Аналіз закономірностей становлення гемодинамічних процесів у системі мати - плацента - плід у групі вагітних з первинною артеріальною гіпотонією і здорових вагітних з нормальним артеріальним тиском за допомогою доплерометричного дослідження кровоплину.
При низкой оригинальности работы "Доплерометричне дослідження матково-плацентарно-плодового кровоплину у вагітних з первинною артеріальною гіпотонією", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Фізіологічне зростання ємкості судинного русла, виникнення додаткової матково-плацентарної системи кровообігу, секреція плацентою гормонів, які пригнічують функцію гіпофіза, в результаті чого зменшується продукція пресорних речовин; імунна реакція на антигени плаценти і плода, в результаті чого змінюється виділення ряду біологічно активних речовин, зокрема катехоламінів, ацетилхоліну, серотоніну, гістаміну, приводять до виснаження процесів адаптації та компенсації жінок з АГ та виникнення значної кількості ускладнень перебігу вагітності та пологів. Дослідження проводились у 43 пацієнток з ПАГ (І група) у терміні гестації від 20 до 41 тиж. з характерними для даного стану скаргами різного ступеня вираженості (загальна слабість, швидка втома, головний біль, періодичні головокружіння, метеозалежність) та 32 здорових вагітних з нормальним артеріальним тиском, які увійшли до контрольної групи (ІІ група). У І групі жінки, які народжуватимуть вперше, склали 32 (74,4 %), серед них з першою вагітністю - 23 (53,5 %); у ІІ групі - 20 (62,5 %) і 14 (43,8 %) відповідно. Для оцінки стану гемодинаміки в системі мати - плацента - плід проводилось доплерометричне дослідження кровоплину за допомогою приладу «SA-8000 EX» (Medison, Південна Корея) в акушерських програмах конвексним датчиком (3,5 МГ ц). У наших дослідженнях рання діастолічна виїмка в кривих швидкостей кровоплину в МА виявлена лише у 2-х вагітних І групи: у першої - в 23-24 тиж. гестації в поєднанні із високими ІСО в МА (вагітність завершилась достроковим розродженням у 32-33 тиж.); у другої - за гестацією 32 тиж., за даними фетометрії -Вагітних з ПАГ слід відносити до групи ризику з виникнення ПД.
Вывод
1. Вагітних з ПАГ слід відносити до групи ризику з виникнення ПД.
2. Починаючи з ІІ триместру вагітності, у них розвиваються порушення МПК, які належать до порушень ІА ступеня.
3. Порушення кровопостачання матки та погіршений венозний відтік упродовж тривалого часу призводить до змін у плацентарно-плодовому басейні, і проявляється централізацією гемодинаміки плода.
Перспективи подальших досліджень. Для попередження виникнення перинатальних ускладнень у вагітних з ПАГ, починаючи з ІІ триместру вагітності, вивчити застосування венотоніків системної дії.
Список литературы
1. Апресова К.Г. Особенности маточно-плацентарного кровообращения при артериальной гипотонии у беременных / К. Г. Апресова, Е. Н. Дзюба // Перинатология и педиатрия. - 2006. - № 3 (27). - С. 81-82.
2. Вдовиченко Ю.П. Особливості матково-плацентарної та плодово-плацентарної гемодинаміки при різних формах плацентарної дисфункції / Ю. П. Вдовиченко, А. П. Садовий // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2011. - № 2. - С. 73-77.
3. Волик К.Н. Методологические аспекты допплерометрической оценки маточно-плацентарной гемодинамики / К. Н. Волик // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2012. № 4. - С. 77-83.
4. Воробей Л.І. Порушення нейровегетативної регуляції і вагітність: вплив на розвиток гестаційних ускладнень / Л. І. Воробей // Здоровье женщины. - 2015. - № 6 (102). - С. 97-98.
5. Жовнір І.І. Нестабільність артеріального тиску при первинній артеріальній гіпотонії / І. І. Жовнір // Військова медицина України. - 2011. - Т. 11, № 3-4. - С. 58-62.
6. Маркін Л.Б. Доплерометрія в акушерстві: гемодинамічні особливості функціональної системи мати - плацента плід / Л. Б. Маркін, К. Л. Шатилович // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 1 (30). - С. 26-39.
7. Мінцер О.П. Оброблення клінічних і експериментальних даних у медицині / О. П. Мінцер, Ю. В. Вороненко, В. В. Власов. - К. : Вища школа, 2003. - 350 с.
8. Современный подход к профилактике и лечению фетоплацентарной недостаточности при артериальной гипотензии у беременных / З. К. Рахимова, Д. Ф. Каримова, Э. Ш. Алиев, С. А. Мирходжаева // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 4 (33). - С. 39-41.
9. Стрижаков А.Н. Анатомо-функциональные особенности гемодинамики в системе мать - плацента - плод / А. Н. Стрижаков, Г. А. Григорян // Акушерство и гинекология. - 1990. - № 5. - С. 11-13.
10. Стрижаков А.Н. Современные методы оценки состояния матери и плода при беременности высокого риска / А. Н. Стрижаков, И. В. Игнатко // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. - 2009. - № 2 (8). - С. 5-15.
REFERENCES
1. Apresova, K.G., & Dzyuba, E.N. (2006). Osobennosti matochno-platsentarnogo krovoobrashcheniya pri arterialnoi hipotonii u beremennykh [Features of utero-placental blood flow during hypotension in pregnant]. Perinatologiya i pediatriya - Perinatology and Pediatrics,3 (27), 81-82 [in Russian].
2. Vdovichenko, Yu.P., & Sadovyi, A.P. (2011). Osoblyvosti matkovo-platsentarnoi hemodynamiky pry riznykh formakh platsentarnoi dysfunktsii [Features of utero-placental and fetal-placental hemodynamics in various forms of placental dysfunction]. Pediatriya, akucherstvo ta hinekolohiya - Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 2, 73-77 [in Ukrainian].
4. Vorobei, L.I. (2015). Porushennia neirovehetatyvnoi rehulatsii i vahitnist: vplyv na rozvytok hestatsiinykh uskladnen [Irregularities of neurovegetative regulation and pregnancy: impact on the development of gestational complications]. Zdorovye zhenshchiny- Womens Health, 6 (102), 97-98 [in Ukrainian].
5. Zhovnir, I.I. (2011). Nestabilnist arterialnogo tysku pry pervynnii arterialnii hipotonii [Unstable blood pressure in primary arterial hypotension]. Viiskova medytsyna Ukrainy - Military Medicine of Ukraine, 11, 3-4; 58-62 [in Ukrainian].
6. Markin, L.B., & Shatylovych, K.L. (2007). Doplerometriya v akusherstvi: hemodynamichni osoblyvosti funktsionalnoi systemy maty-platsenta-plid [Doppler in obstetrics: hemodynamic features of functional system mother-placenta-fetus]. Reproduktivnoye zdorovye zhenshchiny - Reproductive Health of Women, 1 (30), 26-39 [in Ukrainian].
7. Mintser, O.P., Voronenko, Y.V., & Vlasov, V.V. (2003). Ob- roblennya klinichnykh i eksperymentalnykh danykh u medytsyni /Treatment of clinical and experimental data in medicine]. Kyiv: High School [in Ukrainian].
8. Rakhimova, Z.K., Karimova, D.F., Aliyev, E.Sh., & Mirk- hodzhayeva, S.A. (2007). Sovremennii podkhod k profilaktike i lecheniyu fetoplatsentarnoi nedostatochnosti pri arterialnoi hipo- tezii beremennykh [The modern approach to the prevention and treatment of placental insufficiency in patients with arterial hypotension in pregnant]. Reproduktivnoye zdorovye zhenshchiny - Reproductive Health of Women, 4 (33), 39-41[in Ukrainian].
9. Strizhakov, A.I. , & Grigoryan, G.A. (1990). Anatomo- funktsionalnyye osobennosti hemodinamiky v sisteme mat-platsenta-plod [Anatomical and functional features of gemodynamics in the system mother-placenta-fetus] Akucherstvo i ginekologiya - Obstetrics and Gynecology, 5, 11-13 [in Russian].
10. Strizhakov, A.I. , & Ignatko, I.V. (2009). Sovremennyye metody otsenki sostoyaniya materi i ploda pri beremennosti vysokogo riska [Modern methods of assessing the state of the mother and fetus during high-risk pregnancy]. Voprosy ginekolo- gii, akucherstva i perinatologii - Questions of Gynecology, Obstetrics and Perinatology, 2 (8), 5-15 [in Ukrainian].
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
