Дощові черви (Oligochaeta, Lumbricidae) Лівобережної України: фауна, таксономія, екологія - Автореферат

Знання видового складу дощових червів дає можливість проводити зоологічну діагностику ґрунтів. Мета даної роботи - встановити таксономічний склад, уточнити морфологію і зясувати особливості аутекології знайдених видів дощових червів Лівобережної України. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: · встановити таксономічний склад дощових червів Лівобережної України; · вивчити розповсюдження і биотопічну приуроченість зареєстрованих видів в різних природно-кліматичних зонах Лівобережної України, встановити фауністичні комплекси дощових червів основних біотопів у кожній природно-кліматичній зоні. Встановлено таксономічний склад дощових червів Лівобережної України, що, за нашими даними, включає 25 видів, два з яких представлені двома підвидами кожний, а один - трьома підвидами.До наших досліджень для Лівобережної України (без Кримського півострова) було відомо 22 види і підвиди дощових червів, а для Кримського півострова - 23 види і підвиди, що відносяться до 9 родів однієї родини. У розділі 2, «Матеріал і методика», йдеться про те, що на території Лівобережної України були досліджені: лісова зона в межах північної частини Чернігівської і Сумської областей; лісостепова зона в межах центральної і південної частини Чернігівської і Сумської областей, східної частини Київської області, Харківської області (на сході до р. Були досліджені також степова частина Кримського півострова, передгіря Кримських гір, північні і південні схили східної частини основної гряди Кримських гір. У розділі наводяться докладні діагнози 29 таксонів (видів і підвидів) дощових червів, знайдених автором на території Лівобережної України. У лісостеповій зоні вона виявлена в районі сіл Возрождєновка і Караван, селищ Добренька, Задонецьке, Кутузівка, Мала Данилівка, Малі Проходи, Первомайське, Старий Салтів Харківської області і в районі с.Встановлено таксономічнй склад дощових червів Лівобережної України. До нього, за нашими даними, входять 25 видів, два з яких представлені двома підвидами кожний і один трьома підвидами. Знайдені види відносяться до 8 родів родини Lumbricidae. У видів що відносяться до роду Dendrobaena, відмічена внутрішньовидова мінливість по цим показникам. Найбільшу схожість мають: фауністичні комплекси незаболочених заплавних лісів і зарослих вербняком берегів річок; фауністичні комплекси відкритих берегів річок і заплавних луків.

Основний зміст дисертації

1. Встановлено таксономічнй склад дощових червів Лівобережної України. До нього, за нашими даними, входять 25 видів, два з яких представлені двома підвидами кожний і один трьома підвидами. Знайдені види відносяться до 8 родів родини Lumbricidae. Для території Лівобережної України вперше реєструються A. leoni, El. tetraedra intermedia, D. schmidti montana і D. tellermanica, з них останні три - вперше для території України. Уточнені ареали 15 видів. Виявлені нові місця знаходження шести рідкісних видів, зокрема Eisenia gordejeffi, занесеної до Червоної книги України.

2. На підставі морфологічних досліджень подані докладні діагнози всіх знайдених видів і підвидів. Наведені додаткові відомості з морфології 18 видів і підвидів. Вони стосуються розташування пояска, пубертатних валиків, сімяних пухирців і першої спинної пори, а також форми головної лопаті та будови травної системи. Досліджені форма і відносна величина тифлозолю у всіх знайдених видів. Зясовані ознаки використані нами у видових діагнозах. У видів що відносяться до роду Dendrobaena, відмічена внутрішньовидова мінливість по цим показникам.

3. Складені визначальні таблиці дощових червів Лівобережної України. У визначальній таблиці видів роду Aporrectodea вперше, в якості основної, використана ознака розташування отворів сімяприймачів, а в таблиці видів роду Dendrobaena - кількість сімяних пухирців. Вперше для дослідженої території складені визначальні таблиці дощових червів з використанням тільки зовнішніх морфологічних ознак.

4. Встановлена біотопічна приуроченість знайдених видів у всіх природно-кліматичних зонах Лівобережної України. У лісовій зоні найбільша кількість видів (сім) знайдена на берегах річок, найменша (два види) - в березових насадженнях на вододілі. В лісостеповій зоні найбільша кількість видів (дванадцять) знайдена в заплавних лісах, найменша (один вид) - на степових ділянках. У степовій зоні і Степовому Криму найбільша кількість видів (по дванадцять) знайдена на берегах річок. Найменша кількість видів у степовій зоні (три) знайдена на степових ділянках, а у Степовому Криму - на заболочених берегах ставків (один вид). В Кримських горах найбільша кількість видів (вісім) знайдена в гірських лісах південних схилів, найменша (чотири види) - на гірських луках. Встановлені|установлений| фауністичні комплекси дощових червів основних біотопів кожної природно-кліматичної зони.

5. На підставі кластерного аналізу визначена ступінь схожості фауністичних комплексів дощових червів основних біотопів. Найбільшу схожість мають: фауністичні комплекси незаболочених заплавних лісів і зарослих вербняком берегів річок; фауністичні комплекси відкритих берегів річок і заплавних луків. Найменшу схожість мають: фауністичні комплекси лісових насаджень і степових ділянок; фауністичні комплекси заболочених заплавних лісів і лісів на вододілах.

6. Встановлені фауністичні комплекси дощових червів природно-кліматичних зон. Найбільша видова різноманітність характерна для фауністичних комплексів Гірського Криму і степової зони (по 17 видів). Це повязано в Гірському Криму з різноманітністю біотопів, а в степовій зоні із сприятливими екологічними умовами вздовж берегів річок та струмків, де знайдено 13 видів з 17. Видова різноманітність фауністичних комплексів решти зон склала: 12 видів для лісової зони, 16 видів для лісостепової зони і 14 видів для рівнинної частини Кримського півострова. Найбільшу схожість мають фауністичні комплекси Рівнинного і Гірського Криму, а також фауністичні комплекси лісової і лісостепової природно-кліматичних зон.

1. Попов В.В. Еколого-фауністичний огляд дощових червів родів Eiseniella, Octolasium, Dendrobaena та Dendrodrilus Харківської області // Біологічний вісник Харківського державного університету. - Харків, 1998. - Т.2, № 2. - С. 98-99.

2. Попов В.В. Эколого-фаунистический обзор дождевых червей родов Nicodrilus, Lumbricus и Eisenia (Oligochaeta, Lumbricidae) Харьковской области // Известия Харьк. энтомол. о-ва. - Харьков, 1998. - Т.6, вып.1. - С. 120-124.

3. Попов В.В. Перші знахідки підвидів Dendrobaena schmidti telermanica та Eiseniella tetraedra intermedia в Україні // Біологічний вісник Харківського державного університету. - Харків, 1998. - Т.2, № 1. - С. 98-99.

4. Попов В.В. Дощовики родів Dendrodrilus, Octolasium та Nicodrilus (Oligochaeta, Lumbricidae) лісових масивів Лівобережної України // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків, 2004. - Вип. 106. - С. 84-92.

5. Попов В.В. Дождевые черви родов Lumbricus, Eisenia, Eiseniella и Dendrobaena (Oligochaeta, Lumbricidae) лесных насаждений Левобережной Украины // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків, 2004. - Вип. 107. - С. 212-220.

6. Попов В.В. К фауне и экологии малощетинковых червей (сем. Lumbricidae) Левобережной Украины // Материалы шестого Всесоюзн. симп. «Водные малощетинковые черви». - Рига, 1987. - С. 113-116.

7. Попов В.В. Новые сведения о распространении и экологии некоторых видов дождевых червей // Материалы междунар. конф. «Зоологическая наука и современные проблемы зоотехнии и ветеринарии. - Харьков, 1994. - С. 20.

8. Попов В.В. Культивирование дождевых червей в фермерском земледелии // Праці другої наук.- практ. конф: «Фермерство: вчора, сьогодні, завтра». - Львів, 1993. - С. 220-221.

9. Попов В.В., Самойе Э.Т. Эффективный заменитель рыбной муки в рационах домашней птицы // Сборн. науч. Трудов Харьковского гос. аграрного ун-та «Повышение продуктивности сельскохозяйственных животных». - Харьков, 1994. - С. 58-61.

10. Попов В.В. Фауна и ландшафтное распределение амфибиотических люмбрицид (Oligochaeta, Lumbricidae) Левобережной Украины // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Харків, 2004. - Вип. 12 (36), Ч. 1. - С. 267-279.