Загальна характеристика досліджуваних країн. Географічне розташування та забезпеченість природними ресурсами. Демографічні і макроекономічні показники. Дослідження тенденцій взаємної торгівлі товарами і послугами. Показники загального експорту та імпорту.
При визначенні структури СЕ використовуються такі критерії: рівень економічного розвитку (НД або ВВП на душу населення), соц.-економічна структура господарства (власність), тип економічного росту, рівень і критерії ЗЕ зв‘язків. За рівнем ВВП на душу населення (Світовий Банк) розрізняють: розвинуті (більше 6000$), середньо розвинуті (2400$-6000$), слабо розвинуті (800$ - 2400$), найменш розвинуті країни (до 800$). Міжнародна економіка визначалась як сукупність національних економік. В 30-х рр.. виникає позиція: МЕ - сукупність міжнародних економічних відносин (МЕВ). При виділенні їх використовується багато критеріїв: * рівень економічного розвитку (ВВП на душу населення, або ВНП на душу населення);Сусідні країни (починаючу з півночі) - Польща має державний кордон з сімома країнами Європи: на північному сході вона межує з Росією (Калінінградська область) та Литвою, на сході - з Білоруссю та Україною, на півдні - з Чехією та Словаччиною, на заході - з Німеччиною. На півночі Польща омивається водами Балтійського моря. Чеська Республіка - держава на території Європи, що межує на півночі і заході з Німеччиною, на північному сході - з Польщею, на південному сході - зі Словаччиною, на півдні - з Австрією. Німеччина межує на півночі з Данією (68 км), на заході - з Нідерландами (577км), Бельгією (167км), Люксембургом (138км) та Францією (451 км), на півдні - Швейцарією (334 км), Австрією (784 км) і Чехією (646 км), а на сході - з Польщею (456 км). Станом на 2000 р у країні є 112 родов. вугілля з ресурсами 61500 млн. т .Серед енергетичних ресурсів найбільше значення має камяне вугілля (ресурси 64,9 млрд т на глибині до 1000 м, 1999).При міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Адаптація польського законодавства і уряду до стандартів ЄС, а також приплив коштів зі структурних спільнот надали головний с і готувалася до проблем загального європейського ринку. Завдяки стабільній основі польської економіки, стійкої фінансової і грошово-кредитної політики, без прямої участі в субстандартних кредитах, Польща виявилася менш сприйнятливою до економічних потрясінь в 2009 році, ніж інші країни ЄС. Польща в повній мірі використала свої можливості. В географічній структурі експорту перевага належить країнам з розвиненою ринковою економікою (77,3%), передусім, членам Євросоюзу (найбільші торговельні партнери - Німеччина, Словаччина, Австрія, Британія).Найбільш важливе значення для розвитку економіки Чехії має її членство в ЄС, СОТ, ОЕСР, а також участь в роботі МВФ . На Чехію, як на члена ЄС, повністю поширюються двосторонні та багатосторонні, а також регіональні торговельні угоди, укладені Євросоюзом, у тому числі, преференційні угоди. З моменту членства Чеської Республіки в ЄС, будучи членом СОТ, Чехія не виступає у цій міжнародній економічній організації самостійно, оскільки єдина зовнішньоторговельна політика ЄС формується в Брюсселі. ЧР зацікавлена в подальшому зниженні тарифів і лібералізації регулювання нетарифних заходів у сфері торгівлі промисловими товарами у розвинених країнах і країнах, які розвиваються; усуненні тарифних барєрів, що перешкоджають чеським підприємствам у просуванні їх продукції на закордонні ринки. У торгівлі сільськогосподарської продукцією Чехія вважає важливим досягти згоди про належний рівень підтримки сільгоспвиробників в окремих країнах.У 1997 було перевезено 386 млн т вантажів, з них залізницями 224 млн, автомобільним транспортом - 96 млн, трубопровідним - 34 млн, морським - 24 млн, річковим - 8 млн т.За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A.]: ВВП - $ 470 млрд. Темп зростання ВВП - 4,8 %. Згідно із законом про приватизацію, прийнятим літом 1990, були створені центральне агентство, що керувало процесом приватизації, і міністерство у справах власності. Швидке зростання приватного сектора почалося вже у 1989: виникли малі і середні фірми, а також особисті підприємства («мала приватизація»). У 1992 частка несільськогосподарського приватного сектора у валовому внутрішньому продукті (ВВП) становила 45 %, в тому числі в промисловості - 31 %, в будівництві - 78 % і в торгівлі - біля 91 %. Більш успішно йшла мала приватизація: у 1990 до приватного сектора були передані 35 тис. малих підприємств.
План
Зміст
Анотація
Annotation
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика досліджуваних країн
1.1 Географічне розташування та забезпеченість природними ресурсами (площа загальна і площа суходолу, вихід до моря, сусідні держави, обсяг водних, лісових, мінеральних ресурсів, наявність руд кольорових металів, енергетичних джерел тощо)
1.2 Демографічні показники (загальна кількість населення, кількість працездатного та економічно активного населення, розподіл за статтю, рівень безробіття тощо)
1.3 Основні макроекономічні показники (валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), ВВП на душу населення, показники бюджету, розмір державного боргу, рівень інфляції)
Розділ 2. Дослідження тенденцій взаємної торгівлі товарами і послугами
2.1 Динаміка показників загального експорту та імпорту (окремо за товарами і послугами), з виділенням основних товарних груп
Розділ 3. Аналізування неторгових міжнародних відносин
Висновки
Список використаної літератури
Вывод
Польща - індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти -Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня. У 1997 було перевезено 386 млн т вантажів, з них залізницями 224 млн, автомобільним транспортом - 96 млн, трубопровідним - 34 млн, морським - 24 млн, річковим - 8 млн т.За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A.]: ВВП - $ 470 млрд. Темп зростання ВВП - 4,8 %. ВВП на душу населення - $19 000. Прямі закордонні інвестиції - $ 3,9 млрд. Імпорт (нафта і нафтопродукти, прокат чорних металів і сталь, залізняк, металообробні станки, пшениця, бавовна) - $ 34,3 млрд. (г.ч. Німеччина - 19,0 %; Італія - 7,9 %; Франція - 6,5 %; Росія - 5,4 %; Великобританія - 4,7 %). Експорт (палива, сировина і напівфабрикати, станки і машини, промислове і транспортне обладнання, одяг і господарські товари) - $ 28,6 млрд. (г.ч. Німеччина - 36,0 %; Італія - 5,8 %; Росія - 5,6 %; Нідерланди - 4,7 %; Франція - 4,6 %).
У 1980-х роках уряд послабив контроль за діяльністю підприємств. Л.Бальцерович розробив стратегію економічних реформ, що складалася з двох етапів. Протягом першого етапу, реалізованого восени 1989, уряд встановив контроль над бюджетом і скорегував деякі диспропорції в цінах, створив систему дотацій по безробіттю і розробив юридичну основу процедури банкрутства. Державний сектор (включаючи кооперативи) в 1989 охоплював 90 % виробництва і 85 % капіталовкладень. За планом Бальцеровича приватизація здійснювалася шляхом прискореного акціонування державного сектора і продажу підприємств. Другий етап почався 1 січня 1990 і включав різке скорочення дефіциту бюджету, реформу податкової системи, обмеження монетарного курсу, лібералізацію більшості цін, девальвацію злотих і різке скорочення темпів індексації заробітної плати. Згідно із законом про приватизацію, прийнятим літом 1990, були створені центральне агентство, що керувало процесом приватизації, і міністерство у справах власності. Швидке зростання приватного сектора почалося вже у 1989: виникли малі і середні фірми, а також особисті підприємства («мала приватизація»). У 1992 частка несільськогосподарського приватного сектора у валовому внутрішньому продукті (ВВП) становила 45 %, в тому числі в промисловості - 31 %, в будівництві - 78 % і в торгівлі - біля 91 %. Приватизація великих підприємств викликала менший інтерес з боку потенційних покупців і активний опір з боку робітників. До 1992 були акціоновані тільки 501 з 8841 підприємств, і лише 76 були придбані за ринковими цінами вітчизняними або іноземними покупцями. Процес приватизації великих підприємств в П. протікав повільно і суперечливо. До кінця 1996 була здійснена приватизація лише 1895 великих підприємств з 8841, що існували в 1989. Більш успішно йшла мала приватизація: у 1990 до приватного сектора були передані 35 тис. малих підприємств. У 1990 уряд оголосив програму «масової приватизації» для декількох сотень найбільших державних підприємств; однак до реалізації цієї програми не приступали аж до 1996 через численні поправки і доповнення. У основі цієї приватизації лежала роздача громадянам ваучерів, які являли собою акції на власність в 15 національних інвестиційних фондах, між якими і розподілялися акції підприємств, що приватизуються. До кінця листопада 1996 цією програмою було охоплено 90 % населення.На 1996, трудові ресурси Польщі становили 22 млн чол., або 57 % населення. Приватний сектор нараховував понад 65 % всіх зайнятих.
Робоча сила в Польщі - одна з найбільш молодих в Європі: біля 60 % зайнятих мають вік до 40 років. Із загального числа зайнятих у 11 % вища, у 66 % - середня освіта. У кінці 1995 в сільському господ. було 26,5 % всіх зайнятих, в промисловості - 25 % (3,5 % в харчовій, 2,5 % - в гірничодобувній, 5,2 % - в машинобудуванні), 12,7 % - в торгівлі, 5,7 % - в будівництві і 5 % - на транспорті.
У 1997 ВВП Польщі становив 135,8 млрд дол., або 6406 дол. на душу населення. У 1998 національний прибуток зріс на 6,3 %, обсяг інвестицій - на 22,8 %, сумарні вкладення іноземних капіталів - на 25 млрд дол. У 2000 р. ВВП зріс до 149,8 млрд дол. Промисловість у 1998 давала 40 % ВВП; сфера послуг - 54 %, сільське господарство - 6 %. Якщо в 1989 на приватний сектор припадало 18 % ВВП, то у 1996 - 65 %, в тому числі 52 % вартості всієї промислової продукції, понад 90 % продукції роздрібної торгівлі, сільського господарства, автотранспорту і будівництва. Число приватних підприємств в Польщі збільшилося з 0,5 млн в 1988 до 1,8 млн в 1995, а підприємств з участю іноземного капіталу - з 1,6 тис. в 1988 до 25 тис. в 1996.
На 1993, орні землі Польщі становили 47 % всіх площі країни (приблизно 18 млн га), пасовища - 13 % і ліси - 29 %. У 1989 1/5 земельних угідь належала державі, інша земля знаходилася в руках приватних осіб. Державні господарства зосереджені в основному в західних і південних воєводствах. Міняється структура посівних площ: збільшується обробіток картоплі і технічних культур за рахунок скорочення посівів зернових. У результаті Польща вимушена ввозити значну кількість зерна. У 1950 зернові займали 63,6 % площ, що обробляються, в 1992 - тільки 46 %. Вирощують: пшеницю, жито, цукровий буряк, картоплю та інш. Польща є найбільшим у світі експортером яблучних консервів і займає видне місце у виробництві компотів, свіжозаморожених смородини, капусти і моркви. Країна дає 16 % європейського збору картоплі і 5 % - цукрового буряка. У 1996 в Польщі було 8 млн голів великої рогатої худоби, молока вироблялося 12 млрд л. Поголівя свиней досягло 20 млн. Розводять домашню птицю: курчат і курей (45 млн у 1996, 76 млн. - у 1980), качок 7 млн, індичок - 1 млн. У приватному сільському господарстві кінь залишається важливою тягловою силою, хоч число тракторів різко зросло - майже з нуля в 1956 до 1211,6 тис. одиниць в 1995. Важлива галузь господарства - морське рибальство, лісництво.
Основну частину електроенергії дають ТЕС, що працюють на вугіллі. У 1994 загальна встановлена потужність електростанцій Польщі становила 29,64 млн КВТ; було вироблено 127,42 млрд КВТ·год електроенергії.
Чехія - індустріально-аграрна країна, яка має обмежену паливно-енергетичну і мінерально-сировинну базу. Найзначніші запаси вугілля. Провідні галузі промисловості: паливно-енергетична, чорна металургія, машинобудівна, вугільна, хімічна, легка і харчова пром-сть. Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий, повітряний.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП - $ 53 млрд. Темп зростання ВВП - (-2,3%)%. ВВП на душу населення - $ 5142. Прямі закордонні інвестиції - $ 1,9 млрд. Імпорт (нафта, природний газ, хімікалії і напівфабрикати для чеської промисловості) - $ 40,6 млрд (г.ч. Німеччина - 34,4%; Словаччина - 7,2%; Австрія - 5,9%; Росія - 5,5%; Італія - 5,2%; Франція - 4,4%). Експорт (будівельні матеріали, ліс і металовироби, транспортне обладнання, медичне обладнання, текстильні вироби, меблі, швейні вироби і взуття) - $ 37,2 млрд (г.ч. Великобританія - 3,4%; Франція - 2,5%).
ВВП на душу населення в ЧР з початку 1990-х років знижувався і лише в 1997 досяг рівня, порівнянного з показниками 1990. У той же час спостерігалося постійне зростання рівня життя за рахунок реструктуризації споживання і посилення позицій крони. У 1998 ця тенденція була перервана передусім внаслідок проблем, що посилюються в ході трансформації економіки, високого дефіциту зовнішньоторгівельного балансу, стагнації промисловості, спаду будівельної індустрії, а також згортання різних видів послуг, зокрема, в сфері туризму і транспорту. У 1998 ВВП скоротився на 2,6% і становив лише 52% від відповідного показника для країн Європейського Союзу.
Відносно Німеччини. Німеччина - провідна економічна держава Європи. Провідне місце в економіці займає гірнича, металургійна, хімічна, машинобудівна, харчова, суднобудівна, текстильна, нафтопереробна пром-сть. Розвинені всі види сучасного транспорту. Мережа залізниць, автобанів, трубопровідного тр-ту. Гол. морські порти - Гамбург, Бремен, Вільгельмсгафен, Бремергафен, Любек, Росток,Варнемюнде, Вісмар, Штральзунд. Головний західнонімецький аеропорт, найбільший у всій континентальній Європі, знаходиться у Франкфурті-на-Майні. Всі міста і міські аґломерації понад 1 млн чол. мають власні аеропорти з регулярним авіаційним сполученням. Провідна авіаційна компанія Німеччини -«Люфтганза».
За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2006: ВВП - $ 2500 млрд. Темп зростання ВВП - 2,7%. ВВП на душу населення - $ 31141. Прямі закордонні інвестиції - $ 67 млрд. Імпорт - $ 572,7 млрд (г.ч.Франція - 11%, США - 8,2%, Нідерланди - 8%; Італія - 7,7%; Великобританія - 6,8%). Експорт - $ 607,8 млрд (г.ч. Франція - 11,1%; США - 9,4%; Великобританія - 8,6%; Італія - 7,4%; Нідерланди - 6,8%). Велика частина експорту ФРН в 1997 припадала на транспортні засоби (17,8%), продукцію машинобудування (14,7%), електротехніки (13,1%), хімії (13,2%), товари широкого споживання (10,6%). У структурі імпорту на ці категорії товарів припадало відповідно 10,8%; 5,6%; 11,4%; 9,2% і 14,9%. На сільськогосподарські і продовольчі товари (в тому числі напої і тютюнові вироби) припадало 9,8% імпорту, на паливо - біля 8%.
На межі ХХ-XXI ст. ФРН є третьою індустріальною державою світу, за обсягом промислового виробництва, поступаючись лише США і Японії. За абсолютною величиною валового внутрішнього продукту (ВВП) ФРН займала 3-є місце у світі услід за США і Японією. У 1996 ВВП становив 3,1 трлн марок (2,35 трлн доларів), а на душу населення припадало 28 738 доларів. Частка обробної промисловості в структурі валового національного продукту (ВНП) ФРН в 1995 становила 34,5%, а її питома вага в загальній структурі зайнятості в економіці - 37%. Як і в інших економічно високорозвинений країнах, в ФРН число зайнятих в промисловому секторі її господарства, досягши піку в післявоєнний період, потім неухильно скорочувалося, в кінці ХХ ст. в ньому працювало менше працівників, ніж в т.зв. третьому секторі - фінанси, адміністрація і менеджмент, послуги ?60% зайнятих. Однак деіндустріалізація протікала тут не так швидко, як в інших країнах ЄС.
Німеччина займає 5-е місце у світі з виробництва сталі. Головний район концентрації чорної металургії - ЗАХІДРУРСЬКОГО камяновугільного басейну. Менші металургійні центри з вельми невизначеними перспективами розвитку розташовані в Саарі і в Нижній Саксонії (Зальцгіттер). Виробництво високоякісних легованих сталей зосереджене в Крефельді й інших центрах на периферії Рурського району. Однією з опор економіки ФРН є багатогалузеве машинобудування. Виробляють важкі металоємні машини, крани, мости, гірничошахтне і енергетичне обладнання, важку електротехніку, а також обладнання для металургійних заводів (Рур). Виробництво легкових і вантажних автомобілів концентрується в землях Баден-Вюртемберґ, Рейнланд-Пфальц, Нижня Саксонія, Гессен, Північний Рейн-Вестфалія, Баварія і Саар. Головний центр аерокосмічної промисловості - Мюнхен; другий - Бремен. ФРН належить до числа найбільших продуцентів та експортерів електротехнічного і електронного обладнання. Німеччинамає в своєму розпорядженні високорозвинене приладобудування; особливо це торкається оптики і точної механіки. Провідні текстильні центри ФРН розташовані в землі Північний Рейн-Вестфалія, а також в землі Баден-Вюртемберґ і навколо Аугсбурґа.
На межі ХХ-XXI ст. ФРН є третьою індустріальною державою світу, за обсягом промислового виробництва, поступаючись лише США і Японії. За абсолютною величиною валового внутрішнього продукту (ВВП) ФРН займала 3-є місце у світі услід за США і Японією. У 1996 ВВП становив 3,1 трлн марок (2,35 трлн доларів), а на душу населення припадало 28 738 доларів. Частка обробної промисловості в структурі валового національного продукту (ВНП) ФРН в 1995 становила 34,5%, а її питома вага в загальній структурі зайнятості в економіці - 37%. Як і в інших економічно високорозвинений країнах, в ФРН число зайнятих в промисловому секторі її господарства, досягши піку в післявоєнний період, потім неухильно скорочувалося, в кінці ХХ ст. в ньому працювало менше працівників, ніж в т.зв. третьому секторі - фінанси, адміністрація і менеджмент, послуги ?60% зайнятих. Однак деіндустріалізація протікала тут не так швидко, як в інших країнах ЄС.
Німеччина займає 5-е місце у світі з виробництва сталі. Головний район концентрації чорної металургії - ЗАХІДРУРСЬКОГО камяновугільного басейну. Менші металургійні центри з вельми невизначеними перспективами розвитку розташовані в Саарі і в Нижній Саксонії (Зальцгіттер). Виробництво високоякісних легованих сталей зосереджене в Крефельді й інших центрах на периферії Рурського району. Однією з опор економіки ФРН є багатогалузеве машинобудування. Виробляють важкі металоємні машини, крани, мости, гірничошахтне і енергетичне обладнання, важку електротехніку, а також обладнання для металургійних заводів (Рур). Виробництво легкових і вантажних автомобілів концентрується в землях Баден-Вюртемберґ, Рейнланд-Пфальц, Нижня Саксонія, Гессен, Північний Рейн-Вестфалія, Баварія і Саар. Головний центр аерокосмічної промисловості - Мюнхен; другий - Бремен. ФРН належить до числа найбільших продуцентів та експортерів електротехнічного і електронного обладнання. Німеччинамає в своєму розпорядженні високорозвинене приладобудування; особливо це торкається оптики і точної механіки. Провідні текстильні центри ФРН розташовані в землі Північний Рейн-Вестфалія, а також в землі Баден-Вюртемберґ і навколо Аугсбурґа.
Паливно-енергетичний баланс ФРН на початку XXI ст. (2001): нафта - 38,5%; природний газ - 21,5%, камяне вугілля - 13,1%; ядерна - 12,9%; лігніт - 11,2%; гідро- і аероенергія - 0,8%, інші джерела - 2,0%. У абсолютних цифрах ФРН споживає (2001): нафта - 190.3 млн т. вугільного еквівалента ( 1.6% до 2000), природний газ - 106.6 млн т. вуг. екв. ( 4.3%), ядерна енергія - 63.7 млн т.вуг. екв. ( 1%), лігніт до 55.6 млн т.вуг. екв. ( 5.3%), гідро- та аероенергія - до 3.8 млн т.вуг.екв. ( 5.6%) і змішані джерела енергії - 9.9 млн т.вуг.екв. ( 5.3%); камяне вугілля - 65.0 млн т.вугільного еквівалента.
2. Горбач Л. Міжнародні економічні відносини : Підручник/ Людмила Горбач, Олексій Плотніков,. -К.: Кондор, 2005.
3. Дахно І. Міжнародна економіка : Навч. посіб./ Іван Дахно, Юлія Бовтрук,; Міжнар. акад. управл. персонал.. -К. : МАУП, 2002.
4. Економічна теорія : Підручник/ В. М. Тарасевич, В. В. Білоцерківець, С. П. Горобець, О. В. Давидов та ін.; За ред. В. М. Тарасевича; М-во освіти і науки України, Нац. металургійна акад. України . -К.: Центр навчальної літератури, 2006
5. Киреев А. Международная экономика. - М.: Международные отношения, 2003
10. Липов В. Міжнародна економіка : Навчальний посібник/ Володимир Липов,; М-во освіти і науки України, ХНЕУ. -Харків: ВД "ІНЖЕК", 2005.
11. Международные экономические отношения: Учебник / Под ред. проф. В.Е.Рыбалкина. - М., 2004.
12. Мировая экономика/ Под ред. И.П. Николаевой. 2-е изд., перераб., и доп. - М.: ЮНИТИ, 2000.
13. Міжнародна економіка : Підручник/ Григорій Климко, Віра Рокоча,; Ред. Анатолій Румянцев,; Київський нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. -К.: Знання-Прес, 2003.
14. Міжнародні економічні відносини : Історія міжнар. екон. відносин: Підручник для екон. вузів і фак./ А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, О. В. Бутенко та ін.. -К.: Либідь, 2002.
15. Міжнародні економічні відносини : Сучасні міжнародні економічні відносини: Підручник для студ. екон. вузів і фак./ А. С. Філіпенко та ін.. -К.: Либідь, 2002.
16. Одягайло Б. Міжнародна економіка : Навчальний посібник/ Бо-рис Одягайло,. -К.: Знання , 2005.
17. Передрій О. Міжнародні економічні відносини : Навчальний посібник/ Олександр Передрій,; М-во освіти і науки України, Закарпатський держ. ун-т. -К.: Центр навчальної літератури, 2006.
18. Пузакова Е. П. Международные экономические отношения. - Ростов-на-Дону: Изд. центр «МАРТ», 2006.
19. Савельєв Є. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів : Підручник для магістрантів з міжнарод. економіки і держ. служби/ Євген Савельєв,; За ред. Олександра Устенка,. -Тернопіль: Економічна думка, 2002.
20. Світова економіка: Підручник для вищих навчальних закладів/ Керівник авторів А.С. Філіпенко. - К.: Либідь, 2004.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
