Дослідження дії екзогенного церулоплазміну при хіміотерапії злоякісних новоутворень в експерименті та клініці - Автореферат

Оскільки одним з основних механізмів дії хіміопрепаратів є активація процесів вільнорадикального окислення з подальшим зрушенням прооксидантно-антиоксидантної рівноваги, структурно-функціонального стану плазматичних мембран, в тому числі еритроцитарних, прогресуванням анемії, накопиченням токсичних продуктів метаболізму, найбільш доцільним було б призначення таких препаратів супроводу, які, не знижуючи протипухлинного ефекту цитостатиків, могли б одночасно впливати на декілька порушених ланок гомеостазу [Гуніна Л.М. та співавт., 2001]. Експериментальними та клінічними дослідженнями було встановлено, що ЦП in vivo суттєво знижує інтенсивність процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), зменшує вираженість інтоксикації та анемії [Бердинських Н.К. та співавт., 2001]. Існує багато досліджень по вивченню його структури, функції та метаболізму в нормі і при патології. В Україні "Церулоплазмін ліофілізований для інєкцій" був зареєстрований як фармацевтичний препарат (реєстраційне свідоцтво № П/96/322/6 від 11.10.96р.), але в сучасній літературі даних по вивченню впливу екзогенного церулоплазміну на гомеостаз онкологічних хворих і зокрема, тих, що проходять хіміотерапію, практично не існує. Метою роботи було вивчення впливу церулоплазміну на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз в тканинах життєво важливих органів і на структурно-функціональний стан плазматичних мембран при застосуванні цитостатиків в експерименті та клініці. церулоплазмін протипухлинний цитостатичнийІ група (інтактні тварини) служила контролем, щурам ІІ групи внутрішньоочеревинно вводили триразово через добу рідку форму ЦП в дозі 10 мг/кг. Щурам IV групи внутрішньоочеревинно триразово через добу вводили доксорубіцин, а на наступний день доповнювали хіміотерапію введенням рідкого ЦП по черзі з цитостатиком. Схема експерименту, порядок введення і дозування препаратів в цій серії досліджень повністю співпадали з першою серією; І група - інтактні тварини служила контролем, щурам інших груп було перещеплено карциному Герена. І група не отримувала препаратів і була контрольною; мишам ІІ дослідної групи одноразово вводили доксорубіцин в дозі 7 мг/кг; мишам ІІІ дослідної групи, крім доксорубіцину, 3 рази вводили ЦП: за годину до введення цитостатика, через 24 і 48 годин в дозі 20 мг/кг внутрішньоочеревинно. Тварини IV групи отримували одноразово цисплатин в дозі 5 мг/кг маси; мишам V групи вводили цисплатин в такій же дозі з послідовним введенням через добу ЦП.Екзогенний церулоплазмін у інтактних тварин та у тварин з експериментальними пухлинами проявляє виражену антиоксидантну дію, що супроводжується значним зниженням вмісту в печінці, серці та нирках одного з кінцевих продуктів ПОЛ - малонового діальдегіду. Сумісне застосування доксорубіцину або цисплатину з церулоплазміном у тварин з карциномою Герена або асцитним раком Ерліха призводить до зниження активності ПОЛ в життєво важливих органах і мембранах гепатоцитів та кардіоцитів. Церулоплазмін на 19% підвищує вміст відновленого глутатіону в печінці щурів з карциномою Герена при застосуванні доксорубіцину та на 83% - в печінці мишей з асцитним раком Ерліха при застосуванні цисплатину. В експерименті встановлено, що церулоплазмін має виражену протекторну дію на мембрани гепато-та кардіоцитів, знижуючи в експерименті активність фосфоліпази на 25% і 40% відповідно, нормалізуючи вміст фосфоліпідів, холестерину та вільних жирних кислот. Сумісне застосування церулоплазміну з цитостатиками у тварин з перещеплюваними пухлинами призводить до зменшення токсичного впливу хіміотерапії, зниження вмісту токсичних метаболітів (на 21%), попереджує розвиток анемії та сприяє зростанню вмісту внутрішньоеритроцитарного гемоглобіну більш ніж на 10%.

Основний зміст роботи

Екзогенний церулоплазмін у інтактних тварин та у тварин з експериментальними пухлинами проявляє виражену антиоксидантну дію, що супроводжується значним зниженням вмісту в печінці, серці та нирках одного з кінцевих продуктів ПОЛ - малонового діальдегіду.

Сумісне застосування доксорубіцину або цисплатину з церулоплазміном у тварин з карциномою Герена або асцитним раком Ерліха призводить до зниження активності ПОЛ в життєво важливих органах і мембранах гепатоцитів та кардіоцитів.

Церулоплазмін на 19% підвищує вміст відновленого глутатіону в печінці щурів з карциномою Герена при застосуванні доксорубіцину та на 83% - в печінці мишей з асцитним раком Ерліха при застосуванні цисплатину.

В експерименті встановлено, що церулоплазмін має виражену протекторну дію на мембрани гепато- та кардіоцитів, знижуючи в експерименті активність фосфоліпази на 25% і 40% відповідно, нормалізуючи вміст фосфоліпідів, холестерину та вільних жирних кислот.

Екзогенний церулоплазмін не впливає на ефективність доксорубіцину та цисплатину і виявляє певну протипухлинну активність, знижуючи масу перещеплюваної карциноми Герена. Сумісне застосування церулоплазміну з цитостатиками у тварин з перещеплюваними пухлинами призводить до зменшення токсичного впливу хіміотерапії, зниження вмісту токсичних метаболітів (на 21%), попереджує розвиток анемії та сприяє зростанню вмісту внутрішньоеритроцитарного гемоглобіну більш ніж на 10%.

Призначення церулоплазміну при хіміотерапії хворих на рак легені та хворих з рецидивами раку прямої кишки призводить до зниження рівня МДА і токсичних метаболітів в крові, до нормалізації вмісту гемоглобіну та стабілізації мембран еритроцитів, що втілюється в зниженні токсичності за шкалою ВООЗ до 0-1 бала.Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Гоголь С.В., Бердинських Н.К. Зменшення токсичної дії доксорубіцину за допомогою церулоплазміну //Эксперим. онкол.-2000.-22,№4.-С.225-227. (Самостійно проводив експериментальні дослідження, статистичну обробку та теоретичне узагальнення результатів роботи).

2. Гоголь С.В., Бердинських Н.К. Активація ПОЛ в органах тварин цисплатином і антиоксидантна дія церулоплазміну //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: збірник наукових праць.-Київ-Луганськ-Харків: "Планета-Копі"-2000.-Вип.5,№31.-С.275-284. (Самостійно проводив експериментальні дослідження, статистичну обробку та теоретичне узагальнення результатів роботи).

3. Гуніна Л.М., Бердинських Н.К., Гоголь С.В., Сорокін Б.В., Олійник С.А. Застосування церулоплазміну при хіміотерапії злоякісних новоутворень в експерименті та клініці //Онкологія.-2001.-3,№1.-С.48-50. (Самостійно визначав біохімічні показники дослідного матеріалу).

4. Гуніна Л.М., Кабан О.П., Бердинських Н.К. Литвиненко О.О., Гоголь С.В., Коробко В.Б., Сорокін Б.В. Антианемічна активність церулоплазміну під час хіміотерапії у хворих на рак шлунка та рак прямої кишки //Укр. хіміотер. журн.-2001.-№1.-С.55-57. (Самостійно визначав біохімічні показники дослідного матеріалу).

5. Бердинських Н.К., Курищук І.В., Рядська Л.С., Лялюшко Н.М., Корж С.М., Гоголь С.В. Церулоплазмін і досвід його застосування в лікарській практиці //Шляхи і перспективи розвитку експериментальної онкології в Україні : збірник наукових праць, присвячений 40-річчю ІЕПОР ім. Р.Є. Кавецького НАНУ.- Київ: ДІА, 2001.-С.137-143. (Самостійно проводив статистичну обробку результатів).

6. Бердинских Н.К., Волощенко Ю.В., Савцова З.Д., Рядская Л.С., Корж С.Н., Гоголь С.В. Иммуномодулирующее и антиоксидантное действие нового лекарственного препарата церулоплазмин: матеріали IV науково-практичної конференції з актуальних питань алергології та клінічної імунології.- Київ, 1999 //Імунологія і алергологія.-1999.-№3.-С. 57.

7. Гуніна Л.М., Бердинських Н.К., Кабан О.П., Сорокін Б.В., Коробко В.Б., Гоголь С.В. Вплив церулоплазміну на стан еритроцитарних мембран та вміст гемоглобіну у онкологічних хворих: матеріали IV зїзду гематологів та трансфузіологів України.- Київ, 2001 //Гематология и переливание крови.-2001.-Вип.30.-С. 103.

8. Гоголь С.В., Гуніна Л.М., Сорокін Б.В. Застосування церулоплазміну як препарату супроводу при хіміотерапії злоякісних новоутворень в експерименті та клініці : матеріали Х зїзду онкологів України.-Крим, 2001.-Київ, 2001.-С. 37.

Размещено на .ru