментаторів цього акта вважають його яскравим прикладом юридичного рішення, ухваленого безпосередньо на підставі принципу верховенства права.

Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1996. - №30. - ст. 141.

Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР. - Відомості Верховної Ради. - 1997. - №40. - С. 263.

Бурлай Е. Нормы права и правоотношения в социалистическом обществе. [Текст] / Е. Бурлай // Киев: Наукова думка, 1987. - С. 23.

Заєць А.П. Принцип верховенства права (теоретико-методологічне обґрунтування) [Текст] / А.П. Заєць // Вісник Академії правових наук України. - 1998. - №1 (12). - С. 3-15.

Козюбра М. Правовий закон: проблема критеріїв [Текст] / М. Козюбра // Вісник Академії правових наук. - 2003. - №2 (33) - №3 (34). - С. 95

Коментар до Конституції України [Текст] // Київ: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. - С. 41.

Кудрявцев В.Н., Лукашева Е.А. Социалистическое правовое государство [Текст]/ В.Н. Кудрявцев, Е.А. Лукашева // Социалистическое правовое государство. Проблемы и суждения. - М., 1989. - С. 73.

Кузнєцова Н. Верховенство права і правозаконність [Текст] / Н. Кузнєцова // Юрид. журн. - 2005. - №11. - С. 112-113.

Марчук Є. Мета правосуддя і права людини [Текст] / Є. Марчук // Голос України, 1998. - №240. - С. 56.

Погорілка В.Ф Конституційне право України: Підручник для вузів [Текст] / В.Ф. Погорілка // 2-вид., допрац. - К.: Наукова думка, 2000. - С. 173.

Рабінович П. Громадянське суспільство і правова держава (загальнотеоретичні міркування) [Текст] / П. Рабінович // Українське право, 1996. - №3. - С. 31.

Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов [Текст] / О.Ф. Скакун // Харьков: Консум, 2000. - С. 151.

Солоненко І. Посилення співпраці між Україною та ЄС щодо утвердження верховенства права в Україні: Аналітична доповідь та рекомендації [Текст] /І. Солоненко // К.: К.І.С., 2006. - С. 23-58.

Текст стенограми засідання Верховної Ради України №100 від 21.06.96. [Текст] - №21069605.100. - Частина 3. - С. 46.

Тодики Ю.М. Конституційне право України: Підручник для студентів вищих навчальних вкладів [Текст] / Ю.М. Тодики, В.С. Журавського // К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. - С. 242.

Шаповал В. Верховенство закону як принцип Конституції України [Текст] / В. Шаповал // Право України. - 1999. - №1. - С. 5.

Шемшученко Ю. Теоретичні засади концепції розвитку законодавства України [Текст] / Ю. Шемшученко // Право України. - 1996. - №8. - С. 3

Размещено на