Аналіз змін в геохімічній складовій гідроекосистем водостоків України і Молдови. Порівняльний аналіз літолого-мінералогічних характеристик донних відкладів Дністра з іншими водоймами. Закономірності розподілу хімічних елементів Дністровського водосховища.
При низкой оригинальности работы "Донні відклади верхньо-середньої частини Дністра (еколого-геохімічний аспект)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Вони відіграють особливу роль у житті водойми - беручи активну участь у кругообігу речовини, відображають її геохімічну спеціалізацію, визначають її стан і дають змогу оцінити в просторі та часі зміни розподілу, міграції та нагромадження природних і техногенних компонентів у системі вода - донні відклади. Мета дослідження: зясувати геохімічну спеціалізацію та дати еколого-геохімічну оцінку донних відкладів Дністра і Дністровського водосховища, визначити ступінь відображення техногенного навантаження у хімічному складі донних відкладів. Виявити літолого-мінералогічні та геохімічні особливості донних відкладів на підставі польових і лабораторних досліджень, статистичної обробки та інтерпретації результатів аналізів. Дністер зясовано мінералого-геохімічну спеціалізацію донних відкладів; виявлено закономірності просторового розподілу хімічних елементів у донних відкладах; встановлено джерела надходження окремих елементів; виявлено взаємозвязки між окремими літолого-мінералогічними та геохімічними показниками, що характеризують склад і властивості відкладів; проведено порівняння літолого-мінералогічних і геохімічних характеристик донних відкладів р. Особисто здобувачем відібрані проби, виконано гранулометричний аналіз та мінералогічні дослідження (визначення карбонатності, вивчення фракцій легких і важких мінералів під бінокулярним мікроскопом); виявлено мінералого-геохімічну спеціалізацію донних відкладів та закономірності просторового розподілу хімічних елементів у донних відкладах р.Дністер та Дністровського водосховища; визначено переважаючі фактори надходження та акумуляції хімічних елементів; вивчено взаємозвязки між окремими літолого-мінералогічними і геохімічними показниками; проведено системно-статистичну обробку аналітичних даних.За відношенням середніх вмістів мікроелементів у донних відкладах до їхніх кларків у літосфері, осадових породах і геохімічного фону їх можна обєднати у такі групи: 1) елементи, які перевищують кларк літосфери - Sn і Ba; 2) елементи, які перевищують кларк літосфери і осадових порід - Sc, Ge, Y, Yb, Sr, Co, Ag, Mo; 3) елементи, які перевищують геохімічний фон - Be і Cu; 4) елементи, концентрація яких менша відносно їхнього кларку в літосфері, осадових породах і геохімічного фону - Ga, La, Zr, Ti, Ni, Cr, V, Mn, Pb і Zn. Дефіцитні вмісти елементів у пелітовій фракції порівняно з валовими їх концентраціями в алевритовій фракції свідчать про те, що основна частина їх знаходиться в інших складових осадів і головною формою знаходження цих елементів є грубші фракції і навіть, можливо, дрібні уламки їх власних мінералів, про що, очевидно, також може свідчити значна величина природної дисперсії їхніх вмістів у пелітовій фракції. Порівняння вмісту елементів у вихідних та декарбонатизованих зразках засвідчує в основному відсутність впливу карбонатних мінералів на концентрацію мікроелементів у донних відкладах. Вниз за течією Дністра мікроелементи в донних відкладах розподіляються так: вміст халькофільних Zn, Ag збільшується у вихідних зразках і фактично не змінюється в алевритовій, пелітовій фракціях і в декарбонатизованих зразках; вміст Co, Be, Mn і Ga збільшується в пелітовій фракції і фактично не змінюється у вихідних і декарбонатизованих зразках та в алевритовій фракції. Середні вмісти майже всіх компонентів у водній витяжці з донних відкладів Дністровського водосховища вищі, ніж у водній витяжці з донних відкладів р.Дністер, зокрема вмісти калій-, амоній-, фосфат-, нітрат-іонів, а також хрому, кобальту, міді, молібдену і свинцю, що пояснюється різними гідрологічними, гідробіологічними, гідрохімічними та іншими умовами ріки і водосховища (швидкістю течії води, русловими і береговими межами, температурним режимом, надходженням твердого і розчиненого стоку).Дністер і Дністровського водосховища переважають алевритові різновиди (82%) з незначними домішками псамітового (14%) та пелітового компонентів (4%). Вниз за течією вміст піщаних та крупноалевритових частинок спадає і, відповідно, зростає вміст пелітової (< 0,01) та дрібноалевритової фракцій. Вниз за течією простежується збільшення вмісту гідрослюди, хлориту, монтморилоніту та зменшення вмісту змішаношаруватих монтморилоніт-хлоритових утворень і пелітоморфних теригенних домішок (польових шпатів, кварцу, гіпсу). За вмістом породотвірних мінералів у донних відкладах верхньо-середня частина Дністра належить до монтморилоніт-гідрослюдисто-кварцової мінералогічної провінції. Мікроелементи за відношенням їх середніх вмістів у донних відкладах до їхніх кларків у літосфері, осадових породах і геохімічного фону можна обєднати у такі групи: 1) елементи, які перевищують кларк літосфери і осадових порід: Sc, Ge, Y, Yb, Sr, Co, Ag, Mo; 2) елементи, які перевищують кларк літосфери: літофільні Sn і Ba; 3) елементи, які перевищують геохімічний фон: Be і Cu; 4) елементи, концентрація яких менша відносно їхнього кларку у літосфері, осадових породах і геохімічного фону: Ga, La, Zr, Ti, Ni, Cr, V, Mn, Pb і Zn.
Вывод
1. У донних відкладах р. Дністер і Дністровського водосховища переважають алевритові різновиди (82%) з незначними домішками псамітового (14%) та пелітового компонентів (4%). Донні осади представлені чотирма основними типами - мул піщаний (71%), мул глинистий (17%), пісок замулений (10%) та пісок (2%). Вниз за течією вміст піщаних та крупноалевритових частинок спадає і, відповідно, зростає вміст пелітової (< 0,01) та дрібноалевритової фракцій.
2. Головними глинистими мінералами пелітової фракції донних відкладів є гідрослюда (26%), змішаношарувата монтморилоніт-хлоритова фаза (19%), каолініт (4%,) і хлорит (2%). Специфікою мінерального складу пелітової фракції донних відкладів гідроекосистеми Дністра є незначне переважання гідрослюди над змішаношаруватим монтморилоніт-хлоритовим утворенням. Вниз за течією простежується збільшення вмісту гідрослюди, хлориту, монтморилоніту та зменшення вмісту змішаношаруватих монтморилоніт-хлоритових утворень і пелітоморфних теригенних домішок (польових шпатів, кварцу, гіпсу). За вмістом породотвірних мінералів у донних відкладах верхньо-середня частина Дністра належить до монтморилоніт-гідрослюдисто-кварцової мінералогічної провінції.
3. Мікроелементи за відношенням їх середніх вмістів у донних відкладах до їхніх кларків у літосфері, осадових породах і геохімічного фону можна обєднати у такі групи: 1) елементи, які перевищують кларк літосфери і осадових порід: Sc, Ge, Y, Yb, Sr, Co, Ag, Mo; 2) елементи, які перевищують кларк літосфери: літофільні Sn і Ba; 3) елементи, які перевищують геохімічний фон: Be і Cu; 4) елементи, концентрація яких менша відносно їхнього кларку у літосфері, осадових породах і геохімічного фону: Ga, La, Zr, Ti, Ni, Cr, V, Mn, Pb і Zn.
4. Майже всі мікроелементи (Pb, Y, Yb, Ti, Sc, Be, Ni, Cr, Mn, Ba, Ga, V, Co, Sr, Mo, Ag, Zn, La) концентруються головно у пелітовій фракції (< 0,01 мм) донних відкладів. Винятком є Ge і Cu, концентрація яких підвищена в алевритовій фракції, а також Sn і Zr, концентрації яких приблизно однакові в алевритовій і пелітовій складових. Мікроелементи в пелітовій фракції нагромаджуються глинистими мінералами - гідрослюдою (переважно Ag, Ge, Pb), хлоритом (Ga, Cu, Yb, Zr, Sr, Ni, Cr, Ti, Co, Mo, Be, Mn), каолінітом (Zn), змішаношаруватими монтморилоніт-хлоритовими утвореннями (Y).
5. За співвідношенням водорозчинних рухомих форм мікроелементів до їхнього валового вмісту в донних відкладах Дністра і Дністровського водосховища встановлено такий ряд геохімічної рухомості елементів: Cu > Pb > Mo > Zn > Co > Mn > Cr.
6. За вмістом макрокомпонентів водорозчинна складова донних відкладів є незмінною і належить до HCO3-Ca-Mg групи гідрокарбонатно-кальцієвого типу.
7. На відміну від розподілу водорозчинних рухомих форм компонентів у донних відкладах р.Дністер, до визначальних факторів накопичення водорозчинних рухомих форм компонентів донних відкладів Дністровського водосховища, крім “природного” фактору (літологічні особливості порід і катіонно-аніонний склад природних вод), належить і “техногенний”. Ці відмінності зумовлені різними гідродинамічними режимами ріки і водосховища. В цілому розподіл рухомих вмістів макро- і мікрокомпонентів свідчить про задовільний стан Дністра, про відсутність на даному етапі регіонального забруднення донних відкладів басейну Дністра; незначний вплив забруднення зафіксовано лише на декількох локальних ділянках.
8. Виявлено такі закономірності розподілу водорозчинних рухомих форм окремих макрокомпонентів і мікроелементів вниз за течією в донних відкладах р.Дністер і Дністровського водосховища: збільшення вмісту PO42- і F- повязане з наявністю верхньовендських фосфоритовмісних товщ; збільшення вмісту NH4 і NO3- свідчить про підвищений вміст цих компонентів у донних відкладах водосховища, порівняно з р.Дністер, що, ймовірно, зумовлене руйнуванням захоронених органічних решток в осадах; підвищений вміст Со, Мо і Cr у донних відкладах Дністровського водосховища, порівняно з р.Дністер, повязаний зі збільшенням вниз за течією пелітової складової, глинисті мінерали (гідрослюда і хлорит) якої сорбують ці важкі метали; вміст гідрокарбонат-іона максимальний у центральній частині і зменшується в західному і східному напрямках, що зумовлене зміною літології корінних порід (доломіти і вапняки силуру змінюються на заході теригенною товщею девону, на сході - теригенною товщею верхнього венду); крива поліноміальної регресії для сульфат-іона має бімодальний характер і відображає ступінь розповсюдження гіпсо-ангідритової товщі неогену.
Список литературы
1. Кошіль М.Б. Гідрогенні геохімічні ореоли Верхнього Дністра // Мінерал. зб.- 2000.- №50, вип.1.- С. 121-130.
2. Кошіль М.Б. Мінералогічний склад пелітових фракцій донних відкладів верхньої течії Дністра // Мінерал. зб. - 2000. - №50, вип.2. - С.106-109.
3. Кошіль М.Б. Рухомі форми елементів у донних відкладах середньої течії Дністра // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2000. - №4. - С.109-114.
5. Дослідження Дністра: 10 років громадської екологічної експедиції "Дністер"/ Під ред. М.І. Жарких. - Львів-Київ: “Політична думка”, 1998. -216 с. / Сеньковський А.Ю., Кошіль Л.Б., Кошіль М.Б. Еколого-геохімічна характеристика Дністровського водосховища - С. 41 - 56.
6. Senkovskyi A., Koshil L., Koshil M. Ecologo-geochemical model of the Novodnistrovsk reservoir. // “The International Ecological Seminar Lviv-Vadul-li-Voda”. 9-23 of September 1996, Chisinau. - 1996. - P. 91 - 102.
7. Сеньковський А.Ю., Кошіль Л.Б., Кошіль М.Б. Еколого-геохімічні особливості донних відкладів Новодністровського водосховища // Тез. доп. 3-го міжнар. симпозіуму “Застосування математичних методів i компютерних технологій при розвязанні задач геохімії i охорони навколишнього природного середовища”. - Львів, 1996. - С. 21-22.
8. Кошіль М.Б. Гідрогенні геохімічні ореоли Верхнього Дністра // Тез. доп. ІІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство.”. - Київ, 2000. - С. 112-113.
9. Кошіль М.Б., Карабин В.В. Еколого-геохімічні особливості Середнього Дністра // Тез. наук. конф. “Геологічна наука та освіта в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи”. - Львів, 2000. - С. 137-138.
10. Кошіль М.Б., Хома А.А., Карабин В.В. Мінералого-геохімічні особливості донних відкладів Новодністровського водосховища // Тези доп. молодіжної наук. конф. “Наука про Землю - 2001”. - Львів, 2001. - С.95-96.
11. Скульська Л.Й., Яремчук Я.В., Кошіль М.Б. Застосування методики півкількісного рентгенофазового аналізу для вивчення пелітової фракції донних відкладів Дністра // Тези міжнар. наук. конф. “Геологія горючих копалин України” (до 50-річчя Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК “Нафтогаз України”). - Львів, 2001. - С.257-258.
12. Sprynskyi M., Koshil M., Lebedynets M., Pelypets M. Stratification of the contents of heavy metals in alluvial depositions of the Dnister river // II Intern. Conf. “Metals in the environment”. Lithuania, 2001. - P.137-138.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
