Допплеросонографічні критерії вибору методу хірургічного лікування гастродуоденальних виразок - Автореферат

Лікування хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки залишається невирішеною проблемою гастроентерології. Хірургічне лікування хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, особливо резекція шлунка супроводжується значним відсотком незадовільних результатів. Розроблені та вдосконалюються нові - лапароскопічні втручання, лазерна хірургія стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки, накладання анастомозів за допомогою прецизійної техніки тощо (І.Я. Сучасний патогенетичний підхід до вибору методів хірургічного лікування хворих на виразкову хворобу вимагає не тільки констатувати наявність виразки, її локалізацію та наявність і характер ускладнень, але й за допомогою додаткових досліджень вивчити важливі фізіологічні показники: стан кровобігу слизової оболонки, шлункову секрецію, моторно-евакуаторну функцію, наявність дуоденогастрального і гастроезофагеального рефлюксів тощо (Ю.Т. Удосконалити передопераційну діагностику порушень кровопостачання шлунка і дванадцятипалої кишки, розробити допплеросонографічні критерії та алгоритм вибору методу оперативного втручання у хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки.Для детального вивчення анатомічних передумов порушення реґіонарного кровобігу гастродуоденальної слизової оболонки в хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки протягом 1996-1999 років на базі Львівського обласного діагностичного центру ми провели допплеросонографічне сканування черевного стовбура в 91 (84,26 %) хворого на виразкову хворобу шлунка і в 127 (75,60 %) - на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, віком від 21 до 71 року, що входили в загальну кількість 276 обстежених осіб, і яким попередньо провели дослідження реґіонарного кровобігу гастродуоденальної слизової оболонки. В результаті ультрасонографічного дослідження в 63 (28,90 %) хворих виявили ті чи інші візуальні ознаки порушення прохідності черевного стовбура - відсутність лінійності, потовщення стінок, звуження просвіту черевного стовбура, наявність в просвіті судини атеросклеротичних бляшок. За частотою локалізації екстравазального звуження найчастіше виявляли устя черевного стовбура в 27 (52,94 %), проксимальний відділ черевного стовбура - в 12 (23,53 %), рівномірне звуження майже на всьому протязі - в 9 (17,65 %) і в середній частині черевного стовбура - в 3 (5,88 %) випадках. Інтравазальні звуження в 9 (75,00 %) хворих знайдені в місці відходження черевного стовбура від аорти, причому у 7 (53,33 %) випадках знайдено атеросклеротичну бляшку в самій аорті з переходом на черевний стовбур. У віковій групі до 30 років екстравазальну компресію черевного стовбура (дугоподібною звязкою діафрагми, ніжками серповидної звязки, гангліонарною тканиною сонячного сплетіння) зустріли в 3 (4,76 % всіх виявлених звужень черевного стовбура і 100,00 % від всієї вікової групи) обстежених, інтравазального стенозування (атеросклероз, аорто-артериїт) не спостерігали.Якісні і кількісні показники гемодинаміки, отримані під час обстеження, дозволяють виявити порушення кровобігу в черевному стовбурі у хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки. При допплеросонографії в 28,90 % всіх обстежених хворих виявили порушення прохідності черевного стовбура. Причинами порушення кровобігу в басейні черевного стовбура були компресія його дугоподібною звязкою діафрагми, ніжками серповидної звязки, гангліонарною тканиною сонячного сплетіння, аорто-артериїт, атеросклероз. При допплеросонографічному дослідженні виявили три ступеня стенозування черевного стовбура. Ступінь цих порушень можна оцінити за допплеросонографічними показниками: спектральний склад допплерівського сигналу, пікова систолічна, пікова діастолічна, обємна швидкості кровобігу та співвідношення пікових систолічних швидкостей в аорті і черевному стовбурі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Допплеросонографічне обстеження є інформативним, сучасним неінвазивним методом дослідження магістрального кровобігу в системі вісцеральних гілок черевного відділу аорти, зокрема черевного стовбура. Якісні і кількісні показники гемодинаміки, отримані під час обстеження, дозволяють виявити порушення кровобігу в черевному стовбурі у хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки.

2. При допплеросонографії в 28,90 % всіх обстежених хворих виявили порушення прохідності черевного стовбура. Причинами порушення кровобігу в басейні черевного стовбура були компресія його дугоподібною звязкою діафрагми, ніжками серповидної звязки, гангліонарною тканиною сонячного сплетіння, аорто-артериїт, атеросклероз. Зокрема атеросклеротичне ураження стінки судини збільшувалось з 12,50 % (у віковій групі від 41 до 50 років) до 44,44 % (у віковій групі більше 60 років).

3. При допплеросонографічному дослідженні виявили три ступеня стенозування черевного стовбура. І ступінь стенозування (68,25 % хворих) - менше 50 %, ІІ ступінь (25,40 % хворих) - від 50 до 75 % і ІІІ ступінь (6,35 % хворих) - більше 75 % просвіту черевного стовбура.

4. Проведені дослідження свідчать про те, що однією з причин зменшення кровопостачання шлунка є порушення кровобігу в басейні черевного стовбура. Виявлений чіткий кореляційний звязок порушень локального кровобігу слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки з порушеннями кровобігу в черевному стовбурі.

5. Допплеросонографічними критеріями вибору методу та обєму оперативного втручання у хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки є порушення кровобігу в черевному стовбурі. Ступінь цих порушень можна оцінити за допплеросонографічними показниками: спектральний склад допплерівського сигналу, пікова систолічна, пікова діастолічна, обємна швидкості кровобігу та співвідношення пікових систолічних швидкостей в аорті і черевному стовбурі.

6. Встановлення допплеросонографічних критеріїв дозволило створити алгоритм прийняття рішення вибору найоптимальнішого патогенетично обґрунтованого адекватного методу оперативного втручання у хворих з гастродуоденальними виразками.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При хірургічному лікуванні хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки з метою вибору методу оперативного втручання, спрямованого на зберігання оптимального кровобігу, необхідно враховувати стан реґіонарного кровобігу гастродуоденальної слизової оболонки.

2. Для уточнення причин низьких показників реґіонарного кровобігу в слизовій оболонці шлунка необхідно проводити допплеросонографічне дослідження черевного стовбура.

3. Важливим фактором вибору метода операції з приводу виразкової хвороби та її обєму є ступінь порушень прохідності черевного стовбура.

4. При діагностованій екстравазальній компресії черевного стовбура операцію з приводу виразкової хвороби доцільно доповнювати декомпресією черевного стовбура, при інтравазальному стенозі - реконструктивною операцією на черевному стовбурі, зокрема ендартеректомією.

1. Бачун О.С., Поліщук В.М., Береговий О.В. Ендоскопічна сонографія у виборі методу хірургічного лікування хворих гастродуоденальними виразками // Шпитальна хірургія. - 1998. - № 1. - С. 21-23.

2. Бачун О.С. Ендоскопічна ультрасонографія верхніх відділів травного тракту в хворих на виразкову хворобу шлунка // Шпитальна хірургія. - 1998. - № 2. - С. 55-57.

3. Бачун О.С. Сонографічне дослідження черевного стовбура в хворих на виразкову хворобу шлунка // Шпитальна хірургія. - 1998. - № 2. - С. 64-66.

4. Бачун О.С. Допплероультрасонографічне дослідження черевного стовбура у хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки // Вісник наукових досліджень. - 1999. - № 3. - С. 13-16.

5. Сонографічні критерії в етіопатогенезі гастродуоденальних виразок / О.С. Бачун, О.В. Береговий, В.Й. Кімакович, О.С. Шемечко // Тези Першого Українського конгресу фахівців з ультразвукової діагностики. - Київ, 1999. - С. 8-9.

6. Ендогенна інтоксикація у хворих із перфоративними гастродуоденальними виразками / Беденюк А.Д., Дуць С.І., Бачун О.С. і інш. // Збірник наукових праць "Здобутки клінічної та експериментальної медицини". - Тернопіль: "Укрмедкнига", 1999. - С. 212-214.