Дослідження емоційного вигоряння в професійній діяльності журналіста - Курсовая работа

В даний час набуло поширення в літературі обговорення питання професійного вигоряння працівників, в першу чергу, "комунікативних" і "соціальних"професій, специфіка роботи яких полягає у постійній взаємодії і спілкуванні з іншими людьми, як позитивно, так і негативно забарвленому. Професія журналіста одна з таких професій, де професіоналові доводиться постійно працювати з людьми, що володіють різними психологічними особливостями. Журналістика вимагає оперативності мислення в роботі і великого творчого потенціалу, тому що потік інформації з кожним днем збільшується. Слід зазначити, що емоційне вигоряння дуже сильно впливає на людину, підриваючи його здоровя і бажання працювати, і більш небезпечно на початку свого розвитку, тому "страждає" від "вигоряння" професіонал не усвідомлює його симптомів. Предмет дослідження: синдром емоційного вигоряння в професійній діяльності журналістів-репортерів, які працюють у друкованих виданнях.Але до теперішнього часу ця структура не підтверджена дослідженням, і відповідно емоційне вигоряння в цій моделі прийнято вважати одномірним [1]. Автори одновимірного підходу розглядають виснаження в якості головної причини (компоненту), а інші прояви дисгармонії переживань і поведінки вважають наслідком. Перший компонент, який отримав назву афективного, відноситься до сфери скарг на своє здоровя, фізичне самопочуття, нервове напруження, емоційне виснаження. Синдром психічного вигорання являє собою тривимірний конструкт, що включає в себе емоційне виснаження, деперсоналізацію редукцію особистих досягнень. Третя складова вигоряння, редукція особистісних досягнень, може виявлятися або в тенденції негативної самооцінки, заниженні своїх професійних досягнень і успіхів, негативізмі по відношенню до службовим достоїнств і можливостям, або в зменшенні власної гідності, обмеженні своїх можливостей, обовязків по відношенню до інших.Поняття "емоційне вигоряння" зявилося в психології порівняно недавно, років 20 тому. Такі професіонали мають справу з людьми, які діляться з ними своїми проблемами, труднощами, розповідають про хвороби і чекають допомоги, ради, підтримки. Цим «вигоряння» відрізняється від різних форм емоційної ригідності, яка, нагадаємо читачеві, визначається органічними причинами - властивостями нервової системи, ступенем рухливості емоцій, психосоматичними порушеннями. Він розглядає феномен «емоційного вигоряння» як механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на вибрані психотравмуючі впливи. Професіоналу, що працює з людьми, доводиться постійно підкріплювати емоціями різні аспекти спілкування активно ставити і вирішувати проблеми, уважно сприймати, посилено запамятовувати і швидко інтерпретувати візуальну, звукову та письмову інформацію, швидко зважувати альтернативи і приймати рішення.Цілеспрямоване вивчення тих чи інших аспектів праці людей, які підлягають раціоналізації й оптимізації, передбачає початкове отримання комплексного знання про професії в цілому, необхідний для вирішення різних науково-практичних завдань. Професійна діяльність - це соціально значуща діяльність, яка вимагає спеціальних навичок, знань, умінь, професійно обумовлених якостей, психологічних та фізіологічних особливостей людини. Професія - область, що вимагає докладання духовних і фізичних людини, яка дозволяє йому забезпечуватиме існування та розвиток шляхом отримання необхідних коштів взамін на виконання трудових обовязків. Журналіст - людина, яка займається журналістикою у якості основного роду занять в професійній діяльності. Масова аудиторія виступає для журналіста обєктом його діяльності.Нами було проведено дослідження, спрямоване на вивчення прояви емоційного вигоряння у професійній діяльності журналістів-репортерів, які працюють у друкованих виданнях. Вивчити особливості емоційного вигоряння журналістів-репортерів, які працюють у друкованих виданнях. Предмет дослідження: синдром емоційного вигоряння в професійній діяльності журналістів-репортерів, які працюють у друкованих виданнях. Було проведено тестування 30 журналістів-репортерів, які працюють у друкованих виданнях віком від 21 до 50 років. При інтерпретації результатів звертали увагу на окремо взяті симптоми (9 балів і менше - не сформований симптом; 10 - 15 балів - складаний симптом, 16 і більше балів - сформований симптом; 20 балів і більше - домінуючий симптом у фазі або в усьому синдром емоційного вигоряння ).Дослідження та виявлення рівня емоційного вигорання у журналістів у нашій роботі проводилося за методикою В.В. Бойко. Найменший результат по симптому «редукція професійних обовязків», але цей симптом теж знаходиться у стадії формування. Результат за цією фазою перевищує норму і дозволяє стверджувати, що вона перебуває на стадії формування. Найбільший результат отримано за симптомом «емоційний дефіцит», і його показник означає, що симптом знаходиться у стадії формування. Фаза, яка показала найбільші показники, це фаза «резистенції», у цій

ЗМІСТ

Вступ

Глава 1. Теоретичні аналіз синдрому емоційного вигоряння в професійній діяльності журналістів

1.1 Дослідження емоційного вигоряння в сучасних підходах психологічної науки

1.2 Поняття синдрому емоційного вигоряння

1.3 Особливості професійної діяльності журналістів та складання їх професіограми та психограми

Глава 2. Емпіричні дослідження впливу емоційного вигорання на професійну діяльність журналіста-репортера

2.1 Обґрунтування обраних методик дослідження

2.2 Дослідження впливу синдрому емоційного вигоряння на ефективність професійної діяльності журналістів

Висновки

Література

Додатки