Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя: історіографія проблеми (ХІХ – 30-ті роки ХХ ст.) - Автореферат

На теперішньому етапі розвитку вітчизняної науки зростає необхідність історіографічного узагальнення праць, у тому числі, присвячених археологічному вивченню території Нижнього Побужжя як невідємної складової загальної історії. Розкриття глибини процесу розвитку археологічної науки в ХІХ - 30-х роках ХХ ст., відносно території Нижнього Побужжя та його окремих аспектів і періодів залишається одним із актуальних й фундаментальних завдань сучасної історіографії археологічних досліджень. Достатньо пізнє оформлення історіографії археології в самостійний розділ науки призвело до того, що серйозної роботи по вивченню та виявленню наукових шкіл у вітчизняній археології не велося. Предметом дисертаційного дослідження є археологічні памятки та їх дослідження і спеціалізовані праці наукових та культурно-просвітніх товариств, що займалися вивченням старожитностей Нижнього Побужжя у досліджуваний період, особистий внесок науковців України та Росії, які стояли біля витоків вітчизняної археології краю. Метою дисертаційного дослідження є зясування рівня вивчення археологічних памяток Нижнього Побужжя в працях науковців і роботі наукових установ ХІХ - 30-х років ХХ ст., характеристика основних методів та наукових шкіл, що склалися в цей період, розкриття внеску спеціалізованих установ й особистостей у дослідження вказаної проблеми, виявлення основних досягнень та питань, що потребують подальших наукових пошуків.У вступі обґрунтовано актуальність теми, наукову новизну результатів дослідження, визначено його основні завдання, окреслено хронологічні межі, сформульовано мету, обєкт і предмет дослідження, окреслено практичну значимість та апробацію отриманих результатів. У першому підрозділі «Стан наукової розробки теми» зясовано, що вивчення історії досліджень археологічних памяток Нижнього Побужжя у ХІХ - 30-х роках ХХ ст. є чи не найскладнішою і, практично, не розробленою на сьогоднішній день галуззю в історіографічній науці, й отже, актуальною для наукового пошуку. Принцип історизму націлює дослідника на конкретно-історичний підхід до історіографічного процесу, на послідовне викладення історіографічного матеріалу, вимагає дослідження всієї сукупності історіографічних напрацювань, в їх звязку з іншими явищами і конкретним досвідом науки. Отже, залучений методологічний інструментарій допоміг дисертанту якомога повніше розкрити історіографію проблеми досліджень археологічних памяток на території Нижнього Побужжя в ХІХ - 30-х роках ХХ ст., заповнити лакуни в історії наукових організацій, що займалися археологічними дослідженнями в регіоні, зробити узагальнення наукового доробку вчених та розробити науково-методичні поради з їх використання. Другий розділ «Вивчення археологічних памяток Нижнього Побужжя вітчизняною наукою про старожитності у першій половині ХІХ ст.» структурно поділяється на три взаємоповязані підрозділи, в яких розкривається початковий етап вивчення стародавніх памяток Нижнього Побужжя, перехід від «наукових мандрівок», характерних для вітчизняної археологічної думки межі XVIII-ХІХ ст., і праць антикваріїв та «кабінетних досліджень», до упорядкування перших дослідницьких програм у вітчизняній археології та процесу формування перших музейних зібрань.Зясовано, що переважна більшість праць, присвячених історії археологічних досліджень Нижнього Побужжя у ХІХ - першій третині ХХ ст., не мають належного історіографічного огляду. Розвиток археологічної думки, відносно вивчення старожитностей Нижнього Побужжя у вказаний період представлено в роботі не у вигляді процесу однолінійного прогресивного сходження, а як безперервну взаємодію досить суперечливих тенденцій. В результаті аналізу джерельної бази зясовано, що характерною рисою вивчення археологічних памяток краю у ХІХ - 30-х роках ХХ ст., стало надання переваги дослідниками студіюванню памяток античності, на які багата територія Нижнього Побужжя. 1848 р.), коли до робіт вчених потрапляли лише речі музейної цінності, а кількість опублікованих та неопублікованих історіографічних джерел ще надто мала та носить скоріше фактографічний, описовий, ніж науковий характер; ІІ-й етап (1848-1900 рр.) - характеризується різким збільшенням кількості опублікованих праць та підвищенням рівня їх науковості; ІІІ-му етапу (1900-1930 рр.) притаманне те, що роботи цього періоду набувають чіткої спеціалізації, також необхідно відзначити появу систематичних археологічних звітів. У XIX ст. в Російській імперії була створена організаційна структура класичної археології у вигляді археологічних товариств та спеціальної урядової комісії, які поряд зі столичними і провінційними музеями діяли практично у незмінному вигляді аж до 1919 р. Ці організації та установи публікували періодичні, почасові, окремі та інші видання, на сторінках яких публікувалися провідні дослідження з вивчення старожитностей Нижнього Побужжя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Проаналізовано та систематизовано значний масив джерел з означеної проблеми. Зясовано, що переважна більшість праць, присвячених історії археологічних досліджень Нижнього Побужжя у ХІХ - першій третині ХХ ст., не мають належного історіографічного огляду.

2. Розвиток археологічної думки, відносно вивчення старожитностей Нижнього Побужжя у вказаний період представлено в роботі не у вигляді процесу однолінійного прогресивного сходження, а як безперервну взаємодію досить суперечливих тенденцій.

3. В результаті аналізу джерельної бази зясовано, що характерною рисою вивчення археологічних памяток краю у ХІХ - 30-х роках ХХ ст., стало надання переваги дослідниками студіюванню памяток античності, на які багата територія Нижнього Побужжя.

4. У розвитку історіографії археологічних досліджень, яка розкриває процес вивчення старожитностей Нижнього Побужжя у ХІХ - 30-х роках ХХ ст., обґрунтовано і виділено три основних етапи: І-й етап (поч. ХІХ ст. - 1848 р.), коли до робіт вчених потрапляли лише речі музейної цінності, а кількість опублікованих та неопублікованих історіографічних джерел ще надто мала та носить скоріше фактографічний, описовий, ніж науковий характер; ІІ-й етап (1848-1900 рр.) - характеризується різким збільшенням кількості опублікованих праць та підвищенням рівня їх науковості; ІІІ-му етапу (1900-1930 рр.) притаманне те, що роботи цього періоду набувають чіткої спеціалізації, також необхідно відзначити появу систематичних археологічних звітів.

5. У XIX ст. в Російській імперії була створена організаційна структура класичної археології у вигляді археологічних товариств та спеціальної урядової комісії, які поряд зі столичними і провінційними музеями діяли практично у незмінному вигляді аж до 1919 р. Ці організації та установи публікували періодичні, почасові, окремі та інші видання, на сторінках яких публікувалися провідні дослідження з вивчення старожитностей Нижнього Побужжя.

6. В системі освітніх закладів ХІХ ст. дослідження памяток Нижнього Побужжя проводилися науковцями Новоросійського та Харківського університетів, які виступають центрами формування археологічних шкіл.

7. У процесі формування археологічної науки, котра вивчала старожитності Нижнього Побужжя у ХІХ - першій третині ХХ ст., важливе місце належало Археологічним зїздам та виставкам, котрі посідають певне місце у розвитку краєзнавства, формуванні організаційних структур історичної та археологічної науки, створенні та поповненні музейних колекцій.

8. Археологічна наука початку ХХ ст. стрімко пішла вперед у своєму розвитку у дослідженні старожитностей як у країні в цілому, так і на території Нижнього Побужжя багато чому завдячуючи роботі Б.В. Фармаковського, під керівництвом якого вперше ведуться систематичні планомірні розкопки археологічних памяток, зокрема, ольвійського городища, які дають значні наукові результати. Досягнення представників краєзнавчого руху на теренах досліджень старожитностей Нижнього Побужжя у 1930-х роках, відзначаються методичністю, науковістю, систематичністю, та фаховістю, в першу чергу, завдяки роботі: Ф. Камінського, В. Гошкевича та С. Дложевського.

9. У першій третині ХХ ст. вітчизняна наука про старожитності отримала досить плідне історіографічне надбання, яке дає можливість вивчення ґенези дослідження археологічних памяток Нижнього Побужжя, уточнення історії окремих знахідок та їх детальний опис і аналіз тощо. Окрім того треба зазначити, що не всі знахідки збереглися до сьогодні, або ж знаходяться поза межами України, що робить зазначені публікації єдиним джерелом про старожитності регіону знайдені у довоєнний період.

10. Непрості соціально-політичні умови, які склались у першій третині ХХ ст. в країні, перешкоджали нормальному, безупинному розвитку вітчизняної археологічної науки, яка на хвилі краєзнавчих здобутків швидко набирала обертів, врешті-решт, крапку у протистоянні наука-політика, в соціальному плані - поставили масові репресії 30-х рр. ХХ ст., в науковому - перехід до «теорії стадіальності» та відкидання досягнень дореволюційної науки, як буржуазних та «не наукових», що призвело до переривання спадковості в науці, повній її політизації докорінний перелом її методології та, як наслідок, після періоду стагнації, або «завмирання» - рух у зовсім іншому напрямку.

З огляду на вищезазначене, дисертант підкреслює, що історіографія історії археологічних досліджень Нижнього Побужжя у ХІХ - першій третині ХХ ст. належить до актуальних, культурно вагомих напрямків розвитку сучасної історичної науки. Дане дисертаційне дослідження підбило підсумки багаторічної наукової роботи істориків та археологів, розробки ними вузлових аспектів зазначеної проблеми, встановило достовірність і повноту їх висвітлення, зясувало питання, які неопрацьовані чи вивчені недостатньо, або ж спотворені, і в такий спосіб окреслило шляхи подальшого розвитку історіографії археологічних досліджень регіону у вітчизняній науці.

Статті у фахових виданнях

1. Ласінська М.Ю. Сергій Ілліч Цвєтко: життя і діяльність етнолога, краєзнавця / М.Ю. Ласінська // Науковий вісник Миколаївського державного університету: Збірник наукових праць. - Випуск 11. Історичні науки. - Миколаїв: МДУ, 2005. - С. 249-253.

2. Ласінська М.Ю. Археологічні памятки Миколаївщини у «Записках Одеського товариства історії та старожитностей» / М.Ю. Ласінська // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 48. - Вип. 35. Історичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2006. - С. 135-143.

3. Ласінська М.Ю. Археологічні памятки Нижнього Побужжя у спеціалізованих виданнях Південної України / М.Ю. Ласінська // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 52. - Вип. 39. Історичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2006. - С. 93-101.

4. Ласінська М.Ю. Гошкевич В.І. в археологічному вивченні Миколаївщини / М.Ю. Ласінська // Науковий вісник Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського: Історичні науки. - Випуск 3.29. - Миколаїв: МНУ, 2010. - С. 218-227.

5. Ласінська М.Ю. Основні напрямки досліджень археологічних памяток Нижнього Побужжя кореспондентами «Відомостей Імператорської Археологічної Комісії» (1901-1918 рр.) / М.Ю. Ласінська // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 147. - Вип. 134. Історичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2011. - С. 112-115.

Публікації, що додатково відображають результати дослідження

6. Ласінська М.Ю. Історична творчість і наукова спадщина миколаївських істориків-краєзнавців першої половини ХХ ст. / М.Ю. Ласінська // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження: V Миколаївська обласна краєзнавча конференція. - Миколаїв: Атол, 2004. - С. 41-45.

7. Ласінська М.Ю. Лагута Микола Дмитрович: біографічний нарис / М.Ю. Ласінська // Гуманітарно-економічні дослідження. - Т. 1. - Миколаїв - Одеса: ТОВ ВІД, 2005. - С. 173-179.

8. Ласінська М.Ю. Дослідження археологічних памятників Нижнього Побужжя на шпальтах «Вісника» Одеської комісії краєзнавства / М.Ю. Ласінська // Гуманітарно-економічні дослідження. - Т. 3. - Миколаїв - Одеса: ТОВ ВІД, 2006. - С. 121-125.

9. Ласінська М.Ю. Сергій Ілліч Цвєтко. Болгарські народні пісні з України та Криму / М.Ю. Ласінська // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження: VI Миколаївська обласна краєзнавча конференція. - Миколаїв: Можливості Кіммерії, 2006. - С. 264-266.

10. Ласінська М.Ю. Вивчення старожитностей Миколаївщини кореспондентами видань Археологічної комісії / М.Ю. Ласінська // Гуманітарно-економічні дослідження. - Т. IV. - Миколаїв - Одеса: ТОВ ВІД, 2007. - С. 226-230.

11. Ласінська М.Ю. Камінський Ф.Т. - видатний дослідник археологічних памяток Нижнього Побужжя / М.Ю. Ласінська // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження: VIII Миколаївська обласна краєзнавча конференція. - Миколаїв: Можливості Кіммерії, 2010. - С.339-341.

Размещено на .ru