Допологова підготовка при прееклампсії вагітних - Автореферат

Частота ускладнення гестаційного процесу пізнім гестозом вагітних (ПГВ) сягає 18-20% і не має тенденції до зниження (А.Г. Останнє в значній мірі викликано ускладненнями в інтранатальному періоді, зумовленими, у першу чергу, розладами формування біологічної готовності материнського організму до пологів при ПГВ (Н.В. Як відомо, у забезпеченні достатньої готовності матки до пологів суттєве значення має проведення вагітним відповідної допологової підготовки (Е.Т. Викладене зумовлює необхідність пошуку нових засобів для проведення допологової підготовки при ПВ з урахуванням патогенезу розладів формування біологічної готовності материнського організму до пологів при даному ускладненні гестаційного процесу. Мета даного дослідження - на основі розробки, апробації та впровадження у практику пологодопоміжних установ низки терапевтично-профілактичних заходів при підготовці вагітних із ПВ до пологів забезпечити зниження кількості та важкості ускладнень в інтранатальному періоді, перинатальної захворюваності та смертності.В основу допологової підготовки вагітних було покладено здійснення терапевтичних заходів, скерованих на корекцію розладів гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу. С/Д являє собою відношення максимальної систолічної та кінцевої діастолічної швидкостей кровообігу (С/Д=А/Д), ПІ виражається відношенням різниці між максимальною систолічною та кінцевою діастолічною швидкостями до середньої швидкості кровообігу (ПІ=А-Д/М), ІР визначається відношенням різниці між максимальною систолічною та кінцевою діастолічною швидкостями до максимальної систолічної швидкості кровообігу (ІР=А-Д/А), де А - максимальна систолічна швидкість кровообігу, Д - кінцева діастолічна швидкість кровообігу, М - середня швидкість кровообігу. Дослідження мікрогемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу (МКП) проводили шляхом контактної мікроскопії шийки матки. Про готовність материнського організму до пологів судили на підставі оцінки зрілості шийки матки за шкалою Bishop, кількості та тривалості скорочень Braxton-Hicks та чутливості міометрію до препаратів утеротонічної дії (анаприліновий тест). При контактній мікроскопії шийки матки виявлялися наступні типи розладів мікрогемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу: ущільнення капілярної сітки, підвищення звивистості судин, неоднорідність калібрів судин із чергуванням ділянок констрикції та дилятації, внутрішньосудинна агрегація формених елементів та тромбоутворення, активація артеріоло-венулярного шунтування, периваскулярний набряк.У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вдосконаленні допологової підготовки вагітних із ПВ шляхом корекції порушень гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу з метою профілактики аномалій пологової діяльності, зниження перинатальної захворюваності та смертності. Порушення гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу зумовлюють патологічний перебіг підготовчого періоду до пологів, розвиток дистресу плода, затримку формування готовності матки до пологової діяльності, „дозрівання” її шийки. Застосування антиоксиданта актовегіну, антагоніста кальцію верапамілу та вазоактивного препарату курантилу при ПВ усуває генералізований ангіоспазм, знижує резистентність кровоплину у маткових і спіральних артеріях, ліквідує дифузійно-перфузійну недостатність матково-плацентарного кровообігу, чинить сприятливий вплив на основні показники біофізичного профілю плода, функціональний стан матки, забезпечує формування стійкої пологової домінанти. Проведення допологової підготовки при ПВ, спрямованої на корекцію розладів судинної адаптації, забезпечує достатню біологічну готовність материнського організму до пологів, зниження у 2,8 разів частоти аномалій пологової діяльності і у 3 рази перинатальної захворюваності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вдосконаленні допологової підготовки вагітних із ПВ шляхом корекції порушень гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу з метою профілактики аномалій пологової діяльності, зниження перинатальної захворюваності та смертності.

1. При ПВ у 54% випадків спостерігаються розлади формування біологічної готовності материнського організму до пологів. Останнє відіграє суттєву роль в ускладненні інтранатального періоду в 26% випадків патологічним прелімінарним періодом, у 12% - дискоординацією пологової діяльності і у 16% - гіпотонічною дисфункцією матки. При цьому перинатальна захворюваність сягає 18%.

2. Ускладнення гестаційного процесу ПВ супроводжується розладами мікрогемоциркуляції, кровоплину в маткових артеріях і судинах ретроплацентарної зони міометрію. Порушення гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу зумовлюють патологічний перебіг підготовчого періоду до пологів, розвиток дистресу плода, затримку формування готовності матки до пологової діяльності, „дозрівання” її шийки.

3. Застосування антиоксиданта актовегіну, антагоніста кальцію верапамілу та вазоактивного препарату курантилу при ПВ усуває генералізований ангіоспазм, знижує резистентність кровоплину у маткових і спіральних артеріях, ліквідує дифузійно-перфузійну недостатність матково-плацентарного кровообігу, чинить сприятливий вплив на основні показники біофізичного профілю плода, функціональний стан матки, забезпечує формування стійкої пологової домінанти.

4. Проведення допологової підготовки при ПВ, спрямованої на корекцію розладів судинної адаптації, забезпечує достатню біологічну готовність материнського організму до пологів, зниження у 2,8 разів частоти аномалій пологової діяльності і у 3 рази перинатальної захворюваності.

Практичні рекомендації

1. Оцінку стану гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу при ПВ слід здійснювати на основі даних доплерометричного дослідження швидкостей кровоплину в маткових та спіральних артеріях, кольпомікроскопії капілярної сітки шийки матки і ультразвукової плацентографії.

2. При проведенні допологової підготовки жінкам із ПВ, з метою корекції розладів судинної адаптації, протягом 7-10 днів доцільно довенно краплинно вводити антиоксидант актовегін (160 мг у 250 мл 5% розчину глюкози), антагоніст кальцію верапаміл (2,5 мг у 150 мл ізотонічного розчину натрію хлориду) та вазоактивний препарат курантил (усередину 25 мг тричі на добу).

3. Про готовність материнського організму до пологів при ПВ слід судити на підставі оцінки „зрілості” шийки матки за шкалою Bischop, кількості та тривалості скорочень Braxton-Hicks та чутливості міометрію до препаратів утеротонічної дії (анаприліновий тест).

4. Проведення програмованого розродження при ПВ суттєво підвищує ймовірність сприятливого перинатального результату. Препаратом вибору для індукції пологової діяльності при ПВ є ПГЕ2 (простин).

1. Маркін Л.Б., Кухта І.В. Інтранатальні фактори ризику пошкодження плода при прееклампсії вагітних // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - №4. - С. 70-73.

2. Маркін Л.Б., Кухта І.В. Основні параметри біофізичного профілю плода при прееклампсії вагітних // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2002. - №1. - С. 93-95.

3. Маркін Л.Б., Снітинська І.В. Підготовка до пологів при прееклампсії вагітних // Вісник наукових досліджень. - 2003. - №1. - С. 9-11.

4. Кухта-Снітинська І.В. Профілактика та корекція аномалій пологової діяльності при прееклампсії вагітних // Тези доповідей VI Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль: Укрмедкнига,- 2002. - №1. - С. 109.

Размещено на .ru