Основні чинники, що впливають на стан ґрунтової родючості. Добрива, їх вплив на родючість ґрунту. Зміни показників родючості ґрунтів за останні роки в Миколаївській області. Система обробітку ґрунту. Методи аналізу вмісту гумусу за методом Тюріна.
При низкой оригинальности работы "Дослідження динаміки вмісту гумусу у ґрунтах СТОВ Агрофірма "Україна"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
На відміну від інших природних ресурсів, ґрунт має унікальну особливість покращувати свою якість при правильному використанні. Ведення землеробства з порушенням сівозмін, некомпенсоване відчуження поживних речовин з урожаєм, запровадження монокультури, значна розораність надзвичайно загострили проблему раціонального використання та охорони ґрунтів. Важливе значення мають спостереження за окремими, найбільш інформативними, з точки зору діагностики ступеня антропогенного тиску на агроландшафти, показниками родючості, зокрема спостереження за вмістом одного з головних компонентів ґрунту - гумусу. Гумусові сполуки є резервом поживних речовин та енергії ґрунту і визначають комплекс агрономічних властивостей ґрунту, перш за все, його родючість. Втрата органічної речовини при сільськогосподарському використанні ґрунтів є показником нераціонального землеробства, коли не виконується одна з двох головних цілей систем землеробства - підвищення родючості ґрунту.Ріхтгофен і ін. в кінці 19 ст.) розглядав ґрунт лише як геологічне утворення, продукт вивітрювання, незважаючи на біологічні процеси в ньому. Тому ця теорія не могла дати правильного уявлення про ґрунт, хоча в розробці окремих питань Ґрунтознавства (вивчення мінералогічного, хімічного та гранулометричного складу) були досягнуті певні успіхи. Докучаєвим монографії «Руський чорнозем», в якій сформульовано основне положення його теорії: ґрунт - самостійне природне мінерально-органічне тіло, що утворилося з поверхневих шарів гірської породи (від якої воно якісно відрізняється) в результаті дії на них живих організмів (в т.ч. мікроорганізмів) у певних кліматичних умовах. Докучаєв висунув і обґрунтував уявлення про чинники ґрунтоутворення - материнську гірську породу, клімат, рослинність, рельєф, вік країни (згодом до них була приєднана господарська діяльність людини та ін.) і показав необхідність вивчення ґрунту з точки зору його походження, у тісному звязку з навколишніми умовами - географічний напрям у ґрунтознавстві. Докучаєва - розвивав агрономічний напрям у ґрунтознавстві(досліджував питання взаємовідношення ґрунту і рослинності та ґрунтову родючість[3]), який надалі продовжив Р. Вільямс.Провідною технічною культурою у Врадіївському районі були цукрові буряки, під якими на початку 90-х було зайнято 44% площі. Цукрові буряки потребують родючих ґрунтів, багато сонячних і теплих днів, значної кількості води. Соняшник - світлолюбна, посухостійка, що потребує високих температур і родючих ґрунтів, культура.Проте вимоги до якості обробітку ґрунту і техніку виконання окремих прийомів мають особливості. Корнеплодне, корневищние і клубнеплодні рослини утворюють продуктивні органи у землі, та його форма, і навіть якість залежить від рихлості і глибини обробітку ґрунту. Обробка ґрунту має забезпечити створення глибокого родючого орного шару з оптимальним фізичним будовами і високою біологічною активністю ґрунту, поліпшення його водного, харчового і теплового режимів, боротьбу з бурянистої рослинністю, шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур, створення сприятливих ґрунтових умов отримання швидких і дружніх сходів культурних рослин їх оптимального зростання, розвитку та отримання високого врожаю. Обробка ґрунту під овочевим культурам має низку відмінних рис, велика тривалість періоду між посівом і врунами, уповільнення зростання в період життя та висока чутливість до бурянів, також суттєві особливості до системи обробітку ґрунту під овочевим культурам вносить застосування зрошення. Система обробітку ґрунту в полях сівозміни включає пошарове лущення з провокаційними поливами після ранозбираемих культур і чергування глибокого зорювання (30-33 див) з менш глибокої (25-27), і навіть звичайної зорювання (20-22 див).На землях сільськогосподарського призначення Миколаївщини завершено IX тур агрохімічної паспортизації, основні результати якого дають можливість оцінити сучасний стан родючості і зміни, які стались за періоди між турами спостережень[8]. Важливе значення мають спостереження за окремими, найбільш інформативними, з точки зору діагностики ступеня антропогенного тиску на агроландшафти, показниками родючості, зокрема спостереження за вмістом одного з головних компонентів ґрунту - гумусу. Гумусові сполуки є резервом поживних речовин та енергії ґрунту і визначають комплекс агрономічних властивостей ґрунту, перш за все, його родючість.За результатами агрохімічного обстеження в господарстві переважають ґрунти з підвищеним вмістом гумусу, середнім рухомого фосфору, високим та дуже високим вмістом калію і середнім рухомого азоту. Середньозважений вміст гумусу в ґрунтах в цілому по господарству складає 4,1%, рухомого фосфору - 86,7 , обмінного калію - 115,2 і рухомого азоту - 12,1 рухомого марганцю - 6,9 , рухомого цинку - 0,43 мг на 1 кг ґрунту. Чорноземи південні містять гумусу в середньому 3,4%, чорноземи звичайні - 4,2%. При застосуванні мінеральних і органічних добрив у господарстві особливу увагу треба звернути на ґрунти з низькими та середніми показниками родючос
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Короткий огляд історії вивчення ґрунту
1.2 Основні чинники, що впливають на стан ґрунтової родючості
РОЗДІЛ 2. СТАН РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ ТА ПРОГНОЗ ЙОГО ЗМІН ЗА УМОВ СУЧАСНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА
2.1 Характер сільськогосподарського використання
2.2 Добрива, їх вплив на родючість
2.3 Система обробітку ґрунту
2.4 Зміни показників родючості ґрунтів за останні роки в Миколаївській області
